На даний час в Українських Карпатах зосереджені значні запаси лісосировинних ресурсів, що утворюють унікальний природний комплекс. Наукові дослідження екологічних функцій Карпатських лісів, які впливають на формування клімату та гідрологічних ресурсів значної частини континенту, стали необхідною умовою сталого ведення лісового господарства в регіоні та дотримання Україною задекларованих міжнародних домовленостей, пов’язаних з природоохоронною тематикою. Одними з основних показників екологічних функцій лісів є запаси фітомаси та депонованого в ній вуглецю, що істотно впливають на природоохоронні можливості лісу. При цьому актуальність досліджень останніх давно вийшла за межі регіональної проблематики та набула глобального характеру. У рамках даної дисертаційної роботи з використанням основних засад системного підходу було одержано комплексні результати, які відображають оцінку біологічної продуктивності за компонентами надземної фітомаси однієї з основних лісоутворювальних порід Карпатського регіону – ялиці білої. За результатами проведених дисертаційних досліджень можна зробити такі висновки: 1. Природно-кліматичні умови Карпатського регіону оптимальні для вирощування високопродуктивних ялицевих деревостанів. У цих умовах ялиця біла в межах десяти ялицевих типів лісу формує насадження зі своїм домінуванням у складі та виступає цінною домішкою в деревостанах смереки, бука і дуба. Частка ялицевих насаджень становить 15% від загальної площі хвойних насаджень Українських Карпат та 14% від їхнього загального запасу. Найбільш поширеними і господарсько цінними ялицевими типами лісу є вологі смереково-букові суяличини та яличини. Переважають у Карпатах молодняки та стиглі природні ялицеві деревостани. Ялиця біла вважається однією з найперспективніших порід Карпатського регіону і потребує поглиблених та детальніших наукових досліджень, особливо в тих напрямах, де вони мають несистемний і фрагментарний характер. 2. Як засвідчив ретроспективний аналіз стану вивчення біологічної продуктивності лісів України, поряд із відносно багатою інформаційною базою про обсяги компонентів фітомаси окремих деревних порід та наявною системою нормативно-інформаційного забезпечення оцінки і прогнозу даних компонентів, практично відсутні будь-які системні дослідження, які б можна було використати для комплексної оцінки ресурсного, енергетичного й екологічного потенціалу компонентів надземної фітомаси дерев і деревостанів ялиці білої в Карпатському регіоні. 3. Використання загальнонаукових та лісотаксаційних методів наукового пізнання в процесі збору, обробки та аналізу дослідного матеріалу дозволило одержати вірогідну інформацію, що характеризує кількісні та якісні параметри компонентів надземної фітомаси дерев і деревостанів ялиці білої. Для дослідження якісних показників основних компонентів фітомаси було відібрано 243 зрізи стовбурів, 99 зрізів живих гілок та взято 494 проби живої крони. 4. Як показала проведена перевірка нульової гіпотези про значущість різниці між основними параметрами крони дерев, що зростають у вологих сугрудах і грудах, за t-критерієм Ст’юдента та F-критерієм Фішера, в різних типах умов місцезростання різниця між масою деревної зелені, масою гілок і загальною фітомасою крони дерев ялиці білої несуттєва. 5. Досліджено параметри локальної та середньої щільності компонентів фітомаси стовбурів дерев і гілок крони та розроблено математичні моделі їхньої залежності від основних морфометричних показників дерев. Було встановлено, що середня базисна щільність деревини стовбура знаходиться на рівні 392, а кори – 450 кг(м3)-1. Середня базисна щільність деревини гілок більша за відповідну щільність деревини стовбурів на 138, кори відповідно на 26 кг(м3)-1. Щодо деревини в корі, то тут перевищення становить 112 кг(м3)-1. 6. Найпридатнішими моделями, з точки зору адекватності та практичності при розробці нормативних таблиць для оцінки компонентів надземної фітомаси дерев, є алометричні залежності маси деревної зелені та гілок крони, аргументами яких виступають діаметр та висота дерев. 7. На основі одержаних математичних залежностей розроблено систему нормативно-довідкових таблиць для таксації надземної фітомаси дерев ялиці білої у свіжозрубаному та абсолютно сухому станах. 8. У процесі моделювання компонентів надземної фітомаси деревостанів встановлено, що найпридатніша з точки зору точності та практичності застосування трифакторна модель залежності даних компонентів від середнього діаметра, середньої висоти та відносної повноти насадження. На основі одержаних моделей розроблено комплекс нормативно-довідкових таблиць оцінки основних компонентів надземної фітомаси та депонованого в них вуглецю. 9. Розроблено таблиці оцінки вмісту акумульованої в компонентах надземної фітомаси енергії та здійснено оцінку загальних її обсягів в деревостанах ялиці білої. 10. Проведені дисертаційні дослідження підтвердили, що природні ялицеві насадження Карпат виконують важливу стабілізаційну роль в екологічних процесах регіону, що має важливе значення не тільки для України, а й для всього європейського континенту. | 