У процесі дослідження досягнуто поставлену мету дисертації, вирішено всі поставлені завдання, що дозволило дійти основних наукових висновків. 1. В умовах трансформаційних змін, що відбуваються в бібліотеках на сучасному етапі інформатизації, чільного значення набувають питання організації та управління ПДС бібліотеки. Ця проблема потребує збагачення бібліотекознавства узагальненням теоретичного і практичного досвіду, розробленням його методологічних засад, визначенням нових наукових підходів до створення моделі управління ПДС бібліотеки, що формується під впливом багатьох чинників. Необхідність ґрунтовного аналізу цієї проблеми пов’язана з подоланням протиріч між сучасними потребами суспільства та розвитком бібліотеки, зокрема невідповідністю норм і стандартів ПДС умовам функціонування бібліотек, з одного боку, та необхідністю підвищення ефективності праці персоналу, з іншого. Незважаючи на актуальність теми, у бібліотекознавстві відсутні дисертаційні дослідження (крім праць автора дисертації), в яких на науковому рівні обґрунтовуються теоретико-методологічні засади ПДС бібліотеки. 2. Складність феномену ПДС бібліотеки зумовлена необхідністю використання в його дослідженні положень філософії, соціології, праксеології, ергономіки, пов’язаних з гігієною праці, її науковою організацією, охороною праці, якістю трудового життя, безпекою життєдіяльності та виробничих процесів, теорією людських відносин, психологією середовища тощо та застосуванням цих положень у практичній діяльності бібліотеки. Відповідно до зазначеного, дослідження ПДС бібліотеки здійснюється на базі системного, структурного, діяльнісного, інформаційного та комунікаційного підходів; методи причинно-наслідкового й абстрактно-логічного зв’язку, факторного аналізу, алгоритмізації, моделювання та прогнозування склали дослідницький інструментарій цієї розвідки. 3. Професійно-діяльнісне середовище бібліотеки визначено як комплекс умов її функціонування та розвитку, котрі впливають на ефективність праці персоналу у вигляді чинників зовнішнього та внутрішнього оточення бібліотеки. Дослідження наявних умов професійно-діяльнісного середовища засвідчило невіддільний зв’язок ПДС з кадровим і організаційним менеджментом бібліотеки, що виявляється в збереженні кадрового ресурсу через створення сприятливих умов праці, дотримання правил охорони праці, а також навчання та виховання персоналу. 4. Визначено головні чинники формування та розвитку професійно-діяльнісного середовища, що впливають на організацію праці в бібліотеках. Чинники ПДС бібліотеки поділяються на чинники мікро та макросередовища і завжди існують у режимі безпека/небезпека. Чинники макросередовища впливають на функціонування бібліотеки в цілому (соціально-політичні, економічні, загально-технологічні й екологічні). Чинники мікросередовища впливають у процесі професійної діяльності на оточення, в якому зосереджуються засоби і предмети праці, а також матеріальні та трудові ресурси бібліотеки. 5. Трансформаційні зміни, що відбуваються в бібліотеках на підґрунті інформатизації, привносять до ПДС нові небезпеки, ризики, негативні чинники: фізичні, хімічні, біологічні, інформаційні. Саме на них слід зважати в управлінні й організації ПДС бібліотеки для запобігання нещасним випадкам і захворюванням серед персоналу. 6. Проведений аналіз чинників ПДС дозволив сформувати уявлення про його структурний склад. Традиційно структурна організація ПДС обмежувалася визначенням робочих місць, робочих зон, а також організаційно-структурною діяльністю в бібліотеці. Під впливом динамічних змін бібліотечної діяльності за умов інформатизації, розгортання комунікаційних функцій та організаційної перебудови бібліотек складаються нові елементи – інформаційно-технологічні комплекси. 7. Система ПДС складається із стійких зв’язків та взаємовпливу його структурних елементів і чинників, що потребує організації управління, поглиблення функціонального розподілу професійної діяльності, а також економного та предметного використання ресурсів, упровадження різних технологій роботи з документами, інформацією, знанням і відповідного технологічного оснащення та визначення якісних параметрів виробничих процесів за умов багатопредметності бібліотечної діяльності, цільового вирішення завдань щодо створення безпечних умов праці, захисту працівників від шкідливих впливів, запобігання ризиковим ситуаціям. 8. Аналіз ПДС бібліотеки підтвердив виокремлення таких елементів: організаційних, економічних, функціональних, предметних, технологічних, виконавських, системних, цільових, якісних, середовищних. Системоутворюючим елементом ПДС бібліотеки є її кадри. Цей елемент за певних умов може виступати в ергономічному значенні – людським чинником та запобігати появі негативних і шкідливих чинників впливу на оточення через дотримання санітарних норм, правил охорони праці та проведення запобіжних заходів при виникненні небезпечних ситуацій у ПДС бібліотеки й навпаки. 9. Установлено зв’язок стану ПДС і професійних захворювань бібліотечних працівників. До професійних захворювань бібліотекарів належать: алергія, кон’юнктивіт, зараження пиловим кліщем, бронхіт, астматичний компонент та інші захворювання дихальної системи, гіпертонія та захворювання серцево-судинної системи, варикозне розширення вен, виразка шлунку, анемія, захворювання сечостатевої системи. Негативні та шкідливі чинники ПДС впливають на стан здоров’я працівників бібліотек, хоча в кожному конкретному випадку рівень впливу залежить від рівня організації ПДС бібліотеки. 10. За результатами дослідження розроблено модель соціально-екологічного управління ПДС бібліотек. Головними напрямами моделі управління є організаційні, економічні, функціональні, предметні, технологічні, виконавські, системні, цільові, якісні та середовищні елементи ПДС. Модель може використовуватися як еталонна під час реалізації завдань охорони праці в бібліотеці. Якісна організація виробничого процесу, відсутність патогенних зон, що стають джерелом небезпеки та ризику нещасних випадків, травм і захворювань персоналу бібліотеки, а також створення належних умов праці на основі вивчення та впровадження правил охорони праці, ергономічних норм, гуманізації ПДС в напрямі соціального захисту – усе це забезпечує стабільність у колективі та зменшує плинність кадрів. 11. Тенденціями та завданнями в напрямі вдосконалення ПДС бібліотек за умов трансформаційних змін в інформаційно-бібліотечній сфері можна вважати: розробку управлінських рішень щодо вдосконалення ПДС бібліотеки на базі життєвих потреб її персоналу, спрямованих на створення належних умов праці та запровадження заходів щодо її безпеки на робочих місцях і в робочих зонах, спрямованих на запобігання ризикам, пов’язаним із нещасними випадками, травмами та професійними захворюваннями; поступову ліквідацію патогенних зон у ПДС бібліотеки завдяки проведенню заходів щодо боротьби з небезпечними та шкідливими чинниками для дбайливого й ефективного використання кадрових ресурсів бібліотеки, створення умов їхнього репродукування. 12. Подальші напрями вивчення ПДС полягають у поглибленні характеристик системних елементів ПДС, розробці гармонізації ПДС через поліпшення його якісних показників щодо бази управління ПДС, нормування праці, відповідно до змін зовнішньої та внутрішньої структур бібліотечної діяльності, проведенні параметричних досліджень у бібліотеках. |