1. Аналіз літературних джерел, різноманітних програмно-нормативних, правових та інших офіційних документів свідчить, що в останні 2-3 роки спостерігається активізація наукових досліджень, методичних розробок щодо оптимізації фізичної, спеціальної фізичної та професійно-прикладної підготовки військовослужбовців – жінок. Однак, в сучасній вітчизняній науково-методичній літературі недостатньо висвітлені проблеми фізичного виховання жінок, які навчаються у вищих військових навчальних закладах. 2. На вибір засобів і методів професійно-прикладної фізичної підготовки жінок-військовослужбовців суттєвим чином впливають: соціальні чинники, які, особливо в останні роки, спонукають жінок до служби у Збройних силах; фізіологічні та морфологічні особливості жіночого організму; психологічні аспекти професійної діяльності військовослужбовця, а також форми професійно-прикладної фізичної підготовки, позитивний перенос рухових навичок. 3. Ґрунтовний аналіз військової служби в зарубіжних країнах дозволив визначити, що одним із важливих чинників професійно-прикладної фізичної підготовки є врахування сучасного зарубіжного досвіду, творче використання передових зарубіжних технологій фізичної та професійної підготовки курсанток. Так, у більшості Північно-Американських країнах, де нагромаджено чималий досвід підготовки жінок-військовослужбовців, зміст професійно-прикладної фізичної підготовки зорієнтований на основні функції майбутньої професійної діяльності. Навчання жінок-військовослужбовців проводиться спільно з чоловіками, а програми враховують особливості жіночого організму. 4. Дослідження рівня фізичної підготовки та психічного стану жінок-курсанток Львівського інституту внутрішніх справ при Національній Академії внутрішніх справ дозволило виявити, що курсантки мають добрі функціональні резерви. Щодо рівня фізичного здоров'я, то лише 15% з усіх досліджуваних курсанток мають так званий “безпечний рівень соматичного здоров'я”, який гарантує відсутність клінічних проявів хвороби. це вказує на погіршення стану здоров'я студентів, курсантів під час навчання у вищих навчальних закладах. Проби із затримкою дихання та Гарвардського степ-тесту показали, що резервні можливості дихальної системи в більшості досліджуваних курсанток добре розвинуті і вони мають добру фізичну працездатність. Проведені дослідження рівня розвитку фізичних якостей курсанток показали, що існуюча програма з професійно-прикладної фізичної підготовки недостатньо ефективна, про що свідчать результати вимірювань. Недостатньо розвинутими виявились такі фізичні якості: витривалість, гнучкість, динамічна сила (стрибок вгору, стрибок в довжину з місця). Вимірювання психологічних рис курсанток показало, що більшість курсанток (63,4%), які навчаються у вищих навчальних закладах системи Міністерства внутрішніх справ України яскраві екстраверти. Щодо властивостей нервової системи, то у більшості курсанток переважає слабка та середньо-слабка (70%) нервова система. Проведені дослідження лабільності нервової системи курсанток показали, що значна кількість курсанток мають нервову систему середньої лабільності, що свідчить про їхню середню здатність до навчання. Низький рівень реактивної тривожності спостерігався у 83,3% досліджуваних, а середній рівень особистісної тривожності спостерігався у 50% осіб, що свідчить про необхідність підвищення почуття відповідальності курсанток. Наші дослідження підтвердили думку ряду авторів, що в основі процесу навчання у вищих навчальних закладах повинні бути враховані типологічні особливості нервової системи слухачів, які суттєво впливають на виконання складних координаційних рухів, розумову і фізичну працездатність, формування основних морально-вольових якостей. Проведені дослідження підтвердили існування взаємозв’язку між фізичною та розумовою працездатністю, а саме, нами отримані дані про взаємозв’язок між успішністю з дисциплін загальної та спеціальної фізичної підготовки та успішністю з соціальних дисциплін. Також доведено, що фізична культура є фактором, який сприяє відпочинку та відновленню при напруженій розумовій діяльності, і має велике значення в організації життя вузів. 5. Проведення педагогічного експерименту дозволило обґрунтувати програму професійно-прикладної фізичної підготовки курсанток яка сприяла тому, що у відносно короткий час (за навчальний рік) значно покращився розвиток основних фізичних якостей. Порівнюючи з вихідними даними швидкісні якості курсанток покращилися на 1,5-9 %, силові можливості – на 34,7%, швидкісно-силові – на 7,6%, витривалість – на 9 %, спритність – на 7 %, гнучкість – на 19,3 %. Спрямоване використання засобів фізичного виховання дозволило знизити кількість курсанток з високим рівнем особистісної тривожності до 2,3%, збільшити кількість курсанток з середнім рівнем особистісної тривожності до 31,80% Запропонована експериментальна авторська програма професійно-прикладної фізичної підготовки з використанням ефективних засобів і методів дозволила скорегувати розвиток фізичних кондицій та здібностей, сприяла адаптації до підвищених фізичних і розумових навантажень курсанток в умовах здійснення навчального процесу вищих навчальних закладах системи Міністерства внутрішніх справ України та в процесі подальшого служіння у Збройних силах та в органах внутрішніх справ України. 6. Результати проведеного педагогічного експерименту дають підстави рекомендувати розроблену програму професійно-прикладної фізичної підготовки для використання в практиці навчального процесу вищих навчальних закладах системи Міністерства внутрішніх справ України. | 