Анотація до роботи:

Карякіна О. Л. Профілактика акушерських та перинатальних ускладнень у вагітних з міомою матки. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.01 – акушерство та гінекологія. – Одеський державний медичний університет МОЗ України, Одеса, 2008.

Представлена робота присвячена зниженню частоти акушерських та перинатальних ускладнень у вагітних з міомою матки шляхом розробки диференційованих алгоритмів ведення таких пацієнток на прегравідарному етапі, під час вагітності і після пологів. Проведений ретроспективний та проспективний аналіз факторів ризику виникнення міоми у вагітних та розроблені прогностичні критерії виникнення плацентарної дисфункції, ЗВУР плода та інших ускладнень вагітності а також перинатальних наслідків. Досліджені хромосомні аномалії у вигляді транслокацій, делецій та фрагільних ділянок, які є діагностичними і прогностичними ознаками у пацієнток з міомою матки. Встановлено, що перебіг вагітності на тлі міоми матки збільшує частоту розвитку ускладнень під час вагітності і в пологах, ускладнює перебіг післяпологового періоду. Показано, що розвиток акушерських та перинатальних ускладнень відбувається на фоні виразних розладів у системі матково-плодово-плацентарного кровотоку та морфологічних змін в плаценті та міометрії. В матково-плацентарній ділянці міометрія у вагітних з міомою матки, збільшувалися морфологічні ознаки фібріноідного некрозу, хронічного запалення, нерівномірного кровонаповнення судин, неповної перебудови стінок артеріальних судин міометрію (p<0,01).

Розроблений алгоритм ведення вагітних з міомою матки дозволив зменшити частоту акушерських та перинатальних ускладнень (дисфункції плаценти в 1,5 рази, анемії в 1,8 рази, аномалій положення плода в 1,9 рази, післяпологових ускладнень в 1,8 рази, постгіпоксичної енцефалопатії в 1,4 рази), та виробити оптимальну тактику диспансерного спостереження й лікування таких пацієнток на прегравідарному етапі, під час вагітності і після пологів.

У дисертаційній роботі наведене теоретичне узагальнення та запропоновано нове вирішення наукового завдання щодо зниження акушерських та перинатальних ускладнень у жінок з міомою матки шляхом розробки диференційованих алгоритмів ведення вагітності та пологів в залежності від попереднього лікування.

1. За даними ретроспективного аналізу, у 79% вагітних з міомою матки відзначаються ускладнення, з яких найбільш часто зустрічаються дисфункція плаценти (75%), загроза переривання вагітності (33%), ЗВУР плода (17%), ріст міоматозних вузлів і вторинні зміни в них (39%), ускладнені пологи - 27%, які вимагають оперативного розродження у 88% випадків; післяпологові ускладнення у 34 % пацієнток.

2. Факторами ризику виникнення міоми матки є вік жінки більше 30 років, (ВР=2,6 (1,7–3,5), супутні гінекологічні захворювання (хронічні запальні захворювання статевих органів, попередні внутрішньоматкові та абдомінальні операційні втручання) – ВР=1,3 (0,9–1,4), гіперменструальний синдром (ВР=1,6 (0,9–2,4), більше 2 абортів в анамнезі (ВР=2,2 (1,7–2,8). Клінічний перебіг вагітності у пацієнток І групи, характеризувався більшою частотою загрози переривання вагітності (76,6% проти 65,2% та 40 % у вагітних ІІ та ІІІ груп), плацентарної дисфункції (65% проти 57,1% і 43,3 % відповідно), анемії (45,7% проти 25,7 та 26,6% відповідно), ЗВУР плода (25,7% проти 11,6 % та 10% в ІІ та ІІІ групах відповідно). Ріст вузлів протягом вагітності у жінок І групи діагностовано в 28,3% випадків, з ознаками вторинних змін у вузлах (запалення - 18,5%, некроз - 37%, тромбоз - 11,2%, крововилив — 29,6% випадків).

3. Основними факторами ризику розвитку плацентарної дисфункції у вагітних з міомою матки є ріст міоми (ВР=2,3 (1,4–3,1)), великі розміри міоматозного вузла (7 см і більше у діаметрі (ВР=2,8 (2,2–3,5)), низька локалізація вузла (шийково-перешийкова) (ВР=1,6 (1,2–1,9)), наявність множинної міоми матки (ВР=3,1 (2,4–3,8), прикріплення плаценти в проекції міоматозного вузла (ВР=2,9 (2,3–3,3), або на оперованій стінці матки (ВР=2,8 (2,2–3,5)). Розвиток плацентарної дисфункції супроводжується морфологічними змінами в плаценті та міометрії у 34,4-41,8% випадків (фібриноїдний некроз, хронічне запалення, гемодинамічні порушення), які переважають у пацієнток 1 групи.

4. Хромосомні аномалії у вигляді транслокацій (3,3%), делецій (3,3%) та фрагільних ділянок (6,7%) є діагностичними і прогностичними ознаками у пацієнток з міомою матки. Екстремальні гетерохроматинові ділянки (3,3%) можуть бути причиною хромосомної нестабільності генома, а поліморфізм генів (36,7%) рибосомальних РНК є маркером неопластичних процесів, що потребує диференційованих підходів до ведення пацієнток з міомою матки.

5. Розроблений алгоритм ведення вагітних з міомою матки дозволив зменшити частоту акушерських та перинатальних ускладнень (дисфункції плаценти в 1,5 рази, анемії в 1,8 рази, аномалій положення плода в 1,9 рази, післяпологових ускладнень в 1,8 рази, постгіпоксичної енцефалопатії в 1,4 рази), та виробити оптимальну тактику диспансерного спостереження й лікування таких пацієнток на прегравідарному етапі, під час вагітності і після пологів.

Публікації автора:

1. Карякіна О. Особливості перебігу вагітності та пологів у жінок із лейоміомою матки / Ольга Карякіна, Наталія Рожковська // Вісник наукових досліджень. – 2006. – №2. – С. 58-60. Внесок дисертанта - добір матеріалу, первинне опрацювання та аналіз результатів, формулювання висновків, підготовка до друку.

2. Карякина О. Л. Миома матки и беременность: риск и осложнения /О. Л. Карякина // Збірник наукових праць Асоціації акушерів-гінекологів України. – К. : Інтермед, 2007. – С. 805-807.

3. Ситникова В. Осложнения гестационного периода и родов у женщин с миомой матки / Варвара Ситникова, Ольга Карякина // Труды Крымского государственного медицинского университета им. С. И. Георгиевского. – 2007. – Т. 143, ч. ІІІ. – С. 110-113. Внесок дисертанта- літературний пошук, добір клінічного матеріалу, аналіз отриманих результатів, підготовка статті до друку.

4. Лейоміома матки і вагітність: сучасна епідеміологія та клінічні перспективи в умовах півдня України / В. М. Запорожан, Н. М. Рожковська, І. З. Гладчук [та ін.] // Труды Крымского государственного медицинского университета им. С. И. Георгиевского. – 2008. – Т. 144, ч. ІІІ. – С. 104-110. Внесок дисертанта – літературний пошук, добір матеріалу, первинне опрацювання та аналіз результатів, формулювання висновків, підготовка до друку.

5. Карякіна О. Л. Гемодинамiчні змiни в системі «мати-плацента-плід» у вагітних із міомою матки / О. Л. Карякіна // Одеський медичний журнал. – 2008. – № 5 (109). – С. 53-57.

6. Муравйова О. О. Дослідження асоціації акроцентричних хромосом у вагітних із лейоміомою матки / О. О. Муравйова, О. Л. Карякіна // Молодь – медицині майбутнього : Міжнародна наукова конференція студентів та молодих вчених, Одеса, 24-25 квітня, 2008 р. : тези доп. – О., 2008. – С. 313. Внесок дисертанта - добір клінічного матеріалу, первинне опрацювання та аналіз результатів, підготовка до друку.