Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Медичні науки / Акушерство та гінекологія


Чернова Ганна Вікторівна. Профілактика аномалій пологової діяльності у жінок з інтраамніальним інфікуванням : дис... канд. мед. наук: 14.01.01 / Національна медична академія післядипломної освіти ім. П.Л.Шупика. — К., 2006. — 150арк. — Бібліогр.: арк. 125-150.



Анотація до роботи:

Чернова Г.В. Профілактика аномалій пологової діяльності у жінок
з інтраамніальним інфікуванням.
– Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.01 – акушерство та гінекологія. – Національна медична академія післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика МОЗ України, Київ, 2007.

Наукова робота присвячена вирішенню актуального питання сучасного акушерства – зниженню аномалій пологової діяльності у жінок із високим ризиком інтраамніального інфікування. Автором встановлений взаємозв'язок між аномаліями пологової діяльності, функціональним станом системи мати-плацента-плід, мікробіоценозу статевих шляхів. Показана роль корекції плацентарної недостатності і мікробіоценозу статевих шляхів для профілактики аномалій пологової діяльності у жінок з інтраамніальним інфікуванням. Розроблені і впроваджені практичні рекомендації щодо зниження аномалій пологової діяльності на основі використання антигомотоксичних препаратів.

Проведені дослідження дозволяють зробити наступні висновки.

1. АПД у жінок з інтраамніальним інфікуванням зустрічались у 76,19% випадків. Перше місце займають ДПД (50,00%), на другому – первинна СПД (36,25%), на третьому – надмірна пологова діяльність (7,50%) і найменшу частину (6,25%) займає вторинна СПД. Основними факторами ризику інтраамніального інфікування у вагітних є: наявність хронічних запальних процесів репродуктивної системи (68,57%), хронічної урогенітальної інфекції (58,49%); хронічних запальних процесів сечовивідної системи (23,81%), а також репродуктивні втрати інфекційного генезу: невиношування, передчасні або термінові пологи мертвим плодом (32,38%) та неплідності в анамнезі (17,14%).

2. Клінічний перебіг вагітності в жінок з інтрамніальним інфікуванням характеризується високою частотою ПН (66,67%), у структурі якої переважають компенсована (44,76%) і субкомпенсована форми (20,00%); значним рівнем гестаційної анемії (60,95%); порушенням мікробіоценозу статевих шляхів (37,14%); загостренням урогенітальної інфекції (34,29%).

3. Клінічний перебіг пологів у жінок з інтраамніальним інфікуванням характеризується досить високою частотою АПД (76,19%); передчасним розривом плодових оболонок (41,90%); дистрес-синдромом плода (11,43%) і акушерськими кровотечами (8,57%), внаслідок чого абдомінальне розродження досягає 25,71%.

4. Стан новонароджених дітей у жінок з інтраамніальним інфікуванням характеризуються високою частотою затримки внутрішньоутробного розвитку (60,00%); інтранатальною асфіксією (56,19%), реалізацією інтраамніальної інфекції (26,67%).

5. Особливості формування і функціонального стану плацентарного комплексу у жінок з інтраамніальним інфікуванням характеризуються значним рівнем порушень плаценти (75,24%) та навколоплодових вод (маловоддя – 18,10%, багатоводдя – 12,38%) на фоні виражених гемодинамічних і ендокринологічних порушень.

6. Протягом гестації стан мікробіоценозу статевих шляхів у жінок з інтраамніальним інфікуванням характеризується прогресивним зниженням кількості лактобацил і біфідобактерій (в 1,6 рази), молочнокислих стрептококів (в 1,4 рази) на фоні одночасного зростання (в 1,8 рази) рівня штамів стафілококів.

7. Використання запропонованої нами лікувально-профілактичної методики дозволяє знизити частоту ПН (у 2,2 рази), порушення мікробіоценозу статевих шляхів (у 2,8 раз), загострення урогенітальної інфекції (у 2 рази), випадків прееклампсії (у 1,8 рази), завдяки чому зменшились усі ускладнення при розродженні у тому числі АПД (у 3,1 рази), що дозволило в цій групі вагітних знизити частоту абдомінального розродження (у 2,7 рази), різних форм асфіксії новонароджених дітей (у 3 рази) при відсутності перинатальних втрат.

Практичні рекомендації

Складність перинатальної діагностики інтраамніальної інфекції, спричиненої неспецифічністю її клінічних проявів, зумовлює важливість чіткого дотримання алгоритму обстеження вагітних з високим інфекційним ризиком, який повинен включати дані анамнезу та результати клініко-лабораторних методів дослідження.

1. До групи високого ризику щодо інтраамніального інфікування слід відносити жінок з такими факторами:

наявність хронічних запальних процесів органів сечовидільної системи, захворювань травного каналу, інших екстрагенітальних захворювань (із даних соматичного анамнезу);

ранній початок статевого життя, часта зміна статевих партнерів, які мали епізоди урогенітальних інфекцій;

запальні захворювання матки, придатків матки, кольпіт в анамнезі;

тривала внутрішньоматкова контрацепція;

неодноразові штучні переривання вагітності, штучне переривання вагітності з ускладненим післяабортним періодом, мимовільне переривання вагітності в різні терміни, непрогресуюча вагітність;

плацентарна недостатність, дистрес-синдром, затримка розвитку плода, антенатальна загибель плода, ускладнений перебіг післяпологового періоду попередніх пологів;

кольпіти та бактеріальний вагіноз, діагностовані під час вагітності, хірургічна корекція істміко-цервікальної недостатності під час цієї вагітності, несвоєчасний вилив навколоплодових вод, аномалії пологової діяльності та відділення посліду, виражений травматизм м’яких тканин пологових шляхів.

2. Жінки з наявністю інтраамніального інфікування, які входять до груп високого акушерського і перинатального ризику, підлягають ретельному диспансерному нагляду та досконалому розродженню згідно з діючими стандартами.

Для зниження частоти АПД у жінок з інтраамніальним інфікуванням необхідно використовувати комплексні АГТП коензим-композитум і вібуркол:

Для ранньої профілактики, яка включає три курси лікування (в 16-18, 24-26 та 30-32 тижні вагітності) за такою схемою:

коензим-композитум, в/м, 2,2 мл (1 ампула), через день, № 10;

вібуркол, інтравагінально, по 1 свічці, на ніч, № 12.

Допологова підготовка, починаючи з 38 тиж. вагітності:

коензим-композитум, в/м, 2,2 мл (1 ампула), через день, № 5-7;

вібуркол, інтравагінально, по 1 свічц,і на ніч, № 12.

У разі появи несправжніх переймів:

вібуркол, кожні 1-3 години, по 1 свічці, до зникнення болю або початку пологової діяльності.

Розродження та знеболювання пологів:

Під час патологічного прелімінарного періоду та першого періоду пологів:

коензим-композитум, в/м або в/в 2,2 мл. (1 ампула), кожні 3-4 години, № 3-5.

У першому та на початку другого періоду пологів:

вібуркол, ректально або інтравагінально/ інтрацервікально (вводить лікар під час огляду), по 1 свічці, кожні 1-3 години.

Під час ДПД:

вібуркол ректально або інтравагінально по 1 свічці, кожну годину.

У разі надмірної пологової діяльності:

вібуркол, ректально або інтравагінально, по 1 свічці, кожні 30 хвилин.

Публікації автора:

  1. Чернова А.В. Использование антигомотоксической терапии для профилактики аномалий родовой деятельности // Здоровье женщины. – 2002. –№ 1 (9). – С.127.

  2. Vdovichenco Yu.P., Chernova A.V. Prophylaxis of labor anomalies by using antihomotoxic preparations // Journal of biomedical therapy. – Spring 2003. – P.10.

  3. Чернова А.В. Профилактика аномалий родовой деятельности с использованием антигомотоксической терапии // Актуальні проблеми акушерства і гінекології, клінічної імунології та медичної генетики. Зб. наук. праць Київ-Луганськ, 2003. – Вип. 9. – С. 81-84.

  4. Чернова Г.В. Можливості використання антигомотоксичної терапії для профілактики аномалій пологової діяльності у жінок групи високого ризику //
    Зб. наук. праць співробітників КМАПО ім. П.Л.Шупика. – 2003. – Вип. 12. –
    Кн. 3. – С. 35-38.

  5. Чернова А.В. Профилактика аномалий родовой деятельности с использованием антигомотоксической терапии // Тези науково-практичної конференції молодих лікарів „Актуальні питання практичної медицини”. – Жовтень 2005. – С. 21-22.

  6. Чернова А.В. Профилактика аномалий родовой деятельности при внутриутробном инфицировании // Репродуктивное здоровье женщины. – 2006. – № 2 (27). – ІІ часть. – С. 86-88.