Анотація до роботи:

Остапюк В.С.

Профілактика гнійно-запальних ускладнень після кесаревого розтину у жінок з герпетичною інфекцією.

Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук.

Спеціальність 14.01.01 – акушерство та гінекологія

Львівський медичний університет імені Данила Галицького МОЗ України.

Львів, 2003.

Наукова робота присвячена зниженню частоти гнійно-запальних ускладнень після кесаревого розтину в жінок з герпетичною інфекцією. Вперше встановлений взаємозв'язок між клінічними, вірусологічними, імунологічними і ендокринологічними особливостями у жінок з герпетичною інфекцією під час вагітності і після абдомінального розродження. Це дозволило розширити наявні дані про патогенез гнійно-запальних ускладнень після кесаревого розтину. Науково обгрунтована, розроблена і впроваджена лікувально-профілактична методика на основі використання антигомотоксичної терапії. Використання запропонованої методики дозволило знизити рівень післяпераційних гнійно-запальних ускладнень і зменшити післяопераційне перебування жінок у стаціонарі.

В дисертації зроблено теоретичне узагальнення і запропоновано нове вирішення наукового завдання щодо зниження частоти гнійно-запальних ускладнень після кесаревого розтину у жінок з герпетичною інфекцією шляхом вивчення особливостей мікробілогічного та вірусологічного статусу, імунологічних та ендокрінологічних показників, а також удосконалення методів профілактики.

1. Герпетична інфекція під час вагітності діагностується частіше в ІІІ триместрі (68,0%) у порівнянні з ІІ (24,0%) і І триместром (8,0%).

2. Діагностика герпетичної інфекції у вагітних жінок повинна носити комплексний характер із застосуванням декількох діагностичних тестів вивчення крові, слизу цервікального каналу, слини і сечі. При цьому, відповідно до отриманих нами результатів, у периферійній крові частіше виявляють IgG анти-ВПГ-антитіла (86,0%) у порівнянні з їхнім поєднанням із IgМ (14,0%), у слизі цервікального каналу практично у всіх обстежених (96,0%) були діагностовані ВПГ - 2 типу, в слині і сечі вони зустрічалися набагато рідше (54,0% і 24,0% відповідно).

3. Мікробіологічний статус вагітних з герпетичною інфекцією характеризується високою варіабельністю діагностування вірусно-бактеріальних контамінацій: частота подвійної інфекції склала 58,0% із переважанням ВПГ з кандидами (22,0%), хламідіями (16,0%) і ЦМВ (16,0%), рівень потрійної інфекції був трохи нижчий (30,0%), причому тут частіше мали місце поєднання ВПГ з ЦМВ і кандидами (8,0%), інші варіанти були в рівних співвідношеннях; чотири поєднання вірусно-бактеріальних контамінацій виявлено у 12,0% пацієнток, причому у 8,0% - поєднання ВПГ з ЦМВ, уреаплазмами і хламідіями.

4. Вагітність у жінок з герпетичною інфекцією найчастіше ускладнювалась анемією вагітних (52,0%), фетоплацентарною недостатністю (32,0%), бактеріальним вагінозом (32,0%) та прееклампсією (20,0%).

5. Стан мікробіоценозу статевих шляхів у вагітних з герпетичною інфекцією характеризується збільшенням відносного числа і середньої кількості коринебактерій, стрептококів, ентерококів, пептострептококів, бактероїдів та пропіонібактерій на фоні одночасного зменшення відносної і середньої кількості стафілококів, лакто- та біфідобактерій.

6. При оцінці системного і місцевого імунітету у вагітних з герпетичною інфекцією в порівнянні з контрольною групою відмічено зниження загальної кількості Т-лімфоцитів (р<0,05), Т-хелперів (р<0,05), Т-кілерів (р<0,05), В-лімфоцитів (р<0,05) та вмісту лізоциму ( р<0,05) на фоні одночасного збільшення кількості Т-супресорів (р<0,05) та активованих В-лімфоцитів (р<0,05). Крім того, встановлено зменшення вмісту лізоциму у піхвовому виділенні (р<0,05) та IgА (р<0,05) при незміненому вмісті IgМ та G (p>0,05).

7. Серед різноманітних супутніх показань до абдомінального розродження у жінок з герпетичною інфекцією найчастіше зустрічались фетоплацентарна недостатність (24,0%), обтяжений репродуктивний анамнез (неплідність і перинатальні втрати 18,0%), тазове передлягання великого плоду (12,0%) і екстрагенітальна патологія (10,0%). Підсумовуючи супутні показання (68,0%), можна відзначити, що тільки у 32,0% основним показанням до абдомінального розродження була наявність діагностованої герпетичної інфекції.

8. Жінки з герпетичною інфекцією під час гестаційного процесу складають групу високого ризику щодо розвитку гнійно-запальних ускладнень, основними проявами яких є ранева інфекція (12,0%), причому у всіх цих спостереженнях мало місце нагноєння шва на передній черевній стінці з частковим (8,0%) або повним його розходженням (4,0%). Ендометрит після кесаревого розтину відмічений у 10,0% пацієнток, основною його формою якого було так зване “чисте” запалення ендометрію та порушення контрактильної активності матки (18,0%), при цьому лохіометра відмічена в 10,0% випадків, а у 8,0% - субінволюція матки.

9. Використання запропонованої нами лікувально-профілактичної методики у жінок з герпетичною інфекцією, розроджених шляхом операції кесаревого розтину дозволило зменшити рівень раневої інфекції у 3 рази, ендометриту у 5 разів і порушень контрактильної активності матки у вигляді її субінволюції та лохіометри у 3 рази, знизити післяопераційне перебування породіль в стаціонарі на 3,6 ліжко-днів, що свідчить про економічну ефективність запропонованої лікувально-профілактичної методики. Одночасно з цим відбувається нормалізація мікробіоценозу статевих шляхів, а також системного і місцевого імунітету.

Публікації автора:

1. Остапюк В.С. Актуальні аспекти імунної відповіді у жінок з урогенітельною інфекцією // Зб. наук. праць співроб. КМАПО ім.П.Л.Шупика. - вип.10. - кн.1. - Київ, 2001. - С.613-617.

2. Остапюк В.С.Профилактика эндометрита после кесарева сечения у женщин с герпетической инфекцией //Зб.наук.праць “Актуальні проблеми акушерства і гінекології, клінічної імунології та медичної генетики”.-вип.7.-Київ-Луганськ.-2002.-С.60-63.

3. Вдовиченко Ю.П., Остапюк В.С. Использование антигомоток-сической терапии для профилактики гнойно-воспалительных осложнений после кесарева сечения у женщин с герпетической инфекцией // Репродуктивное здоровье женщины. – 2002. - №2. - С.36-39.

4. Остапюк В.С.Эндометрит после кесарева сечения у женщин с герпетической инфекцией // Тез.докл. научн.-практ. конф. “Актуальные аспекты репродуктивного здоровья”.- Здоровье женщины.- 2002.- № 1 .- С. 134.

5. Остап’юк В.С. Оптимізація профілактики гнійно-септичних захворювань після кесаревого розтину у жінок з герпетичною інфекцією //Імунологія та алергологія.-2002.-№3.-С.62.