Анотація до роботи:

Ковтун А.С. Профілактика і лікування анастомозитів після резекції шлунка у хворих ускладненною виразковою хворобою шлунка і дванадцятипалої кишки. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за фахом 14.01.03 - хірургія. – Кримський державний медичний університет ім. С.І.Георгієвського, Сімферополь, 2002.

Дисертація присвячена питанням етіології, профілактики і лікування анастомозитів після резекції шлунка з приводу виразкової хвороби шлунка і дванадцятипалої кишки. Робота включає результати комплексного обстеження і лікування 271 хворого з ускладненими формами виразкової хвороби. Проведено аналіз результатів оперативного лікування ускладнених форм виразкової хвороби шлунка і дванадцятипалої кишки, особливостей перебігу післяопераційного періоду в залежності від методів оперативного втручання. Виявлено причини запальних процесів в області гастроентероанастомоза після резекції шлунка. Запропоновано шляхи профілактики анастомозитів. Розроблено класифікацію анастомозитів з урахуванням клінічних, рентгенологічних, ендоскопічних ознак. Вивчено імунний статус оперованих хворих з анастомозитами. Запропоновано схему комплексного лікування анастомозитів в залежності від їх форми, в яку включений оригінальний препарат тіотриазолін, що має антиішемічну, репаративну, протизапальну та імуномодулюючу дії.

1. Найбільше число ускладнень в області анастомоза виникають після резекції шлунка, виконаної традиційними методами. Більш сприятливі умови для функції анастомоза встановлюються після резекції шлунка по Більрот-1 із висіченням усієї малої кривизни і антрум-резекції з ваготомією, використовуючи для формування анастомоза електроніж або лазерний скальпель.

2. На частоту розвитку анастомозита впливають нераціональний розмір і форма анастомоза, безупинні, багаторядні і часто накладені шви, захоплення в шов пролабованої слизуватої оболонки, гофрування анастомоза, надмірна травматизація тканин, застосування гігроскопічного шовного матеріалу.

3. Значно підвищує ризик виникнення анастомозита операція, виконана в період загострення виразкової хвороби або при їх ускладнених формах: кровотечі, пенетрації, стенози, рубцеві деформації гастродуоденальної зони, а також ощадлива резекція без доповнення її ваготомією.

4. Ретельна адаптація прошарків анастомозованих органів і особливо слизуватих оболонок забезпечує захист м'язової тканини від інфекції і загоєння анастомоза первинним натягом. При постійному контакті вмісту шлунку та кишечнику з розвиваючуюся сполучною тканиною анастомоз гоїться повторним натягом, приводячи до розвитку хронічного анастомозита, грубого рубця, стенозів і рубцевих деформацій.

5. Гноблення активного неспецифічного імунітету в раньому та віддаленому післяопераційному періодах свідчить про необхідність цілеспрямованої корекції імунітету у всіх оперованих хворих, особливо у пацієнтів після резекції без ваготомії, у яких більш виражені зміни імунної системи.

6. Застосування тіотриазоліна у перед- та післяопераційному періодах попереджує виникнення анастомозита та інших ускладнень в області анастомоза. Препарат має імуномодулюючу, протизапалеву і репаративну дії, нормалізує клінічні і біохімічні показники крові, що дозволяє у 8 разів знизити кількість ускладнень, у 3 рази післяопераційну летальність і тривалість перебування пацієнта в стаціонарі.

7. Запропонована класифікація анастомозитів, що відображає клінічні прояви, рентгенологічні і ендоскопічні зміни, ступінь евакуаторних розладів, при різноманітних формах анастомозита, дозволяє своєчасно діагностувати і призначити повноцінне лікування на ранніх стадіях захворювання.

8. Найбільш ефективною операцією при хронічному склерозуючому анастомозиті є ререзекция ділянки анастомоза з формуванням нового анастомоза. При запальних інфільтратах із залученням у процес навколишніх тканин і органів варто обмежитися гастроентероанастомозом.

Публікації автора:

1. Ковтун А.С., Бачурин А.В. Иммунный статус при анастомозите после резекции желудка по поводу осложненной язвенной болезни и его коррекция. //Запорожский медицинский журнал. - № 3-4.- 2001г.- С. 30-32.

2. Ковтун А.С. Профилактика анастомозитов после резекции желудка поп поводу осложненной язвенной болезни.// Таврический медико-биологический вестник.- 2001. - №1-2.-С.209-214.

3. Ковтун А.С. Анастомозит после резекции желудка по поводу язвенной болезни желудка и двенадцатиперстной кишки // Актуальні питання фармацевтичної та медичної науки та практики: збірник наукових статей, випуск VI- Запоріжжя, 2000. - С. 193-199.

4. Сырбу И.Ф., Ковтун А.С., Писаренко А.С., Рылов А.И. Моторно-эвакуаторные расстройства после резекции желудка // Актуальні питання фармацевтичної та медичної науки та практики: Збїрник наукових статей, випуск V. - Запоріжжя 1999. -С. 200-203.

5. Сырбу И.Ф., Капшитарь А.В., Ковтун А.С., Гайворонский Ю.Г., Милица Н,Н. Результаты выполнения резекции желудка с использованием лазерной техники // Клінічна хірургія. - 1995. -№4. - С. 12-14.

6. Холодний В.А., Сирбу І.Ф., Міліца М.М., Коваленко В.П., Ковтун А.С., Жулінський В.А. Тіотриазолін у комплексному лікуванні ускладнених форм виразкової хвороби //Ліки. -1997. -№ 3. - С. 8-13.

7. Мазур І.А., Сирбу І.Ф., Ярешко Н.О., Капшитар О.В., Ковтун А.С., Акіньшин В.П.. Сергієнко І.М. Тіотриазолін у комплексному лікуванні хворих на гострі хірургічні захворювання органів черевної порожнини //Ліки. - 1995. № I. - С. 57-61.

8. Ковтун А.С., Холодний В.А. Застосування тіотриазоліну у профілактиці та лікуванні анастомозитів після резекції шлунка // Актуальні питання фармацевгичної науки та практики: Матер міжрегіональної науково-практ, конф. 23-24 листопада 1995 року. - Запоріжжя/ 1995. - С. 69-70.

9..Сирбу I.Ф., Холодний В.А., Милиця М.М., Ковтун А.С., Рилов А.І. Імунологічна реактивність організму хворих з ускладненими формами виразкової хвороби шлунка і дванадцятипалої кишки з захворюваннями оперованого шлунку при лікуванні тіотриазоліном // Актуальні питания фармацевтичної науки та практики: Матер. міжрегіональної науково-практ. конф. 23-24 листопада 1995 року. - Запоріжжя/ 1995. - С. 85-86.

10. Сирбу І.Ф., Ковтун А.С., Холодний В.А., Лікування і профілактика анастомозитів після резекції шлунка // Материалы республиканской науч.-практ. конф. по проблеме "Хирургическое лечение рецидивирующих гастродуоденальных язв и их осложнений". - Київ, 1995. -С. 116 - 118.

11. Ковтун А.С. Профилактика анастомозитов после резекции желудка по поводу язвенной болезни желудка и двенадцатиперстной кишки // Интегральная и специальная экстремальная медицина-95: Тезисы докладов науч. -практ. конф. – Запорожье, 1995. - С. 31.

12. Ковтун А.С., Холодный В.А., Новохатний П.В., Бондаренко Г.А. К вопросу об этиологии анастомозитов после резекции желудка по поводу язвенной болезни желудка и двенадцатиперстной кишки // Вопросы клинической хирургии и онкологии: Тезисы материалов городской науч.-практ. конф. хирургов и онкологов. - Кривой Рог, 1994. - С. 34-35.

13. Сырбу И.Ф., Милица Н.Н., Гайворонский Ю.Г., Ковтун А.С., Акиньшин В.П. Результаты резекции желудка с использованием лазерной техники // Тезисы докладов науч. -практ. конф. врачей г. Запорожья. – Запорожье, 1994. - С. 86-87.

14. Ковтун А.С., Капшитарь А.В., Ковальский П.С., Пролонгированная блокада забрюшинного пространства и интубация кишечника в профилактике и лечении пареза при острой кишечной непроходимости // Актуальные вопросы хирургический гастроэнтерологии: Сборник научных трудов, - Харьков, 1994. - С. 60-61.

15. Сырбу И.Ф., Ярешко Н.А., Капшитарь А.В., Акиньшин В.П., Ковтун А.С. Иммунореактивность организма у больных с перитонитом при лечении тиотриазолином // Перспективы создания синтетических гепатопротекторов в Украине: Тезисы докладов науч. -практ. конф., - Харьков, 1993. - С. 26.

16. Сырбу И.Ф., Акиньшин В.П., Ярешко Н.А., Капшитарь А.В., Ковтун А.С. Тиотриазолин в комплексном лечении больных с механической желтухой // Перспективы создания синтетических гепатопротекторов в Украине: Тезисы докладов науч. -практ. конф. – Харьков, 1993. - С. 27-28.