У дисертації запропоновано нове вирішення актуальної науково-практичної задачі сучасної стоматології: зниження рівня захворюваності на карієс у дітей дошкільного і молодшого шкільного віку на основі вивчення клініко-імунологічних особливостей його перебігу у дітей із захворюваннями шлунково-кишкового тракту, опорно-рухового апарату та органів дихання та розробки поетапної схеми профілактики та лікування карієсу зубів. 1. Показники ураженості карієсом зубів у дітей, що знаходяться на диспансерному обліку з приводу хвороб різних органів і систем, є високими і становлять у дошкільників – поширеність карієсу тимчасових зубів 79,39±3,42% (проти 58,40±2,10% у здорових, p<0,005), інтенсивність 5,03±0,51 (проти 2,52±0,42, p<0,005); у молодших школярів – поширеність карієсу постійних зубів 67,8±2,1% (проти 20,3±1,8% у здорових, p<0,005), інтенсивність карієсу 3,94±0,21 (проти 2,52±0,26, p<0,001). 2. У дітей дошкільного віку поширеність карієсу виявилась найвищою при захворюваннях органів дихання (97,6±2,1%) і травлення (86,7±2,6%), інтенсивність – у дітей з хворобами опорно-рухового апарату (6,52±0,82). Поширеність карієсу у дітей молодшого шкільного віку виявилась найвищою у обстежених із захворюваннями органів дихання (98,2±1,2%) та шлунково-кишкового тракту (97,3±2,1%), інтенсивність карієсу зубів (як тимчасових, так і постійних) – у дітей із захворюваннями органів дихання (кп=7,0±0,20, КПВ=5,6±0,88). 3. У 81,5±2,3% дітей дошкільного і молодшого шкільного віку із захворюваннями шлунково-кишкового тракту та 87,3±3,2% із захворюваннями органів дихання карієс зубів розвивається на фоні вторинної імунної недостатності, яка характеризується лімфоцитопенією, зниженням абсолютної кількості Т-лімфоцитів та їх функціональної активності, субпопуляцій СD4+ та CD8+лімфоцитів, В-лімфоцитозом, зниженим рівнем сироваткових імуноглобулінів класів IgG та IgA та високою концентрацією середньо молекулярних ЦІК. У дітей з патологією опорно-рухового апарату спостерігається зростання кількості В-лімфоцитів при зниженій їх функції та висока концентрація патогенних ЦІК. 4. У дітей з карієсом та захворюваннями шлунково-кишкового тракту і органів дихання та дітей молодшого шкільного віку із захворюваннями опорно-рухового апарату формується стан локальної імунної недостатності, який характеризується зниженням вмісту у змішаній слині секреторного IgА, підвищенням рівня його мономерної форми та концентрації IgG при недостовірній зміні фагоцитарної активності. 5. Розроблена схема поетапної профілактики та лікування карієсу зубів у досліджуваного контингенту дітей (патенти № 19714, № 19715 від 15.12.2006 та № 20388 від 15.01.2007), яка проводиться сумісно стоматологом і педіатром, та включає призначення індивідуально підібраних препаратів з імунотропними властивостями, препаратів кальцію з різною кратністю призначення при різних захворюваннях, герметизацію інтактних фісур постійних молярів та премолярів, покриття поверхонь зубів фторлаком та санацію порожнини рота, пероральну вакцинацію імудоном. 6. Запропонована схема профілактики та лікування карієсу забезпечує високу редукцію приросту карієсу в основній групі порівняно з контрольною – 51,55% для тимчасових зубів у дошкільників і 47,38% – для постійних зубів у молодших школярів. Найвищою виявилась ефективність запропонованого комплексу в групі дітей дошкільного віку з хворобами опорно-рухової системи та у дітей молодшого шкільного віку із захворюваннями органів дихання. Розроблена схема забезпечує нормалізацію показників системного і місцевого імунітету у дітей з хворобами різних органів і систем, зменшення частоти і вираженості загострень основного захворювання, забезпечує редукцію приросту ускладненого карієсу тимчасових зубів у дітей із захворюваннями органів дихання та шлунково-кишкового тракту (в середньому на 43,28%). Практичні рекомендації 1. Профілактику та лікування карієсу зубів у дітей, обтяжених загальними захворюваннями, доцільно проводити з урахуванням індивідуального стану імунітету кожної дитини на момент її проведення, що дозволить виявити наявність змін та провести їх корекцію. При виявленні змін в імунній системі рекомендувати проводити курс лікування з індивідуальним підбором імунотропних препаратів. 2. Для профілактики і лікування карієсу зубів у дітей із хворобами органів травлення, опорно-рухової системи і органів дихання доцільним є застосовування розробленої нами схеми поетапної профілактики і лікування карієсу зубів, яка включає два етапи: Перший етап передбачає заходи, які повинен здійснювати педіатр, а згодом спеціаліст з певної патології дитячих хвороб. До них входять: 1) включення до групи ризику стосовно загальних захворювань і поглиблене обстеження дітей, що мають певні особливості перебігу карієсу зубів, виявлені стоматологом; 2) призначення препаратів кальцію із визначенням кратності проведення курсів – зважаючи на високий приріст карієсу – 3 рази на рік при захворюваннях органів дихання та шлунково-кишкового тракту та 2 рази на рік – при захворюваннях опорно-рухового апарату; 3) визначення основних показників системного імунітету у дітей із загальними захворюваннями, а також індивідуальної чутливості до імунотропних препаратів; призначення індивідуально добраного імунокоректора; 4) направлення до стоматолога для проведення екзогенної профілактики карієсу зубів в період ремісії основного захворювання; 5) лікування загального захворювання із урахуванням вірусно-бактеріально-паразитарної обтяженості дитини. Другий етап здійснює лікар-стоматолог. Він включає у дітей із захворюваннями шлунково-кишкового тракту: 1) навчання раціональному гігієнічному догляду за порожниною рота із добором показаних у кожному конкретному випадку засобів і методів індивідуальної стоматологічної профілактики; 2) професійне видалення зубних відкладень; 3) класичну герметизацію інтактних фісур постійних молярів та пре молярів; 4) зважаючи на переважне ураження апроксимальних поверхонь обробку фторидмісним препаратом – лаком „Fluor-Protector” гладких та апроксимальних поверхонь зубів кожні 3 місяці; 5) зважаючи на активний характер перебігу карієсу санацію порожнини рота склоіономерними цементами методами відстроченого пломбування із застосуванням кальціймісних препаратів 6) проведення пероральної вакцинації імудоном при показниках SIgA
0,22-0,25 г/л. – у дітей із захворюваннями опорно-рухового апарату: 1) навчання раціональному гігієнічному догляду за порожниною рота із добором показаних у кожному конкретному випадку засобів і методів індивідуальної стоматологічної профілактики; 2) професійне видалення зубних відкладень; 3) зважаючи на переважне та раннє ураження оклюзійної поверхні проведення мінералізуючої підготовки (Ca/P-гель) з наступною герметизацію інтактних фісур постійних молярів та премолярів та контролем через 4 місяці; 4) обробку фторидмісним препаратом – лаком „Fluor-Protector” гладких поверхонь зубів одразу після прорізування 2 рази на рік; 5) санацію порожнини рота із застосуванням композитних і компомерних матеріалів; 6) проведення пероральної вакцинації імудоном дітей молодшого шкільного віку при показниках секреторного імуноглобіну А 0,31 г/л. – у дітей із захворюваннями органів дихання: 1) навчання раціональному гігієнічному догляду за порожниною рота із добором показаних у кожному конкретному випадку засобів і методів індивідуальної стоматологічної профілактики; 2) професійне видалення зубних відкладень; 3) класичну герметизацію інтактних фісур постійних молярів та пре молярів; 4) зважаючи на переважне ураження апроксимальних поверхонь обробку фторидмісним препаратом – лаком «Fluor-Protector» гладких та апроксимальних поверхонь зубів одразу після прорізування кожні 3 місяці; 5) зважаючи на активний характер перебігу карієсу санацію порожнини рота склоіономерними цементами методами відстроченого пломбування із застосуванням кальціймісних препаратів; 6) враховуючи низькі показники SIgA (0,16-0,18 г/л) – проведення пероральної вакцинації імудоном. | 