У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукового завдання, що виявляється у вдосконаленні технології допомоги при наявності меконію в амніотичній рідині шляхом визначення ступеню ризику МА, корекції біофізичної активності плода та обрання оптимальної акушерської тактики з метою зниження перинатальної патології. 1. При наявності задовільного стану плода легке забарвлення меконієм навколоплодових вод слід розцінювати як прояв фізіологічного дозрівання його шлунково-кишкового тракту. Наявність в'язкої або густої консистенції амніотичної рідини внаслідок меконіального пасажу обумовлена внутрішньоутробним стражданням плода. 2. Аномалії пологів (гіпотонічна та дискоординована дисфункція матки), проведення пологостимуляції, розвиток дистресу плода обумовлюють появу ДРП. Останні можуть спостерігатись як в латентній, так і в активній фазі пологів. При цьому реєструються поодинокі нерегулярні або регулярні епізодичного характеру звичайні ДРП типу вдих-видих, подвійні, потрійні, миготливі (з короткочасним поверненням до фази вдиху на фазі видиху), пролонговані (з деякою затримкою видиху) та гикавкоподібні „gasps”, які відрізняються вираженою амплітудою рухів діафрагми та переважанням вдиху над видихом. 3. Поодинокі ДРП типу вдих-видих при наявності рідкої консистенції навколоплодових вод не мають високого прогностичного значення для перинатальних наслідків. Середній ризик МА спостерігається при появі регулярних, епізодичного характеру звичайних ДРП та типу подвійні, потрійні та миготливі у випадках помірно в'язкої консистенції амніотичної рідини. 4. Використання нейротропних препаратів (аміназину та діазепаму) при наявності середнього ризику МА сприяє розвитку у плода стану рефрактерності, толерантності, ареактивності, обумовлює зниження частоти як поодиноких, так і епізодичних ДРП (звичайних, подвійних, потрійних, миготливих). 5. Реєстрація пролонгованих та гикавкоподібних патологічних ДРП при наявності густої консистенції навколоплодових вод вказує на високу вірогідність розвитку МА у плода. ДРП типу „gasps” супроводжуються різким зниженням інтратрахеального тиску, зміною напрямку плину легеневої рідини на зворотній (в легені плода), широким розкриттям голосової щілини. В результаті відбувається інтенсивне надходження в трахеобронхіальне дерево навколоплодових вод з домішками меконію. 6. Прояви в інтранатальному періоді патологічної біофізичної активності плода спостерігаються, як правило, при виражених розладах його гомеостазу. При цьому КТГ плода відрізняється низькою варіабельністю, наявністю пізніх децелерацій ЧСС, а доплерометричне дослідження кровоплину в АП виявляє зниження діастолічного компоненту, а в низці спостережень — нульовий та реверсний кровоплин у фазу діастоли. 7. Комплексна оцінка консистенції навколоплодових вод та типу ДРП дозволяє визначити ступінь вірогідності МА у плода, здійснити ефективний перинатальний прогноз. При середньому ризику МА доцільним є розродження через природні пологові шляхи зі здійсненням фармакологічного гальмування фетальної біофізичної активності та проведенням моніторингу біопараметрів плода. Висока вірогідність МА, що має місце при наявності субкомпенсованого дистресу плода, передбачає проведення кесаревого розтину. 8. Визначення ступеню вірогідності виникнення МА у плода, проведення заходів, скерованих на гальмування фетальної біофізичної активності при наявності меконію в амніотичній рідині, обрання оптимальної акушерської тактики сприяє зниженню перинатальної патології. | 