Анотація до роботи:

Заяц-Кахновець О.І. Профілактика невиношування у жінок із запальними захворюваннями урогенітального тракту. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.01 – акушерство та гінекологія. – Тернопільський державний медичний університет імені І.Я. Горбачевського МОЗ України. Тернопіль, 2005.

Наукова робота присвячена зниженню частоти акушерських і перинатальних ускладнень у жінок з невиношуванням і запальними захворюваннями урогенітального тракту в анамнезі на підставі вивчення особливостей мікробіологічного статусу і функціонального стану фетоплацентарного комплексу, а також удосконалення комплексу лікувально-профілактичних заходів. Встановлені основні «мікробіологічні» чинники ризику невиношування вагітності, що враховують наявність складного багатокомпонентного паразитоценозу урогенітального і шлунково-кишкового тракту. Запропоновано методи контролю за клінічним перебігом вагітності та функціональним станом фетоплацентарного комплексу. Розроблені і впроваджені практичні рекомендації щодо зниження частоти акушерських і перинатальних ускладнень у жінок з невиношуванням на фоні запальних захворювань урогенітального тракту в анамнезі на підставі удосконалення комплексу лікувально-профілактичних заходів.

У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукового завдання – зниження частоти акушерських і перинатальних ускладнень у жінок з невиношуванням і запальними захворюваннями урогенітального тракту на основі вивчення в них клініко-мікробіологічних і функціональних особливостей та розробки і впровадження комплексу лікувально-профілактичних заходів.

1. Провідними факторами ризику розвитку загрозливого переривання вагітності у жінок з невиношуванням запального генезу є наявність в анамнезі інфекційної соматичної патології – гострі респіраторні вірусні інфекції з частотою три рази в рік і більш (38,0 %); хронічні тонзиліт (28,0 %), бронхіт (28,0 %), пієлонефрит (30,0 %), гастрит (30,0 %), коліт (30,0 %) і хронічних запальних захворювань геніталей – кольпіт (78,0 %), псевдоерозія шийки матки (66,0 %) і сальпінгоофорит (62,0 %).

2. Найчастішими ускладненнями гестаційного періоду у жінок із запальними захворюваннями урогенітального тракту і невиношуванням в анамнезі є загрозливе переривання вагітності в ранніх термінах (68,0 %), ранній токсикоз вагітних легкої і середньотяжкої форми (40,0 %), фетоплацентарна недостатність (54,0 %), зміна об’єму навколоплідних вод (28,0 %) і низька плацентація (32,0 %). Частота мимовільного переривання вагітності складає 20,0 %.

3. Установлено, що „мікробіологічними” факторами ризику у жінок з невиношуванням вагітності запального генезу є наявність в урогенітальному тракті змішаного паразитоценозу, представленого активними анаеробним (T.Vaginalis, M.Hominis, Ur.Urealiticum), вірусним (CMV, HCV type 1,2, Coxcackieviruses A,B) і грибковим компонентами, а також високим рівнем інвазії лямбліями (40,0 %), токсокарами (28,0 %) і гострицями (26,0 %).

4. Стан ФПК у жінок з невиношуванням запального генезу в анамнезі характеризується високою частотою затримки внутрішньоутробного розвитку плода (42,0 %); порушеннями гемодинаміки в системі мати-плацента-плід (56,0 %); зниженням вмісту основних гормонів (ПЛЛ, Ез, К, ДГЕА-С і 17-ОП) і плацентарних білків (SP1 і РР14).

5. Розродження жінок з невиношуванням запального генезу характеризується високим рівнем передчасних пологів (25,0 %); абдомінального розродження (25,0 %); асфіксії новонароджених (20,0 %); внутрішньоутробного інфікування (17,5 %) і постгіпоксичної енцефалопатії.

6. Використання запропонованого комплексу лікувально-профілактичних заходів дозволяє знизити частоту мимовільного переривання вагітності в 3,3 рази; передчасних пологів у 2,9 рази; асфіксії новонароджених у 2 рази; внутрішньоутробного інфікування в 2,8 рази і постгіпоксичної енцефалопатії в 2,1 рази.

РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО НАУКОВОГО І ПРАКТИЧНОГО ВИКОРИСТАННЯ ЗДОБУТИХ РЕЗУЛЬТАТІВ

З метою зниження частоти акушерських і перинатальних ускладнень у жінок з невиношуванням запального генезу в анамнезі необхідно використовувати:

1 етап – предгравідарна підготовка 6-12 місяців: протизапальна терапія; гормональна корекція – логест, утрожестан; корекція мікробіоценозу статевих шляхів - гравагін, бетадін; мератин-комбіполіжинакс; імуноко-ригуюча терапія – протефлазид, віферон, плацентоль; підготовка статевого партнера – протефлазид, віферон.

2 етап – до 20 тижнів вагітності: гормональна терапія - утрожестан до 12 тижнів, після 12 тиж. - дуфастон; корекція мікробіоценозу статевих шляхів - пімафуцин, кандибене після 12 тижнів; комплексна метаболічна терапія – кратал, плацентоль; антиоксидант – Tri-vi-plus; імунокоригуюча терапія - протефлазид.

Публікації автора:

1. Заяц-Кахновец О.И. Особенности этиопатогенетического лечения невынашивания беременности у женщин с воспалительными заболеваниями урогенитального тракта // Зб. наук. праць “Актуальні проблеми акушерства і гінекології, клінічної імунології та медичної генетики”. – Київ-Луганськ, 2005. – Вип.12. – С. 49-53.

2. Заяць-Кахновець О.І. Тактика ведення жінок з високим ризиком невиношування вагітності // Зб. наук. праць співробітників КМАПО ім. П.Л. Шупика. – 2004. – Вип.13, кн. 6. – С. 83-87.

3. Заяц-Кахновец О.И. Профилактика невынашивания у женщин с воспалительными заболеваниями урогенитального тракта // Репродуктивное здоровье женщины. – 2005. – № 1 (21). – С. 53-56.

4. Заяц-Кахновец О.И. Особенности невынашивания беременности у женщин с воспалительными заболеваниями урогенитального тракта // Тез. докл. научн.-практ. конф. “Актуальные вопросы репродуктологии”. – Репродуктивное здоровье женщины. – 2004. – № 2 (18). – С. 162.