Анотація до роботи:

Кінаш Н.М. Профілактика перинатальної патології у жінок з уреаплазмово-вірусною інфекцією. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.01. – акушерство та гінекологія. Державний вищий навчальний заклад «Тернопільський державний медичний університет імені І.Я. Горбачевського» МОЗ України, Тернопіль, 2009.

В науковій праці представлені, сформульовані та обґрунтовані нові наукові положення і висновки, важливі для практичної медицини. Вони дозволили розширити відомості про патогенез та перебіг плацентарної недостатності у жінок групи високого ризику.

Науково обґрунтуваний і запропонований новий підхід до лікування та профілактики перинатальних ускладнень, пов’язаних з впливом уреаплазмово-вірусної (герпетичної) інфекції дозволив суттєво зменшити частоту розвитку плацентарної недостатності, інтраамніального інфікування та затримки розвитку плода на тлі відновлення імунного та гормонального гомеостазу організму вагітної. Наслідком вказаних змін є зменшення частоти ускладнень в пологах, пуерперальному та неонатальному періодах.

У дисертаційній роботі наведене науково-практичне обґрунтування щодо вирішення важливого наукового завдання сучасного акушерства - зниження частоти перинатальної патології у жінок з уреаплазмовою та уреаплазмово-вірусною інфекцією на основі вивчення функціонального стану фетоплацентарного комплексу, клітинного та гуморального імунітету, мікробіологічних особливостей, а також удосконалення лікувально-профілактичних заходів.

1. Клінічний перебіг вагітності та пологів у жінок з уреаплазмовою та уреаплазмово – вірусною (герпетичною) інфекцією ускладнюється високою частотою плацентарної недостатності (80,0 % та 83,3 %) з переважанням багатоводдя (66,7 % та 80,0 %); загрози переривання вагітності (50,0 % та 56,7%); загострення хронічної урогенітальної інфекції (30,0 % та 33,3 %), що відбувається на тлі порушень мікробіоценозу статевих шляхів. При розродженні цих жінок відмічається високий рівень аномалій пологової діяльності (46,7 % та 53,3 %) внаслідок несвоєчасного розриву плодових оболонок, р<0,05 в порівнянні з основною групою та контрольною.

2. Наявність уреаплазмової та уреаплазмово-вірусної (герпетичної) інфекції здійснює негативний вплив на перинатальні наслідки пологорозрішення у вигляді високої частоти асфіксії новонароджених легкого (43,3 % та 50,0 %) та важкого ступенів (3,3 % та 6,7 %); внутрішньоутробного інфікування (40,0 % та 43,3 %); затримки внутрішньоутробного розвитку плода (16,7 % та 20,0 %); гіпоксично-ішемічне ураження центральної нервової системи (16,7 % та 20,0 %) та гіпербілірубінемії (30,0 % та 33,3 %).

3. Плацентарна дисфункція виникає з 22-24 тижнів вагітності та не залежить від наявності моно- чи поєднаних форм уреаплазмово-вірусної інфекції. Функціональний стан фетоплацентарного комплексу характеризується підсиленням кровоплину в аорті плода та артеріях пуповини; достовірним зниженням вмісту естріолу, плацентарного лактогену, та прогестерону на тлі підвищення -фетопротеїну.

4. Імунна відповідь організму вагітної залежить від наявності моно- чи поєднаних форм уреаплазмово-вірусної інфекції та проявляється в останньому варіанті у вигляді більш достовірного зниження Ig A на тлі підвищення рівнів Ig G та Ig M; зниженням кількості СД3+ та СД4+ при одночасному підвищенні СД8+; зростання вмісту інтерлейкіну-2 та інтерлейкіну-6 на тлі зменшення кількості інтерферону-.

5. Використання удосконалених лікувально-профілактичних заходів за наявності уреаплазмово-вірусної інфекції дозволяє знизити частоту плацентарної недостатності відносно групи порівняння з 83,3 % до 43,3 % (р<0,05) при зменшенні багатоводді з 66,7 % до 26,7 %; (р<0,05); загрози передчасних пологів з 50,0 % до 23,3 % (р<0,05); несвоєчасного розриву навколоплодових оболонок з 66,7 % до 23,3 %; (р<0,05); аномалій пологової діяльності з 46,7 % до 10,0 % (р<0,05); інтранатальної асфіксії різного ступеня важкості з 60,0 % до 10,0 % (р<0,05); макроскопічних ознак інтраамніального інфікування з 43,3 % до 6,7 % (р<0,05) та затримки внутрішньоутробного розвитку плода з 36,7 % до 6,7 % (р<0,05).

6. Уреаплазмово-вірусна інфекція негативно впливає на метаболізм та структурні елементи плаценти, що знижує її здатність до адаптаційно-компенсаторних реакцій, приводить до макро- і мікроскопічних змін в її структурних елементах. Використання запропонованої нами методики дозволяє зменшити рівень морфологічних порушень, зумовлених наявністю уреаплазмової та уреаплазмово-вірусної інфекції.

Публікації автора:

1. Кінаш Н. М. Перинатальні наслідки розродження при різних формах вірусної інфекції / Н. М. Кінаш // Збірник наукових праць співробітників КМАПО ім. П. Л. Шупика. – 2004. – Випуск 13, Книга 6. – С. 182–185.

2. Кинаш Н. М. Влияние различных форм вирусной инфекции на развитие перинатальной патологии / Н. М. Кинаш, Н. И. Генык // Актуальні проблеми акушерства та гінекології, клінічної імунології та медичної генетики. – 2005. – Вип. 12. – С. 16–20.

3. Кінаш Н. М. Аналіз показників імунного статусу під час вагітності за наявності уреаплазмово-вірусної інфекції на тлі застосування імуномоделюючої терапії / Н. М. Кінаш // Збірник наукових праць співробітників НМАПО ім. П. Л. Шупика. – 2008. – Випуск 17, Книга 3. – С. 22–28.

4. Кінаш Н. М. Особливості морфометричних та морфологічних змін в плаценті на тлі уреаплазмово-вірусної інфекції з використанням стандартних підходів до лікування плацентарної недостатності та профілактики перинатальних ускладнень / Н. М. Кінаш // Збірник наукових праць співробітників НМАПО ім. П. Л. Шупика. – 2009. – Випуск 17, Книга 3.- С. 93-96.

5. Кинаш Н. М. Профилактика перинатальной патологии у женщин с вирусно-уреаплазменной инфекцией / Н. М. Кинаш // Репродуктивное здоровье женщины. – 2004. – № 2 (18). – С. 160.