У дисертації наведено теоретичне обґрунтування і нове вирішення актуального наукового завдання – зниження частоти розвитку прееклампсії та анемії у жінок з багатопліддям, на підставі вивчення результатів клініко-ехографічних, допплерометричних, ендокринологічних особливостей функціонального стану фетоплацентарного комплексу, вегетативної нервової системи і центральної гемодинамики, кількісних та якісних показників еритропоезу, а також розробки та впровадження у клінічну практику комплексу лікувально-профілактичних заходів. 1. Клінічний перебіг вагітності у жінок з багатопліддям характеризується високою частотою розвитку анемії (76,0%), прееклампсії – 52,0% та плацентарної дисфункції (52,0%). В структурі гестаційної анемії переважає II ступень (47,4%) та III ступень (28,9%) тяжкості, а в структурі прееклампсії - середнього та тяжкого ступеня (34,6% та 42,3%). Основним фактором ризику розвитку прееклампсії та гестаційної анемії у вагітних є наявність багатопліддя. 2. Клінічний перебіг пологів у жінок з багатопліддям характеризується досить високою частотою передчасного розриву плодових оболонок (30,0%), аномалій пологової діяльності (16.0%), дистресу плода (38,0%), передчасного відшарування плаценти (4,0%). Це призводить до зростання частоти кесарських розтинів (32,0%). 3. Стан новонароджених у жінок з багатопліддям характеризується значним збільшенням сумарної частоти асфіксії новонароджених різноманітного ступеня тяжкості (32,0%), ЗРП плода (20,0%). Це впливає на частоту ранньої неонатальної захворюваності із переваженням постгіпоксичної енцефалопатії (24,0%); реалізації внутрішньоутробного інфікування (12,0%); геморагічного синдрому (8,0%) і гіпербілірубінемії (12,0%). Сумарні перинатальні втрати у групі жінок з вагітністю двійнями склали 80,0. 4. Особливості формування і функціонального стану ФПК у жінок з багатопліддям характеризуються значним рівнем порушень функціонального стану плода: зміни серцевого ритму (30,0%); дихальної (22,0%) і рухової активності плода (24,0%), а також його тонусу (18,0%); - плаценти 40,0%; на фоні виражених гемодинамічних і ендокринологічних порушень. 5. У вагітних з багатопліддям стан ВНС характеризується розвитком стресової ситуації з підвищеною стомлюваністю, порушенням сну і тривожністю. Регуляція серцевого ритму відбувається в умовах автономного контуру з наступною вираженою напругою регуляторних механізмів, що виявляються централізацією керування серцевою діяльністю і різким підвищенням активності симпатичної і парасимпатичної нервової системи. Під час вагітності ці зміни носять прогресуючий характер. 6. Зміни еритропоезу у жінок з багатопліддям характеризуються підвищеним гемолізом, серед основних причин якого важливу роль грає якісна неповноцінність еритроцитів, що циркулюють у крові, і їхнє прискорене старіння, на що вказує збільшення кількості трансформованих і предгемолітичних форм клітин при одночасному зниженні змісту нормальних дискоцитів, а також наявність дефектів у мембранах еритроцитів як за формою, так і по ступені виразності. 7. Використання запропонованої нами лікувально-профілактичної методики дозволяє знизити частоту плацентарної дисфункції та преекламсії в 2 рази, гестаційної анемії в 1,6 рази, тяжкої асфіксії в 3 рази, ЗРП в 2 рази, передчасних пологів у 2 рази, передчасного розриву плодових оболонок у 3 рази, передчасного відшарування плаценти у 6 раз, дистресу плода у 2,2 рази, що дозволило в цій групі вагітних знизити частоту абдомінального розродження у 1,7 рази при відсутності перинатальних втрат. |