Анотація до роботи:

Павловська Т.Л. Профілактика прееклампсії та перинатальної патології у вагітних з гіпертонічною хворобою. – Рукопис.

Дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.01 – акушерство та гінекологія. – І ПАГ АМН України. – Київ, 2006.

Показано, що у більшості вагітних з гіпертонічною хворобою має місце дефіцит магнію. Вміст магнію в крові залежить від тяжкості проявів захворювання. Для жінок з помірною гіпертензією характерно виражене зниження магнію в сироватці крові і еритроцитах. Установлено зв'язок між вмістом калію і рівнем магніємії, при значній гіпомагніємії калій в крові вірогідно нижчий.

Нестача магнію в організмі ще більше підсилює порушення кровообігу у вагітних хворих на артеріальну гіпертензію є додатковим фактором патогенезу прееклампсії, у тому числі тяжких її форм, а також невиношування. Значна гіпомагніємія передує появі клінічних ознак прееклампсії.

У роботі представлені дані про вплив дефіциту магнію на розвиток прееклампсії, порушень стану плода та новонародженого, психоемоційний стан жінок з гіпертонічною хворобою.

Рівень магнію в сироватці, еритроцитах та мембранах еритроцитів знижений при поєднаній прееклампсії. Низьким виявляється магній в мітохондріях ворсинчастого хоріона. Змінюється розподіл елемента усередині клітини.

Запропоновано новий метод профілактики прееклампсії та перинатальної патології у вагітних з гіпертонічною хворобою, спрямований на ліквідацію дефіциту магнію та корекцію антиоксидантної системи захисту.

У дисертації наведені теоретичні узагальнення та нове вирішення наукового завдання щодо зниження частоти прееклампсії та перинатальної патології у вагітних з гіпертонічною хворобою шляхом обґрунтування та вдосконалення методів їх профілактики на підставі вивчення вмісту магнію в організмі та його ролі в виникненні цих ускладнень.

1. У більшості хворих на гіпертонічну хворобу протягом усієї вагітності має місце дефіцит магнію, ступінь прояву якого залежить від тяжкості артеріальної гіпертензії. Для хворих з помірною гіпертензією характерно значне зниження вмісту магнію як в сироватці (0,62±0,02ммоль/), так і еритроцитах (1,56±0,09ммоль/л). Рівень внутрішньоеритроцитарного магнію має зворотну кореляційну залежність між загальним периферичним опором судин жінки (r=-0,52).

2. Від вмісту магнію залежить концентрація калію, яка знижена у вагітних з помірною гіпертензією, в сироватці (4,01±0,04ммоль/л) і в еритроцитах (64,0±1,43ммоль/л). У жінок з гіпертонічною хворобою в ІІІ триместрі вагітності знижується активність загальної АТФази за рахунок як Mg⁺⁺ так і Na⁺K⁺-АТФаз.

3. Найбільш низький рівень магнію спостерігається при тяжкій прееклампсії (сироватка – 0,55±0,03ммоль/л, еритроцити – 1,40±0,13ммоль/л). Відмічається також зниження концентрації магнію в мембранах еритроцитів, що співвідноситься зі зниженою активністю Na⁺K⁺-АТФази, та в мітохондріях і ядрах ворсинчастого хоріона.

4. Ризик приєднання прееклампсії визначається тяжкістю гіпертензії. Поєднана прееклампсія мала місце у 13,8±4,3% жінок з м’якою гіпертензією і у 64,4±7,2% жінок з помірною гіпертензією. На фоні прееклампсії затримка розвитку плода була в 72,4% випадків, спостерігалася тяжка форма плацентарної недостатності (естрадіол 25,1±8,8нмоль/л, прогестерон 169,4±15,6нмоль/л, плацентарний лактоген 146,5±16,5нмоль/л), відмічалося достовірне збільшення індексів судинного опору в артеріях стінки матки, аорті плода, артеріях пуповини, за даними КТГ зростала кількість, амплітуда і тривалість децелерацій.

5. При гіпертонічній хворобі у вагітних визначено зв’язок кровообігу в матково-плацентарно-плодової ланці з показниками центральної гемодинаміки жінки. Існує пряма кореляційна залежність між загальним периферичним опором судин вагітної і опором аркуатних судин матки (r=+0,75), залежність зберігається між опором судин жінки і артеріями пуповини (r=+0,66), між опором судин жінки і аортою плода та артеріями плаценти (r=+0,38) і не визначається між опором судин вагітної і судинами мозку плода (прояви brain-sparing phenomenon).

6. Гіпертонічна хвороба у вагітних характеризується змінами психоемоційного стану. У 97,7% жінок відмічено зниження індексу стресостійкості, що зумовлено підвищенням рівня тривожності, який має пряму корелятивну залежність із вмістом магнію в сироватці крові (r=+0,63).

7. У вагітних з гіпертонічною хворобою встановлено взаємозв’язок між вмістом магнію в організмі та розвитком ускладнень вагітності (поєднана прееклампсія, невиношування, гіпоксія, затримка розвитку плода) і психоемоційною сферою жінки.

8. Розроблений комплекс терапії, якій включає антигіпертензивні засоби, дезагреганти, полівітаміни з додаванням магніймістких препаратів і антиоксидантів, в значній мірі поповнює нестачу магнію в організмі, збільшує вміст калію. Рівень магнію підвищується в різних біологічних середовищах організму вагітних з гіпертонічною хворобою (сироватка крові, еритроцити, ядра та мітохондрії клітин ворсинчастого хоріона). Запропонована терапія також сприяє оптимізації стрес-реактивності вагітних, покращанню показників гемодинаміки

9. Застосування розробленої терапії поліпшує перебіг вагітності, стан плода та новонародженого. Знижується частота прееклампсії з 48,0% до 25,0±5,6%, тяжких її форм з 16,0±5,2% до 3,3±2,3%, плацентарної недостатності з 62,0±6,9% до 33,3±6,1%, гіпотрофії плода з 28,0±6,4% до 8,0±3,5%, перинатальної летальності з 60,0 до 16,7. Новонароджені мають більшу масу плода, вищу оцінку за шкалою Апгар і рідше вимагають другого етапу виходжування.

Публікації автора:

1. Применение препарата “Хофитол” для лечения фето-плацентарной недостаточности // Вісник Асоціації акушерів-гінекологів України. – 1999. – №5–6. – С. 78–81 (соавт.: Коломийцева А.Г., Лисакова И.В.) – набір біологічного матеріалу, аналіз, підготовка статті до друку.

2. Дефицит магния у беременных с первичной артериальной гипертензией – фактор развития позднего гестоза // Український медичний альманах. – Т4, №1. – 2001. – С. 90–93 (соавт.: Коломийцева А.Г., Меллина И.М., Стрижак С.К.) – набір матеріалу, обробка результатів, підготовка до друку.

3. Досвід використання Магне-В₆ в акушерській практиці // Педіатрія, акушерство та гінекологія. – 2002. – №2. – С. 119–123 (співавт.: Мелліна І.М., Владимиров О.А., Тофан Н.І.) – набір матеріалу, його обробка.

4. Лечебно-профилактические мероприятия у женщин с гипертонической болезнью во время беременности // Здоровье женщины. – 2004. – №3(19). – С. 47–51 (соавт.: Меллина И.М., Круть Ю.А.) – аналіз даних літератури, набір матеріалу.

5. Недостаток магния и его влияние на течение беременности, состояние плода и новорожденного у больных гипертонической болезнью. Профилактика осложнений с помощью препарата Магне-В₆ // Здоровье женщины. – 2005. – №2(22). – С. 39–42 (соавт.: Меллина И.М.) – набір матеріалу, спостереження за станом вагітної і плода, аналіз, підготовка до друку.

6. Сочетанный поздний гестоз при гипертонической болезни: факторы риска, особенности патогенеза, профилактика и лечение // Збірник наукових праць Асоціації акушерів-гінекологів України. – К. – 2000. – С. 158–161 (соавт.: Гутман Л.Б., Дашкевич В.Е., Меллина И.М., Тутченко Л.И., Лиманская А.Ю.) – проаналізовано дані літератури, набір матеріалу.

7. Активність транспортних АТФаз і енергетичний обмін у вагітних з прееклампсією // Збірник наукових праць Асоціації акушерів-гінекологів України. – К. – 2000. – С. 165–167 (співавт.: Черненко Т.С., Тіщенко В.К., Скрипченко Н.Я., Іванюта О.В.) – обробка результатів та подання до друку.

8. Влияние дефицита магния на течение беременности, состояние плода и новорожденного. Возможности терапии препаратом “Магне-В₆” // Збірник науково-практичної конференції з міжнародною участю “Санаторно-курортне лікування в акушерстві та гінекології: досягнення, проблеми, перспективи”. – К. – 2005. – С. 97–99 (соавт.: Меллина И.М., Хоминская З.Б., Круть Ю.А.) – спостереження за станом вагітної і плода, набір матеріалу та його обробка.

9. Лікування пізнього гестозу вагітних в умовах санаторія-профілакторія // Збірник науково-практичної конференції з міжнародною участю “Санаторно-курортне лікування в акушерстві та гінекології: досягнення, проблеми, перспективи”. – К. – 2005. – С. 69–70 (співавт.: Діденко Л.В., Бондаренко О.М.) – аналіз результатів, підготовка до друку.

10. Preeclampsia in patients with hypertension and prophylaxis of its development // Official Journal of International Society for the study of Hypertension in pregnancy. – 2000. – Vol.19. – S.1.– P.68 (co-authors: Mellina I, Tutchenco L.) – обробка матеріалу, підготовка до друку.