Анотація до роботи:

Іщенко Г.І. Профілактика прееклампсії у вагітних з хронічними запальними захворюваннями нирок. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.01 – акушерство та гінекологія. – ДУ «Інститут педіатрії, акушерства і гінекології АМН України». – Київ, 2008.

В рамках роботи проведено ретроспективний клініко-статистичний аналіз перебігу вагітності, пологів, стану плода та новонародженого за останні 25 років у вагітних з хронічним пієло- та гломерулонефритом.

Роботу присвячено вивченню реґіонарної гемодинаміки нирок та матково-плацентарно-плодового кровотоку у вагітних з хронічними запальними захворюваннями нирок.

З’ясовано патогенетичну роль порушень системи L-аргінін/оксид азота в розвитку прееклампсії в цій групі жінок.

Визначено гормональний статус та особливості реагування системи біогенних амінів при розвитку прееклампсії у вагітних з хронічними запальними захворюваннями нирок.

Удосконалено комплекс профілактичних заходів, спрямованих на зниження частоти прееклампсії, показана їх ефективність щодо запобігання розвитку ускладнень вагітності та порушень стану плода.

В дисертації представлено нове вирішення актуальної наукової задачі сучасного акушерства – зниження частоти прееклампсії та поліпшення перинатальних наслідків вагітності у хворих на хронічні запальні захворювання нирок на основі вивчення гормональних і ендотеліально- циркуляторних порушень в системі мати-плацента-плід та удосконалення комплексу лікувально-профілактичних заходів.

1. Упродовж двох періодів у частоті виникнення, перебігу та веденні прееклампсії на тлі хронічних запальних захворювань нирок відбулись істотні зміни. Частота прееклампсії у 1996-2005 роках порівняно з такою у 1980-1985 роках зменшилася при хронічному пієлонефриті з 44,2 до 21,6 %, при хронічному гломерулонефриті з 68,8 до 40,0 %. У періоді 1996-2005 рр. прееклампсія на тлі хронічних запальних захворювань нирок розвивалася пізніше (в середньому у 35-36 тиж. вагітності порівняно з 31-32 тиж. у попередньому десятилітті).

2. Перебіг вагітності та родів у хворих на хронічні запальні захворювання нирок змінився останнім часом. Так, у середньому в 1,42 раза зменшилась частота передчасних родів, хоча в 1,8 раза зросла частота несвоєчасного відходження навколоплодових вод; майже утричі знизилася частота дистресу плода під час вагітності, у 2,5 раза – післяпологових кровотеч. З 10,5 до 16 % зросла частота кесаревого розтину. У середньому вдвічі зменшилась кількість новонароджених з малою масою тіла, з 154,8 до 30,6 знизилася перинатальна смертність.

3. У вагітних з хронічними запальними захворюваннями нирок вже у ІІ триместрі порушується реґіонарна ниркова гемодинаміка, про що свідчить суттєве підвищення пульсаторного (до 0,99 в лівій нирці, контроль 0,86) та резистентного (до 0,70 в лівій нирці, контроль 0,54) індексів в артеріях паренхіми. Зі збільшенням терміну вагітності реґіонарні гемодинамічні порушення прогресують.

Прееклампсія частіше (близько 90 %) розвивається у тих хворих на хронічні запальні захворювання нирок, в яких у ІІ триместрі вагітності більшою мірою порушений кровотік у лівій нирці.

4.Критеріями порушень матково-плацентарної гемодинаміки були: зниження діастолічного компоненту кровотоку та дикротична вирізка в фазу ранньої діастоли, яка в ІІ триместрі вагітності в 1,7 разів частіше виявлялась при хронічному пієлонефриті та прееклампсії, що складало 76,9 %, по відношенню до неускладненого хронічного пієлонефриту, у жінок з хронічним гломерулонефритом при приєднанні прееклампсії наявність дикротичної вирізки зафіксовано в 1,8 разів частіше (81,8 %), ніж при неускладненому перебігу вагітності.

5. Порушення плодової гемодинаміки у хворих на хронічні запальні захворювання нирок відмічаються у ІІ триместрі вагітності і проявляються зниженням діастолічної швидкості кровотоку у середньо-мозковій артерії та аорті, збільшенням кровотоку у венозній протоці (до 52,3, контроль 32,4).

Прееклампсія частіше розвивається (близько 74,0 %) у тих хворих на хронічні запальні захворювання нирок, у плодів яких в ІІ триместрі вагітності суттєво підвищена швидкість кровотоку в венозній протоці.

6. У хворих з хронічними запальними захворюваннями нирок має місце дисбаланс у системі L-аргінін-оксид азоту, який розвивається у ІІ триместрі вагітності і характеризується дефіцитом основного ендотеліального чинника вазодилатації за надлишку амінокислоти – попередника.

7. У вагітних з хронічними запальними захворюваннями нирок в ІІ триместрі відмічається зниження концентрації усіх компонентів симпато-адреналової системи, що наприкінці вагітності компенсується підвищенням рівня серотоніну та кортизолу на тлі низького вмісту в крові прогестерону. У випадках розвитку прееклампсії крім зниження активності симпато-адреналової системи, падає рівень серотоніну та зростає концентрація естріолу.

8. Розроблений лікувально-профілактичний комплекс з включенням донатору оксиду азоту і -3 поліненасичених жирних кислот є патогенетично обґрунтованим і сприяє зниженню частоти прееклампсії (при хронічному пієлонефриті з 22,8 до 14,8 % і при хронічному гломерулонефриті з 45,8 до 30 %), передчасних родів (відповідно з 26,1 до 7,4 %, та з 37,5 до 10,0 %), ускладнень післяпологового періоду (з 15,5 до 7,4 %). Знижено частоту асфіксії новонароджених (при ХП з 34,8 до 14,8 %, при хронічному пієлонефриті з 50,0 до 20,0 %), вродженої гіпотрофії (відповідно з 21,7 до 7,4 % та з 25,0 до 10,0 %) та порушень церебральної гемодинаміки в неонатальному періоді (відповідно з 17,4 до 7,4 % та з ХГ з 25,0 до 10,0 %).

Публікації автора:

1. Допплерометричне дослідження матково-плацентарно-плодового кровотоку у вагітних з хронічним пієлонефритом //Перинатология и педиатрия. – №2(30). – 2007. – С. 34-37 (співав.: Сопко Я.О.) (відбір та аналіз матеріалу, обгрунтування висновків).

2. Гемодинаміка матково-плацентарно-плодового кровотоку у вагітних з хронічним гломерулонефритом // Педіатрія, акушерство та гінекологія. – №3(421). – 2007. – С.62-65.

3. Прееклампсія у вагітних із хронічними запальними захворюваннями нирок (клініко-статистичний аналіз)//Репродуктивное здоровье женщины. – №5(34). – 2007. – С.104-106 (співав.: Туманова Л.Є., Подольський Вол.В.) (збір клінічного матеріалу та його аналіз, підготовка до друку).

4. Ниркова гемодинаміка у вагітних з хронічними запальними захворюваннями нирок //Репродуктивное здоровье женщины. - №3(32). – 2007. – С. 48-50.

5. Гормональний статус вагітних з хронічними запальними захворюваннями нирок //Репродуктивное здоровье женщины. - №1(35). – 2008. – С. 119-122 (співав.: Туманова Л.Є., Мочанова Н.Ю., Волошина Т.В.) (збір матеріалу та його аналіз, підготовка до друку).

6. Зміни гормонального гомеостазу у вагітних з хронічними запальними захворюваннями нирок за наявності прееклампсії //Перинатология и педиатрия. – №1 (33). – 2008. – С. 38-42 (співав.: Медведь В.І., Мочанова Н.Ю., Подольський Вол.В.) (відбір вагітних, клінічне спостереження, підготовка до друку).

7. Концентрація катехоламінів в сечі у вагітних жінок, хворих на хронічні запальні захворювання нирок. // Зб. наук. пр. Асоціації акушерів-гінекологів України. – К.: Інтермед, 2005. - С. 200-204 (співав.: Мочанова Н.Ю., Подольський Вол.В.) (набір матеріалу, проведення аналізу).

8. Функціональний стан симпато-адреналової системи вагітних, хворих на хронічний пієлонефрит Зб. наук. пр. Асоціації акушерів-гінекологів України. – К.: Інтермед, 2006. – С. 208-212 (співав.: Латишева З.М., Подольський Вол.В., Мочанова Н.Ю.) (відбір вагітних, клінічне спостереження, підготовка до друку).

9. Патент на корисну модель №27342, МПК А61К 35/00 /Державна установа «Інститут педіатрії, акушерства і гінекології АМН України» – №u 2007 07038 від 25.10.2007, Бюл. №17. Спосіб профілактики прееклампсії у вагітних з хронічними запальними захворюваннями нирок.