Анотація до роботи:

Ільїн І.Є. Профілактика синдрому гіперстимуляції яєчників при екстракорпоральному заплідненні. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.01 – акушерство та гінекологія. – Інститут педіатрії, акушерства та гінекології АМН України, Київ, 2003.

Дисертація присвячена вирішенню питань підвищення ефективності прогнозування та профілактики виникнення тяжкої форми синдрому гіперстимуляції яєчників (СГЯ) – одного з найтяжчих ускладнень контрольованої гіперстимуляції яєчників при лікуванні безплідності методом екстракорпорального запліднення.

На підставі ретро- й проспективного клініко-статистичного аналізу 3437 ЕКЗ циклів, а також методу математичного моделювання встановлено частоту розвитку тяжкої форми СГЯ при лікуванні безплідності методом ЕКЗ в Україні, визначено основні чинники розвитку тяжкої форми СГЯ.

Розроблено діагностичні критерії прогнозу розвитку тяжкої форми синдрому гіперстимуляції яєчників, запропоновано алгоритм проведення контрольованої гіперстимуляції яєчників, модифіковано метод контрольованого дрейфу (МКД).

На підставі порівняльної оцінки ефективності методів періоперативного введення альбуміну та препаратів гідроксиетилкрохмалю з МКД показано, що ефективність перших двох методів профілактики розвитку СГЯ є недостатньою порівняно із МКД, який дозволяє не лише уникнути розвитку тяжкої форми синдрому гіперстимуляції яєчників, але й зберегти високу частоту вагітності в циклах екстракорпорального запліднення (41,7%).

Створений та впроваджений в практику охорони здоров’я комплекс прогностичних та профілактичних заходів дозволив знизити частоту розвитку тяжкої форми СГЯ при лікуванні безплідності методом ЕКЗ в п’ять разів – від 2% до 0,4%, а у групі високого ризику СГЯ – більше ніж у 7 разів.

У дисертаційній роботі на підставі проведення клінічних, ендокринологічних, інструментальних, ультрасонографічних та математичних методів досліджень вирішено актуальне наукове завдання з прогнозування та профілактики синдрому гіперстимуляції яєчників, що має велике практичне значення в лікуванні безплідності за допомогою новітніх репродуктивних технологій.

1. Синдром гіперстимуляції яєчників є тяжким ускладненням лікування безплідності у жінок методами допоміжних репродуктивних технологій, частота якого склала 2% при ретроспективному аналізі 3437 циклів екстракорпорального запліднення, а в групах ризику – 62%.

2. На підставі математичного моделювання встановлено, що основними чинниками ризику виникнення тяжкої форми синдрому гіперстимуляції яєчників є піковий рівень естрадіолу понад 18 нмоль/л та наявність більше 30 фолікулів діаметром не менше 12 мм в обох яєчниках при введенні овуляторної дози хоріонічного гонадотропіну людини.

3. На підставі розробленої математичної моделі виявлено групи високого ризику розвитку синдрому гіперстимуляції яєчників, розроблено алгоритм прогнозування, що дозволило оптимізувати протокол ведення циклів екстракорпорального запліднення зі зниженням частоти розвитку тяжкої форми синдрому гіперстимуляції яєчників від 2% до 0,4%.

4. Оптимізовано тактику та розроблено алгоритм проведення контрольованої гіперстимуляції яєчників на підставі даних трансвагінального ультразвукового дослідження та гормонального моніторингу росту фолікулів у жінок групи високого ризику.

5. Порівняльна оцінка ефективності методів періоперативного введення альбуміну та препаратів гідроксиетилкрохмалю показала, що тяжка форма синдрому гіперстимуляції яєчників при використанні альбуміну розвивається в 13,3% випадків, рефортану – в 11,9% та відсутня при проведенні модифікованого методу контрольованого дрейфу, що дозволило знизити частоту тяжкої форми синдрому серед пацієнток високого ризику більше ніж у 7 разів.

6. При лікуванні безплідності у жінок методами допоміжних репродуктивних технологій використання методу контрольованого дрейфу дозволяє уникнути розвитку тяжкої форми синдрому гіперстимуляції яєчників при збереженні високої частоти вагітності (47,1%).

Публікації автора:

1. Ільїн I.Є., Веселовський В.В., Матвієць I.А., Зукін В.Д. Лікування неплідності методами допоміжних репродуктивних технологій // Педіатрія, акушерство та гінекологія. – 1996. – № 3. – С. 58–60 (особистий внесок здобувача: збір матеріалу, ретроспективний аналіз історій хвороб, наукова інтерпретація та виклад тексту, підготовка до друку).

2. Ільїн І.Є., Корніцька Г.В. Порівняльна оцінка ефективності застосування альбуміну людини та крохмалю в профілактиці синдрому гіперстимуляції яєчників при лікуванні неплідності методом екстракорпорального запліднення // Педіатрія, акушерство та гінекологія. – 2001. – № 4. – С. 152–154 (особистий внесок здобувача: збір матеріалу, ретроспективний аналіз історій хвороб, попередня наукова інтерпретація та виклад тексту, підготовка до друку).

3. Корніцька Г.В., Ільїн І.Є., Вовк І.Б. Подвійна супресія гіпофізу при застосуванні оральних контрацептивів та агоніста гонадотропін-рилізінг гормону у пацієнток із високим ступенем оваріальної відповіді для оптимізації результатів Дрт-циклів // Педіатрія, акушерство та гінекологія. – 2001. – № 3. – С. 115–118 (особистий внесок здобувача: збір матеріалу).

4. Корніцька Г.В., Ільїн І.Є. Контрольована гіперстимуляція яєчників у короткому та довгому режимах для програм допоміжних репродуктивних технологій // Перинатологія та педіатрія. – 2001. – № 4. – С. 16–18 (особистий внесок здобувача: збір матеріалу, ретроспективний аналіз історій хвороб, наукова інтерпретація та виклад тексту).

5. Корніцька Г.В., Ільїн І.Є. Тривалість введення агоніста гонадотропін-рилізінг гормону: вплив на результати лікування методом екстракорпорального запліднення // Буковинський медичний вісник. – 2001. – № 2–3. – С. 103–104 (особистий внесок здобувача: збір матеріалу).

6. Вовк І.Б., Ільїн І.Є. Сучасні підходи до профілактики синдрому гіперстимуляції яєчників при лікуванні безплідності методом екстракорпорального запліднення // Педіатрія, акушерство та гінекологія. – 2002. – № 4. – C. 101–104 (особистий внесок здобувача: збір матеріалу, статистичний аналіз, наукова інтерпретація та виклад тексту).

7. Ільїн І.Є. Прогнозування синдрому гіперстимуляції яєчників методами варіаційної статистики та послідовного аналізу Вальда // Здоровье Женщины. – 2003. – № 2. – С. 71-75 .

8. Ильин И.Е., Веселовский В.В. Отсроченное введение овуляторной дозы ХГ в целях профилактики развития тяжелой формы СГЯ при лечении бесплодия методом ЭКО // Проблемы репродукции. – 1998. – № 6. – С. 43–45 (особистий внесок здобувача: збір матеріалу, ретроспективний аналіз історій хвороб, наукова інтерпретація та виклад тексту, підготовка до друку).