Анотація до роботи:

Пляцок В.В. Профілактика та функціональне лікування прекоксартрозів із застосуванням розвантажувальних пристроїв у дітей з набутими захворюваннями кульшового суглобу. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.21 – ортопедія та травматологія – Вінницький національний медичний університет ім. М.І. Пирогова. – Вінниця, 2003.

Робота присвячена питанням оптимізації діагностики та підвищенню ефективності комплексного ортопедичного лікування хворих із захворюваннями, що спричиняють розвиток деформуючого коксартроза. Дослідження базується на аналізі результатів лікування 234 хворих (56 пацієнтів із травмою кульшового суглобу, 30 – із гострим гематогенним остеомієлітом проксимального кінця стегнової кістки, 30 – із юнацьким епіфізеолізом головки стегнової кістки, 118 – із хворобою Легг-Кальве-Пертеса).

Створено та запроваджено у клінічну практику пристрої для реалізації принципу “containment” + екстензія, що забезпечують найсприятливіші умови для відновлення конгруентності суглобних поверхонь кульшового суглобу.

Запропонована методика комплексного лікування захворювань, що викликають розвиток деформуючого коксартрозу дозволяє скоротити термін реабілітації хворих з травмою кульшового суглобу на 12,7±5,3 днів, також запобігає розвиткові прекоксартротичної деформації; при комплексному лікуванні хворих з гострим гематогенним остеомієлітом проксимального кінця стегнової кістки, не обмежує можливостей декомпресивних хірургічних втручань і попереджує дислокацію в кульшовому суглобі; під час післяопераційного періоду, у дітей з юнацьким епіфізеолізом головки стегнової кістки, скорочує термін відновлення функції на 1,5 – 2 місяця, і може служити мірою профілактики асептичного некрозу і хондролізу; у дітей з хворобою Легг-Кальве-Пертеса забезпечує 70,5±6,8% відмінних і хороших найближчих результатів, 80,1±6,5% відмінних і хороших віддалених результатів, скорочує терміни лікування на 3 – 6 місяців.

Підвищено ефективність лікування травми та набутих захворювань кульшового суглобу у дітей шляхом комплексного патогенетично спрямованого лікування з використанням екстензії та динамічного «сontainment», медикаментозних та фізіотерапевтичних чинників.

1. Результати лікування травми і деяких захворювань кульшового суглобу суттєво покращились завдяки використанню патогенетично спрямованого лікування з використанням «containment» у поєднанні з екстензією, медикаментозною та фізіотерапією.

2. Провідними локальними клінічними симптомами травми кульшового суглобу у дітей є біль, кульгавість, порушення внутрішньої та зовнішньої ротації стегна; гострого гематогенного остеомієліту проксимального відділу стегна – біль (самостійний та провокований) і згинально-привідна контрактура в кульшовому суглобі; юнацького епіфізеолізу головки стегнової кістки – кульгавість та порушення внутрішньої ротації стегна; хворобі Легг-Кальве-Пертеса – кульгавість, згинально-привідна контрактура в кульшовому суглобі і порушення зовнішньої ротації; дані ознаки виявляються відповідно у 91,0±4,8 %; 96,6±3,4 %; 97,5±5,1 % та 90,6±2,1 % спостережень.

3. При паракліничному дослідженні провідну роль в діагностиці травми кульшового суглоба без пошкодження кісток відіграє УЗ-дослідження, при переломах шийки стегнової кістки, між- та черезвертлюгових – рентгенографія; гострого гематогенного остеомієліту проксимального відділу стегнової кістки – пункція внутрішньокісткового осередку; юнацького епіфізеолізу стегнової кістки – рентгенографія за Лауенштейном; I стадії хворобі Легг-Кальве-Пертеса — порівняльне УЗ-дослідження кульшових суглобів.

4. Розроблені екстензійні пристрої для кульшового суглобу забезпечують реалізацію принципу динамічного розвантаження і не обмежують можливостей локального патогенетичного лікування травми кульшового суглобу, гострого гематогенного остеомієліту проксимального відділу стегнової кістки, юнацького епіфізеолізу головки стегнової кістки, хвороби Легг-Кальве-Пертеса.

5. Використання розроблених екстензійних пристроїв для кульшового суглоба у поєднанні з терапією низькоінтенсивним інфрачервоним лазерним випромінюванням та локальним негативним тиском.

- в комплексному лікування травми кульшового суглобу зменшує строки реабілітації хворих на 12,7±5,3 діб та попереджує розвиток прекоксартротичних деформацій;

у комплексному лікуванні гострого гематогенного остеомієліту проксимального відділу стегнової кістки не обмежує можливостей декомпресивних хірургічних втручань та попереджає дислокацію у кульшовому суглобі;

- в післяопераційному періоді (після епіфізеодезу, коригуючої остеотомії) у дітей з юнацьким епіфізеолізом головки стегнової кістки скорочує строки відновлення функції на 1,5 ± 2 місяці і може слугувати мірою профілактики асептичного некрозу (при закритій репозиції) і хондролізу (при недоліках хірургічного втручання);

- у дітей з хворобі Легг-Кальве-Пертеса забезпечує 70,5 ± 6,8% відмінних і добрих безпосередніх та 80,1 ± 6,5% відмінних і добрих віддалених результатів та скорочує строки лікування на 3 – 6 міс.

6. Використання динамічного розвантаження у сполученні з екстензією за допомогою розробленого пристрою зменшує кількість задовільних та незадовільних результатів при лікуванні травмі кульшового суглобу, гострому гематогенному остеомієліту проксимального відділу стегнової кістки, юнацькому епіфізеолізі стегнової кістки, хворобі Легг-Кальве-Пертеса, і може бути мірою профілактики прекоксартротичної деформації.

Практичні рекомендації

1. У комплексному лікуванні травми кульшового суглобу (без, та с пошкодженням кісток), гострого гематогенного остеомієліту проксимального відділу стегнової кістки, юнацького епіфізеолізу головки стегнової кістки, хвороби Легг-Кальве-Пертеса необхідно досягти розвантаження кульшового суглобу у положенні “containment”, який можливо досягти за допомогою розроблених пристроїв.

2. Розроблений комплекс патогенетичного лікування слід використовувати для лікування травми кульшового суглоба, гострого гематогенного остеомієліту проксимального відділу стегнової кістки як засіб профілактики деформації, дислокації головки стегнової кістки, юнацького епіфізеолізу головки стегнової кістки у післяопераційному періоді при ІІ та ІІІ стадіях захворювання, та хвороби Легг-Кальве-Пертеса у І, ІІ, ІІІ та IV стадіях захворювання.

3. Адекватну розвантажувальну терапію слід добирати індивідуально з урахуванням компрометації кульшового суглобу при таких захворюваннях як травма кульшового суглоба (без, та с пошкодженням кісток), гострий гематогенний остеомієліт проксимального відділу стегнової кістки, юнацький епіфізеоліз головки стегнової кістки, хвороба Легг-Кальве-Пертеса.

Публікації автора:

1. Ніколаєва Н.Г., Пляцок В.В., Бушанська Н.А. Особливості клінічних проявів гострого гематогенного остеомієліту у дітей з ураженням проксимального відділу стегнової кістки. // Вісник морської медицини.-2000.- № 4.-С. 56-59. Дисертантом виконано: клінічне обстеження хворих та участь в оперативному лікуванні дітей.

2. Ніколаєва Н.Г., Пляцок В.В. Комплексне консервативне лікування хвороби Легг-Кальве-Пертеса у дітей. // Вісник ортопедії, травматології та протезування.-2001.-№1.-С. 19-20. Дисертантом виконано: клінічне обстеження та лікування хворих.

3. Ніколаєва Н.Г., Кісілевич И.М., Коржевой В.Б., Станко ЕА., Пляцок В.В. Недиспластичний деформуючий коксартроз у дітей: розвантажувальна терапія при профілактиці і ранньому лікуванні. //Вісник ортопедії, травматології та протезування.-2001.-№2.-С. 12-14. Дисертантом виконано: розробка комплексів медикаментозної та фізіотерапевтичної терапії..

4. Ніколаєва Н.Г., Пляцок В.В. Клінічна характеристика дітей з юнацьким епіфізеолізом головки стегнової кістки. // Лікарська справа.-2001.-№3.-С 101-103. Дисертантом виконано: клінічне обстеження хворих та участь у оперативному лікуванні дітей.

5. Пляцок В.В. Пристрій для фізіологічного розвантаження кульшового суглобу. // 67 підсумкова студентська наукова конференція м. Одеса (21–22 квітня) 1998 С.95. Дисертантом виконано: розробка пристрою для розвантаження кульшового суглобу.

6. Ніколаєва Н.Г., Коржевой В.Б., Пляцок В.В. Пристрій для розвантажування кульшового суглобу. // Пленум ортопедів травматологів України. Київ-Одеса 1998. Том І С.87. Дисертантом виконано: розробка пристрою для розвантаження кульшового суглобу.

7. Пляцок В.В. Модернізований пристрій для розвантаження кульшового суглобу. // 68 підсумкова студентська наукова конференція м. Одеса (20 – 21 квітня) 1999. С.141. Дисертантом виконано: удосконалення пристрою для розвантаження кульшового суглобу.

8. Пляцок В.В. Пристрій для фізіологічного розвантаження кульшового суглобу. // Ювілейна підсумкова конференція студентів і молодих вчених: 100 років Одеському державному медичному університету м. Одеса (20 – 21 квітня) 2000. С.160. Дисертантом виконано: удосконалення пристрою для розвантаження кульшового суглобу.

9. Пляцок В.В. Лікування юнацького епіфізеолізу головки стегнової кістки. // В збірнику 70 ювілейної наукової конференції студентів і молодих вчених присвяченому 10-річчю незалежності України м. Одеса (26-27 квітня) 2001 С.114. Дисертантом виконано: удосконалення пристрою для розвантаження кульшового суглобу.

10. Патент України на винахід №99116087. Пристрій для розвантаження кульшового суглобу та функціонального вправлення вивиху стегна. // Ніколаєва Н.Г., Пляцок В.В. Дисертантом виконано: розроблення пристрою.

11. Патент України патент на винахід №2000106024. Пристрій для розвантаження кульшового суглобу та функціонального вправлення вивиху стегна. // Ніколаєва Н.Г., Пляцок В.В. Дисертантом виконано: розроблення пристрою та удосконалення пристрою.