Тетерін Валентин Володимирович. Профілактика та лікування фетоплацентарної недостатності у вагітних з цитомегаловірусною інфекцією: Дис... канд. мед. наук: 14.01.01 / Інститут педіатрії, акушерства та гінекології АМН України. - К., 2001. - 144арк. - Бібліогр.: арк. 127-144.
Анотація до роботи:
Тетерін В.В. Профілактика та лікування фетоплацентарної недостатності у вагітних з цитомегаловірусною інфекцією. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.01 – акушерство і гінекологія. – Інститут педіатрії, акушерства та гінекології АМН України, Київ, 2002.
Дисертація присвячена проблемі зниження частоти акушерських ускладнень і фетоплацентарної недостатності у вагітних з цитомегаловірусною інфекцією на підставі вивчення взаємозв’язку деяких ланок патогенезу. Встановлено, що основними патогенетичними аспектами розвитку ускладнень вагітності і пологів, порушень стану плода та новонародженого є інфекція (мікст-інфекція та вагінальна інфекція) і зниження імунологічної реактивності вагітних, особливо місцевого імунітету.
Доведено, що існує взаємозв’язок між інфікуванням та станом плода і особливостями перебігу вагітності і пологів.
Патогенетично обгрунтовані і практично апробовані лікувально-профілактичні заходи для вагітних з цитомегаловірусною інфекцією.
На фоні зниження мікробного обсіменіння, нормалізації імунологічної реактивності організму, особливо місцевого імунітету отримано покращання функціонування фетоплацентарного комплексу і зменшення ускладнень в перебігу вагітності і пологів, покращання перинатальних показників.
У дисертації зроблено теоретичні узагальнення та запропоновано нове вирішення наукового завдання щодо зниження акушерських ускладнень і фетоплацентарної недостатності при цитомегаловірусній інфекції у вагітних шляхом вивчення стану внутрішньоутробного плода, мікробного обсіменіння статевих шляхів, імунологічної реактивності організму й удосконалення лікувально-профілактичних заходів для таких вагітних.
Встановлено, що ЦМВ-інфекція у вагітних з високим ризиком акушерської та перинатальної патології є мікст-інфекцією, що виявляється у поєднанні з іншими вірусами та мікроорганізмами, однією з ознак якої є бактеріальний вагіноз або вагініт.
Мікроорганізми у вагітних з ЦМВ-інфекцією визначаються в 58,7% випадків в асоціаціях. Переважаючою флорою є умовно-патогенні стафілококи (57,5%) та грибки роду Candidа (45%). Лактобактерії визначаються у 3 рази рідше, ніж у здорових вагітних.
У минулому в кожної вагітної з наявністю імуноглобулінів до цитомегаловірусу виявлені чинники інфікування (перенесені вірусні захворювання, часті ангіни, пневмонії, гайморити та ін.), мимовільні аборти та запальні гінекологічні захворювання. У 40% вагітних наявне поєднання декількох чинників інфікування.
У вагітних з цитомегаловірусною інфекцією спостерігається зниження імунологічної реактивності: зменшення CD3 і CD4 й дисбаланс співвідношення імунорегулюючих субстанцій CD4 та CD8 за рахунок CD4 і місцевого імунітету (зменшення рівня IgA та SІgA, лізоциму й С3- компонента комплементу в цервікальному секреті).
Цитомегаловірусна інфекція зумовлює ризик розвитку ускладнень вагітності й пологів (загроза переривання вагітності – в 67% випадків, передчасні пологи – у 8%, пізні гестози – в 19%, несвоєчасне відходження навколоплідних вод – у 20%, оперативні втручання під час пологів – у 22,9%).
У вагітних з цитомегаловірусною інфекцією порушується стан внутрішньоутробного плода, на що вказує зниження рівня гормонів (естріол, прогестерон, плацентарний лактоген), зміни кардіотокограм (зростання БЧСС, зменшення кількості акцелерацій, поява децелерацій) та дані ультразвукових досліджень (у 53,7% випадків наявні патологічні зміни в плаценті - ділянки відшарування, інфаркти, “старіння”, в 27% - гіпотрофія плаценти, в 28,1% - затримка розвитку внутрішньоутробного плода, в 78,6% вагітних розвивається фетоплацентарна недостатність. Перинатальна летальність становила 62 .
Головною причиною розвитку фетоплацентарної недостатності та затримки розвитку внутрішньоутробного плода у вагітних з ЦМВ-інфекцією слід вважати інфекцію та зниження імунологічної реактивності організму. Відзначено тісний прямий корелятивний зв’язок між показниками місцевого імунітету (SІgA) та станом плода (плацентарний лактоген, ч = ± 0,86).
При цитомегаловірусній інфекції підвищується частота порушень стану новонароджених (у 26,5% випадків виявлено гіпотрофію, зниження оцінки за Апгар при народженні, в 25% - перинатальне інфікування) та порушення постнатальної адаптації новонароджених ( у 20% - неврологічні розлади, в 30% - анемія, у 18% - синдром дихальних розладів, у 5% - геморагічний синдром).
Розроблено комплекс лікувально-профілактичних заходів, який передбачає обов’язкове обстеження вагітних на наявність цитомегаловірусної інфекції та проведення курсу лікування на 12-28 і 35-36 тижнях вагітності, зокрема підвищення імунологічної реактивності організму, нормалізацію мікробіоценозу статевих шляхів, специфічний вплив на вірус після 28 тижнів вагітності та профілактику фетоплацентарної недостатності.
Застосування розробленого комплексу терапії сприяло зменшенню мікробного обсіменіння статевих шляхів, підвищенню імунологічної реактивності організму, особливо місцевого імунітету, покращанню стану внутрішньоутробного плода (частота ФПН знизилася до 16%, СЗРП – до 5%), більш сприятливому перебігу вагітності та пологів (відсутні мимовільні викидні, частота загрози переривання вагітності знизилась з 67% до 15%, пізніх гестозів – з 19 до 5%, не відзначено випадків перинатальних втрат, покращився стан новонароджених при народженні та їхня постнатальна адаптація).
Публікації автора:
Стан місцевого імунітету та особливості мікрофлори статевих шляхів у вагітних з цитомегаловірусною інфекцією // Український медичний альманах. – Т. 3. – 2000. – № 6. – С. 169-171.
Инфицирование организма беременных при пре эклампсии. / Перинатологія та педіатрія. – 2001. - № 2. – С.12–14 (співавтори: Коломийцева А.Г., Диденко Л.В., Скрипченко Н.Я., Буткова О.И.;доля участі – відбір хворих, обробка клініко-лабораторних даних, аналіз результатів).
Стан внутрішньоутробного плода у вагітних з цитомегаловірусною інфекцією // Педіатрія, акушерство та гінекологія. – 2001. - № 3. – С. 89 - 92 (співавтори: Гребеніченко Г.О.;доля участі – відбір вагітних, ендокринологічне та функціональне обстеження, аналіз результатів).
Цитомегаловирусная инфекция у беременных с преэклампсией/ «Збірник наукових праць Асоціації акушерів-гінекологів України. - Київ. – 2000. – С. 170 – 171.(Співавтори Колесник О.М.; доля участі – відбір вагітних, забір матеріалу для клініко – лабораторного обстеження, статистична обробка даних).
Результати вірусологічного обстеження вагітних жінок з внутрішньоматковою загибеллю плода в анамнезі // Матеріали конференції “Перинатальні інфекції – сучасний погляд на проблему”. – Київ. – 1999. – С.14-15 (співавтори: Коломійцева А.Г., Буткова О.І., Колеснік О.М.; доля участі – забір матеріалу для дослідження, обробка та узагальнення даних ).