Анотація до роботи:

Єгорова М.О. Профілактика та лікування фетоплацентарної недостатності у жінок з хронічним психоемоційним напруженням. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.01. – акушерство та гінекологія. – Науково-дослідний інститут медичних проблем сім’ї Донецького державного медичного університету ім. М. Горького МОЗ України, Донецьк, 2005.

У дисертації наведено нове рішення актуальної задачі сучасного акушерства зниження частоти ускладнень під час вагітності та пологів у жінок з хронічним ПЕН.

У роботі встановлено, що хронічне ПЕН призводить до порушення адаптаційних процесів в організмі матері та плода, негативно впливає на стан фетоплацентарної системи з розвитком ФПН, що виникає на фоні дисбалансу ВНС, погіршення матково-плацентарно-плодового кровотоку, ендокринної і трофічної функції плаценти, а також супроводжується ускладненим перебігом вагітності, пологів, погіршенням адаптивних механізмів внутрішньоутробного плода та новонародженого.

Встановлений взаємозв'язок між чинником хронічного ПЕН високого ступеня у вагітної та гіпотрофією фетальних надниркових залоз.

Впровадження розробленого комплексу лікувально-профілактичних заходів шляхом поліпшення функції ФПС в динаміці вагітності з позицій індивідуального підходу стабілізувало психоемоційну сферу вагітних з хронічним ПЕН та ефективно знизило частоту ФПН, хронічної внутрішньоутробної гіпоксії плода, ЗВРП, оперативного розродження.

У роботі наведено нове рішення актуальної задачі сучасного акушерства - зниження частоти ускладнень під час вагітності та пологів у жінок з хронічним психоемоційним напруженням. На основі вивчення гемодинамічних, гормональних і морфофункціональних показників ФПС у вагітних з хронічним психоемоційним напруженням був розроблений і впроваджений науково обгрунтований комплекс лікувально-профілактичних заходів, спрямованих на поліпшення функції ФПС.

1. Хронічне ПЕН зустрічається у 86,3% вагітних, з яких у 31,1% - високого ступеня, і призводить до порушення адаптаційних процесів в організмі матері та плода, негативно впливає на стан фетоплацентарної системи, перебіг вагітності, пологів і післяпологового періоду, стан новонароджених. Частота ФПН досягає 53,3±6,4%, загроза аборту в ранньому та пізньому терміні ва-гітності - 21,7±5,3% і 18,3±5,0%, патологічний прелімінарний період - 30,0±5,9%, слабкість пологової діяльності - 21,7±5,3%. Середня оцінка стану новонароджених за шкалою Апгар на 1-й і 5-й хвилинах складає 6,3±0,3 і 6,9±0,2 балів відповідно.

2. Встановлено, що у вагітних з хронічним ПЕН порушення психоемоційної сфери виявляються високим рівнем тривожності, що характеризується високими коефіцієнтами Вольнефера - 31,0±1,8 (p<0,05) і Шипоша - 4,9±0,3 (p<0,05) напередодні пологів, екстенсивним нервово-психічним напруженням, що досягає до кінця вагітності 88,0±1,8 балів (p<0,05). Для вагітних з хронічним ПЕН характерний домінантний вплив демобілізуючих чинників ще до виникнення ва-гітності, з подальшим посиленням їх впливу в динаміці вагітності. Виявлено переважання симпатичного тонусу ВНС в III триместрі у 93,3±3,2% вагітних з хронічним ПЕН.

3. Виявлено, що хронічне ПЕН призводить до порушення матково-плацентарно-плодового кровотоку, що виявляється до кінця вагітності підвищенням СДВ до 2,44±0,05 в матковій артерії та до 3,68±0,02 в артерії пуповини, і помірним зниженням цих показників у середній мозковій артерії плода до 3,27±0,04 в порівнянні з аналогічними показниками психоемоційно стабільних ва-гітних, що склали відповідно 1,64±0,03 (p<0,05), 2,21±0,04 (p<0,05) і 3,45±0,04 (p<0,05).

4. Виявлено, що вагітність на фоні хронічного ПЕН супроводжується порушенням ендокринної функції ФПС, що характеризується зниженням напередодні пологів рівня ПЛ на 30,2% (p<0,05), ТБГ - на 34,1% (p<0,05), П - на 26,5% (p<0,05), а також зниженням Е₃ на 42,3% (p<0,05), К - на 51,1% (p<0,05).

5. Встановлений взаємозв'язок між чинником хронічного ПЕН високого ступеня у вагітної та гіпотрофією фетальних надниркових залоз. У кінці вагітності середній показник ширини надниркових залоз плодів матерів з хронічним ПЕН склав 2,8±0,2 см в порівнянні з 3,5±0,1 см в контрольній групі (p<0,05).

6. Гістоморфологічний і морфометричний аналіз плацент від породіль з хронічним ПЕН виявив наявність змін в мікросудинному руслі плацент, які виявилися збільшенням в 4,0 рази (p<0,05) питомої ваги склерозованих судин в центрі, в 1,2 рази (p<0,05) - питомої ваги повнокровних судин, в 2,9 рази (p<0,05) - безсудинних ворсин, в 3,4 рази (p<0,05) - фібриноїдно-змінених ворсин.

7. Застосування розробленого комплексу лікувально-профілактичних заходів, спрямованих на поліпшення функції ФПС, в динаміці вагітності з позицій індивідуального підходу стабілізувало психоемоційну сферу вагітних з хронічним ПЕН і знизило частоту ФПН на 31,6% (p<0,05), частоту хронічної внутрішньоутробної гіпоксії плода - на 25,0% (p<0,05), ЗВРП - на 13,4% (p<0,05), оперативного розродження - на 15,0% (p<0,05).

Публікації автора:

1. Астахов В.М., Егорова М.А. Структурно-морфофункциональные изменения надпочечников как показатель дезадаптационных процессов внутриутробного плода // Буковинський медичний вісник. - 2001. - Т. 5, № 2-3. - С. 20-21. (Обрала напрямок, підібрала та проаналізувала матеріал, зробила та обґрунтувала висновки).

2. Астахов В.М., Єгорова М.О. Клінічна характеристика психоемоційного напруження у вагітних промислового регіону Донбасу // Вісник наукових досліджень. - 2002. - № 2. - С. 178-179. (Підібрала та проаналізувала матеріал, зробила та обґрунтувала висновки).

3. Астахов В.М., Егорова М.А. Особенности течения беременности, родов, послеродового периода у женщин с хроническим психоэмоциональным напряжением // Медико-соціальні проблеми сім’ї. – Т. 7, № 2. – 2002. – С. 63-67. (Підібрала та проаналізувала матеріал, зробила та обґрунтувала висновки).

4. Егорова М.А. Роль хронического психоэмоционального напряжения в развитии осложнений беременности и родов // Медико-соціальні проблеми сім’ї. – Т. 9, № 4. – 2004. – С. 116-121. (Робота виконана самостійно).

5. Астахов В.М., Єгорова М.О., Бацилєва О.В. Пат. №45821 А, Україна, МКВ А 61Н1/00. Спосіб стресадаптивного тренування вагітних / Донецький державний медичний університет ім. М. Горького № 2001074911; Заявл. 13.07.2001; Опубл. 15.04.2002; Бюл. № 4. (Впровадила методику, провела дослідження ефективності).

6. Астахов В.М., Єгорова М.О. Пат. №47214 А, Україна, МКВ А61В8/00. Спосіб оцінки стану внутрішньоутробного плода / Донецький державний медичний університет ім. М. Горького № 2001096207; Заявл. 10.09.2001; Опубл. 17.06.2002; Бюл. № 6. (Впровадила метод діагностики, провела дослідження ефективності).

7. Астахов В.М., Егорова М.А., Шемякова М.А. Состояние маточно-плацентарно-плодового кровотока у беременных с хроническим психоэмоциональным напряжением // Матеріали II Конгресу неонатологів України «Пологові травми та актуальні питання інтенсивної терапії новонароджених». Харків, 2002. С. 94-96. (Підібрала та проаналізувала матеріал, зробила та обґрунтувала висновки).

8. Егорова М.А. Дыхательные расстройства в раннем неонатальном периоде у новорожденных, матери которых находились во время беременности под воздействием хронического психоэмоционального напряжения // Вестник физиотерапии и курортологии. – 2004. – С. 112. (Робота виконана самостійно).

9. Егорова М.А. Особенности психосоматического статуса у беременных с хронической фетоплацентарной недостаточностью // Збірник тезів ІІІ Міжнародної медичної конференції студентів та молодих вчених: «Медицина – Здоров’я ХХІ Сторіччя». – Дніпропетровськ, 2002. С. 161. (Робота виконана самостійно).

10. Астахов В.М., Егорова М.А. Влияние хронического психоэмоционального напряжения у беременных на развитие внутриутробной гипоксии плода // Материалы Третьей Всероссийской конференции «Гипоксия: механизмы, адаптация, коррекция». – М., 2002. – С. 11-12. (Підібрала та проаналізувала матеріал, зробила та обґрунтувала висновки).

11. Astakhov V., Egorova M. Chronic psychoemotional stress of pregnant and fetal adrenal glands adaptive reactions / The events of the year in gynecology and obstetrics. 1st Euro-Asian Congress: Book of abstracts. – Vol. 2. – Saint-Petersburg, 2004. – P. 67. (Підібрала та проаналізувала матеріал, зробила та обґрунтувала висновки).