Анотація до роботи:

Іотенко Б.А. Профілактика та лікування гестаційних і перинатальних ускладнень у пацієнток з асоційованою вірусно-бактеріальної інфекцією. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук за спеціальністю 14.01.01 – акушерство та гінекологія. – Науково-дослідний інститут медичних проблем сім'ї Донецького державного медичного університету ім. М. Горького МОЗ України, Донецьк, 2007.

Дисертаційна робота присвячена вирішенню наукової проблеми – зниженню частоти гестаційних і перинатальних ускладнень у жінок з вірусно-бактеріальною асоційованою інфекцією (АІ) шляхом розробки та впровадження системи лікувально-профілактичних заходів й оцінки їхньої ефективності.

Проведено ретроспективний аналіз за 5 років у Донецькому регіональному центрі охорони материнства та дитинства 925 історій й амбулаторних карт жінок з обтяженим акушерським анамнезом (мимовільні аборти та передчасні пологи, затримка внутрішньоутробного розвитку (ЗВУР) плода, плацентарна недостатність й ін.) і виявлено, що частота АІ складає 84,25 %. Детальний аналіз виявив основні недоліки в обстеженні, діагностиці та реабілітації цього контингенту жінок до настання планованої вагітності. Вивчено особливості репродуктивної функції, гормонального й імунологічного статусів, спектр вірусно-бактеріальних асоціацій, які найчастше зустрічаються, стан рецепторного апарата ендометрія в невагітних жінок. На підставі отриманих даних виявлено, що хронічний ендометрит діагностовано у 67% випадків, при цьому була встановлена рецепторна недостатність ендометрія до стероїдних гормонів 2-3 ступеня, автоімунні маркери (антифосфоліпідних (АФЛА) або вовчакових антитіл (ВА)) виявляли в кожної 5-ї пацієнтки. На їх основі розроблено алгоритм обстеження та корекції виявлених порушень на стадії планування вагітності.

При настанні вагітності проводили обстеження жінок на наявність загострення інфекційного процесу, досліджували імунологічну реактивність, рівень гормонів фетоплацентарного комплексу, виконали УЗД, фето- та доплерометрію плацентарного кровотоку, наявність автоімунних маркерів (АФЛА, ВА). Розроблено програму обстеження та лікування, тактику розродження вагітних з АІ з урахуванням виявлених особливостей у гормональному та імунному статусах, а також змін функції плаценти та внутрішньоутробного плода. Виявлені зміни імунного статусу інтерпретували як стан вторинного імунодефіциту з проявом автоімунного синдрому репродуктивної недостатності (утрата плода, наявність авто- й ізоантитіл, гормональна дисфункциія яєчників і плаценти).

Вивчено вплив запропонованих для лікування АІ екстракорпоральних методів гемокорекції – плазмаферезу в сполученні з пасивною імунізацією (інтравенозний імуноглобулін), вплив на окремі ланки імунної системи, неспецифічну резистентність, гормональний профіль і гемостаз вагітних з обтяженим анамнезом й АІ, а також патогенетично обґрунтоване застосування даних методів у комплексному лікуванні вірусно-бактеріальної АІ, доведена їхня висока ефективність.

На підставі проведених досліджень розроблена та впроваджена програма реабілітації, лікування та профілактики ускладнень при АІ й оцінена її ефективність, відзначено: зниження утрат вагітності в 1,76, частоти гестаційних ускладнень у 2,1, тяжкості перебігу інфекційного процесу в 2,45, асфіксії немовлят – у 2,82, ЗВУР плода – у 3,25, числа тяжких форм неонатальної інфекції – у 3,72 рази.

У дисертації приведене нове вирішення актуальної проблеми акушерства та гінекології – зниження частоти ускладнення вагітності та пологів, перинатальної захворюваності та смертності у пацієнток з перинатальними втратами в анамнезі й асоційованою інфекцією (АІ). На підставі вивчення асоціацій мікробних факторів, гормонального профілю, імунного статусу, у тому числі – автоімунних фетальних маркерів, особливостей гістоструктури плаценти й ендометрія, а також його рецепторів до статевих стероїдних гормонів, стану фетоплацентарного комплексу та здоров'я немовлят, розроблена та впроваджена в практику комплексна поетапна програма організаційних і лікувально-профілактичних заходів, що дозволило знизити частоту патології вагітності та поліпшити перинатальні результати у жінок з АІ.

1. Установлено, що частота АІ у жінок з перинатальними втратами в анамнезі складає 84,38%. Найбільш значимими факторами ризику розвитку АІ є: обтяжений акушерсько-гінекологічний й інфекційний анамнез, часті тривалі та тяжкі рецидиви інфекції впродовж вагітності, поєднання двох і більше інфекційних агентів в асоціаті, наявність первинного інфікування під час вагітності, відсутність патогенетично обґрунтованого курсу підготовки та планування вагітності й адекватних лікувально-профілактичних заходів впродовж гестаційного періоду.

2. Найчастішими ускладненнями у вагітних з АІ є: загроза переривання вагітності (84,5%), плацентарна недостатність (ПН) (88,9%), затримка внутрішньоутробного розвитку плода (23,4%), хронічна гіпоксія плода (64,5%), внутрішньоутробне інфікування плода (41,7%), наявність інфекції з частими загостреннями в I-II триместрах і переважання атипових форм захворювання (48,2%), несвоєчасне вилиття навколоплідних вод (34,5%), гнійно-запальні захворювання пуерперію (9,3%).

3. Виявлено, що у пацієнток із утратами вагітності й АІ реєструють порушення функції яєчників, надниркових залоз (недостатність), щитоподібної залози (гіпотиреоз), хронічний ендометрит (61,7%) з недостатністю рецепторного апарата до стероїдних гормонів різних ступенів тяжкості: I ступінь – 8,72%, II – 72,57%, III – 18,71 %, зміну імунного статусу за типом вторинного імунодефіциту з появою автоімунних і фетальных маркерів: антитіла до фосфоліпідів і хоріонічного гонадотропіну людини.

4. Установлено, що загальна імунореактивність організму вагітних з АІ характеризується зменшенням відносного вмісту Т-лімфоцитів (CD3+) за рахунок значного зниження кількості Т-хелперів (CD4+) і значень імунорегуляторного індексу (CD4+/CD8+), збільшенням вмісту натуральних кілерів (CD16+), зниженням рівня IgG і факторів неспецифічного захисту; при цьому у 18,2% вагітних виявлено патологічний рівень антифосфоліпідних антитіл, у 13,4% – антитіла до хоріонічного гонадотропіну людини і патологічна сенсибілізація до фетальних антигенів (показник комплексної сенсибілізації зростає в 2 та більше разів), підвищення рівня циркулюючих імунних комплексів у 3,5 рази (р<0,05), зниження рівня комплементу на 35% (р<0,05).

5. Доведено, що змінення показників крові у вигляді гіперагрегації тромбоцитів, гіперкоагуляції в плазмовій ланці з появою маркерів ДВЗ-синдрому (розчинні мономерфібринові комплекси, продукти деградації фібриногену, позитивні паракоагуляційні тести), наряду з АІ й автомаркерами призводить до ПН.

6. Виявлено, що ПН характеризується зниженням рівнів альфа-2-мікроглобуліну фертильності, плацентарного лактогену, прогестерону, підвищенням плацентарного альфа-1-мікроглобуліну, порушенням плацентарного кровотоку (67,5%) за даними доплерометрії, структурними змінами при ехографії, що підтверджують морфологічні та гістохімічні дослідження плаценти.

7. Для немовлят, які народилися від матерів з АІ та одержували загальноприйняту терапію, характерні: недоношеність (33,1%), асфіксія середнього та тяжкого ступенів (35,2%), дизадаптаційні стани в ранньому неонатальному періоді, внутрішньоутробна гіпотрофія плода (35,2%), реалізація інфекції у вигляді малих (23,9%) та поєднаних форм (12,7%), а також імунний дисбаланс: зниження рівня IgG, підвищення IgМ, порушення кооперації між Т- і В-клітинними ланками імунітету.

8. Проведення повного комплексу клініко-лабораторного обстеження з підготовкою та плануванням вагітності, а також поетапною реабілітацією під час її перебігу у жінок з перинатальними втратами в анамнезі й АІ дозволило знизити частоту гестаційних ускладнень у 1,8 рази (р<0,05), тяжкість перебігу інфекційного процесу (частоту та тривалість рецидивів) – у 2,2 рази (р<0,05), частоту передчасних пологів – у 1,8 рази (р<0,05), кількість ускладнень пологового акту (несвоєчасне вилиття навклоплідних вод і гостра гіпоксія плода) – у 1,4 рази (р<0,05), частоту гнійно-запальних захворювань у пуерперії – у 2,2 рази (р<0,05), асфіксії немовлят – у 1,6 рази (р<0,05), гіпотрофії немовлят – у 2,1 рази (р<0,05), тяжких форм неонатальної інфекції – у 2,3 рази (р<0,05), ранньої неонатальної смертності – у 1,3 рази (р<0,05).

Публікації автора:

1. Иотенко Б.А. Роль инфекции в невынашивании беременности // Медико-соціальні проблеми сім'ї. – 2005. – Т. 10, № 1. – С. 13-17.

2. Іотенко Б.А. Клініко-імунологічні особливості адаптації новонароджених від матерів з невиношуванням вагітності та ассоційованною вірусно-бактеріальною інфекцією // Педіатрія, акушерство та гінекологія. – 2005. – №3. – С.108-111.

3. Иотенко Б.А. Вирусно-бактериальная инфекция как ведущая причина невынашивания беременности // Збірник наукових праць асоціації акушерів-гінекологів України. – К.: Інтермед, 2005. – С. 191-193.

4. Иотенко Б.А. Предгравидарная реабилитация женщин с привычным невынашиванием и смешанной вирусно-бактериальной инфекцией // Український медичний альманах. – 2005. – № 2. – С. 65-68.

5. Иотенко Б.А. Состояние системы гемостаза и профилактика гипокоагуляционных маточных кровотечений при неразвивающейся беременности // Патологія. – 2005. – Т. 2, № 3. – С. 67-70.

6. Иотенко Б.А. Состояние гормонального профиля фетоплацентарного комплекса у женщин с невынашиванием беременности и микст-инфекцией // Здоровье женщины. – 2005. – № 3. – С. 58-61.

7. Иотенко Б.А. Морфометрическая и гистохимическая характеристика плацент родильниц с наличием инфекции и невынашиванием беременности в анамнезе // Медико-соціальні проблеми сім'ї. – 2005. – Т. 10, № 3-4. – С. 25-30.

8. Иотенко Б.А. Роль антифосфолипидных антител в развитии гестационных осложнений у беременных с микст-инфекцией // Медико-соціальні проблеми сім'ї. – 2005. – Т. 10, № 2. – С. 42-47.

9. Иотенко Б.А. Особенности течения беременности, родов и послеродового периода у пациенток с микст-инфекцией и невынашиванием беременности в анамнезе // Укр. мед. альманах. – 2005. – Т. 8, № 4. – С. 71-74.

10. Іотенко Б.А. Ультразвукова фето-, доплерометрія та кардіотокографія при оцінці плацентарної функції та стану внутрішньоутробного плода у вагітних з мікст-інфекцією // Педіатрія, акушерство та гінекологія. – 2005. – №5. – С.84-88.

11. Иотенко Б.А. Характер иммунологической реактивности у беременных женщин с микст-инфекцией и невынашиванием в анамнезе // Укр. мед. альманах. – 2005. – Т. 8, № 5. – С. 33-35.

12. Иотенко Б.А. Роль ассоциированной инфекции в невынашивании беременности // Збірник наукових праць асоціації акушерів-гінекологів України. – К.: Интермед, 2006. – С. 306-307.

13. Чайка В.К., Матиціна Л.О., Іотенко Б.А., Онипко А.Н. Лікування запальних захворювань геніталій полімікробної етіології та бактеріального вагінозу у дівчат-підлітків із застосуванням вагінального крему далацин // Педіатрія, акушерство та гінекологія. – 1996. – № 2. – С. 47-51 (Аналіз літератури, клінічні спостереження, узагальнення).

14. Чайка В.К., Хойме Ю.Б., Иотенко Б.А., Севастьянова Т.В. Актуальные вопросы патогенеза, диагностики и терапии аднексита // Медико-социальные проблемы семьи. – 1997. – Т. 2, № 2. – С. 113-120 (Робота з архівним матеріалом, формування бази даних, аналіз).

15. Чангли В.Г., Иотенко Б.А., Севастьянова Т.В. Ранняя дифференциальная диагностика первичной и вторичной альгодисменореи у молодых // Медико-социальные проблемы семьи. – 1997. – Т. 2, № 1. – С. 78-82 (Клінічні спостереження, проведення методики, узагальнення).

16. Чайка В.К., Антонова О.Л., Иотенко Б.А. Ранняя диагностика и профилактика угрозы прерывания беременности, вызванной урогенитальной инфекцией и дисбиозом влагалища // Медико-социальные проблемы семьи. – 1998. – Т. 3, № 2. – С 47-49 (Клінічні спостереження, узагальнення).

17. Чайка В.К., Антонова О.Л., Иотенко Б.А. Особенности дагностики и лечения беременных с урогенитальной инфекцией в женской консультации // Медико-социальные проблемы семьи. – 1998. – Т. 3, № 1. – С 15-17 (Аналіз літератури, клінічні спостереження, узагальнення).

18. Чайка В.К., Иотенко Б.А., Севастьянова Т.В. Эффективность комплексной этиотропной терапии у женщин с сочетанной хламидийной инфекцией // Архів терапевтичної та експериментальної медицини. – 2000. – Т.9, №3. – С. 62-70 (Робота з архівним матеріалом, формування бази даних, аналіз).

19. Іотенко Б.А., Севастьянова Т.В. Клінічний перебіг змішаної хламідійної інфекції у жінок репродуктивного віку // Медико-соціальні проблеми сім'ї. – 2001. – Т. 6, № 2. – С. 91 (Робота з архівним матеріалом, аналіз).

20. Демина Т.Н., Пилипенко О.Н., Иотенко Б.А., Бакшеева О.Л. Роль локальной антимикробной терапии в комплексном лечении женщин с невынашиванием беременности // Репродуктивное здоровье женщины. – 2005. – Т.24, №4. – С.115-120 (Формування бази даних, аналіз).

21. Чайка В.К., Иотенко Б.А., Демина Т.Н. Алгоритм обследования и реабилитации пациенток с невынашиванием беременности и ассоциированной инфекцией на этапе планирования беременности // Здоровье женщины. – 2006. – Т. 25, № 1. – С. 143-149 (Аналіз літератури, клінічні спостереження, узагальнення).

22. Чайка В.К., Иотенко Б.А., Демина Т.Н. Акушерская тактика и оценка ее эффективности при инфекции и привычном невынашивании беременности // Медико-соціальні проблеми сім'ї. – 2006. – Т. 11, № 1. – С. 3-9 (Клінічні спостереження, проведення методики, узагальнення).

23. Чайка В.К., Жилка Н.Я., Сурина Н.В., Фирсова Н.А., Иотенко Б.А., Новикова И.В., Шемякина Н.Н., Корниенко С.М., Каверина В.А., Роговая О.Н., Батман Ю.А., Бессонов Д.А., Михно Н.Г., Мещеринова Г.В., Соловьев А.И., Бичесвская Р.Г. Врожденные инфекции женщины // Инфекции в акушерстве и гинекологии: Практическое руководство / Под ред. проф. В.К. Чайки. – Донецк:ООО Альматео, 2006. – С. 98-249 (Аналіз літератури, узагальнення).

24. Чайка В.К., Демина Т.Н., Иотенко Б.А. Вирусная и бактериальная инфекция в патогенезе невынашивания беременности // Чайка В.К., Демина Т.Н. Невынашивание беременности: проблемы и тактика лечения. – Донецк: ООО «Норд Пресс», 2006. – С. 56-103 (Аналіз літератури, клінічні спостереження).

25. Иотенко Б.А. Программа реабилитации пациенток с невынашиванием беременности инфекционно-бактериального генеза // Чайка В.К., Демина Т.Н. Невынашивание беременности: проблемы и тактика лечения. – Донецк: ООО «Норд Пресс», 2006. – С. 245-256.

26. Чайка В.К., Матиціна Л.О., Іотенко Б.А. Спосіб лікування хронічного кандидозного вульвовагініту // Патент України № 32669А. Опубл. 15.02.2001. Бюл. №1 (Співавтор ідеї винаходу, клінічні спостереження).

27. Чайка В.К., Матиціна Л.О., Іотенко Б.А. Спосіб лікування вульвовагінітів, викликаних урогенітальною інфекцією // Патент України № 29996А. Опубл. 15.11.2000. Бюл. № 6-ІІ (Співавтор ідеї винаходу, узагальнення).

28. Иотенко Б.А., Каверина В.А., Квашенко В.П. Влияние вирусной инфекции на исход беременности, родов и на новорожденного.// Перинатальні інфекції – сучасний погляд на проблему. – Київ, 1999. – С. 11-13 (Клінічні спостереження, узагальнення).

29. Чайка В.К., Иотенко Б.А., Антонова О.Л. Современная тактика и стратегия противовирусной и антибактериальной терапии в перинатальном периоде// Перинатальні інфекції – сучасний погляд на проблему. – Київ, 1999.– С.32 (Проведення методики, узагальнення).

30. Чайка В.К., Иотенко Б.А., Чангли В.Г. Роль хламидийной инфекции в перинатальной патологии – наши наблюдения// Перинатальні інфекції – сучасний погляд на проблему (матеріали конференції).– Київ, 1999.– С.32 (Узагальнення).

31. Чайка В.К., Иотенко Б.А., Антонова О.Л. Опыт применения стандартизированного алгоритма ведения беременных с TORCH-инфекциями на примере работы ОПБ №2 Донецкого регионального центра охраны материнства и детства. // Актуальные вопросы инфектологии в акушерстве и гинекологии: Программа и тезисы работ III Международного Конгресса. – Одесса, 2000. – С. 129 (Проведення методики, узагальнення).

32. Чайка В.К., Иотенко Б.А., Каверина В.А. Клинико-иммунологические аспекты невынашивания беременности на фоне вирусной инфекции группы TORCH.// Актуальные вопросы инфектологии в акушерстве и гинекологии: Программа и тезисы работ III Международного Конгресса. – Одесса, 2000. – С. 130 (Робота з архівним матеріалом, аналіз).

33. Чайка В.К., Иотенко Б.А., Чангли В.Г. Особенности течения урогенитальных инфекций у женщин периода пери- и постменопаузы. // Актуальные вопросы инфектологии в акушерстве и гинекологии: Программа и тезисы работ III Международного Конгресса. – Одесса, 2000. – С. 132 (Робота з архівним матеріалом).

34. Іотенко Б.А., Соловьйов О.І. Краснуха під час вагітності: перший досвід пренатальної діагностики і збереження вагітності // Вірусні хвороби. Токсоплазмоз. Хламідіоз. Матеріали науково-практичної конференції і пленуму Асоціації інфекціоністів України. – Тернопіль: Укрмедкнига, 2004. – С. 88-90 (Робота з архівним матеріалом, аналіз літератури).

35. Чайка В.К., Демина Т.Н., Иотенко Б.А. Лечение ассоциированной вирусно-бактериальной инфекции во время беременности // Doctor. – 2006. – №5. – С. 13-17 (Проведення методики, спостереження).

36. Каверина В.А., Севостьянова Т.В., Иотенко Б.А. Клинико-бактериологическая диагностика и выбор антибактериального лечения у женщин репродуктивного возраста с тазовыми болями // The events of the year in gynecology and obstetrics. 1st Euro-Asian Congress. Book of abstracts. – Vol. 2. – Saint-Petersburg, 2004. – P. 35 (Проведення методики, узагальнення).