Анотація до роботи:

Сухурова Л. С. Профілактика та лікування гестаційних ускладнень у вагітних з синдромом подразненої кишки. — Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.01 — акушерство та гінекологія. — Науково-дослідний інститут медичних проблем сім’ї Донецького національного медичного університету ім. М. Горького МОЗ України, Донецьк, 2008.

Робота присвячена вирішенню одного з актуальних завдань акушерства — зниженню частоти ускладнень вагітності й пологів у жінок із синдромом подразненої кишки (СПК). Залежно від клінічного варіанту СПК (з переважанням закрепів або з переважанням болю і метеоризму) вивчені особливості перебігу гестаційного процесу й пологів, мікробіологічного профілю кишечника й піхви, маркерів ендогенної інтоксикації, імунного статусу, деяких біохімічних показників крові, функції плаценти та стану плода. Результати досліджень різних ланок гомеостазу дозволили розробити комплекс лікувально-профілактичних заходів для вагітних з СПК, упровадження якого дозволило знизити частоту розвитку загрози переривання вагітності в 3,0 рази; плацентарної недостатності — в 1,8 рази; затримки росту плода — в 2,2 рази; багатоводдя — у 2,8 рази; ускладнених пологів — у 2,8 рази; несвоєчасного відходження навколоплідних вод — у 2,7 рази; асфіксії новонароджених — у 2,3 рази.

У дисертації наведене нове рішення актуального завдання сучасного акушерства — зниження частоти ускладнень вагітності й пологів у жінок з СПК. На підставі вивчення особливостей перебігу гестаційного процесу й пологів, мікробіологічного профілю кишечника й піхви, імунного статусу, маркерів ендогенної інтоксикації, деяких біохімічних показників крові, стану плода й функції плаценти розроблений і впроваджений науково обґрунтований комплекс лікувально-профілактичних заходів, який дозволив знизити частоту гестаційних ускладнень у жінок з СПК.

1. Установлено, що СПК у вагітних трапляється в 21,4±1,2 % випадків: клінічна форма з переважанням закрепів — у 58,3±3,2 %, з переважанням болю й метеоризму —у 41,7±3,2 %. У більшості пацієнток під час вагітності відбувається загострення цього захворювання (96,9±2,7 %). Основними гестаційними ускладненнями у жінок з СПК є загроза переривання вагітності (87,5±2,6 %), плацентарна недостатність (46,9±3,9 %), багатоводдя (42,5±3,9 %), ЗРП (16,3±2,9 %).

2. Виявлено, що серед гестаційних ускладнень у жінок з СПК із переважанням закрепів достовірно частіше за жінок із переважанням болю й метеоризму відзначається плацентарна недостатність — в 1,5 рази (56,3±5,4 і 37,5±5,4 %, p<0,05), багатоводдя — у 1,6 рази (52,5±5,6 і 32,5±5,2 %, p<0,05), народження дітей у стані асфіксії — у 2,3 рази (26,3±4,9 і 11,3±3,5 %, p<0,05 відповідно).

3. Установлено, що у жінок при різних клінічних варіантах СПК розвивається плацентарна недостатність, що характеризується гіперплазією (32,5±5,2 і 17,5±4,2 %, p<0,05) і структурними змінами плаценти (45,0±5,6 і 27,7±5,0 %, p<0,05), порушенням маткового й плодово-плацентарного кровотоку (28,6±5,1 і 13,9±3,9 %, p<0,05), затримкою росту плода (21,3±4,6 і 11,3±3,5 %, p>0,05), зміною адаптаційно-компенсаторних можливостей плода (51,9±6,0 % і 27,8±5,0 %, p<0,05).

4. Доведено, що у вагітних на тлі СПК при різних клінічних варіантах відзначене підвищення рівня ендотоксину грамнегативних бактерій (з переважанням закрепів — 4,47±0,32 пг/мл, з переважанням болю й метеоризму — 1,93±0,25 пг/мл, p<0,05), речовин середньої й низької молекулярної маси (відповідно 2,2±0,05 і 1,87±0,05 у.о. p<0,05), лужної фосфатази — (217,2±4,5 і 163,0±2,2 Од/л, p<0,05). Виявлено пряму кореляційну залежність між ендотоксином грамнегативних бактерій і іншими показниками: речовинами середньої й низької молекулярної маси (r=0,36, p<0,05), лужною фосфатазою (r=0,35, p<0,05), циркулюючими імунними комплексами (r=0,60, p<0,05); та зворотну кореляційну залежність між ендотоксином і комплементом С₄ (r= – 0,34, p<0,05).

5. Відзначено, що у вагітних з СПК із переважанням закрепів відхилення в біоценозі товстої кишки (93,75±2,7 %) виникають в 1,3 рази частіше, ніж у вагітних з переважанням болю й метеоризму (73,8±4,9 %, р<0,05). Частота відхилень у біоценозі піхви при різних клінічних варіантах СПК достовірно не відрізняється й становить 83,8±4,1 і 81,3±4,4 % (p>0,05) відповідно.

6. Установлено, що у жінок з СПК у період гестації спостерігаються складні зміни системного імунітету, які не залежать від клінічного варіанту цієї патології й полягають у достовірному збільшенні загального числа Т-лімфоцитів і активації Т-хелперної ланки, підвищенні імунорегуляторного індексу, рівнів Ig A і Ig M, а також у підвищенні концентрації циркулюючих імунних комплексів, зниженні активності комплементу (р<0,05).

7. Впровадження розробленого комплексу лікувально-профілактичних заходів у вагітних з СПК дозволило знизити частоту розвитку загрози переривання вагітності в 3,0 рази (p<0,05), плацентарної недостатності — в 1,8 рази (p<0,05), затримки росту плода — в 2,2 рази (p<0,05), багатоводдя — в 2,8 рази (p<0,05), ускладнених пологів — у 2,8 рази (p<0,05), несвоєчасного відходження навколоплідних вод — у 2,7 рази (p<0,05), асфіксії немовлят — у 2,3 рази (p<0,05).

Публікації автора:

1. Демина Т. Н. Диагностический и лечебный алгоритмы ведения беременных с синдромом раздраженного кишечника / Т. Н. Демина, Л. С. Сухурова, Л. С. Петренко // Медико-социальные проблемы семьи. — 2005. — Т. 10, № 1. — С. 126–136 (Аналіз літературних даних, узагальнення власних спостережень, розробка алгоритму).

2. Демина Т. Н. Влияние эндотоксинемии на гестационный процесс у женщин с синдромом раздраженного кишечника / Т. Н. Демина, Л. С. Сухурова // Проблемы, достижения и перспективы развития медико-биологических наук и практического здравоохранения : труды Крымского государственного медицинского университета им. С. И. Георгиевского. — 2008. — Т. 144, Ч. III. — С. 97–101 (Обстеження пацієнток, аналіз результатів дослідження).

3. Демина Т. Н. Структура гестационных осложнений у женщин с синдромом раздраженного кишечника / Т. Н. Демина, Л. С. Сухурова // Здоровье женщины. — 2007. — 4 (32). — С. 80–84 (Обстеження вагітних та клінічне спостереження, аналіз результатів дослідження, формулювання висновків).

4. Микроэкология кишечника и влагалища у женщин с синдромом раздраженного кишечника в периоде гестации / Т. Н. Демина, Л. С. Сухурова, Л. З. Гриценко [и др.] // Вісник невідкладної і відновної медицини. — 2007. — Т. 8, № 4. — С. 579–583 (Обстеження вагітних, аналіз результатів дослідження).

5. Особенности иммунного статуса у женщин с синдромом раздраженного кишечника в гестационном периоде / Т. Н. Демина, Л. С. Сухурова, О. А. Трунова [и др.] // Медицина сьогодні і завтра. — 2007. — № 4. — С. 131–136 (Обстеження вагітних, клінічне спостереження, аналіз результатів дослідження).

6. Дьоміна Т. М. Деякі показники біохімічного профілю у вагітних із синдромом подразненої кишки / Т. М. Дьоміна, Л. С. Сухурова, А. О. Федорова // Одеський медичний журнал. — 2008. — № 2 (106). — С. 34–36 (Обстеження пацієнток, аналіз результатів дослідження, підсумки).

7. Демина Т. Н. Состояние фетоплацентарного комплекса у беременных с синдромом раздраженного кишечника / Т. Н. Демина, Л. С. Сухурова // Вісник проблем біології і медицини. — 2008. — Вип. 1. — С. 105–110 (Обстеження вагітних, клінічне спостереження, аналіз результатів дослідження).

8. Сухурова Л. С. Клинико-лабораторные аспекты и лечебно-профилактические мероприятия по коррекции гестационных и перинатальных осложнений у беременных с синдромом раздраженного кишечника / Л. С. Сухурова // Здоровье женщины. — 2008. — № 1 (33). — С. 180–190 (Виконала самостійно).

9. Демина Т. Н. Особенности течения беременности и родов у женщин с синдромом раздраженного кишечника / Т. Н. Демина, Л. С. Сухурова : зб. наук. праць Асоц. акушерів-гінекологів України. — К. : Інтермед, 2006. — С. 197–200 (Клінічні спостереження, узагальнення отриманих результатів, підсумки).

10. Демина Т. Н. Ретроспективный анализ течения беременности и родов у женщин с синдромом раздраженного кишечника / Т. Н. Демина, Л. С. Сухурова : зб. наук. праць Асоц. акушерів-гінекологів України. — К. : Інтермед, 2007. — С. 227–230 (Аналіз медичної документації, статистична обробка, формулювання висновків).

11. Пат. 19546U Україна, МПК⁸ А61В 17/42, А61К 31/00, А61К 33/00. Спосіб лікування синдрому подразненої кишки у вагітних / В. К. Чайка, Т. М. Дьоміна, Л. С. Сухурова ; заявник і власник Донецький державний медичний університет ім. М. Горького. — u200607431 ; заявл. 04.07.06 ; опубл. 15.12.06, Бюл. № 12 (Розробила та впровадила заходи лікування, разом зі співавторами оформила заявку на патент).

12. Демина Т. Н. Комплексная терапия синдрома раздраженного кишечника у женщин в гестационном периоде / Т. Н. Демина, Л. С. Сухурова : тез. доп. І національного конгресу [«Человек и лекарство — Украина»], (26–28 берез. 2008). — К., 2008. — С. 84 (Клінічні спостереження, узагальнення отриманих результатів, підсумки).

13. Сухурова Л. С. Стан фетоплацентарного комплексу у вагітних з синдромом подразненої кишки / Л. С. Сухурова : програма та матеріали 70-ої міжнародної наук.-практ. конф. молодих вчених [«Актуальні проблеми клінічної, експериментальної, профілактичної медицини, стоматології та фармації»], (Донецьк, 9–11 квіт. 2008 р.). — Донецьк : Каштан, 2008. — С. 94 (Виконала самостійно).