Анотація до роботи:

Двуліт М.-М.П. Профілактика та лікування плацентарної недостатності у вагітних з артеріальною гіпертензією. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.01 – акушерство і гінекологія. – ДУ "Інститут педіатрії, акушерства і гінекології АМН України". – Київ, 2008.

Дисертація присвячена питанням профілактики та лікування плацентарної недостатності, що розвинулась на фоні первинної артеріальної гіпертензії, на основі вивчення патогенетичної ролі порушень структури білка, його окисної модифікації, пероксидації ліпідів, білків плаценти та їх зв'язку з циклічними нуклеотидами. Встановлено істотні порушення даних показників, а саме: активація пероксидації ліпідів на фоні зниження антиоксидантної активності, що істотно відбивається на ступені деградації білкових молекул. Відзначається порушення продукції білків плаценти, можливо високий рівень яких свідчить про збереження компенсаторних механізмів, направлених на охорону плода в умовах порушення функції плаценти. З'ясовано роль порушень синтезу циклічних нуклеотидів, поломки яких в сукупності з іншими змінами ендокринних і тканинних захисних систем, можуть сприяти розвитку патологічних реакцій в мікросудинному руслі на рівні плаценти. За допомогою доплерометричного дослідження вивчено зміни матково-плацентарно-плодової гемодинаміки у вагітних з артеріальною гіпертензією, запропоновано критерії ранньої діагностики порушення стану плода.

Запропоновано комплекс лікувально-профілактичних заходів, що диференційований за ступенем зрушень в системі пероксидації ліпідів, білків, антиоксидантної системи захисту, білків плаценти і циклічних нуклеотидів, показана його ефективність щодо запобігання розвитку плацентарної недостатності, перинатальної патології у жінок з артеріальною гіпертензією.

У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення актуальної наукової задачі – патогенетичне обґрунтування та розробка комплексу лікувально-профілактичних заходів, що істотно поліпшують перебіг вагітності та стан плода при плацентарній недостатності на фоні артеріальної гіпертензії завдяки корекції порушень пероксидації ліпідів, окисної модифікації білків та гемодинаміки в системі матково-плацентарно-плодового кровотоку.

1. При артеріальній гіпертензії значно частіше, ніж у здорових жінок спостерігаються тяжкі ускладнення вагітності і пологів: прееклампсія
(40,0 проти 4,0 % у здорових), загроза переривання вагітності (30,3 і 10,0 %, відповідно), плацентарна недостатність (39,3 %), дистрес плода (24,8 проти 4,0 % у здорових), затримка його росту (20,0 %), підвищена кровотеча (9,6 і 2,0 %), асфіксія новонародженого (34,7 проти 4,0 % у здорових). Частота і характер акушерських ускладнень і перинатальної патології визначається ступенем тяжкості захворювання, його перебігом та терміном вагітності.

2. Розвиток плацентарної недостатності у вагітних з АГ характеризується активацією перекисного окислення ліпідів мембран клітин на фоні зниження потенціалу антиоксидантної системи захисту, що проявляється збільшенням гідроперекисів ліпідів і малонового диальдегіду на 50–60 % порівняно з контролем та зменшенням активності глутатіон-пероксидази, каталази і супероксиддисмутази на 30–40 %, вказуючи на суттєве пригнічення захисних біотрансформуючих реакцій клітини.

3. При плацентарній недостатності на фоні артеріальної гіпертензії відбуваються значні порушення в структурі білка, що проявляються у вираженому зростанні окисної модифікації останнього, призводячи до зриву налагодженого білкового обміну. Високі показники пероксидації білка є найбільш ранніми ознаками, що передують клінічним проявам плацентарної недостатності і можуть бути використані в клінічній практиці з метою ранньої її діагностики.

4. Активація системи перекисного окислення ліпідів і окисної модифікації білка є одним з механізмів пошкодження мембран мітохондрій, що має безперечне значення в патогенезі плацентарної недостатності. Виходячи з цього, застосування антиоксидантів, може бути одним із патогенетично обґрунтованих принципів корекції плацентарної недостатності при артеріальній гіпертензії у вагітних.

5. Найбільш інформативним для прогнозування перинатальної патології при АГ є одночасне підвищення вмісту в сироватці крові плацентарних білків в 32–36 тижнів, а також подальше підвищення ТБГ і ПАМГ-1 при зниженні рівня АМГФ і АФП у порівнянні з показниками контрольної групи в 39–40 тижнів вагітності. Спостерігається прямий кореляційний зв’язок між показниками ПОЛ і білоксинтезуючої функції плаценти. Найбільша залежність встановлена між МДА і ТБГ (r=0,51).

6. Визначені зміни метаболізму циклічних нуклеотидів, їх посилення при тяжкому перебігу захворювання дають основу розглядати ці порушення як загальні ланки патогенезу плацентарної недостатності. В сукупності зі змінами ендокринних і тканинних захисних систем, ці процеси сприяють розвитку метаболічного стресу, патологічних реакцій в мікросудинному руслі на рівні плаценти. Встановлено пряму кореляційну залежність між рівнем цГМФ і частотою дистресу плода (r=0,63).

7. У вагітних з артеріальною гіпертензією важливим фактором розвитку перинатальної патології є дезорганізація гормонального гомеостазу – напруження біосинтетичних процесів в ранні терміни вагітності, пригнічення та розвиток плацентарної недостатності в більш пізні терміни (зниження рівня естрадіолу, естріолу, прогестерону, плацентарного лактогену). З цими процесами тісно пов’язані порушення гемодинаміки матково-плацентарно-плодового кровотоку: підвищення індексів судинного опору в артеріях пуповини, підвищення резистентності судин у басейні мозкової артерії; зростає максимальна лінійна швидкість кровотоку у венозній протоці.

8. Удосконалений комплекс лікувально-профілактичних заходів для вагітних з плацентарною недостатністю на фоні АГ, що диференційований з урахуванням зрушень в системі пероксидації білків, ліпідів, білків плаценти, біологічно активних речовин та матково-плацентарно-плодової гемодинаміки, із застосуванням антигіпертензивних засобів, антиоксидантів і препарату, що поліпшує мікроциркуляцію, має вплив на всі ланки патогенезу плацентарної недостатності, нормалізує обмін білків, функцію ФПК, поліпшує перебіг вагітності та стан плода, знижує перинатальні втрати і може бути рекомендований до впровадження в роботу родопомічних закладів.

Публікації автора:

1. Імунологічні аспекти в патогенезі гіпертензивних станів при вагітності // ПАГ. – 2003. – №3. – С. 110-116 (співав. Дашкевич B.C., Круть Ю.Я.) – проведення аналізу даних, підготовка до друку.

2. Показники перекисного окислення ліпідів, білків та антиоксидантної активності у вагітних з артеріальною гіпертензією // ПАГ. – 2006. – №1. – С. 72-74 (співав. Тищенко В.К.) – набір матеріалу, аналіз і обробка результатів.

3. Циркадіанні коливання деяких показників метаболізму при прееклампсії вагітних // Буковинський медичний вісник. – Чернівці: БДМА, 2002. – Т.6, № 3-4. – С. 18-21 (співав. Дашкевич В.Є., Герзанич CO., Круть Ю.Я., Коломійченко Т.В.) – збирання матеріалу, обробка і аналіз результатів.

4. Плацентарна недостатність: сучасні аспекти патогенезу, діагностики, профілактики та лікування // Мистецтво лікування. – 2004. – №4. – С. 22-25 (співав. Дашкевич В.Є., Янюта СМ., Коломійченко Т.В.) – збирання матеріалу, аналіз отриманих результатів.

5. Прогнозування розвитку прееклампсії у вагітних з первинною артеріальною гіпертензією // Проблемы, достижения и перспективы развития медико-биологических наук и практического здравоохранения: труды Крымского госуд. мед. университета им. СИ.Георгиевского. – 2005. – Т. 141, часть 2. – С. 25-27 (співав. Дашкевич В.Є., Круть Ю.Я.) – збирання матеріалу, обробка і аналіз результатів.

6. Артеріальна гіпертензія у вагітних: класифікація та діагностика //Ліки України. – 2006. – №103. – С. 41-43 (співав. Мелліна І.М.) – збір матеріалу, формування груп хворих, аналіз результатів.

7. Артеріальна гіпертензія у вагітних // Мистецтво лікування. – 2006. – №1. – С.50-53.

8. Визначення білків плаценти для діагностики та прогнозування плацентарної недостатності у вагітних з артеріальною гіпертензією // Вісник наукових досліджень. – Тернопіль: ТДМУ «Укрмедкнига», 2006. – С. 31-32.

9. Акушерська тактика при затримці розвитку плода // 3б. наукових праць асоціації акуш.-гінек. України. – К.: «Фенікс», 2001. – С. 199-203 (співав. Дашкевич В.Є., Янюта С.М.) – збирання матеріалу, аналіз даних, підготовка до друку.

10. Спосіб профілактики та лікування гіпоксії плода у жінок, оперованих на щитовидній залозі / Патент на винахід №45587 А, А61К31/00, 15.04.2002. Бюл. № 4 (співав. Дашкевич В.Є., Давидова Ю.В.) – організація роботи, підготовка до друку.

11. Evaluation of Lipid peroxidation activity changes in time in pregnant women with arterial hypertension // 18 Congress of EAGo and EBCOG, 2004. Abstract Book, Athens, Greece. – P. 120-121 (co-auth. Dashkevich V., Gerzanich C.) – збирання матеріалу, аналіз результатів, підготовка до друку.

12. The Labor management in fetal growth retardation in pregnant with arterial hypertension // International forum on BIRTH, Rome. – 2005. – P. 10 (co-auth. Dashkevich V., Yanuta S., Savchenko S.) – виконання дослідження, статистична обробка.