Джафар А Х Ях’я. Профілактика та лікування ранових ускладнень після грижовисічення з алопластикою з приводу защемленої грижі : Дис... канд. наук: 14.01.03 - 2008.
Анотація до роботи:
Джафар А.Х. Ях’я Профілактика та лікування ранових ускладнень після грижовисічення з алопластикою з приводу защемленої грижі. - Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.03 – хірургія. – Дніпропетровська державна медична академія, Дніпропетровськ, 2008.
В основу роботи покладено принципи індивідуального підходу до вибору методів алопластики, профілактики та терапії ранових ускладнень на усіх етапах лікування хворих із защемленою грижою.
Встановлено, що максимальний рівень засіменіння виявляється тільки у хворих з некрозом защемленого органу. Висічення м’яких тканин з часткою апоневрозу біля грижі зменшує кількість і ступінь засіменіння. Антибактеріальна профілактика дозволяє пригнічувати залишкове засіменіння ран.
В експерименті на тваринах показано, що для зниження рівня травматичного запалення та набряку і для формування найбільш повноцінного рубця великокомірчасту сітку краще розташовувати над апоневрозом, а дрібнокомірчасту – під апоневрозом.
Показано, що синдром «малої черевної порожнини» не виникає, якщо після грижовисічення з ушиванням апоневрозу внутрішньочеревний тиск збільшується до 30% від початкового. При більш високому зростанні тиску показано алопластику за типом «латки».
Розроблені і впроваджені в практику методи передопераційної, інтраопераційної та післяопераційної профілактики та лікування ранових ускладнень дозволили виконати алопластику у 98,2% хворих із защемленою грижою, знизити кількість ранових ускладнень на 5,3%, запобігти формуванню нориць, видаленню алопланту та рецидивам захворювання.
В роботі знайдено нове рішення актуальної проблеми ургентної хірургії: покращено результати лікування защемлених зовнішніх гриж шляхом використання алопластики грижових воріт та індивідуального підходу до профілактики і лікування ранових ускладнень.
1. Мікробне засіменіння вмісту грижового мішку у рівній мірі грамнегативною та грампозитивною патогенною флорою при защемленій грижі виявляється у 33,9% хворих при глибокому порушенні кровообігу або при некрозі защемленого органу.
2. Динаміка внутрішньочеревного тиску при защемленій грижі залежить від розмірів грижового випинання, і його зростання після грижовисічення на 30% і більше відзначалося тільки при грижах понад 15 см в діаметрі, тому у даному випадку переважною є алопластика без зменшення обсягу черевної порожнини.
3. Найбільш повноцінні процеси відновлення тканинних компонентів передньої черевної стінки відбуваються при надапоневротичній фіксації великокомірчастої сітки і при підапоневротичній фіксації дрібнокомірчастої сітки.
4. При защемлених вентральних грижах класифікаційних категорій
W1-3 з флегмоною грижових оболонок висічення м’яких тканин в одному блоці з 3-5 см прилеглої частини апоневрозу дозволяє зменшити частоту мікробної контамінації на 36,3%, і знизити її ступінь до I рівня засіменіння, що дає можливість виконати алопластику грижових воріт.
5. Антибіотикопрофілактику показано усім хворим із защемленою грижою, а антибактеріальну терапію – тільки хворим із некрозом защемленого органу та з флегмоною грижових оболонок. Антибактеріальна терапія повинна починатися до оперативного втручання.
6. Комплексна профілактика ранових ускладнень на усіх етапах лікування защемленої грижі та індивідуальний підхід до вибору методу пластики дозволяє у 98,2% хворих виконати алопластику, на 5,3% знизити кількість післяопераційних ускладнень та уникнути рецидивів грижі протягом першого року після операції.
Публікації автора:
Яхья Жафар. Профилактика раневой инфекции при лечении ущемленной грыжи // Клінічна хірургія.– 2005. – №11-12. - С. 106.
Яльченко Н.А., Яхья Жафар, Курбан Е.Е. Аллопластика ущемленных наружных грыж в условиях инфицированной раны // Материалы научно-практической конференции с международным участием «Современные методы хирургического лечения вентральных грыж и эвентраций». – Алушта, 2006. – С.200 - 201.
Пошукач провів аналіз літературних джерел, набір та аналіз клінічних даних, результатів мікробіологічного дослідження.
Яхья Жафар. Инфицированность окружающих тканей при ущемленной грыже // Материалы научно-практической конференции с международным участием «Современные методы хирургического лечения вентральных грыж и эвентраций». – Алушта, 2006. – С.201 - 202.
Яльченко Н.А., Яхья Жафар А.Х. Выбор метода аллопластики при лечении ущемленных грыж живота // Гастроэнтерология. – 2007. – Вып.39. – С. 433-438.
Пошукач провів обробку клінічних даних, аналіз результатів оперативних втручань, запропонував алгоритм вибору методу алопластики.
