Анотація до роботи:

Слюсар–Оглух Т.І. Профілактика та лікування звичного невиношування вагітності у жінок з автоантитілами до хоріонічного гонадотропіну людини. — Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук. Київська медична академія післядипломної освіти ім. П.Л.Шупика МОЗ України. — Київ, 2003.

Дисертація присвячена рішенню актуальних питань сучасного акушерства — поліпшенню перебігу та закінченню вагітності у жінок із звичним невиношуванням вагітності (ЗНВ) та автосенсибілізацією до хоріонічного гонадотропіну людини (ХГЛ) шляхом розробки лікувально-профілактичних і реабілітаційних заходів на етапі планування вагітності і в період гестації. Наукова новизна проведених досліджень полягає в тому, що була вивчена частота зустрічальності автоантитіл до ХГK у пацієнток із ЗНВ неясного генезу, яка склала 26,6 %, вперше вивчено показники імунного статусу та стан гемостазу поза та під час вагітності, проведена оцінка функціонального стану фетоплацентарного комплексу, яка включала гормональну функцію плаценти у жінок з даної патологією. Проведений комплекс досліджень дозволив розробити та впровадити схему лікувально-профілактичних та реабілітаційних заходів. Розроблені схеми клініко-лабораторного обстеження та лікувально-профілактичних заходів сприяли нормалізації імунологічного статусу, системи гемостазу та покращанню функції фетоплацентарного комплексу. Це дало можливість зберегти вагітність у 95 % жінок та завершити її народженням життєздатного плода.

В дисертації доведено, що одним із чинників звичного невиношування вагітності є наявність автоантитіл до ХГЛ, на підставі чого розроблена та обгрунтована поетапна патогенетична реабілітаційна терапія, яка призводить до зменшення невиношування вагітності.

1. Епідеміологічними чинниками звичного невиношування вагітності є перенесені раніше хронічні запальні (53,3 %), вірусні захворювання (72,0 %), алергічні стани (32,0 %), використання гонадотропних препаратів для стимуляції овуляції (16,0 %). Автосенсибілізацію до ХГЛ діагностовано у 26,6 % жінок із звичним невиношуванням вагітності неясного генезу.

2. Імунний статус у пацієнток з автоантитілами до ХГЛ поза вагітністю характеризувався імунодефіцитним станом як клітинного, так і гуморального імунітету, з настанням вагітності у пацієнток не було зареєстровано імуносупресії, яка є характерною для фізіологічного перебігу вагітності.

3. Поза вагітністю в системі гемостазу має місце гіперкоагуляція, тенденція до гіперагрегації тромбоцитів і підвищення фібриногену. З настанням вагітності розвивається хронічна форма ДВЗ-синдрому, що є причиною загибелі ембріона/плода.

4. Встановлено, що автоантитіла до ХГЛ знижують продукцію прогестерону в 2,6 рази, естрадіолу і плацентарного лактогену — в 1,7 рази, естріолу — в 2,5 рази і призводять до розвитку фетоплацентарної недостатності.

5. Розроблена нами схема клініко-лабораторного обстеження та лікувально-профілактичних заходів сприяла зниженню наявності автоантитіл до ХГЛ, нормалізації імунологічного статусу, системи гемостазу та покращанню функції фетоплацентарного комплексу.

6. Використання запропонованих схем ведення пацієнток на етапі планування та під час вагітності сприятливо впливало на перебіг вагітності (зменшення кількості випадків загрози переривання вагітності у першому триместрі на 10 %, фетоплацентарної недостатності — на 20 % та синдрому затримки внутрішньоутробного розвитку плода — на 19 %) та її завершення, що дозволило зберегти вагітність у 95 % жінок і завершити її народженням життєздатного плода.

Публікації автора:

1. Слюсарь–Оглух Т.И., Демина Т.Н. Роль аутоантител к хорионическому гона–дотропину человека в патогенезе привычного невынашивания беременности // Медико-соціальні проблеми сім’ї. — 2000. — Т. 5, № 1. — С. 91–95.

2. Чайка В.К., Слюсарь Т.И. Реабилитационные и лечебно-профилактические мероприятия на этапе планирования и с наступлением беременности при аутоимунных нарушениях // Медико-соціальні проблеми сім’ї. — 2000. — Т. 5, № 4. — С. 50–55.

3. Чайка В.К., Слюсарь–Оглух Т.И., Демина Т.Н. Особенности течения беременности у женщин с привычным невынашиванием беременности, обусловленным наличием антител к хорионическому гонадотропину человека // Український медичний альманах. — 2000. — Т. 3, № 6. — С. 187–189.

4. Слюсарь–Оглух Т.И. К вопросу о профилактике невынашивания беременности в условиях экокризисного региона // Вестник гигиены и эпидемиологии. — 2001. — Т. 5, № 2. — С. 246–248.

5. Слюсарь Т.И., Говоруха И.Т. Влияние аутоантител к хорионическому гонадотропину человека на фетоплацентарный комплекс в привычном невынашивании беременности // Медико-соціальні проблеми сім’ї. — 2001. — Т. 6, № 2 (спец. випуск). — С. 44.

6. Демина Т.Н., Слюсарь–Оглух Т.И., Говоруха И.Т. Состояние иммунного статуса у женщин с привычным невынашиванием беременности и аутосенсибилизацией к хорионическому гонадотропину человека // Збірник наукових праць Асоціації акушерів-гінекологів України. — К.: “Фенікс”, 2001. — С. 208–211.

7. Дьоміна Т.М., Слюсар–Оглух Т.І., Говоруха І.Т., Бєлоусов О.Г. Частота зустрічальності автоантитіл до хоріонічного гонадотропину людини у пацієнток із звичним невиношуванням вагітності // Вісник наукових досліджень. — 2002. — Т. 26, № 2 (додаток). — С. 124–126.

8. Демина Т.Н., Слюсарь Т.И. Антифосфолипидный синдром (АФС) и антитела к хорионическому гонадотропину человека (ХГЧ) // Основы репродуктивной медицины: Практическое руководство / Под ред. профессора В.К. Чайки. — Донецк: ООО “Альматео”, 2001. — С. 125–131.

9. Демина Т.Н., Слюсарь Т.И., Говоруха И.Т., Золотухин Н.С. Невынашивание беременности // Основы репродуктивной медицины: Практическое руководство / Под ред. профессора В.К. Чайки. — Донецк: ООО “Альматео”, 2001. — С. 151–164.

10. Чайка В.К., Демина Т.Н., Коломийцева А.Г., Яковлева Э.Б., Роговая О.Н., Говоруха И.Т., Гюльмамедова И.Т., Чермных С.В., Слюсарь–Оглух Т.И. Невынашивание беременности: проблемы и тактика лечения. — Севастополь: “Вебер”, 2001. — 268 с.

11. Говоруха И.Т., Литвин В.Я., Слюсарь–Оглух Т.И. Особенности кардиотокографии плода у беременных с фетоплацентарной недостаточностью на фоне преэклампсии легкой степени // Гипоксия механизмы адаптация коррекция: Материалы Третьей Всероссийской конференции. — М.: Изд-во РАМН, 2002. — С. 39.

12. Трифонова Е.Ф., Железная А.А., Шаталова М.В., Говоруха И.Т., Слюсарь Т.И. Клиническая оценка эффективности предложенных схем лечения фетоплацентарной недостаточности у женщин с привычным невынашиванием беременности // Ранние сроки беременности: проблемы, пути решения, перспективы: Материалы I Международной конференции. — М.: Изд-во РУДН, 2002. — С. 392–399.

13. Чайка В.К., Демина Т.Н., Слюсарь–Оглух Т.И. Аутосенсибилизация к хорионическому гонадотропину человека у женщин с привычным невынашиванием беременности // Ранние сроки беременности: проблемы, пути решения, перспективы: Материалы I Международной конференции. — М.: Изд-во РУДН, 2002. — С. 423–428.