Анотація до роботи:

Давидов Д.М. “Профілактика ускладнень гострого холециститу на етапах його лікування з урахуванням морфофункціонального стану печінки”. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.03. – хірургія. – Вінницький національний медичний університет ім. М.І.Пирогова. – Вінниця, 2004.

Дисертаційна робота присвячена питанням профілактики ускладнень у хворих на гострий холецистит на підставі оцінки морфофункціонального стану печінки, та розробки засобів коригуючої терапії. Проведені дослідження у 170 хворих на гострий холецистит, які розподілені в залежності від використаної в післяопераційному періоді терапії, а також від форми холециститу, віку та статі хворих. З ціллю адекватного прогнозування перебігу захворювання були проведені дослідження стану прооксидантно-антиоксидантного гомеостазу в крові та печінки, стану системи циклічних нуклеотидів, тіолдисульфідного обміну в крові, а також морфологічні дослідження тканин печінки. Встановлено, що гострий холецистит супроводжується глибокими змінами досліджуємих процесів, виразність яких залежить від ступеню деструкції жовчного міхура, віку та статі хворих, що може привести до розвитку печінкової недостатності в післяопераційному періоді. Відновлення функції печінки в післяопераційному періоді відбувається вкрай повільно, що і обумовило доповнення загальноприйнятої терапії комплексом препаратів спрямованих на профілактику ускладнень гострого холециститу. Доведено ефективність використання показників тіолдисульфідного обміну в якості експрес-методу діагностики ступеню деструктивних змін в паренхімі печінки. Встановлено високу ефективність запропонованого комплексу препаратів, на відновлення функції печінки в післяопераційному періоді.

У дисертації вперше вирішено актуальну задачу сучасної хірургії - вдосконалення методів ранньої діагностики можливості виникнення ускладнень при гострому холециститі та розробці питань їх попередження в післяопераційному періоді. На підставі проведених досліджень запропоновано комплекс препаратів та схему їх введеня для попередження розвитку ускладнень після операції з приводу гострого холециститу.

1. Клініко-лабораторні дослідження гострого холециститу показують, що вони не є достатніми для оцінки перебігу гострого холециститу в післяопераційному періоді, що підтверджує потребу пошуку нових діагностичних методів дослідження. Частіше усього гострий холецистит спостерігається у жінок 68,8%, а також у осіб похилого та старечого віку (жінки 66,7%, чоловіки 33,3%). Ведучими клінічними симптомами залишаються напруга м’язів (77,0%) та біль у правому підребер’ї (68,8%), блювота (42,9%). Рівень лейкоцитів складав (від 8,54 до 10,1410⁶г/л), і далеко не завжди узгоджувався з клінічними проявами та ступенем деструктивних змін в жовчному міхурі. Біохімічні дослідження функціонального стану печінки також дуже різноманітні.

2. До операції в крові у хворих з гострим холециститом має місце посилення інтенсивності ПОЛ за рахунок збільшення МДА (до 197,2%), зниження активності СОД (до 27,6%) і каталази (до 22,3%), зменшення кількості білкових SH-груп (до 30,1%) і ріст небілкових SH-груп, зниження величини редокс-потенціалу, зниження кількості цАМФ (до 27,3%), та збільшення вмісту цГМФ (до 230,4%), як прояв посилення катоболічних процесів та розвитку ендотоксикозу. Подібні порушення найбільш виразні при деструктивних формах гострого холециститу.

3. Гострий холецистит перебігає на фоні грубих зрушень структури печінки. Мають місце інфільтративно-запальні процеси стромальних елементів, жирова дистрофія гепатоцитів, явища їх некрозу, розростання фіброзних тканин, розповсюдженість яких залежала від форми гострого холециститу, віку та статі хворих. Особливо виразні зміни спостерігались у осіб старечого віку та при деструктивних формах.

4. В паренхімі печінки відзначався підвищений вміст ДК і МДА, кількість яких зростала з віком хворих і була вища у чоловіків. Інтенсивність цього процесу зростала в залежності від ступеню деструкції жовчного міхура. Активність СОД і каталази була на низькому рівні і зміни їх показників в залежності від віку, статі і форми холециститу носили зворотній характер.

5. Ліквідація патологічного осередку (холецистєктомія), приводить до поступової нормалізації функції печінки тільки при катаральному холециститі вже з 3-5 дня. Значно пізніше наступають позитивні зрушення у хворих при деструктивних формах гострого холециститу, але і до 10 дня вони не приходять до норми. Зміни в системі циклічних нуклеотидів та тіолдисульфідній системі свідчать про затримку репаративних процесів в печінці.

6. Включення до загальноприйнятої схеми терапії в післяопераційному періоді ряду препаратів, котрі мають гепатопротекторну та антиоксидантну дію (тіотриозоліну 100 мг, токоферолу ацетату 300 мг, ліпоєвої кислоти 20 мг, аскорбінової кислоти 100 мг) щоденно, на протязі 5 діб сприяє більш швидкої нормалізації функції печінки, і є профілактичною мірою розвитку печінкової недостатності.

7. Комплексна оцінка функції печінки та стану її паренхіми з урахуванням доповнення загальноприйнятої післяопераційної терапії є суттєвим для прогнозу та профілактики ускладнень гострого холециститу на етапах його лікування.

Публікації автора:

1. Некоторые аспекты клиники и хирургической тактики при остром холецистите / Б.И. Дмитриев, А.М. Торбинский, В.М. Демидов, А.И. Журавок, Р.В. Салютин, Д.М. Давыдов // Збірник наукових праць співробітників КМАПО ім. П.Л. Шупика. – 2000. – Вип. 9, кн. 4. – С. 325-329. (Зібрано матеріал, що стосується морфологічних змін, проведена обробка отриманих результатів досліджень, зроблені узагальнення та висновки).

2. Давыдов Д.М., Напханюк В.К., Дмитриев Б.И. Особенности структурних изменений в печени при остром холецистите // Вісн. пробл. біол. і медицини. – 2001. – Вип. 5. – С. 41 – 44. (Проведені дослідження, аналіз їх результатів, зроблені висновки, підготовка статті до друку).

3. Давидов Д.М. Особливості перебігу процесів ПОЛ за умов гострого холециститу // Вісн. морськ. медицини. – 2002. - № 1 (17). – С. 17-21.

4. Давыдов Д.М. Возрастные особенности интенсивности перекисного окисления липидов при остром холецистите // Вестн. неотл. и восстан. медицины. – 2002. – Т. 3, № 3 (приложение). – С. 30-32.

5. Напханюк В.К., Давидов Д.М., Дмитрієв Б.І. Стан тіол-дисульфідної системи хворих на гострий холецистит // Одес. мед. журнал. – 2003. - № 5. – С. 61-63. (Проведені дослідження, аналіз їх результатів, зроблені висновки, підготовка статті до друку).

6. Дмитриев Б.И., Давыдов Д.М., Напханюк В.К. Профилактика печеночной недостаточности при остром холецистите // Вісн. морськ. медицини. – 2003. - № 2 (21). – С. 145-149. (Проведені дослідження, аналіз їх результатів, зроблені висновки, підготовка статті до друку).

7. Дек. пат. 61856А Україна, МПК, 7 А61В5/00, А61В5/02. Спосіб діагностики функціонального стану печінки у хворих на гострий холецистит: Дек. пат. 61856А Україна, МПК, 7 А61В5/00, А61В5/02. Давидов Д.М., Напханюк В.К., Дмитрієв Б.І.; Реєстраційний номер заявки 2003098241; Заявлено 04.09.2003; Опубл. 17.11.2003. – 3 с. (Проведені дослідження, аналіз отриманих результатів, підготовка документів для отримання патенту).

8. Давыдов Д.М., Напханюк В.К., Дмитриев Б.И. Структурно - метаболические изменения печени у больных острым холециститом // Матер. ІХ Всеукр. наук.-метод. конф. “Актуальні питання викладання та сучасні проблеми хірургії” // Акт. питан. фарм. та мед. наук. та практики. Вип. ІХ: Запоріжжя: ЗДМУ, 2003. – С. 233-238. (Проведені дослідження, аналіз їх результатів, зроблені висновки, підготовка статті до друку).

9. Давыдов Д.М. Функциональное состояние печени при остром холецистите // Юбилейный сборник трудов, посвященный 100-летию ГКБ № 11. – Одесса, 2002. – С. 68-69.

10. Давидов Д.М. Ураження печінки при гострому холециститі // Тез. доп. Ювілейної підсумкової наукової конференції студентів і молодих вчених, присв. 100-річчю ОДМУ. – Одеса, 2000. – С. 153.

11. Давидов Д.М. Порівняльна оцінка стану ПОЛ при різних формах холециститу // Тез. доп. Ювілейної наукової конференції студентів і молодих вчених, присв. 10-річчю незалежності України. – Одеса, 2001. – С. 116.