Анотація до роботи:

Яшина О.Г. Профілактика ускладнень перименопаузального періоду у жінок з метаболічними порушеннями. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.01 – акушерство та гінекологія. – Науково-дослідний інститут медичних проблем сім’ї Донецького національного медичного університету ім. М. Горького МОЗ України, Донецьк, 2009.

Дисертація присвячена проблемі пошуку нового методу корекції перименопаузальних порушень у жінок з метаболічними розладами, що попереджає розвиток тяжких клімактеричних та метаболічних ускладнень у постменопаузі.

Установлено, що поширеність метаболічних порушень у пацієнток із клімактеричним синдромом становить 33,1 %. У 37,6 % жінок з метаболічними розладами має місце тяжка форма клімактеричного синдрому за даними модифікованого менопаузального індексу. Ефективність традиційної терапії клімактеричних порушень у них удвічі нижча, ніж у жінок без метаболічних розладів.

У жінок із клімактеричним синдромом та метаболічними ознаками має місце підвищення рівня тестостерону в крові на 60,1 %, тригліцеридів – на 38,7 %, холестерину крові – на 16,5 % та ліпопротеїдів низької щільності – на 16,9 % порівняно з жінками без метаболічних розладів. У 32,2 % пацієнток із комбінацією клімактеричних та метаболічних порушень має місце збільшення рівня тестостерону, у третини – достовірне зниження індивідуальних рівнів ліпопротеїдів високої щільності нижче 1,1 ммоль/л, а у половини – збільшення рівнів тригліцеридів вище 1,7 ммоль/л порівняно з жінками без метаболічних порушень у перименопаузі. Виявлено, що у 50 % пацієнток із клімактеричними та метаболічними розладами рівень ТТГ підвищений порівняно з жінками без метаболічних порушень, що свідчить про наявність субклінічного гіпотиреозу.

Використання нового методу індивідуалізованої корекції перименопаузальних порушень на підставі виявлення змін у ліпідному спектрі крові дозволяє знизити клімактеричні та метаболічні ускладнення у пацієнток у постменопаузі. Призначення ЗГТ із метаболічно активним прогестагеном у жінок із клімактеричними та метаболічними порушеннями дозволило полегшити стан клімаксу на 53,6 % у пременопаузі та 57,8 % у постменопаузі.

У дисертації наведене нове рішення актуального завдання сучасної гінекології – поліпшення якості життя жінок у пізньому репродуктивному та пострепродуктивному періодах. На підставі вивчення особливостей гормонального, ліпідного та вуглеводного обміну науково обґрунтований метод індивідуалізованої корекції перименопаузальних порушень у жінок з метаболічними розладами, який попереджує розвиток тяжких клімактеричних та метаболічних ускладнень.

1. Встановлено, що поширеність метаболічних порушень у жінок із КС становить 33,1 %. У 37,6 % жінок з метаболічними розладами має місце тяжка форма перебігу КС за даними ММІ (вище 58 балів). Ефективність традиційної терапії клімактеричних порушень у них удвічі нижча, ніж у жінок без метаболічних розладів.

2. Виявлено, що у пацієнток із КС та метаболічними порушеннями середній рівень Т в крові підвищений на 60,1 % (p<0,01), рівень тригліцеридів – на 38,7 % (p<0,05), холестерину крові – на 16,5 % (p<0,05), ЛПНЩ – на 16,9 % (p<0,05) порівняно з жінками без метаболічних розладів. У 32,2 % пацієнток з комбінацією клімактеричних і метаболічних порушень має місце збільшення рівня Т, у третини жінок – зниження індивідуальних рівнів ЛПВЩ нижчий 1,1 ммоль/л, у половини – збільшення рівнів тригліцеридів вище 1,7 ммоль/л, що свідчить про істотну зміну ліпідного спектру крові та високий ризик формування МС у постменопаузі.

3. Встановлено, що у пацієнток із клімактеричними та метаболічними розладами рівень ТТГ був на 31,8 % вищий, ніж у жінок без метаболічних порушень (p<0,05), у кожної другої пацієнтки ТТГ був вище норми, що свідчить про наявність у них субклінічного гіпотиреозу. Доведено, що збільшення ТТГ у жінок на тлі КС є відбиттям неадекватної функціональної адаптації гіпоталамо-гіпофізарних центрів на вікове зниження діяльності яєчників та наслідком порушеної гормональної перебудови в клімактерії.

4. Використання диференційованого підходу до вибору препарату ЗГТ із метою профілактики розвитку важких метаболічних порушень у жінок з комбінацією КС та абдомінальним ожирінням і підвищенням АТ сприяло зниженню рівня холестерину крові на 11,1 % (p<0,05) у пре- та 7,2 % (p<0,05) у постменопаузі; ЛПНЩ – на 25,2 % (p<0,05) та 25,1 % (p<0,05); загальних ліпідів – на 10,5 % (p<0,05) та 13,6 % (p<0,05); тригліцеридів – на 29,8 % (p<0,05) та 31,7 % (p<0,05); індексу атерогенності – на 29,2 % (p<0,05) та 21,8 % (p<0,05) у пре- і постменопаузі відповідно.

5. Доведено, що найбільш ефективним методом корекції КС у жінок з метаболічними розладами є ЗГТ із метаболічно активним прогестагеном, застосування якої дозволило через 3 місяці терапії нормалізувати АТ, через 6 місяців – зменшити абдомінальне ожиріння на 81,8 % (р<0,05) у пре- та 77,7 % (р<0,05) у постменопаузі, рівень ФСГ – на 49,7 % (р<0,05), Т – на 30,9 % (р<0,05). Зниження ТТГ на 31,3 % (р<0,05) підтвердило припущення щодо вторинності змін ЩЗ в перименопаузальному періоді. Полегшити стан клімаксу вдалося на 53,6 % (p<0,05) у пре- та 57,8 % (p<0,05) у постменопаузі. Порівняно з традиційними методами терапії ММІ знизився: у пременопаузі з 28,38±2,19 – на фоні метаболічно нейтральної ЗГТ і з 27,03±1,43 – на фоні препарату циміцифуги до 21,04±1,82 бала (p<0,05), у постменопаузі відповідно з 27,64±1,96 і 32,65±1,22 до 21,39±1,39 бала (p<0,05).

Публікації автора:

1. Квашенко В.П. Особливості гормонального профілю в перименопаузі у жінок з абдомінальним ожирінням / В.П. Квашенко, О.Г. Яшина // Педіатрія, акушерство та гінекологія. – 2008. – № 1. – С. 102-105. (Провела підбір пацієнток, проаналізувала результати дослідження, підготувала висновки).

2. Яшина Е.Г. Особенности клинического течения перименопаузального периода у женщин с абдоминальным ожирением и повышением артериального давления / Е.Г. Яшина, В.П. Квашенко // Медико-соціальні проблеми сім’ї. – 2007. – Т. 12, № 3,4 – С. 41-46. (Провела обстеження пацієнток, проаналізувала результати дослідження, підготувала до друку).

3. Квашенко В.П. Распространенность метаболических нарушений у женщин с климактерическими расстройствами в перименопаузе (ретроспективный анализ) / В.П. Квашенко, Е.Г. Яшина // Медико-соціальні проблеми сім’ї. – 2008. – Т. 13, № 1, 2 – С. 158-162. (Провела відбір та обстеження пацієнток, сформулювала висновки та підготувала до друку).

4. Квашенко В.П. Изменение липидного гомеостаза на фоне ЗГТ у женщин с клиническими проявлениями метаболического синдрома / В.П. Квашенко, Е.Г. Яшина // Проблемы, достижения и перспективы развития медико-биологических наук и практического здравоохранения. – 2008. – Т. 144, Ч. 4 – С. 130-133. (Провела обстеження пацієнток, проаналізувала результати дослідження, сформулювала висновки).

5. Яшина Е.Г. Изменения гормонального гомеостаза у женщин перименопаузального возраста с клиническими признаками метаболического синдрома на фоне терапии эстрогенами различного происхождения / Е.Г. Яшина, В.П. Квашенко, С.А. Ласачко, Б.А. Иотенко // Зб. наукових праць Асоціації акушерів-гінекологів України. – К.: Інтермед, 2008. – С. 406-412. (Провела відбір пацієнток, аналіз даних дослідження, сформулювала висновки, підготувала до друку).

6. Патент на корисну модель № 35369 Украины, МПК. Спосіб корегування ліпідного гомеостазу у жінок в пременопаузі / Чайка В.К., Квашенко В.П., Яшина О.Г., Бабенко О.М. Заявка № u200805617 від 29.04.2008. Опубл. 10.09.2008 – Бюл. № 17 (Патентний пошук, участь у розробці).