Жук Вадим Юрійович. Профілактика ускладнень вагітності у жінок з хронічним пієлонефритом та урогенітальним мікоплазмозом : дис... канд. мед. наук: 14.01.01 / ДУ "Інститут педіатрії, акушерства і гінекології АМН України". — К., 2007. — 178арк. : табл., іл. — Бібліогр.: арк. 149-175.
Анотація до роботи:
Жук В.Ю. Профілактика ускладнень вагітності у жінок з хронічним пієлонефритом та урогенітаним мікоплазмозом. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.01. – акушерство та гінекологія. – ДУ «Інститут педіатрії, акушерства ігінекології АМН України», Київ, 2007.
Робота присвячена питанням перебігу вагітності, пологів та стану плода і новонародженого у жінок з хронічним пієлонефритом та урогенітальним мікоплазмозом, та удосконаленню комплексу лікувально-профілактичних заходів у цих жінок.
Результати дослідження свідчать, що в урогенітальному тракті у вагітних з хронічним пієлонефритом в 63,2% виявляються різні види мікоплазм: у цервікальному каналі в 93,3% випадків (т.ч. Mycoplasma hominis – 39,2%), у піхві – в 77,5% (т.ч. Mycoplasma hominis – 25,8%), в уретрі – 54,2% випадків (т.ч. Ureaplasma urealiticum – 21,7%). У жінок з хронічним пієлонефритом та мікоплазменою інфекцією частіше спостерігається ускладнений перебіг вагітності та пологів: загроза переривання вагітності – 58,3%, прееклампсія – 44,2%, плацентарна недостатність – 34,2%, дистрес плода – 34%, слабкість пологової діяльності – 31,1%, асфіксія – 28,2%, порушення мозкового кровотоку – 18,4%, респіраторний дистрес-синдром – 16,5%. У вагітних з хронічним пієлонефритом та мікоплазменою інфекцією виявлено зниження рівня прогестерона в 6-12 тижнів вагітності та плацентарного лактогена в 20-25 тижнів у крові, а також підвищення екскреції естріола із сечею в 20-25 тижнів.
В плаценті у жінок із хронічним пієлонефритом та мікоплазменою інфекцією гістологічно та імуногістологічно встановлена хронічна плацентарна недостатність І-ІІ ступеня, виразна гістохімічна реакція на ДНК у синцитіотрофобласті, що пов'язано з посиленням апоптоза; поряд з нерівномірною експресією мезенхімального маркера Vimentina на імуногістохімічному рівні, особливо в стінці фетальних судин, що пов'язане з склерозом та експресією колагену III типу.
Удосконалений комплекс лікувально-профілактичних заходів, застосований з ранніх термінів та враховуючої особливості перебігу вагітності, бактеріального пейзажу, формування фетоплацентарного комплексу, сприяв зниженню ускладнень вагітності та пологів.
У дисертації наведені рішення актуального наукового завдання сучасного акушерства – удосконалення комплексу лікувально-профілактичних заходів, спрямованих на зменшення частоти акушерських та перинатальних ускладнень у жінок з хронічним пієлонефритом та урогенітальним мікоплазмозом.
В урогенітальному тракті у вагітних з хронічним пієлонефритом в 63,2% виявляються різні види мікоплазм: у цервікальному каналі в 93,3% випадків (т.ч. Mycoplasma hominis – 39,2%), у піхві – в 77,5% (т.ч. Mycoplasma hominis – 25,8%), в уретрі – 54,2% випадків (т.ч. Ureaplasma urealiticum – 21,7%).
У жінок з хронічним пієлонефритом та мікоплазменою інфекцією частіше спостерігався ускладнений перебіг вагітності та пологів: загроза переривання вагітності – 58,3% (у т.ч. у терміні 6-12 тижнів – 28,3%), прееклампсія – 44,2% (у т.ч. з ранніх термінів – 16,9%), плацентарна недостатність – 34,2%, багатоводдя – 18,3%. Відзначалося збільшення частоти передчасних пологів – 15,5%, кесаревих розтинів – 25,8%, дистрес плода – 34% випадків та слабкість пологової діяльності – 31,1% випадків. У післяпологовому періоді в 27,2% випадків мало місце загострення хронічного пієлонефриту.
Відзначається тенденція збільшення народження немовлят в асфіксії різного ступеня важкості – 28,2%, а також з порушенням мозкового кровообігу – 18,4%. Частота респіраторного дистрес-синдрома досягла 16,5%.
У вагітних з хронічним пієлонефритом та мікоплазменою інфекцією спостерігалося зниження вмісту прогестерону (особливо в терміні 6-12 тижнів) та плацентарного лактогену в крові. Дані зміни сполучалися з підвищенням екскреції естріолу в 20-25 тижнів вагітності.
У вагітних з хронічним пієлонефритом та мікоплазменою інфекцією мало місце зміни гемостазу: зниження протромбінового індексу, підвищено вміст тромбоцитів та фібріногену, збільшення тривалості кровотечі.
Гістологічно та імуногістологічно у жінок з хронічним пієлонефритом та урогенітальним мікоплазмозом встановлена хронічна плацентарна недостатність І-ІІ ступеня з перевагою незрілих структур за типом проміжних диференційованих та хаотично склерозованих ворсин та компенсаторних процесів на фоні вогнищевого васкуліту судин пуповини, вілузіту та базального децидуїта.
У даних жінок відзначалася виразна гістохімічна реакція на ДНК у синцитіотрофобласті, що пов'язано з посиленням апоптозу; поряд з нерівномірною експресією мезенхімального маркера Vimentina на імуногістохімічному рівні, особливо в стінці фетальних судин, що пов'язане з склерозом та експресією колагену III типа.
Удосконалений комплекс лікувально-профілактичних заходів, застосований з ранніх термінів та враховуючій особливості перебігу вагітності, бактеріального пейзажу, формування фетоплацентарного комплексу, сприяв зниженню ускладнень вагітності та пологів: загрози переривання до 36,7%, прееклампсії до 23,3%, плацентарної недостатності до 13,3%, простежувалась тенденція зниження синдрому затримки розвитку плода – 3,3%. Відзначалося зниження частоти дистресу плода – 13,8%, слабкості пологової діяльності – 17,2%; спостерігалася тенденція зниження передчасного відтікання навколоплодових вод – 20,7%. Під впливом проведеної терапії у жінок з мікоплазменою інфекцією незначно збільшилася частота термінових пологів з 84,4% до 93,1%, знизилася кількість патологічних пологів з 30,8% до 16,7% (у т.ч. кесаревих розтинів з 25,8% до 10%).
Удосконалений комплекс лікувально-профілактичних заходів у вагітних з хронічним пієлонефритом та мікоплазменою інфекцією сприяв зниженню частоти асфіксії у немовлят до 10,3%, респіраторного дистрес-синдрома до 6,9%; зменшенню народження дітей з пониженою оцінкою за Апгар та збільшенню частоти народження дітей з оцінкою за Апгар 8-10 балів.
Публікації автора:
Особенности течения беременности и родов при урогенитальных инфекциях // Актуальні проблеми акушерства і гінекології, клінічної імунології та медичної генетики. – Київ-Луганськ. – 2003, вип. 10. – С. 21-26. (Відбір вагітних, клінічно-статистичне обстеження, збір клінічного матеріалу та його аналіз, обгрунтування висновків, підготовка до друку). Співавт. Галалу С.І.
Сравнительная оценка эффективности методов диагностики урогенитальных микоплазмозов // Журнал дерматовенералогии и косметологи им. Н.А. Торсуева. – 2004. – № 1-2. – С. 156-157. (Відбір вагітних, збір клінічного матеріалу та його аналіз, обгрунтування висновків, підготовка до друку). Співавт. Погорілий М.М., Жук І.В.
Особенности течения беременности и родов при микоплазменной инфекции // Журнал дерматовенералогии и косметологи им. Н.А. Торсуева. – 2004. – № 1-2. – С. 155-156. (Відбір вагітних, клінічно-статистичне обстеження, аналіз отриманих результатів, обгрунтування висновків, підготовка до друку). Співавт. Жук І.В., Погорілий М.М.
Эффективность лечения Утрожестаном у беременных с угрозой прерывания на фоне микоплазменной инфекции // Журнал дерматовенералогии и косметологи им. Н.А. Торсуева. – 2005. – № 1-2. – С. 211-212. (Відбір вагітних, розробка схеми лікування, аналіз отриманих даних, обгрунтування висновків, підготовка до друку). Співавт. Погорілий М.М., Жук І.В.
Особенности микробиоциноза мочеполовых путей у беременных с хроническим пиелонефритом и микоплазменной инфекцией // Збірник наукових праць Асоціації акушерів-гінекологів України. – 2006. – Київ. – С. 269-273. (Відбір вагітних, клінічно-статистичне обстеження, збір клінічного матеріалу та його аналіз, обгрунтування висновків, підготовка до друку).
Особливості клінічного перебігу вагітності, пологів та після пологового періоду у жінок з хронічним пієлонефритом та мікоплазменою інфекцією // Педіатрія, акушерство та гінекологія. – 2006. – № 4. – С. 70-73. (Відбір вагітних, клінічне спостереження, підготовка до друку). Співавт. Туманова Л.Є.
Концентрація гормонів плаценти у вагітних з хронічним пієлонефритом та мікоплазменою інфекцією // Педіатрія, акушерство та гінекологія. – 2007. – № 2. – С. 54-56. (Відбір вагітних, аналіз клінічного матеріалу, висновків, підготовка до друку).
Морфологічні та імуногістохімічні особливості материнської та фетальної частин плацент від жінок з хронічним пієлонефритом та урогенітальним мікоплазмозом // Педіатрія, акушерство та гінекологія. – 2007. – № 3. – С. 70-73. (Відбір вагітних, збір клінічного матеріалу, підготовка до друку). співавт. Задорожна Т.Д.
Особенности клинического анализа крови у беременных с хроническим пиелонефритом // Тези доповідей 71-ої Студентської наукової конференції, – Івано-Франківськ, – 2002. С. 41. (Збір клінічного матеріалу та його аналіз, підготовка до друку). Співавт. Жук І.В.
Бактериологический профиль у беременных с пиелонефритом // ІІІ міжнародна медична конференція студентів та молодих учених «Медицина-здоровя ХХІ сторіччя», Збірник тез. – Дніпропетровськ, – 2002. – С. 157. (Відбір вагітних, клінічне спостереження, підготовка до друку). Співавт. Джеломанова С.О., Клишкан В.Ю., Жук І.В.
Диагностика урогенитальных микоплазм при помощи полимеразной цепной реакции // «ХИСТ» Всеукраїнський студентський медичний журнал. Тези 78-ої підсумкової наукової конференції студентів та молодих вчених з міжнародною участю. – 2004, вип. 5, – С. 24. (Збір клінічного матеріалу та його аналіз, підготовка до друку). Співавт. Жук І.В.
Роль УЗИ в диагностике и лечении пиелонефрита у беременных // Матеріали ІІІ Всеукраїнської науково-практичної конференції викладачів, студентів та молодих вчених «Сучасні проблеми клінічної та теорітичної медицини». – Суми. – 2004. – С. 101-102. (Відбір вагітних, обгрунтування висновків, підготовка до друку). Співавт. Жук І.В., Клишкан В.Ю.
