1. У ФРН профільне навчання реалізується на вищому гімназійному ступені, який складається з фази введення (10 клас) і кваліфікаційної фази (11-12 класи). На кваліфікаційній фазі класно-урочна система замінюється на систему курсів, що сприяє розвитку індивідуальних здібностей учнів. Навчальні предмети поділяються на обов’язкові та елективні, до обов’язкових предметів належать базові і профілюючі. Концепція профільного навчання в німецькій школі створена на основі теоретичного доробку таких педагогів, як Г. Піхт, В. Клафкі, Х. фон Хентіг, В.Флітнер, В.Ділтей, Х.Бланкертц, У. Херман. У своїх працях вони наголошують на необхідності розвитку в учнів таких якостей, як самостійність і відповідальність у процесі профільного навчання, що сприяють соціальній інтеграції. Німецькі вчені обстоюють індивідуальний підхід до профільної підготовки учнів, а головний механізм його реалізації вбачають у системі різнорівневих навчальних курсів. Підкреслюючи важливість поєднання вихов-ного та освітнього компонентів у профільному навчанні гімназистів, вони відзначають вагому роль тьютора як наставника і порадника молоді у професійному і життєвому самовизначенні. Наукові праці Г. Піхта про тісний зв’язок між наукою і шкільною освітою істотно вплинули на створення навчальних програм у гімназіях, які мають науково-пропедевтичний зміст. На думку німецьких педагогів, однією зі складових профільного навчання є ознайомлення учнів із предметом на науковому рівні. Ідеї Х. фон Хентіга щодо посилення профільної підготовки учнів за рахунок позакласної та позашкільної роботи знайшли своє втілення в розмаїтті навчальних курсів, факультативів, гуртків, які широко практикуються у шкільних закладах. Концептуальні підходи до профільного навчання учнів у ФРН обґрунтовані в державних документах, що діють як на федеральному рівні, так і на рівні окремих земель. Зважаючи на федеративний устрій Німеччини та децентралізований характер освітньої системи, середньою освітою в кожній землі опікується власне міністерство, яке керується федеральними законами, але водночас у розбудові освіти і створенні закону, що діє в межах однієї землі, вони мають змогу враховувати специфіку регіону з огляду на його виробничий сектор, інфраструктуру, соціокультурні особливості. У державаних концептуальних засадах щодо профільного навчання розкривається сутність, мета і принципи організації профільного навчання, структуру профільного навчання, допрофільну підготовку учнів, цілі, завдання і організаційні засади профільного навчання. У дисертаційному дослідженні вказується, що мета профільного навчання учнів – отримати право навчатися у вищому навчальному закладі, виховання особистості, здатної до самореалізації та інтеграції у суспільстві. У концептуальних підходах до профільного навчання визначено загально- дидактичні принципи: принцип науковості, принцип усвідомлення та активності (учень розуміє цілі та завдання навчання), зв’язку теорії з практикою ( професійна орієнтація учнів), принцип міжпредметних зв’язків, на основі якого створені навчальні плани для профільного навчання, принцип систематичності та послідовності, принцип диференціації та індивідуалізації. 2. На основі розгляду профільного навчання в школах ФРН було виділено наступні психолого-педагогічні проблеми профільного навчання: - у сфері організації навчання – відсутність рівності доступу до профільного навчання. У залежності від успішності німецькі школярі розподіляються за нерівноцінними напрямами освіти в досить ранньому віці – головна школа, реальна школа, загальна школа і гімназія, а з вибором майбутньої професії вони повинні визначатися вже на восьмому році навчання. Зважаючи на складну ієрархізовану і розгалужену структуру німецької системи середньої освіти, зважений вибір зробити досить непросто, тим більше, що він зумовлюється навчальними успіхами учнів. Профільне навчання реалізується у старших класах гімназії, тому учням інших типів шкіл дуже важко потрапити до вищого гімназійного ступеня; - перехід від загальної освіти до профільної. Для того, щоб навчальний профіль не тільки відповідав інтересам і здібностям учнів, але й був доступним, посильним для них, необхідна спеціальна консультативна допомога і педагогічна підтримка. Тому, починаючи з середнього ступеня, з гімназистами працюють психологи, а на вищому рівні – ще й тьютори, які здійснюють індивідуальний супровід учнів у навчальній та професійній орієнтації. Важливою щодо цього є також роль шкільних рад, до яких входять керівники навчальних закладів, педагоги, представники від учнів, батьків, місцевої громади; - організація позашкільної роботи з метою профільної підготовки учнів. З учнями працюють професійні консультанти. Під час проведення шкільних бесід професійний консультант висвітлює наступні питання: що є основним у виборі професії; вимоги до професії, особиста спроможність щодо праці за професією; інтереси до професії; типові професії і сфери професій; освітні шляхи та можливості професійної підготовки, навчання у ВНЗ; можливості підвищення кваліфікації і подальша професійна підготовка; тенденції розвитку професій, ринок праці; партнери і джерела інформації як супровідні чинники при виборі професії. Позитивним є те, що професійні консультанти шкіл і ВНЗ пропонують години прийому, на яких з молодими людьми проводяться короткі бесіди про проблеми вибору професії. Проведення таких заходів щодо професійного консультування створює можливість налагодження частіших контактів з учителями щодо вирішення питань підготовки до вибору професії, а цим і інтенсивнішої співпраці у вирішенні спільних завдань; - організація позакласної роботи з метою професійної орієнтації. Питання професійної орієнтації обговорюються у гуртках, при вивченні вибіркових предметів, під час виконання проектних завдань і відвідуванні ВНЗ з метою професійно зорієнтованого ознайомлення. У старших класах гімназії позакласним заходам з питань професійної орієнтації надається ще більше значення, ніж у період попереднього навчання. Типовим у цей період навчання є відвідування вищих шкіл в рамках “днів відкритих дверей” або так званих “розвідувальних студій” у співпраці з працівниками центрів вибору навчання у вищій школі; - тривалість навчання, яка довша, порівняно з іншими країнами (13років), тому молоді люди пізніше здобувають вищу освіту, вступають у самостійне життя. З метою покращення шансів молоді на ринку праці нині здійснюється скорочення навчання у старшій школі на один рік; - перевантаження учнів, що є наслідком скорочення терміну навчання, тому що навчальний план залишився без змін. 3. Дослідження положень Конституції ФРН і регіонального законодавства в галузі освіти дозволяє стверджувати, що в системі середньої освіти Німеччини профільному навчанню передує допрофільна підготовка, яка є здебільшого пропедевтичною. Допрофільна підготовка починається з 7-8 класу і здійснюється в усіх основних типах шкіл, що надають середню освіту – головній, реальній, загальній школах і в гімназії. Допрофільна підготовка учнів реалізується за допомогою вибірково-обов’яз-кових і вибіркових предметів. У головній школі допрофільна підготовка має переважно професійне спрямування, у реальній школі, загальній школі і гімназії вона охоплює як професійне, так і академічне навчання. Базовим предметом допрофільної підготовки в головній школі є трудове навчання, у ході якого учні проходять виробничу практику, профорієнтаційні курси, опановують знання з економіки, техніки, домашнього господарства. Особливістю допрофільної підготовки в головній і реальній школах є проходження учнями виробничої практики, яка триває два тижні. По закінченню практики учні пишуть звіт у формі твору або проекту. Крім того, з метою професійної орієнтації з учнями працюють психологи, які допомагають їм визначитися з майбутньою професією. У загальній школі практикується внутрішня диференціація навчання у відповідності до кожного з трьох типів шкіл, які є інтегрованими в одному навчальному закладі, – головна школа, реальна школа і гімназія. Допрофільна підготовка в гімназіях є перважно загальноосвітньою і орієнтує учнів на продовження освіти в академічному напрямі. 4.Вивчення педагогічного досвіду реалізації профільного навчання в німецьких гімназіях засвідчило, що профільне навчання здійснюється завдяки організації основних і поглиблених навчальних курсів. Основні курси передбачають надання учням базових знань із шкільних дисциплін з елементами науковості. Поглиблені курси більшою мірою зорієнтовані на самостійне навчання учнів, на підготовку до вступу у вищі навчальні заклади. Профільне навчання реалізується на вищому гімназійному ступені, який складається з фази введення і кваліфікаційної фази. На фазі введення за кожним учнем закріплюється тьютор, який пояснює йому специфіку системи курсів і допомагає визначитися з вибором основних і поглиблених курсів. Тьютор виступає у ролі порадника і спостерігача, не обмежуючи самостійності учня. Водночас він всіляко сприяє тому, щоб учень визначився з майбутньою професією, посів гідне місце у суспільстві, сформувався як свідома своїх прав і обов’язків особистість. У гімназії існує шість профільних напрямів навчання. У класичній гімназії обов’язковим є вивчення трьох іноземних мов – латини, англійської мови та давньогрецької; у гуманітарній – англійської, французької, іспанської чи італійської мов; у математично-природничій гімназії – дві іноземні мови, математику і природознавство. Під час навчання за іншими напрямами обов’язковим є вивчення двох іноземних мов і профільних предметів, які вивчаються як поглиблені курси. Зміст профільного навчання подається в навчальних планах для вищого гімназійного ступеня, в яких велика увага приділяється науково-пропедевтичній спрямованості навчання і міжпредметним зв’язкам. У навчальних планах до кожної теми зазначаються змістові блоки програми з інших навчальних предметів, які можливо і доцільно застосовувати на тому чи іншому уроці з метою уникнення дублювання навчального матеріалу при вивченні різних предметів. Найпоширенішою формою організації профільного навчання є урок. Загалом для профільного навчання характерні такі самі методи, як і для інших типів шкіл, але перевага віддається таким методам, як експеримент, проект, презентація. На вищому гімназійному ступені практикується написання учнями між-дисциплінарного учнівського проекту з предмета, що вивчається як поглиблений курс, з подальшою його презентацією. Метод експерименту (проведення досліду) використовується під час вивчення поглиблених курсів з хімії та фізики, тому що сприяє формуванню аналітичного мислення. Ці методи вчать учнів планувати свою діяльність, розвивають у гімназистів такі якості, як самостійність і відповідальність. Особливістю профільного навчання є використання модульної системи під час вивчення першої іноземної мови. Завдяки змінним обов’язковим і факультативним модулям, в залежності від профілю навчання на уроках з іноземної мови, учні мають змогу вивчати лексику, пов’язану з їх навчальним профілем. Крім того, знайомство з модулями готує учнів до навчання у вищому навчальному закладі, де використовується кредитно-модульна система. 5. Результати здійсненого дослідження дають підстави для формулювання пропозицій щодо перспективного запозичення елементів німецького досвіду профільного навчання учнів старшого шкільного віку у вітчизняній школі, а саме: - наповнювати професійно-пропедевтичним змістом допрофільну підготовку учнів основної школи (8-9 клас); - практикувати проходження учнями виробничої практики у ході допрофільної та профільної підготовки з написанням звіту у формі твору або проекту на завершальному її етапі; - запровадити у вітчизняних школах обов’язкове написання учнем роботи з профільного предмета, на зразок німецьких проектних робіт, як форму контролю, яка привчає учня самостійно опрацьовувати додатковий навчальний матеріал, і як підготовку до навчання у ВНЗ; - враховуючи досвід тьюторського супроводу німецьких гімназистів, наділити відповідними функціями і повноваженнями класних керівників і вихователів у старших класах загальної середньої школи; - з метою уникнення дублювання навчального матеріалу укладати на- вчальні плани і програми для профільної школи з урахуванням міжпредметних зв’язків; - застосовувати модульний принцип у вивченні першої іноземної мови, який передбачає професійно-орієнтоване вивчення іноземної мови, що сприятиме призвичаєнню учнів до кредитно-модульної системи, яка практикується у вищих навчальних закладах. Проведене нами дослідження не вичерпує всіх аспектів багатогранної проблеми. Подальші дослідження профільного навчання в середній школі Федеративної Республіки Німеччини повинні, на нашу думку, бути спрямовані на конкретизацію змісту профільного навчання, на виявлення недоліків профільної освіти, пов’язаних з обмеженим доступом до неї, на висвітлення результатів освітньої реформи, яка проводиться у ФРН. |
