Анотація до роботи:

Максим’юк Л.Г. Прогностичне диференційне значення гомоцистеїну при артеріальних гіпертензіях різного генезу.- Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.11 – кардіологія. – Івано-Франківська державна медична академія, Івано-Франківськ, 2004.

Дисертація присвячена вивченню нового етіопатогенетичного фактора розвитку та прогресування патології серцево-судинної системи – гомоцистеїну, рівень якого в сироватці крові був визначений за допомогою імуноферментного аналізу, в динаміці проведення стрес-тестів у співставленні з показниками центральної та внутрішньосерцевої гемодинаміки і функціонального стану міокарда у пацієнтів з ізольованими та поєднаними формами ренопаренхіматозної АГ, ГХ та ІХС і практично здорових осіб. Проведена оцінка стрес-ехокардіографічних показників в віковому та статевому розподілі, встановлена взаємозалежність гемодинамічних показників та стану коронарного кровообігу у даної категорії пацієнтів. Досліджено скоротливу здатність міокарда чотирьох камер серця з оцінкою регіонарної фракції викиду в 12 сегментах у пацієнтів з ренопаренхіматозною артеріальною гіпертензією та стабільною стенокардією І-ІІІ функціональних класів. Встановлено вплив терапії атенололом та MgB₆ на динаміку рівня гомоцистеїну в сироватці крові, гемодинамічних показників та функціонального стану міокарда в процесі проведення парних стрес-тестів у пацієнтів з ренопаренхіматозною артеріальною гіпертензією.

В дисертаційній роботі подано теоретичне узагальнення і вирішення науково-практичної задачі, яке полягає у вивченні ролі нового етіопатогенетичного фактора розвитку та прогресування різних форм АГ та ІХС - гомоцистеїну, концентрація якого пов’язана з показниками центральної та внутрішньосерцевої гемодинаміки та функціональним станом міокарда, особливостей реагування даних показників на фізичне навантаження за умови проведення стрес-ехокардіографії у пацієнтів з ізольованими та поєднаними формами ренопаренхіматозної АГ, ГХ та ІХС, позитивного впливу поєднаного застосування атенололу та Mагне-B₆ на показники гомоцистеїну та параметри роботи серця.

1. За даними стрес-ехокардіографії зареєстровані статеві та вікові відмінності показників гемодинаміки. У пацієнтів жіночої статі адекватна підтримка хвилинного об’єму серця під впливом фізичного навантаження досягається за рахунок підвищення частоти серцевих скорочень, тоді як у чоловіків – за рахунок зростання об’ємних показників лівого шлуночка. В віковому розподілі констатовано зростання діастолічного артеріального тиску, зменшення фракції викиду при фізичному навантаженні у пацієнтів старших 46 років, що вказує на обмеження систолічного резерву в даній віковій групі.

2. До проведення навантажувальних тестів значення систолічного та діастолічного артеріального тиску у пацієнтів з різним станом коронарного резерву не відрізняються між собою. Після велоергометрії констатоване достовірне підвищення систолічного артеріального тиску на 29,90% у пацієнтів зі збереженим коронарним резервом та на 32,19% з обмеженим коронарним резервом, а також діастолічного артеріального тиску на 15,86% у хворих з обмеженим коронарним резервом, що вказує на необхідність своєчасної корекції стану коронарного кровообігу для стабілізації артеріального тиску.

3. Показники рівня гомоцистеїну в сироватці крові та функціональні показники роботи серця спокою у хворих на ренопаренхіматозну артеріальну гіпертензію та ішемічну хворобу серця практично не відрізняються між собою. При проведенні велоергометрії рівень гомоцистеїну у пацієнтів з ренопаренхіматозною артеріальною гіпертензією достовірно знижується, що вказує на активне включення його в біохімічні процеси в клітинах структур серця та судин, проте це не асоціюється з відмінностями функціональних показників у пацієнтів з ІХС та АГ.

4. У пацієнтів із зниженим вихідним рівнем гомоцистеїну в сироватці крові фізичне навантаження супроводжується незначним його зростанням (на 3,33%), при нормальному вихідному рівні гомоцистеїну в плазмі крові констатовано тенденцію до зменшення його концентрації (на 24,40%), а у пацієнтів з гіпергомоцистеїнемією зареєстровано достовірне зниження концентрації гомоцистеїну в сироватці крові на 49,98%, що свідчить про різну ступінь включення його в метаболічні процеси в клітинах міокарда при активації роботи серця під впливом навантажувальних тестів.

5. При аналізі показників регіонарної скоротливості різних камер серця у хворих на ішемічну хворобу серця встановлено, що зменшення показників загальної та регіонарної фракції викиду всіх відділів серця прогресує зі зростанням функціонального класу стенокардії, особливо в базальних відділах правого та лівого шлуночків, що може бути пов’язане з переважним ураженням правої коронарної артерії.

6. Аналіз даних регіонарної скоротливості у пацієнтів з ренопаренхіматозною артеріальною гіпертензією та ішемічною хворобою серця вказує на те, що, в першу чергу, уражується міокард лівого шлуночка, на другому місці – міокард правого шлуночка, особливо в сегментах, що утворюють передсердно-шлуночкову перетинку. Відхилення в діяльності правого передсердя виявляються в сегментах, що межують зі структурами провідної системи серця. Найменші за частотою та інтенсивністю зміни виявляються порушення діяльності лівого передсердя у даної категорії обстежених пацієнтів.

7. Призначення атенололу в дозі 50 мг на добу та Mагне-B₆ згідно рекомендованої схеми позитивно впливає на показники функціонального стану міокарда та рівень гомоцистеїну крові у хворих на ренопаренхіматозну артеріальну гіпертензію, а також покращує адаптивне включення функціонального резерву серця під час проведення велоергометрії та зменшує ступінь зниження концентрації гомоцистеїну в сироватці крові, що вказує на зменшення інтенсивності перебігу патологічних процесів при ренопаренхіматозній артеріальній гіпертензії під впливом проведеної терапії.

Публікації автора:

1. Максим’юк Л.Г. Стан коронарного резерву при артеріальній гіпертензії та ішемічній хворобі серця: роль стрес-тестів // Галицькій лікарський вісник.- 2003.- №1.- С.24-25.

2. Максим’юк Л.Г. Вікові особливості реалізації функціонального резерву серця в умовах фізичного навантаження // Вісник Вінницького державного медичного університету. – 2003.- № 2/1.- С. 413-414.

3. Максим’юк Л.Г. Стрес-ехокардіографічні параметри як тест стану деяких резервів серця // Буковинський медичний вісник.- 2003.- №1.- С.148-150.

4. Тащук В.К., Максим’юк Л.Г., Кокощук Г.І. Показники рівня гомоцистеїну та стан центральної гемодинаміки при артеріальній гіпертензії та ішемічній хворобі серця: детермінуюча роль стрес-тестів // Запорожский медицинский журнал.- 2004.- №5.- с.52-54.

Здобувачем забезпечувався клінічний підбір хворих, аналіз і статистична обробка отриманих результатів та підготовка статті до друку. Співавтор професор В.К.Тащук допомагав в функціональному обстеженні хворих, клінічному аналізі отриманих результатів та формулюванні висновків. Співавтор професор Г.І. Кокощук допомагав в узагальненні результатів дослідження.

5. Патент (19) UA (11) № 61681 А (51) А61В17/00, А61М27/00. Спосіб діагностики ішемічної хвороби серця. Максим’юк Л.Г., Тащук В.К. Заявка на видачу патенту № 2003032673 від 27.03.2003р – (46). Рішення про видачу патенту від 17.11.2003, бюл. №11.

Здобувачем проаналізований прототип і підготовлений деклараційного патенту на винахід. Разом із співавтором професором В.К. Тащуком створено формулу винаходу.

6. Максим’юк Л.Г. Взаємозв’язок ризику виникнення різних форм гострого інфаркту міокарда та віку // Матеріали IX Конгресу Світової федерації українських лікарських товариств (СФУЛТ), присвячений 25-річчю СФУЛТ- Луганськ-Київ-Чикаго, 19-22 серпня 2002 року, С.163-164.

7. Максим’юк Л.Г. Об’єктивізація коронарного резерву в реабілітаційному періоді при гострому інфаркті міокарда // Матеріали І Всеукраїнського з’їзду фахівців з спортивної медицини і ЛФК „Перспективи розвитку спортивної медицини і лікувальної фізкультури ХХІ століття”, м. Одеса, 25-27 вересня 2002 року, С.131-132.

8. Максим’юк Л.Г. Гемодинамічні аспекти розвитку гострих коронарних синдромів // Матеріали науково-практична конференція „Артеріальна гіпертензія та асоційована судинна патологія”, м. Київ, 8-9 жовтня 2002 року, С. 97.

9. Максим’юк Л.Г. Навантажувальні тести в діагностиці різних клінічних варіантів перебігу артеріальної гіпертензії // Матеріали регіональної науково-практичної конференції “Артеріальна гіпертензія: виявлення, поширеність, диспансеризація, профілактика та лікування”, м. Івано-Франківськ, 5 лютого 2004 року, С.64-65.