Литвиненко Андрій Леонідович. Прогностичні критерії хірургічного лікування травматичних внутрішньочерепних гематом в гострому періоді черепно-мозкової травми : Дис... канд. наук: 14.01.05 - 2009.
Анотація до роботи:
Литвиненко А.Л. Прогностичні критерії хірургічного лікування травматичних внутрішньочерепних гематом в гострому періоді черепно-мозкової травми. — Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук зі спеціальності 14.01.05 — нейрохірургія. — ДУ «Інститут нейрохірургії ім. акад. А.П. Ромоданова АМН України», Київ, 2009.
Дисертація присвячена покращанню результатів лікування хворих з травматичними внутрішньочерепними гематомами у гострому періоді черепно-мозкової травми на основі визначення прогностичних критеріїв та їх впровадження у лікувальну тактику.
Значущими для прогнозу є критерії: порушення свідомості 8 та нижче балів за ШКГ, алкогольне сп’яніння під час отримання травми, зміщення серединних структур понад 1 см, об’єм гематом понад 100 см3, строки видалення гематом понад 3 години з моменту появи клінічних проявів; найбільш вагомі (за наявності котрих летальність становила 77,8–100%): вентрикулярний крововилив, артеріальна гіпотензія, утримання внутрішньочерепного тиску понад 15 мм рт.ст. на фоні його корекції, нозокоміальна пневмонія.
У разі одночасного визначення 5 і більше прогностичних критеріїв, летальність становила 100%, за наявності 4 — 76,9%.
Тактика лікування хворих має базуватись на чіткому алгоритмі дій, який оснований на врахуванні виду та кількості прогностичних критеріїв.
В роботі вперше наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової та практичної задачі — оптимізації тактики ведення хворих з травматичними внутрішньочерепними гематомами у гострому періоді черепно-мозкової травми шляхом визначення основних прогностичних критеріїв, що впливають на результати лікування.
1. Вагомим несприятливим фактором, який впливає на результати хірургічного лікування травматичних внутрішньочерепних гематом, є їх вид. В ранні строки після операції найбільша летальність констатована при гострих субдуральних а також при множинних двобічних та однобічних гематомах (60,4%). Більше, ніж у половини хворих, які вижили, відзначене хороше відновлення, у другої частини — помірна або глибока інвалідизація.
2. Найбільш значущими для прогнозу післяопераційного перебігу у хворих з травматичними внутрішньочерепними гематомами у гострому періоді черепно-мозкової травми є наступні критерії: доопераційні — порушення свідомості 8 та нижче балів за ШКГ, алкогольне сп’яніння під час отримання травми, зміщення серединних структур понад 1 см, об’єм гематом понад 100 см3, вентрикулярний крововилив, строки видалення травматичних внутрішньочерепних гематом через 3 години і більше з моменту появи клінічних проявів; інтраопераційний — артеріальна гіпотензія; післяопераційні — підвищення та утримання ВЧТ понад 15 мм рт.ст. на фоні його корекції, нозокоміальна пневмонія.
3. Найбільш вагомими прогностичними критеріями хірургічного лікування травматичних внутрішньочерепних гематом у гострому періоді черепно-мозкової травми є вентрикулярний крововилив, інтраопераційна артеріальна гіпотензія, нозокоміальна пневмонія, за наявності яких летальність становила 96,8–100%. За відсутності цих показників у ранні строки після операції померли значно менше (21,8%) хворих.
4. Ефективність лікування пацієнтів з травматичними внутрішньочерепними гематомами в гострому періоді черепно-мозкової травми суттєво залежить від своєчасного контролю та корекції внутрішньочерепного тиску, який впливає на результати лікування цих хворих. Серед пацієнтів, котрим проводили моніторинг внутрішньочерепного тиску в динаміці та його постійну корекцію, порівняно з тими, яким моніторинг внутрішньочерепного тиску не проводили, вдалося значно поліпшити результати лікування та зменшити летальність: померли 30 (55,5%) проти 64 (82,1%) хворих відповідно (Р<0,001). Отже, летальність вдалося знизити на 26,6%.
5. Рівень показників внутрішньочерепного тиску в динаміці та його постійна корекція впливають на результати лікування травматичних внутрішньочерепних гематом у гострому періоді черепно-мозкової травми. Серед хворих, у котрих внутрішньочерепний тиск утримувався на рівні 15–20 мм рт.ст. і більше та не піддавався корекції, летальність становила 77,8–100%, тоді як серед пацієнтів, у яких внутрішньочерепний тиск утримувався на рівні до 15 мм рт.ст., померли до 40% хворих відповідно. Отже, утримання внутрішньочерепного тиску на рівні понад 15 мм рт.ст., що не піддається корекції, є одним з важливих прогностичних критеріїв хірургічного лікування травматичних внутрішньочерепних гематом.
6. Надзвичайно важливим в прогнозуванні результатів лікування хворих з травматичними внутрішньочерепними гематомами в гострому періоді черепно-мозкової травми є поєднання прогностичних критеріїв. У разі одночасної наявності 5 і більше доопераційних прогностичних критеріїв, летальність становила 100%, за наявності 4 доопераційних прогностичних критеріїв (за винятком вентрикулярного крововиливу) — 76,9%.
7. Тактика лікування травматичних внутрішньочерепних гематом у гострому періоді черепно-мозкової травми повинна базуватись на чіткому алгоритмі дій, який оснований на врахуванні виду та кількості прогностичних критеріїв, а саме: негайному визначенні показань до видалення травматичних внутрішньочерепних гематом та проведенні хірургічного втручання до 3 годин з моменту появи клінічних симптомів, проведенні інтенсивної терапії для попередження артеріальної гіпотензії та високого неконтрольованого внутрішньочерепного тиску і нозокоміальної пневмонії. Це ті фактори, які можуть бути кореговані в процесі лікування хворих з травматичними внутрішньочерепними гематомами у гострому періоді черепно-мозкової травми, і мають суттєвий вплив на прогноз.
Публікації автора:
Аналіз хворих з ЧМТ відділення спецтравми ЛШМД за 1999 р. / С. В. Комарницький, С. І. Синицький, П. Ф. Осипчук, Р. А. Скляр, О. М. Шамаєв, К. І. Сомик, А. Л. Литвиненко // Збірник наукових праць співробітників КМАПО ім. П.Л. Шупика. — Вип. 9: Книга 1. – К., 2000. — С 188 – 191.
(Особистий внесок здобувача полягає у здійсненні курації хворих, збиранні, аналізі та обробці матеріалів).
Застосування гіперосмолярного інфузійного препарату сорбілакт в клініці невідкладної нейрохірургії / М. Є. Поліщук, О. А. Камінський, А. Л. Литвиненко, С. В. Демчук, В. І. Смоланка // Укр. нейрохірург. журн. — 2002. — № 1. — С. 94 – 96.
(Особистий внесок здобувача полягає у здійсненні курації хворих, збиранні, аналізі та обробці матеріалів, написанні статті).
Поліщук М. Є. Поєднана черепно-мозкова травма (тактика та прогноз) / М. Є. Поліщук, К. І. Сомик, А. Л. Литвиненко // Укр. журн. екстремальної медицини ім. Г. О. Можаєва. — 2002. — № 2. — С. 5 – 8.
(Особистий внесок здобувача полягає у здійсненні курації хворих, збиранні, аналізі та обробці матеріалів, написанні статті).
Поліщук М. Є. Фактори, що впливають на прогноз при хірургічному лікуванні потерпілих з травматичними оболонковими гематомами / М. Є. Поліщук, А. Л. Литвиненко, А. О. Короткоручко // Укр. нейрохірург. журн. — 2003. — №1. — С. 23 – 28.
(Особистий внесок здобувача полягає у здійсненні курації хворих, збиранні, аналізі та обробці матеріалів, формулюванні висновків, написанні статті).
Литвиненко А. Л. Прогностичні критерії хірургічного лікування травматичних оболонкових внутрішньочерепних гематом в гострому періоді черепно-мозкової травми / А. Л. Литвиненко // Збірник наукових праць співробітників КМАПО ім. П.Л. Шупика. — Вип. 14: Книга 2. – К., 2005. — С. 466 – 472.
Литвиненко А. Л. Ефективність хірургічного лікування хворих із травматичними внутрішньочерепними гематомами на фоні моніторингу внутрішньочерепного тиску / А. Л. Литвиненко // Укр. мед. часопис. – 2008. – Т. 6(68), № 11/12. – С. 111 – 115.
Литвиненко А. Л. Прогнозування хірургічного лікування травматичних внутрішньочерепних гематом у гострому періоді черепно-мозкової травми / А. Л. Литвиненко // Укр. мед. часопис. – 2009. – Т. 1(69), № 1/2. – С. 93 – 97.
Литвиненко А. Л. Інтраопераційна артеріальна гіпотензія, як фактор, що погіршує прогноз при внутрішньочерепних травматичних гематомах в гострому періоді черепно-мозкової травми / А. Л. Литвиненко, А. О. Камінський // Ліки та життя: матеріали міжнар. медико-фарм. конгресу, 21 – 24 лют. 2006 р.: тези доп. – К., 2006. – С. 79 – 80.
(Особистий внесок здобувача полягає у здійсненні курації хворих, збиранні, аналізі та обробці матеріалів, написанні статті).
Досвід використання моніторингу внутрішньочерепного тиску в клініці невідкладної нейрохірургії / А. О. Короткоручко, М. Є. Поліщук, А. О. Камінський, А. Л. Литвиненко, Г. В. Корюненко, С. А. Демчук, С. В. Комарницький // Інсульт та судинно-мозкові захворювання: матеріали першого Національного конгресу, 14 – 15 трав. 2006 р.: тези доп. – К., 2006. – С. 96 – 97.
(Особистий внесок здобувача полягає у здійсненні курації хворих, збиранні, аналізі та обробці матеріалу, написанні тез).
Поліщук М. Є. Доцільність використання моніторингу внутрішньочерепного тиску хворим з важкою гострою нейрохірургічною патологією / М. Є. Поліщук, А. О. Короткоручко, А. Л. Литвиненко // Матеріали IV з’їзду нейрохірургів України, 27 – 30 трав. 2008 р.: тези доп. – Дніпропетровськ, 2008. – С. 189.
(Особистий внесок здобувача полягає у здійсненні курації хворих, збиранні, аналізі та обробці матеріалу, формулюванні висновків, написанні тез).
