Анотація до роботи:

Заболотна А.В. Прогнозування, діагностика та профілактика плацентарної недостатності у вагітних групи високого ризику її розвитку. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.01 – акушерство та гінекологія. – Одеський державний медичний університет МОЗ України. – Одеса, 2006.

Дисертація присвячена зниженню частоти виникнення плацентарної недостатності у вагітних групи високого ризику її розвитку на підставі результатів вивчення функціонального стану фетоплацентарного комплексу, а також розробки та впровадження вдосконалених прогностичних та лікувально-профілактичних заходів. Виявлені та підтверджені даними досліджень чинники ризику розвитку плацентарної недостатності, серед яких є ускладнення вагітності анемією, пізнім гестозом та запальними захворюваннями нирок. Показано, що у вагітних з даними ускладненнями мають місце порушення гемодинаміки та ендокринної функції фетоплацентарного комплексу, які призводять до формування плацентарної недостатності, гіпоксії та сидрому затримки розвитку плода. Розроблені прогностичні критерії для прогнозування розвитку плацентарної недостатності і народження дітей у стані гіпоксії у вагітних групи високого ризику. Представлено наукове обгрунтування та доведена ефективність застосування удосконаленого лікувально-профілактичного комплексу для вагітних з запальними захворюваннями нирок, що належать до групи високого ризику розвитку плацентарної недостатності.

У дисертації наведено теоретичне обгрунтування та запропоноване нове вирішення завдання щодо зниження частоти виникнення ПН у вагітних групи високого ризику її розвитку на підставі результатів вивчення функціонального стану ФПК, а також розробки та впровадження вдосконалених прогностичних та лікувально-профілактичних заходів.

1. У пацієнток з ПН, які народили дітей у стані гіпоксії, встановлено переважання кількості вагітних віком до 18 та старше 38 років, високу частоту захворювань ССС, обтяжений гінекологічний анамнез, ускладнений перебіг вагітності анемією, запальними захворюваннями нирок, прееклампсією легкого та тяжкого ступенів. Серед ускладнень пологів зареєстровано високий рівень аномалії пологової діяльності, у тому числі на тлі передчасного вилиття вод.

2. У жінок із групи високого ризику розвитку ПН виявлені порушення ендокринної функції ФПК та їх прогресування з терміном гестації. У жінок з анемією та запальними захворюваннями нирок переважав нестійкий тип адаптаційних реакцій ФПК, у разі обтяження вагітності пізнім гестозом простежена тенденція від нестійкості до виснаження адаптаційних можливостей ФПК.

3. У вагітних із групи високого ризику розвитку ПН за результатами доплерографічного дослідження визначаються зміни стану гемодинаміки ФПК. З прогресуванням терміну вагітності у жінок з анемією та запальними захворюваннями нирок реєструються порушення матково-плацентарного кровообігу, а у разі ускладнення вагітності пізнім гестозом – порушення матково-плацентарно-плодового кровообігу у вигляді виснаження компенсаторних можливостей.

4. Результати ехографічного дослідження стану ФПК у вагітних із групи високого ризику розвитку ПН свідчать про розвиток компенсованої форми ФПН у жінок, вагітність яких ускладнюється запальними захворюваннями нирок, та тенденцію до суб- і декомпенсації у разі ускладнення вагітності пізнім гестозом.

5. Новонароджені від пацієнток із групи високого ризику розвитку ПН мають достовірно низьку оцінку за шкалою Апгар порівняно з групою контролю. Прояви гіпоксично-ішемічного ураження ЦНС зустрічаються у 8,0% новонароджених від матерів з анемією вагітних, у 6,0% дітей від матерів з пієлонефритом та у 12,0% у групі жінок з пізнім гестозом.

6. У разі ускладнення вагітності анемією та запальними захворюваннями нирок дані морфологічного дослідження свідчать про активацію компенсаторно-пристосовних реакцій плаценти, серед яких переважають зміни, характерні для компенсованої хронічної ПН. Компенсаторні зміни плацент у жінок з пізнім гестозом мають нерівномірний характер та свідчать про високу частоту розвитку декомпенсованої хронічної ПН.

7. До прогностичних критеріїв ризику виникнення ПН слід відносити вік вагітної молодше 18 та старше 38 років, жінок з астенічною будовою, раннім або пізнім менархе, ендокринними порушеннями, ускладненнями вагітності анемією, загрозою переривання, ранніми та пізніми гестозами, урогенітальними захворюваннями.

8. Застосування запропонованого лікувально-профілактичного комплексу у вагітних з запальними захворюваннями нирок дозволило запобігти виникнення декомпенсованої ФПН. Частота розвитку хронічної ПН зменшилася на 22,5%, хронічної гіпоксії плода на 15,0%, СЗРП на 15,0%, компенсованої ФПН на 12,5% порівняно з контрольною групою.

Публікації автора:

1. Сенчук А.Я., Заболотна А.В., Доскоч І.О., Ковтун Є.В. Комплексне лікування вагітних їз групи високого ризику розвитку плацентарної недостатності // Вісник наук. досліджень. – 2005. – № 2 (39). – С. 70-72. (Огляд літератури, участь у проведенні клінічних досліджень, аналіз та статистична обробка результатів, підготовка до друку).

2. Сенчук А.Я., Константинов К.К., Заболотна А.В., Вороненко О.Ю. Вплив анемії вагітних на синтез специфічних білків фетоплацентарного комплексу // Збірник наукових праць співробітників КМАПО ім. П.Л. Шупика. – Київ, 2005. – Випуск 13, книга 2. – С. 155-157. (Огляд літератури, участь у проведенні клінічних, лабораторних, інструментальних досліджень, статистична обробка результатів, підготовка до друку).

3. Сенчук А.Я., Заболотная А.В. Гормональная адаптация фетоплацентарного комплекса при анемиях беременных // Збірник наукових праць співробітників КМАПО ім. П.Л. Шупика. – Київ, 2005. – Випуск 14, книга 3. – С. 164-170. (Огляд літератури, участь у проведенні клінічних, лабораторних досліджень, статистична обробка результатів, підготовка до друку).

4. Метод профілактики плацентарної недостатності у вагітних з гестаційним пієлонефритом. Патент України 64-2005. Бюл. № 8. (клінічні дослідження, участь у вивченні ефективності профілактичного комплексу, аналіз даних, підготовка до друку). Співавтор Сенчук А.Я.

5. Акушерські і перинатальні проблеми TORCH-інфекції: Практич. посіб. / З.М. Дубоссарська, Ю.О. Дубоссарська, Т.А. Жержова, А.В. Заболотна та ін. За ред. З.М. Дубоссарської, А.Я. Сенчука. – К.: Мета, 2003. – 134 с. (Огляд літератури, підготовка до друку).

6. Голяновский О.В., Дубоссарская З.М., Дубоссарская Ю.А., Жержова Т.А., Заболотная А.В., Лебедюк В.В., Сенчук А.Я. Перинатальные инфекции: Практич. пособие / Под ред. А.Я. Сенчука, З.М. Дубоссарской. – М.: МИА, 2005. – 318 с. (Огляд літератури, підготовка до друку).

7. Заболотна А.В., Бричевська С.М., Івженко Н.С., Курманська Л.Г., Константинов К.К. Особливості перебігу вагітності і пологів, які обумовили гіпоксію плода та асфіксію новонародженого // Збірник наук. праць Асоціації акуш.-гінек. України. – К.: Абрис, 2000. – С. 477-479. (Огляд літератури, участь у проведенні клінічних, інструментальних досліджень, аналіз даних та статистична обробка результатів, підготовка до друку).

8. Заболотна А.В., Голяновський О.В., Дмитриченко Л.М. Показники біофізичного профілю плода у новонароджених, які народились у стані асфіксії // Збірник наук. праць Асоціації акуш.-гінек. України. – К.: «Інтермед», 2002. – С. 178-181. (Огляд літератури, участь у проведенні клінічних, інструментальних досліджень, аналіз даних та статистична обробка результатів, підготовка до друку).

9. Сенчук А.Я., Дарвиш Абдулвахаб Фахим, Задорожная Т.Д., Талько В.И., Заболотная А.В. Морфологические особенности плацентарного барьера у беременных с гиперплазией щитовидной железы // Збірник наук. праць. Мед. ін-т УАНМ. – К.: «Інтермед», 2002. – С. 334-336. (Огляд літератури, забір зразків плацент для морфологічного дослідження, статистична обробка результатів, підготовка до друку).

10. Сенчук А.Я., Константинов К.К., Заболотна А.В., Андрейчук Т.П., Демещук Л.М. Досвід застосування рослинного препарату Хофітол для профілактики та лікування фетоплацентарної недостатності // Збірник наук. праць. Мед. ін-т УАНМ. – К.: «Інтермед», 2002. – С. 29-30. (Огляд літератури, участь у проведенні клінічних, інструментальних досліджень, аналіз даних та статистична обробка результатів, підготовка до друку).

11. Заболотная А.В., Базелюк О.М. Роль анемии беременных в генезе акушерских осложнений // Збірник наук. праць Асоціації акуш.-гінек. України. – К.: Інтермед, 2004. – С. 500-505. (Огляд літератури, участь у проведенні клінічних, лабораторних, інструментальних досліджень, аналіз даних та статистична обробка результатів, підготовка до друку).

12. Заболотна А.В., Гичка С.Г., Шупик В.І. Морфологічні особливості плацент у породіль із групи високого ризику розвитку плацентарної недостатності // Збірник наук. праць Асоціації акуш.-гінек. України. – К.: Інтермед, 2005. – С. 169-173. (Огляд літератури, участь у проведенні клінічних досліджень, забір зразків плацент для морфологічного дослідження, аналіз даних та статистична обробка результатів, підготовка до друку).

13. Сенчук А.Я., Заболотная А.В. Микроэлементы системы мать-плацента-плод при железодефицитной анемии беременных // Збірник наук. праць Асоціації акуш.-гінек. України. – К.: Інтермед, 2005. – С. 610-613. (Огляд літератури, участь у проведенні клінічних, лабораторних досліджень, статистична обробка результатів, підготовка до друку).

14. Заболотна А.В. Ароматерапія в комплексному лікуванні вагітних групи ризику щодо розвитку гіпоксії плода та асфіксії новонародженого // Тези доповідей VІІ з’їзду ВУЛТ. – Тернопіль, 2003. – С. 39-40.

15. Заболотна А.В., Андрійчук Т.П. Клінічна ефективність використання хофітолу в комплексному лікуванні пізніх гестозів // Тези доповідей Х конгресу СФУЛТ. – Чернівці, 2004. – С. 144. (Огляд літератури, участь у проведенні клінічних, лабораторних, інструментальних досліджень, статистична обробка результатів, підготовка до друку).

16. Венцківський Б.М., Запорожан В.М., Заболотна А.В., Москаленко Т.Я., Сенчук А.Я., Тітов О.В. Діагностика та лікування плацентарної недостатності (методичні рекомендації). – К., 2004. – 23с. (Огляд літератури, підготовка до друку).