Анотація до роботи:

Семисалов С.Я. Прогнозування динаміки травматизму та оптимізація надання допомоги при черепно-мозковій травмі. — Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук за спеціальністю 14.01.05 — нейрохірургія. — Інститут нейрохірургії імені академіка А.П.Ромоданова АМН України, Київ, 2003.

Клініко-епідеміологічне дослідження черепно-мозкової травми дозволило розробити математичну модель прогнозування динаміки розвитку травматизму з точністю до 1%. Результати прогнозу дозволили оптимізувати структуру нейрохірургічної служби регіону, визначити напрямки удосконалювання дошпитальної, першої медичної та спеціалізованої допомоги.

Прогнозування кінцевих наслідків диференційованого лікування травматичних осередкових внутрішньочерепних крововиливів за допомогою інформаційних технологій був ефективний при субдуральних (точність прогнозу — 74%) та епідуральних крововиливах (точність — 71%) і менш точний при внутрішньомозкових (54%).

Телекомунікаційні системи зв'язку дозволяють поліпшити і прискорити надання спеціалізованої допомоги потерпілим у віддалених районах і містах регіону.

1. Популяційне динамічне клініко-епідеміологічне дослідження виявило високі темпи росту черепно-мозкового травматизму у промисловому регіоні України (до 8% у рік).

2. Частота черепно-мозкової травми у дорослого населення м. Донецька склала в середньому за 5 років 3,44±0,04, а у сільського — 2,18±0,20. У міських умовах за 5 років число травмованих збільшилося в 1,4 рази, а в сільській місцевості — в 1,8 рази, що значно перевищує аналогічний показник зарубіжних країн.

3. Зростання черепно-мозкового травматизму визначене збільшенням потерпілих зі струсом головного мозку (у 1,5 рази), що склало, в середньому за 5 років, 2,96±0,03. При цьому відзначена стабілізація кількісних показників тяжкої черепно-мозкової травми, забоїв та стиснення головного мозку.

4. Характерним для великого промислового регіону є ріст черепно-мозкового травматизму по причині збільшення ненавмисної (у 1,5 рази) і навмисної побутової травми (у 1,3 рази), на відміну від зарубіжних країн, де ріст черепно-мозкової травми обумовлений переважно дорожньо-транспортними пригодами.

5. Науково доведена ефективність застосування інформаційних технологій прогнозування розвитку черепно-мозкового травматизму, що дозволило розробити методики короткострокового прогнозу з помилкою менш 1%.

6. Клініко-епідеміологічні дослідження та прогнозування динаміки черепно-мозкового травматизму у великому промисловому регіоні обґрунтовують оптимізацію структури нейрохірургічної служби, визначають шляхи удосконалення дошпитальної, першої медичної і спеціалізованої допомоги.

7. Основними напрямками оптимізації надання допомоги хворим з тяжкою черепно-мозковою травмою є заходи, спрямовані на підвищення ефективності діагностики і лікування в першій і другій ланках системи охорони здоров'я, удосконалення роботи швидкої допомоги і відділень екстреної та планової консультативної допомоги.

8. Характерним для промислового регіону є відносно стабільний рівень поширеності травматичних вогнищевих внутрішньочерепних крововиливів (0,151±0,004, в середньому, за 5 років): епідуральні крововиливи відзначені в 0,024±0,001, субдуральні — у 0,086±0,003 і внутрішньомозкові — у 0,041±0,002.

9. Прогноз динаміки розвитку травматичних вогнищевих внутрішньочерепних крововиливів за допомогою штучного нейромережевого прогнозування був точним у 93,2% випадків.

10. Розроблений алгоритм диференційованого лікування травматичних внутрішньочерепних гематом дозволяє науково розширити показання до нейрохірургічного лікування.

11. Вибір нехірургічного методу лікування травматичних вогнищевих внутрішньочерепних крововиливів є строго індивідуальним і показаний при задовільному або середньому ступені тяжкості стану потерпілих, зміщенні серединних структур не більше 5 мм, він визначається об`ємом гематоми та її локалізацією, а також віком хворого.

12. Створена на основі штучних нейронних мереж програма “PROVM” дозволяє прогнозувати результати травматичних вогнищевих внутрішньочерепних крововиливів в залежності від обраної тактики лікування. При цьому точність прогнозу результату досить висока при епідуральних (71%) та субдуральних гематомах (74%), і мала — при внутрішньомозкових (54%).

13. Генетичні (еволюційні) алгоритми вибору найбільш інформативних ознак, що визначають результати внутрішньочерепних гематом, ефективні з ймовірною точністю прогнозу близької до 1. При цьому частка непоясненої дисперсії складає від 24% (при епідуральних крововиливах) до 40% (при внутрішньомозкових).

14. Розроблена концепція телекомунікаційних систем зв'язку дозволяє оптимізувати і прискорити надання спеціалізованої допомоги потерпілим із черепно-мозковою травмою.

Публікації автора:

1.Педаченко Е.Г., Семисалов С.Я., Агарков В.И., Кардаш А.М. Современные информационные технологии при черепно-мозговой травме. — Донецк: Изд-во “УкрНТЭК”, 2001. — 128 с.

2.Педаченко Е.Г., Семисалов С.Я., Ельский В.Н., Кардаш А.М. Клиническая эпидемиология черепно-мозговой травмы. — Донецк: Апекс, 2002. — 156 с.

3.Семисалов С.Я. Информационные технологии объективизации клинико-рентгенологических признаков травматических очаговых внутричерепных кровоизлияний при их дифференцированном лечении // Збірка наук. робіт асоціації радіологів України. — К.: АТ “Телеоптик”, 2002. — С.207 – 213.

4.Семисалов С.Я. Эпилепсия как причинный фактор вторичной черепно-мозговой травмы // Укр. нейрохірургічний журн. — 2000. — №3. — С.109–111.

5.Семисалов С.Я. Информационная система медицинских исследований при острой черепно-мозговой травме // Арх.клин. и эксперим. медицины. — 2000. — Т.9, №2. — С.324–326.

6.Семисалов С.Я. Социально-эпидемиологическая и клиническая характеристика острой тяжелой черепно-мозговой травмы у взрослого населения г. Донецка // Укр. мед. альманах. — 2000. — Т.3, №5. — С.161–162.

7.Семисалов С.Я. Особенности организации медицинской помощи больным с острой черепно-мозговой травмой на догоспитальном этапе // Вестн. гигиены и эпидемиологии. — 2001. — Т. 5, №1. — С.135–138.

8.Семисалов С.Я. Клініко-епідеміологічні особливості черепно-мозкової травми у хворих з алкогольним сп’янінням // Одеський мед.журн. — 2001. — №5(67). — С.90–92.

9.Семисалов С.Я. Травматические очаговые внутричерепные кровоизлияния у взрослого городского населения // Буковинський мед. вісник. — 2002. — Т.6, №1. — С.182–184.

10.Семисалов С.Я. Математическое моделирование развития острого черепно-мозгового травматизма городского населения с помощью искусственного нейросетевого программирования // Укр. нейрохірургічний журн. — 2001. — №4. — С.108–111.

11.Семисалов С.Я. Анализ многолетнего клинико-эпидемиологического изучения черепно-мозгового травматизма и прогноз его развития у взрослого населения г. Донецка // Укр. нейрохірургічний журн. — 2002. — №4. — С.48–50.

12.Семисалов С.Я. Клініко-епідеміологічні особливості середньотяжкої черепно-мозкової травми // Одеський мед. журн. — 2002. — №1(69). — С.106–107.

13.Семисалов С.Я., Семенова Т.В. Краткосрочный прогноз развития острой черепно-мозговой травмы у взрослого населения г. Донецка // Укр. мед. альманах. — 2000. — Т.3, №4. — С.184–187.

14.Семисалов С.Я., Абашин Г.В., Козинский А.В., Калач А.В. Неврологические аспекты вторичной острой черепно-мозговой травмы вследствие нарушений мозгового кровообращения // Acta medica leopoliensia. — 2000. — Vol.1, №4. — С.57–59.

15.Семисалов С.Я., Козинский А.В., Бондарь В.А. Обоснование стандартов качества медицинской помощи больным с острой черепно-мозговой травмой в приемном отделении нейрохирургического центра // Укр. мед. альманах. — 2000. — Т.3, №6. — С.164–167.

16.Семисалов С.Я., Ельский В.Н., Абашин Г.В. Программно-вычислительное клинико-эпидемиологическое исследование бытовой черепно-мозговой травмы у взрослого населения г. Донецка // Буковинський мед. вісник. — 2001. — №2. — С.131–134.

17.Семисалов С.Я., Козинский А.В., Константинов В.С. Клинико-эпидемиологическая характеристика дорожно-транспортной черепно-мозговой травмы // Укр. мед. альманах. — 2001. — Т.4, №2. — С.63–65.

18.Семисалов С.Я., Гладунов С.А., Константинов В.С., Чепига Е.Л. Прогноз развития острого черепно-мозгового травматизма с помощью искусственного нейросетевого программирования // Укр. мед. альманах. — 2001. — Т.4, № 3. — С.150-152.

19.Семисалов С.Я., Козинский А.В., Калач А.В. Особенности острой черепно-мозговой травмы со сдавлением головного мозга при ее клинико-эпидемиологическом исследовании // Укр. мед. альманах. — 2001. — №1. — С.152–154.

20.Семисалов С.Я., Сараев С.Н., Бондарь В.А. Клинико-эпидемиологическое исследование черепно-мозгового травматизма у взрослого населения г. Донецка // Буковинський мед. вісник. — 2001. — №3. — С.226–229.

21.Кардаш А.М., Семисалов С.Я. Клинико-рентгенологическая стандартизация лечебно-диагностических мероприятий при оказании помощи больным с острой черепно-мозговой травмой // Укр. нейрохірургічний журн. — 2001. — №1. — С.78–81.

22.Семисалов С.Я., Кардаш К.А., Калач А.В. Клинико-эпидемиологические особенности легкой черепно-мозговой травмы у взрослого населения г. Донецка // Медицина сегодня и завтра. — 2001. — №2. — С.99–101.

23.Семисалов С.Я., Сараев С.Н., Калач А.В. Динамическое исследование производственной черепно-мозговой травмы среди жителей г. Донецка // Укр. мед. альманах. — 2001. — Т.4, №4 .— С.152–154.

24.Семисалов С.Я., Козинський О.В., Мухина В.І. Клініко-епідеміологічні особливості травматичних оболонкових гематом у дорослого населення м. Донецька // Одеський мед. журн. — 2001. — №6(68). — С.94–95.

25.Семисалов С.Я., Зуев Л.А., Федяев О.И., Черкасова Ж.В. Ойейипо В. Длительный клинико-эпидемиологический мониторинг неотложных состояний и прогноз их развития на примере острой черепно-мозговой травмы // Вісник невідкладної і відновної медицини. — 2001. — Т.2, №2–3. — С.219–221.

26.Педаченко Е.Г., Семисалов С.Я., Лях Ю.Е, Дацун Н.Н. Телемедицинские системы в комплексе оптимизации оказания медицинской помощи больным с острой черепно-мозговой травмой // Укр. нейрохирургічний журн. — 2001.— №3.-С. 93–96.

27.Семисалов С.Я., Кардаш А.М., Худобин В.Ю., Гохфельд И.Г. Проблемы оказания помощи пострадавшим с черепно-мозговой травмой и пути ее совершенствования в Донецком регионе // Травма. — 2003. — Т.4, №1. — С.83–87.

28.Педаченко Е.Г., Семисалов С.Я., Кардаш А.М. Пути оптимизации неотложной нейрохирургической помощи в сельской местности Украины // Укр.нейрохірургічний журн. — 2003. — №1. — С.111–115.