Анотація до роботи:

Демчина Г.Р. Прогнозування карієсрезистентності емалі на основі одонтогліфіки перших нижніх постійних молярів. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.22 – стоматологія. – Львівський державний медичний університет ім.. Данила Галицького. – Львів, 2002.

Дисертацію присвячено проблемі ранньої клінічної діагностики схильності постійних зубів до карієсу. У науковому дослідженні випрацювано новий напрямок у прогнозуванні резистентності емалі до карієсу, який ґрунтується на морфологічних особливостях жувальних поверхонь молярів – одонтогліфіці.

Вивчено одонтогліфічні візерунки 452-х перших нижніх постійних молярів у дітей Прикарпаття та виявлено найпоширеніші типи. Встановлено, що карієсрезистентність на морфологічному рівні визначається характером візерунків міжгорбкових та горбкових борозен, висотою горбків та кривизною жувальної поверхні молярів. Доведено генетичну детермінацію одонтогліфіки та топографії фісурного карієсу. Визначено перевагу генетичних чинників у виникненні карієсу у дівчат над хлопцями.

Сформовано групи резистентності до карієсу на підставі одонтогліфіки перших нижніх постійних молярів. In vivo проведено електрометрію та лазерну флюоресценцію твердих тканин зуба. Проаналізовано динаміку мінералізації фісур і ямок молярів з різними одонтогліфічними візерунками. Впроваджено в клініку тест одонтогліфіки – доступний візуальний клінічний критерій визначення резистентності молярів до карієсу відразу після прорізування, ґрунтуючись на якому опрацьовано схему прийняття клінічних рішень щодо показань та об’єму герметизації фісур, що зумовлює ранню раціональну та індивідуальну місцеву профілактики фісурного карієсу.

У дисертації наведено теоретичні узагальнення і нове вирішення наукового завдання, яке полягає в удосконаленні прогнозування резистентності емалі ПНПМ до карієсу за тестом одонтогліфіки з метою підвищення ефективності профілактики карієсу фісур. Поставлені наукові завдання вирішено впровадженням у стоматологічну практику клінічного тесту одонтогліфіки – візуального критерію карієсрезистентності емалі, який ґрунтується на морфологічних особливостях рельєфу жувальних поверхонь ПНПМ.

1. Найпоширенішими у Прикарпатському регіоні є моляри з “+5” – 45,57% та “Y5” типами ОГ – 32,30%, менш поширені “+4” (10,64%) та “Y4” (9,73%) типи візерунків. ПНПМ з “+5” візерунком жувальної поверхні характеризуються двома точками злиття міжгорбкових борозен та складним рельєфом медіолінґвального горбка. “Y5” візерунок ПНПМ має три точки злиття міжгорбкових борозен. Горбкові борозни поглиблюють міжгорбкові у центральній та дистальній ямках і формують нерівне щілясте дно фісур.

2. У дітей Прикарпаття віком 6-14 років поширеність фісурного карієсу становить 68,46% (±1,01). У віковій його структурі поширеності частка уражень у перший рік після прорізування ПНПМ становить 53,95% (±3,30) і неухильно зростає з віком. Питома вага частоти фісурного ураження молярів істотно переважає у дівчат. Типова локалізація карієсу спадає у ранговій послідовності: центральна ямка дистальна ямка вестибулярна борозна лінґвальна борозна медіальна ямка від - 27,33% (±2,4) до 13,37% (±1,84).

3. Складний візерунок міжгорбкових та горбкових фісур жувальної поверхні з поєднанням висоти горбків молярів понад 4,5 мм збільшує кривизну поверхні та зумовлює 76,16% випадків фісурного карієсу.

4. Встановлено цілковиту генетичну детермінацію одонтогліфіки ПНПМ і топографії фісурного карієсу за повною конкордантністю МЗ пар (коефіцієнт Гольценґера – 100%), перевагу генетичних чинників у виникненні фісурного карієсу у дівчат над хлопцями та підсилення ролі цих чинників у віці 12-14 років.

5. Вплив стану гігієни порожнини рота у дітей з різною одонтогліфікою жувальної поверхні на розвиток фісурного карієсу зростає зі ступенем складності одонтогліфічних візерунків молярів від 0,64 (±0,66) до 1,74 (±0,06).

6. Динаміка мінералізації емалі характеризується поступовим дозріванням у всіх топографічних ділянках ПНПМ дітей з високою резистентністю до карієсу, сповільнена у центральній та дистальній ямках – при середньому рівні карієсрезистентності та відсутністю дозрівання вказаних ділянок з оцінкою одонтогліфіки у 3 бали.

7. Запропонований тест одонтогліфіки для раннього формування груп профілактики карієсу має високу прогностичну чутливість – 98% і специфічність – 76,16%, що дозволяє розмежувати високий, середній і низький ступені карієсрезистентності зубів та ефективніше проводити ранню профілактику фісурного карієсу, зменшивши інвазивність та вартість майбутніх процедур.

8. Рекомендована схема трибальної оцінки індивідуальної схильності до карієсу зубів передбачає конкретні показання та протипоказання до герметизації, а також її обсяги – часткова або радикальна.

Публікації автора:

1. Демчина Г., Кухта С. Раціональна герметизація фісур перших нижніх постійних молярів з урахуванням їхньої одонтогліфіки // Новини стоматології. – № 4. – 1998. – С. 37-38.

2. Демчина Г.Р., Шилівський І.В. Використання лазерної флюоресценції для оцінки мінералізації та демінералізації перших нижніх постійних молярів // Вісник стоматології. – 2000. – № 5. – C. 94-95.

3. Демчина Г.Р., Кухта С.Й. Одонтогліфічний метод визначення резистентності зубів до карієсу та порівняльна оцінка його з існуючими прогностичними критеріями // Збірник наукових праць співробітників КМАПО ім. П.Л. Шупика. – Київ, 2000. – Вип. 9, кн. 1. – С. 598-602.

4. Демчина Г. Генетическая детерминация одонтоглифики и топографии кариозного поражения первых нижних постоянных моляров у моно- и дизиготных близнецов // Современная стоматология. – 2001. – № 4. – С. 68-69.

5. Демчина Г.Р., Кухта С.Й., Чучмай Г.С. Кариес зубов и особенности одонтоглифики // Генетические маркеры в антропогенетике и медицине: Тез. 4-го Всесоюз. симпоз. (Хмельницкий, 28-30 июня 1988). – Хмельницкий, 1988. – С. 211-212.

6. Демчина Г.Р., Кухта С.Й. Кариес зубов и генетические особенности одонтоглифики // 1-й сьезд медицинских генетиков УССР: Тез. докл. – Львов, 1988. – С. 53-54.

7. Демчина Г.Р., Фокшей Р.Я. Взаимосвязь одонтоглифики и кариеса моляров у детей // Актуальные вопросы стоматологии: Тез. IX Респуб. науч. конф. ученых-медиков. (Полтава, 4-5 октября 1988). – Полтава, 1988. – С. 20.

8. Демчина Г.Р., Фокшей Р.Я. Частота типов глифики складчатого языка // Генетические маркеры в антропогенетике и медицине: Тез. 4-го Всесоюз. симпоз. (Хмельницкий, 28-30 июня 1988). – Хмельницкий, 1988. – С .46-47.

9. Демчина Г.Р. Генетичні основи одонтогліфіки // Актуальні проблеми стоматології. Нові методики та технології: Матеріали наук.-практ. конф. – Львів, 1998. – С. 44-45.

10. Demchyna H. Ocena biotolerancji kompozytw stosowanych do uszczelniania bruzd i zaglbie niedojrzaych pierwszych trzonowcw ze wzgldu na rysunek odontoglificzny // Materialy III konferencji «Biomaterialy i mechanika w stomatologii» (Ustro, 8-11 padziernikа, 1998). – Katowice, 1998. – Supl. 26. – S. 74-76.

11. Демчина Г.Р., Кухта В.С. Використання макрохейлогліфіки при реставраціях і трансформаціях фронтальної групи зубів у практиці терапевтичної й ортопедичної стоматології // Ювілейна підсумкова наукова конференція студентів і молодих учених: Тези доп. – Одеса, 2000. – С.129-130.

12. Демчина Г.Р., Кухта С.Й., Шилівський І.В. Клінічний досвід герметизаціїї фісур перших нижніх постійних молярів з урахуванням їхньої одонтогліфіки // Матеріали І (VIII) з’їзду Асоціації стоматологів України. – Київ, 1999. – С. 120-121.

13. Демчина Г., Кухта С., Шилівський І. Одонтогліфічний метод визначення карієсрезистентності // VIII Конгрес СФУЛТ. – Трускавець; Львів, 2000 – С. 343.

14. Demchyna H., Shyliwsky I. In vivo estimation of mineralization level of first permanent lower molars using electrical resistent monitor // Materiay IV Konferencji «Biomateriay i mechanika w stomatologii» (Ustro, 19-22 padziernikа, 2000). – Katowice, 2000.– Supl. 31.– S. 93-95.

15. Демчина Г.Р., Кухта В.С. Стимуляція карієсрезистентності емалі в критичні періоди морфогенезу твердих тканин зуба // Стоматологічні новини. Актуальні проблеми стоматології. – Львів, 2002. – С. 19-23.