Анотація до роботи:

Юрах А.О. Прогнозування клінічного перебігу уротеліального раку сечового міхура за допомогою молекулярного та імуногістохімічного аналізу регуляторів клітинного циклу.

Дисертація на здобуття вченого ступеню кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.06 – урологія. – Інститут урології АМН України, Київ, 2006.

Дисертація присвячена питанню прогнозування клінічного протікання уротеліального раку сечового міхура за допомогою вивчення пошкоджень регуляторів клітинного циклу в клітинах пухлини. Вивчалися пошкодження генів INK4A/ARF, INK4B, p53, CCND1, CDK4, MDM2 та зміни експресії протеїнів p14^ARF, p16^INK4A, p21^Waf1, p27^Kip1, pRb, MDM2, а також маркера клітинної проліферації Ki-67.

Встановлено, що у пухлинах папілярного типу частіше зустрічається ампліфікація гена CCND1, вищий рівень експресії цикліну D1 і протеїнів p16^INK4A, p21^Waf1, p27^Kip1 та нижчий імуногістохімічний індекс протеїну p53 порівняно з непапілярними. Виявлено, що клітинна проліферація папілярних пухлин пов’язана з пошкодженням протеїну p53, а непапілярних пухлин – зі зниженням експресії протеїну p21^Waf1/Cip1.

Показана відмінність в прогностичних факторах між пухлинами папілярного та непапілярного типу. Встановлена цінність гомозиготних делецій гена INK4A/ARF та зниження експресії протеїну р14 для прогнозування рецидивування пухлин у хворих на папілярний рак сечового міхура. У цій групі хворих зниження експресії протеїну р14 разом зі стадією пухлини є незалежними прогностичними факторами прогресування, а разом зі ступенем клітинної атипії пухлини – загального виживання хворих. Натомість, у хворих з непапілярним типом пухлин прогностичним фактором прогресування є втрата експресії протеїну р27, а загального виживання – експресія протеїну Ki-67.

В дисертації вирішена актуальна наукова задача – підвищення ефективності прогнозування рецидивування і прогресування уротеліального раку сечового міхура та загального виживання хворих шляхом розробки незалежних прогностичних критеріїв основаних на визначенні молекулярних пошкоджень генів-регуляторів та змін експресії протеїнів-регуляторів клітинного циклу в клітинах пухлин.

1. Перебіг уротеліального раку сечового міхура (УРСМ) залежить від характеру росту пухлини. У хворих з пухлинами непапілярного типу, порівняно з папілярними, спостерігалося нижче безрецидивне (p = 0,036), безпрогресійне (p < 0,000005) та загальне виживання (p < 0,000005). У хворих з папілярними пухлинами безпрогресійне та загальне виживання пов’язані зі ступенем клітинної атипії (p = 0,006; p = 0,007), стадією (p = 0,005; p = 0,005) і розміром (p = 0,02; p = 0,02 відповідно) пухлин. Клінічні та гістологічні ознаки не дозволяють прогнозувати рецидивування папілярного УРСМ, а також прогресування пухлини та загальне виживання хворих на непапілярний УРСМ.

2. Пошкодження генів-регуляторів клітинного циклу INK4A/ARF та INK4B, які розміщені в локусі 9p21, є найчастішими молекулярними пошкодженнями при УРСМ і спостерігаються в 57,1% пухлин на відміну від пошкоджень інших досліджених нами генів. Частота пошкоджень генів даного локусу є вищою у папілярних пухлинах (65,1%), ніж у непапілярних (35,0%) (p = 0,02). Переважними причинами втрати функції вище вказаних генів є їх гомозиготні делеції, які спостерігаються у 23,8% пухлин, а також поєднання метилування промотора p14^ARF з втратою гетерозиготності локусу 9p21, виявлене в 9,5% випадків. Ампліфікація генів CDK4 та MDM2 зустрічається тільки в 2,4% пухлин кожна, а мутації гену p53 – в 13,1%. Серед пухлин з ампліфікацією гена CCND1 більшість є папілярними (87,5%). По мірі зростання стадії папілярних пухлин і ступеню їх клітинної атипії зростає частота ампліфікації даного гену.

3. Папілярні пухлини мають вищий імуногістохімічний індекс цикліну D1 (30%) , ніж непапілярні (7,5%) (p = 0,0004). Імуногістохімічний індекс цикліну D1 зростає зі збільшенням ступеню клітинної атипії з слабкого до помірного, що свідчить про участь цього протеїну в прогресуванні папілярного уротеліального раку сечового міхура. У папілярних пухлинах спостерігалися вищі імуногістохімічні індекси протеїнів p16^INK4A (z = -2,96; p = 0,003), p21^Waf1/Cip1 (z = -2,19; p = 0,03) і p27^Kip (z = -4,11; p = 0,00004) та нижчий імуногістохімічний індекс протеїну p53 (z = 2,14; p = 0,03), ніж у непапілярних, причому, у папілярних пухлинах зі стадіями T₁ імуногістохімічні індекси протеїнів p16^INK4A та p27^Kip значимо нижчі, ніж у пухлинах стадій T_2-4. Не спостерігалося статистично значимих відмінностей в експресії протеїнів p14^ARF, pRb та MDM2 між пухлинами папілярного і непапілярного типу.

4. Експресія маркера клітинної проліферації Ki-67 в два рази вища в пухлинах непапілярного типу, ніж у пухлинах папілярного типу (z = 3,32; p = 0,0009), але кореляційний зв’язок між даним маркером і ступенем клітинної атипії виявлено лише у папілярних пухлинах (R_S = 0,44; p = 0,0007). Прямий кореляційний зв’язок імуногістохімічного індексу протеїну Ki-67 у хворих на УРСМ папілярного типу виявлений тільки з імуногістохімічним індексом протеїну p53 (r_s = 0,43 p = 0,0009), що підтверджує вплив пошкодження даного протеїну на процеси проліферації в цій групі пухлин. У пухлинах непапілярного типу експресія маркера Кі-67 пов’язана зі зниженням імуногістохімічного індексу протеїну p21^Waf1/Cip1 (r_s = -0,50 , p = 0,02).

5. За результатами багатофакторного аналізу незалежними прогностичними факторами рецидивування для поверхневого папілярного УРСМ є гомозиготні делеції гену INK4A/ARF та зниження експресії протеїну p14^ARF.

6. Незважаючи на зв’язок безпрогресійного виживання хворих з експресією протеїнів p14^ARF, Ki-67, p27^Kip, розміром, стадією та ступенем клітинної атипії пухлини, за результатами багатофакторного аналізу тільки стадія пухлини та імуногістохімічний індекс p14^ARF є незалежними факторами прогресування папілярного УРСМ. Загальне виживання у хворих з даними пухлинами було пов’язане з експресією протеїнів p14^ARF, p27^Kip1, MDM2, Ki-67, стадією, розміром та ступенем клітинної атипії пухлин, проте, багатофакторний аналіз підтвердив як незалежні прогностичні фактори загального виживання тільки імуногістохімічний індекс протеїну p14^ARF та ступінь клітинної атипії пухлин.

7. У хворих на УРСМ непапілярного типу загальне виживання пов’язане з експресією протеїнів p53, p21^Waf1, Ki-67 і методом проведеного оперативного лікування, але багатофакторний аналіз, урівноважений за методом лікування, підтвердив тільки імуногістохімічний індекс протеїну Ki-67 як незалежний прогностичний маркер загального виживання хворих з такими пухлинами. Прогностичним фактором прогресування в цій групі пухлин були зниження імуногістохімічного індексу протеїну p27^Kip1 та метод проведеного лікування.

Публікації автора:

1. Возіанов О.Ф., Юрах А.О. Рамос Д., Рубіо Х., Ломбарт-Бош А. Експресія протеїнів шляху регуляції клітинного циклу p14^ARF-MDM2-p53-p21^WAF1/Cip1 в клітинах перехідноклітинного раку сечового міхура за результатами імуногістохімічного дослідження та їх прогностична цінність // Шпитальна хірургія. – 2005.– №3.– С. 33-39.
   Здобувач проводив аналіз експресії протеїнів та статистичній аналіз отриманих даних, підготовку роботи до друку.

2. Возіанов О.Ф., Юрах А.О., Лопез-Гуерреро Х.А., Рамос Д., Рубіо Х. Пошкодження гену p53 при перехідноклітинному раку сечового міхура // Вісник наукових досліджень.– 2005.– №3.– С. 91-93.
   Здобувач проводив аналіз мутацій гена, статистичний аналіз отриманих даних та підготовку роботи до друку.

3. Возіанов О.Ф., Юрах А.О., Ломбарт-Бош А. Молекулярні пошкодження інгібіторів циклінзалежних кіназ та пов’язаних з ними генів у перехідно-клітинних пухлинах сечового міхура // Галицький медичний вісник.– 2005.– №3.– С. 19-24.
   Здобувач проводив аналіз молекулярних пошкоджень, проводив статистичний аналіз отриманих даних, підготовку статті до друку.

4. Yurakh A.O., Ramos D., Calabuig-Fariсas S., Lуpez-Guerrero J.A., Rubio J., Solsona E., Romanenko A.M., Vozianov A.F., Pellin A., Llombart- Bosсh A. Molecular and immunohistochemical analysis of the prognostic value of cell-cycle regulators in urothelial neoplasms of the bladder // European Urology.– 2006.– V.50.– P. 506-515.
   Здобувач проводив молекулярний та імуногістохімічний аналіз регуляторів клітинного циклу, провів статистичний аналіз отриманих даних, приймав участь у формулюванні висновків та в підготовці роботи до друку.

5. Yurakh A., Ramos D., Calabuig Fariсas S., Lуpez Guerrero J.A., Rubio J., Solsona E., Vozianov A., Pellin A., Llombart Bosсh A. Molecular analysis of the prognostic value of cell-cycle regulators in urothelial neoplasms of the bladder // European Urology Supplements (21^st Annual Congress of European Association of Urology, Paris, France. Abstract book).–2006.–V.5, N2.– P. 77.
   Здобувач проводив молекулярний та імуногістохімічний аналіз регуляторів клітинного циклу, провів статистичний аналіз отриманих даних, приймав участь у формулюванні висновків.