Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Медичні науки / Хірургія


176. Горобець Руслан Миколайович. Прогнозування перебігу гострого холециститу та його ускладнень: дис... канд. мед. наук: 14.01.03 / Вінницький національний медичний ун-т ім. М.І.Пирогова. - Вінниця, 2004.



Анотація до роботи:

Горобець Р.М. Прогнозування перебігу гострого холециститу та його ускладнень – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.03 – хірургія.- Вінницький національний медичний університет ім. М.І.Пирогова, Вінниця, 2004.

Дисертація присвячена проблемі диференціювання неускладнених та ускладнених форм гострого холециститу та прогнозування післяопераційних гнійно-запальних ускладнень. Обстежено 160 пацієнтів, з яких було 115 жінок та 45 чоловіків. Показано, що гострий холецистит супроводжується формуванням запально-метаболічного синдрому, розвитком оксидативного і нітрозативного стресу, цитопатичної гіпоксії, гіпергомоцистеїнемії, зниженням рівня неорганічного фосфору, кальцію та магнію. В крові з вогнища патологічного процесу (ложе та стінка жовчного міхура) накопичуються значно більші кількості фактору некрозу пухлини-альфа, інтерлейкіну-6, гомоцистеїну, гіпоксантину і ксантину, ніж в системному кровообігу. Масштаби метаболічних змін тісно корелюють з важкістю перебігу гострого холециститу і є максимальними у пацієнтів з гострим холециститом, ускладненим емпіємою жовчного міхура, холангітом, біліарним панкреатитом, перитонітом. Строки післяопераційної нормалізації показників є найменшими при неускладненому перебігу холециститу і найтривалішими у хворих з післяопераційними гнійно-запальними ускладненнями.

Найбільшу діагностичну цінність для виявлення ускладнень гострого холециститу та прогнозування виникнення післяопераційних гнійно-запальних ускладнень мають рівні інтерлейкіну-6, фактору некрозу пухлини-альфа, гомоцистеїну, гіпоксантину і ксантину, активність ксантиноксидази і ксантиндегідрогенази.

В дисертації, на основі аналізу діагностичної цінності визначення прозапальних цитокінів, показників цитопатичної гіпоксії, оксидативного та нітрозативного стресу, запропоновані нові підходи до диференціювання неускладнених та ускладнених форм гострого холециститу та прогнозування виникнення післяопераційних гнійно-запальних ускладнень.

  1. Гострий холецистит супроводжується значним зростанням вмісту прозапальних цитокінів - інтерлейкіну-6, фактору некрозу пухлини-альфа, розвитком оксидативного та нітрозативного стресу, який проявляється зростанням вмісту малонового діальдегіду, білкових карбонільних груп, нітратів і нітритів.

  2. У пацієнтів з гострим холециститом виникає синдром цитопатичної гіпоксії, який супроводжується зростанням концентрації гіпоксантину та ксантину і активацією ферментів, що приймають участь в деградації АТФ (аденозиндезамінази, ксантиноксидази і ксантиндегідрогенази) та порушення мінерального обміну, які проявляються гіпофосфатемією, гіпокальціємією, гіпомагніємією.

  3. Метаболічні порушення чітко корелюють з важкістю перебігу гострого холециститу. Вони є найменшими у пацієнтів з гострим холециститом, що протікає без ускладнень, але їх виразність прогресивно зростає у пацієнтів з ускладненнями з боку жовчного міхура (особливо у хворих з емпіємою жовчного міхура), позапечінкових жовчних протоків (особливо у хворих з холангітом, механічною жовтяницею та біліарним панкреатитом) та черевної порожнини (особливо у пацієнтів з перитонітом).

  4. Строки післяопераційної нормалізації зазначених показників залежать від наявності чи відсутності ускладнень гострого холециститу. Найменші вони при неускладненому перебігу, проміжні – при ускладнених формах гострого холециститу і максимальні – при виникненні у хворих післяопераційних гнійно-запальних ускладнень.

  5. Рівні прозапальних цитокінів, гомоцистеїну, гіпоксантину і ксантину в крові з ложа та стінки жовчного міхура значно більші, ніж в системному кровообігу, причому, виразність цієї різниці чітко корелює зі ступенем морфологічних змін в жовчному міхурі і найбільша при гангренозних формах холециститу.

  6. Для диференціювання на доопераційному етапі неускладненого та ускладненого перебігу гострого холециститу доцільно визначати вміст інтерлейкіну-6, фактору некрозу пухлини-альфа, гіпоксантину та ксантину, активність ксантиноксидази та ксантиндегідрогенази, які мають високу (більше 90%) діагностичну чутливість та специфічність; незначно поступаються за цими якостями визначення рівню гомоцистеїну та карбонільних груп.

  7. Доопераційними предикторами післяопераційних гнійно-запальних ускладнень є високий рівень гомоцистеїну, гіпоксантину та ксантину, висока активність ксантиноксидази і ксантиндегідрогенази, які мають високу негативну прогностичну цінність (більше 93%) та значну позитивну прогностичну цінність. Інтра- та післяопераційними предикторами гнійно-запальних ускладнень, які виникають після оперативного втручання, являється велика різниця (більше 45%) рівня прозапальних цитокінів в крові з вогнища запалення та їх рівня в системному кровообігу, а також підвищення більш як на 50% вмісту інтерлейкіну-6, фактору некрозу пухлини-альфа в перші дні після операції, у порівнянні з доопераційним періодом.

Публікації автора:

  1. А.І.Годлевський, О.О.Пентюк, Горобець Р.М. Визначення вмісту гомоцистеїну та інтерлейкіну-6 як критерій прогнозу виникнення ускладнень при гострому холециститі // Клінічна хірургія. 2003.- № 8.- С. 23-24. (здобувачем особисто проаналізовано отримані результати, підготовлено матеріал до друку).

  2. Горобець Р.М. Синдром ендогенної інтоксикації при ускладненому гострому холециститі // Клінічна хірургія.- 2004.- №3.- С.14-15.

  3. А.І.Годлевський, О.Є.Каніковський, Горобець Р.М., С.І.Саволюк Малоінвазивна хірургія гострого біліарного панкреатиту // Ліки України.- № 9-2.- 2003.- С.73-79. (здобувачем особисто проаналізовано літературні джерела по даній темі).

  4. Горобець Р.М. Динаміка вмісту прозапальних цитокінів, гомоцистеїну, показників оксидативного та нітрозативного стресу і цитопатичної гіпоксії після холецистектомії у пацієнтів з гострим холециститом. Зв’язок з післяопераційними гнійно-запальними ускладненнями // Клінічна хірургія.- 2004.- №10.

  5. Горобець Р.М. Рівень прозапальних цитокінів, гомоцистеїну, показників оксидативного та нітрозативного стресу і цитопатичної гіпоксії у пацієнтів з ускладненим перебігом гострого холециститу // Ліки України. 2004. - № 11.

  6. Горобець Р.М. Прогнозування ускладнень калькульозного холециститу // Клінічна хірургія. - №4-5.– 2004.– С. 11. (тези).