Анотація до роботи:

Машинець Н.В. Прогнозування, рання діагностика та лікування невиношування вагітності. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.01 – акушерство та гінекологія. – Київська медична академія післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика МОЗ України, Київ, 2005.

Дисертація присвячена розробці нових критеріїв прогнозування та ранньої діагностики невиношування вагітності на основі виявлення патологічних змін центральної і вегетативної нервової системи, зниження рівня гормонів фето-плацентарного комплексу, магнію в сироватці крові. Запропонований курс комплексної терапії невиношування із застосуванням піхвових супозиторіїв з магнійвмісним мінералом бішофіт. При експериментальному дослідженні виявлено, що місцеве застосування супозитарної маси з бішофітом не викликає патологічних змін внутрішніх органів вагітних щурів та сприяє посиленню кровопостачання матки. Показана висока ефективність лікування, що реалізується пролонгацією вагітності й терміновими пологами, зменшення відсотку гестаційних і перинатальних ускладнень на фоні зниження патологічних дисфункцій центральної та вегетативної нервової системи, нормалізації функціонування фето-плацентарного комплексу, за даними гормональних, метаболічних, ультразвукових, кардіотокографічних методів обстеження.

У дисертації подано теоретичне узагальнення й нове вирішення наукового завдання, яке виявляється в розробці нових критеріїв прогнозування, ранньої діагностики, удосконаленні методів профілактики та лікування невиношування вагітності на основі дослідження стану центральної і вегетативної нервової системи, метаболізму гормонів фето-плацентарного комплексу, вмісту магнію в сироватці крові, що дає змогу знизити частоту невиношування у вагітних групи високого ризику.

1. У жінок із загрозою переривання вагітності зафіксовані зміни в центральній і вегетативній нервовій системі, що виявляється у перенапруженні адаптаційних процесів в організмі. Зареєстровані зміни можуть бути субклінічними факторами ризику невиношування вагітності.

2. Зміни в центральній нервовій системі при невиношуванні вагітності виявляються дисфункцією стовбурових структур рострального рівня (зниженням коефіцієнта представленості альфа-ритму в 58,82% жінок, наявністю в структурі альфа-активності дифузно представлених повільних хвиль тета-діапазону в 100,0%, появою низькоамплітудного високочастотного машиноподібного ритму у 25,49%, альфаподібної активності в каудальних і центральних відділах мозку – у 11,76%, дифузної дезорганізації біоелектричної активності мозку – у 11,76% і парадоксальних реакцій при проведенні функціональних проб – у 58,82%).

3. У жінок з невиношуванням упродовж вагітності спостерігаються зміни стану вегетативної нервової системи, виявляючись у I триместрі посиленням симпатичного компоненту (збільшення амплітуди моди до 12,2±0,7%) і парасимпатичної активності (підвищення варіаційного розмаху до 39,5±1,7 мс);
   у II триместрі – ще більшим зростанням впливу симпатичної нервової системи і напруженням регуляторних механізмів (збільшення індексу напруження до 372,04±26,4 і зниження варіаційного розмаху до 29,4±1,5) і в III триместрі – зривом адаптації з виснаженням регуляторних механізмів (підвищення індексу напруження до 524,5±60,0 і зниження варіаційного розмаху до 24,6±1,8 мс).

4. При загрозі переривання вагітності в I триместрі у першовагітних кількість магнію в сироватці крові ідентична до показників невагітних жінок і здорових вагітних, а у повторновагітних знижується. У II і III триместрі в усіх жінок з невиношуванням спостерігається зменшення магнію до 0,97±0,05 і 0,92±0,04 ммоль/л відповідно, що достовірно нижче за показники у здорових вагітних (р<0,05).

5. При невиношуванні вагітності погіршується стан внутрічеревного плоду (зміна показників кардіотокографії, біофізичного профілю плоду і стійке зниження концентрації та темпу приросту гормонів фето-плацентарного профілю), що свідчить про формування плацентарної недостатності у 49,09% жінок.

6. Магнієвий дефіцит в II і III триместрах вагітності має тісний кореляційний зв'язок із концентрацією прогестерону в сироватці крові (r = +0,56 і +0,58 відповідно).

7. В експерименті у вагітних щурів під впливом розчину супозиторної маси з бішофітом доведена відсутність патологічних морфофункціональних змін внутрішніх органів, позитивний вплив бішофіту полягає в посиленні кровопостачання матки.

8. Розроблений комплекс терапії невиношування вагітності з включенням супозиторіїв з бішофітом сприяє зменшенню дисфункцій центральної нервової системи (повільнохвильова активність у тета-діапазоні була наявна в 30,0%), вегетативної нервової системи (зниження індексу напруження в II триместрі до 306,5±18,2 і в III – до 388,6±27,6, підвищення варіаційного розмаху до 35,5±2,4 і 31,1±2,3 мс відповідно), достовірному збільшенню прогестерону, нормалізації вмісту магнію в сироватці крові.

9. Застосування комплексного лікування, що включає супозиторії з бішофітом, покращує результати вагітності: зменшуються ознаки плацентарної недостатності, поліпшується стан плоду, пролонгується вагітність, термінові пологі становлять 87,5%, оцінка новонароджених за шкалою Апгар становить 7,7±0,15 та 8,2±0,22.

Практичні рекомендації

1. Жінкам групи ризику з розвитку загрози переривання вагітності для доклінічної й ранньої діагностики необхідно проводити КЕЕГ-ТСК і ККІГ в критичні строки вагітності.

2. До субклінічних ЕЕГ-фаторів ризику невиношування вагітності слід зарахувати: наявність у структурі фонової активності дифузно представлених повільних хвиль переважно тета-діапазону; зміна структури і зменшення індексу представленості альфа-активності; поява альфаподібного ритму в каудальних і центральних відділах мозку; наявність дифузної дезорганізації біоелектричної активності мозку; виникнення парадоксальних реакцій при проведенні функціональних проб. Наявність трьох і більше ЕЕГ-критеріїв є обґрунтуванням ризику розвитку невиношування вагітності.

3. За даними ККІГ, до критеріїв прогнозування виникнення невиношування вагітності слід зарахувати: у I триместрі посилення симпатичного компоненту (збільшення амплітуди моди до 12,2±0,7%, показника адекватності процесів регуляції – до 16,3±0,7) і парасимпатичної активності (підвищення варіаційного розмаху до 39,5±1,7 мс і зниження вегетативного показника ритму до 38,7±2,9);
   у II триместрі – ще більше зростання впливу симпатичної нервової системи (підвищення індексу вегетативної рівноваги до 532,1±30,4, вегетативного показника ритму – до 54,0±2,6, показника адекватності процесів регуляції –
   до 21,8±1,1), напруження регуляторних механізмів (збільшення індексу напруження до 372,04±26,4 і зниження варіаційного розмаху до 29,4±1,5 мс) і в
   III триместрі зрив адаптації з виснаженням регуляторних механізмів (підвищення індексу напруження до 524,5±60,0, індексу вегетативної рівноваги – до 649,5±61,8, вегетативного показника ритму – до 63,1±7,0, показника адекватності процесів регуляції – до 20,9±0,7 на фоні зниження варіаційного розмаху до 24,6±1,8 мс).

4. З метою діагностики загрози переривання вагітності й контролю за ефективністю лікування доцільно визначати рівень магнію в II і III триместрах. Рівень магнію в II триместрі менше ніж 0,97±0,05 і в III – менше ніж
   0,92±0,04 ммоль/л свідчить про загрозу переривання.

5. Показане включення супозиторіїв з мінералом бішофіт у комплексне лікування і профілактику невиношування в критичні строки в жінок групи ризику, починаючи з II триместру в першовагітних, з I триместру вагітності при звичному невиношуванні та зниженні магнію в сироватці крові. Курс лікування:
   1 супозиторій у піхву 4 рази на день протягом 14 днів, потім 3 рази на день –
   10 днів, далі 2 рази на день – 10 днів і 1 раз на день – 10 днів.

Публікації автора:

1. Машинець Н.В. Роль гіпомагніємії в розвитку невиношування вагітності // Педіатрія, акушерство та гінекологія, 2003. – № 6. – С. 81-84.

2. Жарких А.В., Шевченко Л.А., Машинец Н.В. Биоэлектрическая активность мозга в прогнозировании невынашивании беременности // Запорожский медицинский журнал, 2004. – № 1. – С. 91-93 (автором особисто проведено набір матеріалу, проаналізовані результати дослідження, приймав участь у статистичній обробці даних та підготовки до друку).

3. Машинец Н.В. Экспериментальные данные применения магнийсодержащих препаратов при беременности // Запорожский медицинский журнал, 2004. – № 4. – С. 107-109.

4. Машинец Н.В., Машинец Л.И. Данные компьютерной электроэнцефалографии с топоселективным картированием при синдроме потери беременности // Санаторное оздоровление беременных. Вопросы организации и результаты клинических исследований. – Запорожье, 2004. – С. 155-158 (автор самостійно проводив формування клінічних груп, їх клінічне та параклінічне обстеження, статистичну обробку отриманого матеріалу, його аналіз та висновки).

5. Машинец Н.В., Головкин В.А., Машинец Л.И. Роль бишофита в лечении невынашивания беременности // Материалы 4-го Российского научного форума «Охрана здоровья матери и ребенка 2002». – Москва, 2002. – С. 172-173 (автором проведено формування клінічних груп, їх клінічне обстеження, статистична обробка отриманого матеріалу, його аналіз та висновки).

6. Машинец Н.В. Данные компьютерной электроэнцефалографии с топоселективным картированием при физиологической беременности // Матеріали IV міжнародної конференції студентів та молодих вчених «Медицина – здоров’я XXI сторіччя». – Дніпропетровськ, 2003. – С. 137-138.

7. Машинец Н.В., Шевченко Л.А., Томах Н.В. Роль ЭЭГ в прогнозировании невынашивания беременности // Материалы 5-го Российского научного форума «Охрана здоровья матери и ребенка 2003». – Москва, 2003. – С. 172-173 (автором проведено формування клінічних груп, їх клінічне та параклінічне обстеження, статистична обробка отриманого матеріалу, його аналіз та висновки, підготовка до друку).

8. Машинец Н.В. Значение кардиоинтервалографии в диагностике невынашивания беременности: Зб. наук. пр. Асоціації акушерів-гінекологів України. – К.: Інтермед, 2004. – С. 578-580.

9. Машинець Н.В. Значення електроенцефалографії у прогнозуванні невиношування вагітності // Матеріали до наукової конференції студентів та молодих вчених з міжнародною участю. – Вінниця, 2004. – С. 100.

10. Машинець Н.В. Значення магнію при невиношуванні вагітності //
    8-й міжнародний медичний конгрес студентів і молодих учених приурочений до 150-ліття від дня народження І.Я. Горбачевского. – Тернопіль, 2004. – С. 263.

11. Патент 65206 Україна МПК⁷ А61В ⁵/₀₀. Спосіб прогнозування невиношування вагітності / Н.В. Машинець, Л.О. Шевченко (Україна). – № 2003065576; Заяв.17.06.2003; Опубл. 15.03.2004 // Промислова власність. – 2004. – № 3. – С. 3.1.48 (автором проведені клінічні спостереження, параклінічні дослідження, узагальнення матеріалу).