Анотація до роботи:

Шадрін О.Г. Прогнозування розвитку, діагностика та лікування синдрома подразненого кишечника у дітей. –Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук за спеціальністю 14.01.10 – Педіатрія. – Інститут педіатрії, акушерства та гінекології Академії медичних наук України, Київ, 2005.

Дисертацію присвячено питанням підвищення ефективності діагностичних і лікувально-профілактичних заходів у дітей з синдромом подразненого кишечника (СПК). Встановлено, що розповсюдженість СПК у дітей шкільного віку становить 21,2%. Для поліпшення діагностики СПК в дитячому віці створено диференціально-діагностичний алгоритм на основі Римських критеріїв ІІ та визначення термографічних ознак і порога ректальної чутливості кишечника. Виявлені у хворих фактори ризику дали змогу, методом покрокового дискрімінантного аналізу розробити математичну модель прогнозування розвитку СПК у дітей. Розкрита важлива роль порушень психоемоційного статусу, підвищеного рівня тривожності, порушень стану вегетативної нервової системи в патогенезі захворювання. В експерименті та клініці визначені особливості нейроендокринної регуляції скоротливої функції кишечника, в тому числі стану нітрергічної системи в патогенезі захворювання, що дало можливість створення диференційованих схем терапії різних форм СПК у дітей за рахунок включення препаратів седативної дії і прекурсорів оксиду азоту на госпітальному та постгоспітальному етапах реабілітації.

В дисертації наведено теоретичне обгрунтування і нове вирішення актуальної проблеми педіатрії – створення сучасної системи діагностики та лікування СПК у дітей на підставі вивчення його розповсюдженості, основних ланок патогенезу, розробки та впровадження методів прогнозування розвитку, діагностики та диференційованих схем терапії.

1.Розповсюдженість СПК серед дітей різних вікових груп практично однакова і складає у дітей молодшого шкільного віку 21,2% та серед дітей середнього і старшого шкільного віку - 19,4%, що, зважаючи на схожі дані серед дорослих, час прояву клінічних симптомів та вік обстежених, вказує на вірогідність ролі генетичної схильності в патогенезі захворювання та обумовлює його соціальну значимість. Найбільш поширеною серед дітей, є форма СПК з переважанням закрепів (56,5% хворих). Діарейна форма виявляється у 22,6% хворих, переважно з больовим абдомінальним синдромом та метеоризмом – у 20,9% хворих. На СПК хворіють переважно дівчата – 69,4%; у них частіше відмічається СПК з переважанням закрепу та больового абдомінального синдрому і метеоризму.

2.На підставі проведеного покрокового дискримінантного аналізу соціально-економічних та медико-біологічних факторів ризику створена математична модель прогнозування СПК, яка дозволяє з імовірністю до 100% розраховувати розвиток захворювання у кожної конкретної дитини і відповідно проводити індивідуалізовані профілактичні заходи, щодо його попередження.

3.Розроблений на підставі вивчення клініко-параклінічних особливостей перебігу захворювання та цінності окремих діагностичних процедур діференційно-діагностичний алгоритм, складовими елементами якого є окрім Римських критеріїв ІІ, термографічне обстеження хворих та визначення ректальної чутливості, дає можливість ранньої діагностики захворювання як при скринінговому обстеженні, так і у випадках неможливості проведення дитині інвазивних методів дослідження.

4.СПК у дітей, переважно з закрепами і з больовим абдомінальним синдромом та метеоризмом, характеризується низьким рівнем кортизолу в крові при нормальному або низькому рівні адреналіну і норадреналіну в сечі, що свідчить про наявність хронічного стресу. Клінічно, це проявляється безперервно рецидивуючим та тривалим (більше 5 років) перебігом захворювання.

5.Психоемоційний стан дітей з СПК характеризується переважно дезадаптивною поведінкою (84,1% хворих), з помірним та високим рівнем особистої тривожності (100% хворих) та супроводжується вегетативними дисфункціями, переважно гіперсимпатикотонічного, а зі збільшенням тривалості захворювання - асимпатикотонічного типу, що співпадає з рецидивуючим перебігом та низькою ефективністю лікування захворювання і обумовлює необхідність проведення індивідуалізованих психореабілітаційних заходів у дітей з СПК.

6.У дітей з СПК має місце порушення стану основних нейротрансмітерів автономної регуляції гладеньком`язової мускулатури товстого кишечника, що проявляється зниженням рівня субстанції P і підвищенні рівня вазоактивного інтестинального поліпептиду у дітей з закрепами та підвищенні рівня субстанції P і зниженні рівня вазоактивного інтестинального поліпептиду у дітей з діареєю. Підвищення порога ректальної чутливості та вмісту субстанції Р в сироватці крові у дітей з підвищеною скоротливою активністю кишечника, переважно у хворих з діареєю та вираженим больовим абдомінальним синдромом свідчить про їх суттєве значення в патогенезі захворювання.

7.В експерименті встановлена активізуюча дія блокатору NO-синтази - L-NММА на активність спонтанних та індукованих м’язових скорочень товстого кишечника щурів. Вплив збуджувальних медіаторів – ацетилхоліну, простагландину F₂, серотоніну за умов блокади NO-синтази призводить до підвищення частоти скорочень, напруження гладеньких м’язів і зменшення амплітуди та інтегралу індукованих скорочень, що свідчить про значення NO-ергічних гальмівних впливів у регуляції скоротливої активності кишечника.

8.Стан нітрергічної системи у дітей хворих на СПК характеризується зменшенням концентрації прекурсору NO - L-аргініну в сироватці крові, а у хворих з переважно моторними розладами (закрепами або діареєю) і підвищеною активністю нітритредуктази, що характерне для напруги адаптаційних систем організму в умовах гіпоксії та є ознакою активізації додаткових шляхів синтезу NO. Виявлені зміни та залежність рівня компонентів системи L-аргінін – NO - нітритредуктаза від форми СПК свідчить про роль порушень нітрергічної системи у патогенезі цього захворювання і формуванні його клінічних проявів.

9.Удосконалена та впроваджена комплексна терапія СПК з включенням седативного засобу рослинного походження та прекурсору NO амінокислоти - L-аргініну яка сприяє більш швидким темпам усунення або зниження основних проявів СПК: зменшенню в 2,4-5 разів вираженості симптомів захворювання, збільшенню до 88,2% кількості відмінних результатів лікування, забезпеченню нормалізації нітрергічної системи регуляції моторно-евакуаторної функції кишечника та ліквідації психовегетативного синдрому у 84,3% випадків.

Публікації автора:

1. Синдром раздраженного кишечника у детей (обзор литературы) // Перинатологія та педіатрія.-1999.-№ 2.-С.47-51.

2. Клініко-епідеміологічна характеристика синдрому подразненого кишечника у дітей молодшого шкільного віку: популяційні дослідження // Перинаталогія та педіатрія.-2003.-№4.-С.25-27 (Співавт. Лук’янова О.М., Шкіряк-Нижник З.А.,Числовська Н.В). Провів обстеження, анкетування, статистичну обробку, дискусію.

3. Ефективність лікування синдрома подразненого кишечника у дітей із застосуванням мебеверіну // Ліки.-2003.-№5-6.-С.106-110.

4. Участь оксид-азота залежних механізмів в регуляції тонусу та скорочень гладеньких м’язів кишечника // Український медичний альманах.-2003.-Т.6, №3.-С.180-182 (Співавт. Гуцуляк Я.М., ЦипкунА.Г). Провів експеримент, обгрунтував висновки, провів статистичну обробку, дискусію.

5. Эффективность диетотерапии, включающей соки с мякотью, синдрома раздраженного кишечника у детей // Здоровье женщины.-2004.-№3 (19).-С.187-190.

6. Лікування різних форм синдрому подразненого кишечника у дітей // Biomedical and Biosocial Anthropology.-2004.-№3.-С.137-140.

7. Особливості вегетативного статусу у дітей з синдромом подразненого кишечника // Перинаталогія та педіатрія.-2004.-№1.-С.48-50.

8. Фактори ризику та прогнозування розвитку синдрому подразненого кишечнику у дітей // ПАГ.-2004.-№1 (401).-С.13-16.

9. Особливості психоемоційного статусу дітей з синдромом подразненого кишечника // Перинаталогія та педіатрія.-2004.-№2.-С.40-42.

10. Індукована скоротлива активність гладеньких м’язів товстого кишечника щура в умовах блокади NO-синтази // Фізіологічний журнал.-2004.-Т.50, №4.-С.123-127 (Співавт. Гуцуляк С.М., Ципкун А.Г). Провів експеримент, обгрунтував висновки, провів статистичну обробку, дискусію.

11. Особливості клініки синдрому подразненого кишечнику у дітей // Гастроентерологія. Міжвідомчий збірник.-2004.-Вип.35.-С.397-402.

12. Діагностичні можливості термографії при синдромі подразненого кишечника у дітей // Український медичний альманах.-2004.- Т.7, №3.-С.171-173 (Співавт. Бабко С.О., Терещенко О.С.). Обрав напрямок дослідження, провів статистичну обробку, обгрунтував висновки, дискусію.

13. Досвід застосування висівок в поєднанні з сорбентами в лікуванні синдрома подразненого кишечника у дітей // Вісник Вінницького національного медичного університету.-2004.-№8 (2).-С.526-528 (Співавт. Лавренчук Л.І., Крепченко Т.П.). Провів обстеження дітей та аналіз отриманих результатів, обгрунтував висновки, провів статистичну обробку, дискусію.

14. Окремі показники стрес-реалізуючої системи у дітей з синдромом подразненого кишечника // Проблеми екології та медицини.-2004.-Т.8, №3-4.-С15-17.

15. Ефективність застосування препарату “Мукофальк” при закрепах у дітей // Сучасна гастроентерологія.-2004.-№5 (19).-С.50-53 (Співавт. Денисова М.Ф.). Провів обстеження дітей та аналіз отриманих результатів, провів статистичну обробку, дискусію.

16. Нові патогенетичні підходи до терапії моторно-евакуаторних порушень при синдромі подразненого кишечника у дітей // ПАГ.-2004.-№5 (405).-С.5-10 (Співавт. Лук`янова О.М., Ципкун А.Г.). Провів обстеження дітей та аналіз отриманих результатів, узагальнив висновки, провів дискусію.

17. Стан системи L-аргінін - NO-нітритредуктаза та шляхи корекції її порушень у дітей з синдромом подразненого кишечника // Клінічна фармація.-2004.-Т.8, №3.-С.8-11 (Співавт. Лук`янова О.М., Ципкун А.Г., Касянчук Н.Р.). Провів обстеження дітей та аналіз отриманих результатів, узагальнив висновки, провів дискусію.

18. До питання вісцеральної гіперчутливості у дітей з синдромом подразненого кишечника // Здоровье женщины.-2004.-№4 (20).-С.160-162 (Співавт. Андреева В.М., Джам О.П.). Обрав напрямок дослідження та провів аналіз отриманих результатів, узагальнив висновки, провів дискусію.

19. Нейрогуморальні аспекти клінічних проявів синдрома подразненого кишечника у дітей // Актуальні проблеми сучасної медицини: Вісник Української медичної стоматологічної академії.-2004.-Т.2, №3.-С.72-74.

20. Комплексна терапія психоемоційних розладів у дітей з синдромом подразненого кишечника з застосуванням Релакс-флори // Ліки.-2004.-№5-6.-С.97-102 (Співавт. Лапшин В.Ф., Пушкарьова Т.М.). Провів обстеження дітей та аналіз отриманих результатів, узагальнив висновки, провів дискусію.

21. Діагностика синдрому подразненого кишечника у дітей // УБЖ.-2004.-№3.-С.43-46.

22. Синдром раздраженного кишечника у детей: диагностика и лечение // Doctor.-2002.-№ 3.-С.30-34.

23. К вопросу об этиологии рецидивирующей абдоминальной боли у детей // Сборник материалов 7-й конференции «Актуальные проблемы абдоминальной патологии у детей».-М.-2000.-С.27-28 (співавт. Денисова М.Ф., Луценко С.В., Сорока В.П.). Провів обстеження дітей та аналіз отриманих результатів, узагальнив висновки.

24. Сучасні підходи до фармакотерапії синдрома подразненого кишечника у дітей // Матеріали науково-практичної конф. "Актуальні питання патології органів травлення".-Тернопіль (13-14 січня 2004 p.).-2004.-C.183-185.

25. Клинико-экспериментальное обоснование новых подходов к фармакотерапии синдрома раздраженного кишечника у детей // Internacional Journal On Immunorehabilitation.-2004.-T.6, № l.-C.93 (співавт Ципкун А.Г.). Провів експеримент, обгрунтував висновки, провів статистичну обробку, дискусію.