Анотація до роботи:

Феськов В.М. Прогнозування розвитку поліорганної недостатності при хірургічному лікуванні механічної жовтяниці доброякісної етіології. – Рукопис.

Дисертація на здобуття вченого ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.03 – хірургія. Харківський державний медичний університет, Харків, 2006.

Дисертація присвячена питанням патогенезу розвитку ускладнень механічної жовтяниці доброякісної етіології, прогнозуванню поліорганної недостатності, а також оптимізації хірургічної тактики при даному захворюванні.

Метою дослідження було поліпшення результатів лікування обтураційного холестазу доброякісної етіології шляхом розробки та впровадження методів прогнозування перебігу захворювання при виборі лікувальної тактики.

Хворі були розподілені на 3 групи. До першої групи ввійшли хворі на механічну жовтяницю без органних або системних ускладнень. Другу групу склали пацієнти на гострий гнійний холангіт. На підставі обстеження вказаних груп виявлені деякі закономірності розвитку ускладнень обтураційного холестазу. Третю групу склали хворі на гострий гнійний холангіт, у яких була застосована оптимізована лікувальна тактика.

Установлено, що механічна жовтяниця залежно від тривалості та форми клінічної маніфестації супроводжується змінами кровообігу в гепатоспланхнічному басейні. Доведено, що стан гепатоспланхнічної гемодинаміки є важливою ланкою або навіть одним з детермінант розвитку ускладнень механічної жовтяниці.

Установлено, що імунореактивність хворих на механічну жовтяницю без органних чи системних порушень відрізняється збереженими показниками клітинного й гуморального імунітету на тлі пригніченої фагоцитарної активності нейтрофілів. Пацієнти з гострим гнійним холангітом щодо імунологічного стану виявилися неоднорідними. У переважній більшості спостережень мав місто вторинний комбінований структурно-функціональний імунодефіцит за клітинним і гуморальним типами з порушенням фагоцитарної активності нейтрофілів. Однак спостерігалися хворі, імунна відповідь яких характеризувалася активацією клітинного й гуморального імунітету, а також нейтрофілів. Аналогічні імунні реакції були виявлені й у разі розвитку поліорганної недостатності на тлі гострого гнійного холангіту, однак глибина імунних порушень у цій групі хворих була більшою. На підставі проведених досліджень створена індивідуально-орієнтована система математичного прогнозування перебігу обтураційного холестазу, згідно з якою запропонована оптимізована хірургічна тактика при гнійному холангіті. Лікувально-тактичний підхід, що індивідуалізується, дозволив добитися зниження відсотка поліорганної недостатності при гострому гнійному холангіті з 22% до 16%, а також зменшити післяопераційну летальність з 16% до 12%.

1. Механічна жовтяниця призводить до змін імунореактивності, вираженість яких залежить від форми клінічного перебігу обтураційного холестазу. Виявлено 3 типи імунних реакцій: збереження показників клітинного та гуморального імунітету при зниженій фагоцитарній активності нейтрофілів; формування вторинного структурно-функціонального імунодефіциту за клітинним та гуморальним типом з порушенням фагоцитарної активності нейтрофілів; активація клітинної та гуморальної ланок імунітету в поєднанні з гіперреактивністю нейтрофілів і ендотелію. Перший тип реакцій притаманний неускладненому гнійним холангітом обтураційному холестазу, інші два спостерігаються при розвитку гнійного холангіту та ПОН.

2. Обтураційний холестаз призводить до змін гепатоспланхнічної гемодинаміки, вираженість яких залежить від тривалості жовчної гіпертензії та розвитку її ускладнень.

3. Декомпресія біліарної системи супроводжується імуносупресією клітинного й гуморального імунітету, однак стимулює активацію нейтрофільних гранулоцитів і ендотелію. Зміни гепатоспланхнічної гемодинаміки після усунення жовчної гіпертензії спрямовані на реперфузію печінки та кишечнику.

4. Факторами, що сприяють розвитку поліорганних ускладнень при обтураційному холестазі, є: гнійний холангіт; білірубінемія більше 160 мкмоль/л; об’ємний кровотік ворітної вени менше 510 мл/хв; порушення імунологічної реактивності; наявність супутньої соматичної патології; вік старіше 60 років.

5. Математичний аналіз клініко-лабораторних показників дозволяє робити інтегральну оцінку стану хворого й визначити ймовірний перебіг захворювання.

6. Упровадження в хірургічну практику мініінвазивних утручань та методів математичного прогнозування перебігу обтураційного холестазу дозволило покращити результати хірургічного лікування обтураційного холестазу доброякісної етіології. Проведення декомпресії біліарної системи з урахуванням ступеня ризику розвитку поліорганної недостатності дозволило знизити частоту поліорганних ускладнень при гострому гнійному холангіті з 22% до 16%, а також зменшити післяопераційну летальність з 16% до 12%.

Публікації автора:

1. Бойко В.В., Криворучко И.А., Крахмалова Е.О., Вишняков А.Е., Феськов В.М. Особенности спланхнической гемодинамики у больных механической желтухой и острым холангитом // Харківська хірургічна школа. – 2003. – №4. – С. 22-25.

2. Бойко В.В., Криворучко И.А., Тищенко А.М., Малоштан А.В., Феськов В.М., Смачило Р.М., Шевченко Р.С., Иванников А.С. Современные подходы к хирургическому лечению обтурационного холестаза доброкачественной этиологии // Вісник Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна. – 2004. – № 614. – С. 17-22.

3. Бойко В.В., Криворучко И.А., Тищенко А.М., Малоштан А.В., Смачило Р.М., Воробьёв Ф.П., Иванников С. А., Клёсова М.А., Шевченко Р.В., Феськов В.М., Гришина Т.А., Багдасарян Т.В. Лечение повреждений внепечёночных жёлчных протоков // Вісник невідкладної і відновної медицини. – 2004. – Т.5, № 1. – С. 11-14.

4. Бойко В.В., Криворучко И.А., Климова Е.М., Феськов В.М., Дроздова Л.А. О возможности трансплантации клеток эмбриональной печени различных сроков гестации с целью иммунокоррекции и профилактики полиорганной недостаточности // Харківська хірургічна школа. – 2004. – №4. – С. 84-91.

5. Феськов В.М., Дроздова Л.А. Состояние иммунореактивности у больных обтурационным холестазом доброкачественной этиологии // Матеріали II науково-практичної конференції молодих вчених Інституту загальної і невідкладної хірургії АМН України (1 липня 2004 р.). – Харків, 2004. – С 25 – 27.