Анотація до роботи:

Гончар К.В. Прогнозування та профілактична корекція невиношування вагітності та стану новонародженого у жінок, які хворіють на вірусний гепатит В. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.01 – акушерство і гінекологія. – Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, Київ, 2007.

Дисертація присвячена питанням комплексного прогнозування невиношування вагітності на фоні вірусного гепатиту В. Встановлено високу частоту трансмісії вірусу гепатиту В від матері до новонародженого. У роботі вперше визначено рівень маркерів запалення у жінок, які хворіють на вірусний гепатит В, встановлено кореляційний зв’язок між рівнем запальних медіаторів та станом новонародженого.

Науково обґрунтовано та впроваджено в практику охорони здоров’я застосування індуктора інтерферону, та комплексу антигомотоксичних препаратів і антигіпоксичного комплексу з метою профілактичної корекції передчасного переривання вагітності, та профілактики вертикальної трансмісії вірусу гепатиту В від матері до дитини, у жінок, які хворіють на вірусний гепатит В.

В дисертаційній роботі досліджено патогенетичне значення запально-інфекційних чинників в ініціюванні передчасних пологів у жінок, які хворіють на ВГВ і обґрунтовані нові підходи до прогнозування та фармакотерапії загрози переривання вагітності, а також вертикальної трансмісії віруса гепатита В від матері до дитини.

1. У вагітних жінок, які хворіють на вірусний гепатит В, найбільш частими ускладненнями є загроза невиношування (25,0%), анемія (64,0%), несвоєчасний вилив навколоплідних вод (46,0%) і передчасні пологи (22,0%), затримка розвитку плоду (23,1%).

2. Перебіг вагітності у жінок, які хворіють на вірусний гепатит В супроводжується помірним зростанням рівня прозапальних цитокінів (13,6%) та маркерів оксидативного та нітрозативного стресів, активацією фосфоліпази А2 (10,6%). Загроза переривання вагітності на фоні ВГВ супроводжується значним підвищенням в крові та цервікальному слизу рівня ІЛ-6 (в 4,5 рази), ІЛ-1-
   (в 2,2 рази), ФНП- (в 3,1 рази), рівня дієнових кон'югатів (в 2 рази), білкових карбонільних груп (в 1,8 рази), нітротирозину (в 2,9 рази), зниженням концентрації аргініну (в 1,5 рази), різкою активацією фосфоліпази (на 79%) та підвищенням утворення лізофосфатидилхоліну (на 89%).

3. Проведений нами кореляційний аналіз показав наявність тісних зв'язків між рівнем маркерів запалення та терміном пологів, причому ці зв'язки мають зворотній характер, тобто чим більший вміст цитокінів в сироватці крові чи концентрація ІЛ-6 або феритину в цервікальній рідині тим раніше наступали пологи. Cила зв'язку між терміном пологів та рівнем досліджуваних маркерів запалення тим більша, чим меншим є розрив часу між терміном обстеження жінок та майбутніми передчасними пологами. Cлід зазначити тісний зв'язок строку передчасних пологів з вмістом ІЛ-6 в цервікальному секреті. У всіх вагітних з ВГВ коефіцієнти кореляції між концентрацією ІЛ-6 в цервікальному секреті та строком пологів виявились вищими, ніж коефіцієнти кореляції щодо вмісту цього цитокіну в сироватці крові. Кореляції між вмістом феритину в цервікальному секреті та строком пологів за силою наближались до таких щодо рівня цитокінів в сироватці крові.

4. Комплексне застосування сучасних методів інструментальної діагностики у вагітних жінок, які хворіють на вірусний гепатит В разом з імунологічним моніторингом (ФНП-, ІЛ-1-, ІЛ-6) – є високоефективним та інформативним у прогнозуванні внутрішньоутробного стану плоду.

5. Застосування імунохроматографічних тестів з метою діагностики поверхневого антигену (HBsAg), результати яких можна вважати точними та достовірними при виявленні маркерів вірусного гепатиту В у новонароджених дозволить почати лікування новонародженого в найкоротший термін – ще до виявлення клінічних ознак вірусного гепатиту В. Виявлено, що при традиційних методах лікування інфікування новонароджених вірусом гепатиту В виникає в 24% випадків. Запропонований комплекс профілактики вертикальної трансмісії вірусу гепатита В дозволив знизити частоту інфікування до 2% випадків.

6. Науково обґрунтовано застосування індуктора інтерферону ("Кагоцел"), та комплексу антигомотоксичних препаратів і антигіпоксичного комплексу ("Актовегін", "Магне В-6", "Кагоцел", "Енгістол", "Траумель С", "Вібуркол", "Гепар композітум", "Плацента композітум", та "Бетадін") з метою корекції передчасного переривання вагітності на фоні вірусного гепатита В. Цей комплекс зменшує пероксидацію ліпідів, підвищує стабільність клітинних мембран. Зазначені заходи покращують стан системи мати-плацента-плід (внутрішньоутробна гіпоксія на 19,61%, синдром затримки розвитку плода на 17,4%, рівень перинатальної захворюваності на 14,6%, кількість асфіксій новонароджених на 11,2%), перебіг вагітності.

Практичні рекомендації

1. Жінки, які хворіють на вірусний гепатит В потребують пильного спостереження під час вагітності та виділення в групу ризику по розвитку акушерських та перинатальних ускладнень.

2. В практику роботи родопомічних закладів доцільно впровадити планове обстеження даного контингенту вагітних з використанням експрес тестів.

3. В практику роботи родопомічних закладів доцільно впровадити планове обстеження новонароджених від матерів, які хворіють на вірусний гепатит В, за допомогою імунохроматографічних експрес тестів з метою ранньої діагностики вірусного гепатиту В.

4. В практику роботи родопомічних закладів для застосування, з метою лікування загрози переривання вагітності та профілактики вертикальної трансмісії у вагітних з вірусним гепатитом В доцільно призначати на першому етапі (лікування загрози переривання вагітності) препарати "Кагоцел", "Енгістол", "Траумель С", "Вібуркол", та "Магне В-6", а на другому етапі (профілактики вертикальної трансмісії) препарати "Гепар композітум", "Плацента композітум", та "Актовегін".

Публікації автора:

1. Камінський В.В., Гончар К.В., Кравець А.О., Маслій Ю.В. Порівняльна характеристика методів лікування передчасних пологів у жінок, які хворіють та перехворіли на вірусний гепатит В // Вісник наукових досліджень. – 2003. – № 1. – С. 98-100 (дисертант провів огляд літературних джерел, статистичну обробку матеріалу, підготував статтю до друку).

2. Камінський В.В., Гончар К.В., Кравець А.О. Опыт применения препарата Магне В6 при беременности отягощенной вирусным гепатитом // Репродуктивное здоровье женщины. – 2004. – № 3 (19). – С. 61-62 (дисертант провів огляд літературних джерел, статистичну обробку матеріалу, підготував статтю до друку).

3. Камінський В.В., Гончар К.В. Профілактика вертикальної трансмісії віруса гепатиту В у вагітних, які хворіють на вірусний гепатит В // Репродуктивное здоровье женщины. – 2006. – № 4 (29). – С. 164-166 (дисертант виконав забір матеріалу, аналіз, статистичну обробку, підготував статтю до друку).

4. Гончар К.В. Комплексне лікування загрози переривання вагітності у жінок, які хворіють на вірусний гепатит В // Здоровье женщины. – 2006. – № 4 (28). – С. 50-54 (самостійна).

5. Камінський В.В., Кравець А.О., Гончар К.В. Сучасний підхід у лікуванні загрози переривання вагітності у жінок, які хворіють або перехворіли на вірусний гепатит В // Здоровье женщины. – 2006. – № 4 (29). – С. 44-49 (дисертант виконав забір матеріалу, аналіз отриманих результатів дослідження, статистичну обробку, підготував статтю до друку).