Анотація до роботи:

Кравченко С.П. Прогнозування та профілактика гнійно-септичних ускладнень у постраждалих з політравмою – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.03 – хірургія – Запорізька медична академія післядипломної освіти, Запоріжжя, 2009.

Дисертацію присвячено питанню поліпшення результатів лікування постраждалих з політравмою. З цією метою проаналізовано перебіг травматичної хвороби 275 пацієнтів з політравмою. На основі клінічних, клініко-фізіологічних, функціональних і метаболічних показників основних систем життєзабезпечення, що достовірно впливають на виникнення ГСУ, розроблено та впроваджено в клінічну практику спосіб прогнозування ГСУ у постраждалих з ПТ, який дозволяє дати об'єктивну оцінку перебігу ТХ з виділенням груп низького, середнього та високого ризику виникнення ускладнень, на основі яких визначено основні тактичні та лікувальні заходи, що сприяли покращенню результатів лікування цієї категорії постраждалих. У постраждалих із ПТ у групах із співставимим ризиком розвитку ГСУ, в результаті використання обґрунтованої нами тактики лікування, на основі запропонованого способу прогнозування ГСУ, вдалося знизити кількость ГСУ у постраждалих при низькому ризику ускладнень на 14,3 %, при середньому – на 16,4 %, високому – на 12,5 %. Летальність у постраждалих із ПТ при низькому ризику ускладнень не спостерігалась, при середньому ступеню ризику знизилась на 25,9 %, а при високому – на 4,7 %.

У дисертаційній роботі наведено теоретичне обґрунтування та практичне вирішення наукового завдання покращення результатів лікування постраждалих з політравмою шляхом розробки об'єктивізованої системи прогнозування та профілактики гнійно-септичних ускладнень.

1. Клінічний перебіг травматичної хвороби у постраждалих з політравмою значно обтяжується при розвитку гнійно-септичних ускладнень, про що свідчить зростання балу за шкалою APACHE II та підвищення летальності на 28,4 %.

2. При визначенні прогностичної інформативності клінічних, клініко-фізіологічних, функціональних і метаболічних показників основних систем життєзабезпечення, в динаміці травматичної хвороби, виділено 15 основних критеріїв (тяжкість ПТ за шкалою NISS, вік, наявність порушення цілісності ШКК, наявність ран та ділянок травматичної деструкції тканин, переломи трубчатих кісток та переломи кісток тазу, білок сечі, бал ШКГ, кількість лейкоцитів крові, рівень глюкози крові, температура тіла хворого, гематокрит, частота серцевих скорочень, частота дихальних рухів, концентрація лактату, загального білка крові), наявність, або динаміка змін яких достовірно інформує про високий ризик виникнення ГСУ у постраждалих з ПТ.

3. При ПТ виявлено посилення процесів загибелі периферичних лімфоцитів шляхом апоптозу. На фореграмах постраждалих з ГСУ, фрагментація ДНК у вигляді феномену “сходинок” спостерігалась у 82 % випадках, що в 7,5 рази (Р<0,001, критерій ²) більше порівняно з постраждалими без ускладнень, що обґрунтовує підвищення ризику виникнення ГСУ.

4. На основі клінічних, клініко-фізіологічних, функціональних і метаболічних показників основних систем життєзабезпечення, що достовірно впливають на виникнення ускладнень, розроблений спосіб прогнозування ГСУ у постраждалих з ПТ (патент на корисну модель №28470), який дозволяє дати об'єктивну оцінку перебігу ТХ з виділенням груп низького (12,3 %), середнього (36,8 %) та високого (50,9 %) ризику виникнення інфекційних та ГСУ.

5. Хіругічна тактика та антибіотикопрофілактика при ПТ повинна бути орієнтована на ступінь ризику розвитку ГСУ. При низькому ступеню слід застосувати адекватний оперативний прийом із закриттям ран та ескалаційною моделлю антибіотикопрофілактики на підставі мікробіологічного «пейзажу» клініки та антибіотикочутливості; при середньому – адекватний оперативний прийом із закриттям ран та їх активним дренуванням, деескалаційною моделлю антибіотикотерапії на підставі мікробіологічного «пейзажу» клініки та антибіотикочутливості; при високому – адекватний оперативний прийом з урахуванням принципу «контроль ушкоджень», відтермінованим закриттям ран і терапію антибіотиками резерву на підставі мікробіологічного «пейзажу» клініки та антибіотикочутливості.

6. У постраждалих із ПТ у групах із співставимим ризиком розвитку ГСУ, в результаті використання обґрунтованої нами тактики лікування, на основі запропонованого способу прогнозування ГСУ, вдалося знизити кількость ГСУ у постраждалих при низькому ризику ускладнень на 14,3 %, при середньому – на 16,4 %, високому – на 12,5 %. Летальність у постраждалих із ПТ при низькому ризику ускладнень не спостерігалась, при середньому ступеню ризику знизилась на 25,9 %, а при високому – на 4,7%.

Публікації автора:

1. Шейко В.Д. Гнойно-септические осложнения при политравме / В.Д. Шейко, Б.Ф. Лисенко., С.П. Кравченко. // Клінічна хірургія. – 2005. – № 11-12. – С 104. Аналітичний огляд 117 джерел наукової інформації. Вивчення сучасного стану проблеми діагностики та хірургічної тактики при гнійно-септичних ускладненнях політрами. Вивчення історій хвороби постраждалих з політравмою.Остаточне визначення напрямку та методології дослідження.

2. Шейко В.Д. Проблема терапии шока при политравме / В.Д. Шейко, Б.Ф. Лисенко, С.П. Кравченко, Д.О. Лавренко. // Харківська хірургічна школа 2007–№ 2 – С 59-61. Аналітичний огляд джерел наукової інформації. Вивчення сучасного стану проблеми діагностики та лікування шокових станів при політравмі. Обробка статистичних карт постраждалих з політравмою. Проведено аналіз структури травми, оперативних втручань та аналіз летальності. Формулювання висновків.

3. Кравченко С. П. Синдром системної запальної відповіді в динаміці травматичної хвороби при політравмі. / С. П. Кравченко. // Вісник проблем біології і медицини. 2008 – Випуск 1. С 126-129. Обробка статистичних карт пацієнтів із політравмою. Надана інтерпретація отриманих результатів стосовно відмінностей динаміки ССЗВ у постраждалих з гнійно-септичними ускладненнями та без них при політравмі. Формулювання висновків. Узагальнення отриманих результатів. Формулювання висновків.

4. Шейко В.Д. Особенности лечения политравмы у беременных / В.Д. Шейко, В.Б. Мартыненко, С.И. Панасенко, С.П. Кравченко. // Проблеми військової охорони здоров’я. Збірник наукових праць Української військово-медичної академії 2008 – Випуск 22. С 342-343. Аналітичний огляд джерела наукової інформації. Порівняльний аналіз основних клініко-лаболаторних показників у вагітних та невагітних постраждалих з політравмою. Сформовано висновки.

5. Шейко В.Д. Прогнозування гнійно-септичних ускладнень в динаміці травматичної хвороби при політравмі / В.Д. Шейко, С.П. Кравченко, Д.О. Лавренко, // Вісник Української медичної стоматологічної академії. Актуальні проблеми сучасної медицини. 2008 – Випуск 1-2. С 195-198. Аналітичний огляд джерел наукової інформації. Вивчення сучасного стану проблеми прогнозування гнійно-септичних ускладнень при при політравмі. Обробка 300 статистичної карти постраждалих з політравмою. Проведено аналіз структури травми, оперативних втручань та аналіз летальності. Розроблення способу прогнозування гнійно-септичних ускладнень при при політравмі. Формулювання висновків.

6. Пат. 28470 Україна, МПК А61В 5/00. Спосіб прогнозування гнійно-септичних ускладнень у постраждалих з політравмою: Пат. 28470 Україна, МПК А61В 5/00/ В.Д. Шейко, С.П. Кравченко, Д.О. Лавренко (Україна). - №200708980; Заявл. 06.08.2007; Опубл. 10.12.2007, Бюл. № 20.- С 4.40. Статистична обробка результатів обстеження та лікування пацієнтів із політравмою. Визначення достовірності критеріїв, що передують виникненню ГСУ у постраждалих з ПТ.