В дисертації наведені дані і нове вирішення наукової проблеми сучасної гінекології – пубертатний період у дівчат, народжених з ЗВУР на основі вивчення клініко-патогенетичних аспектів прогнозування і профілактики патології пубертатного періоду. 1. Частота патології пубертатного періоду у дівчат, народжених від матерів з ФПН, складає в 14 років – 33,0 % і в 16 – 42,0 %, а рівень різних поєднаних форм зростає – з 12,0 % у 14 років до 14,0 % – у 16 років. По основних нозологічних формах переважають порушення менструального циклу (14 років – 18,0 % і 16 – 22,0 %); запальні захворювання геніталей (14 років – 12,0 % і 16 – 15,0 %); патологія грудних залоз (14 років – 10,0 % і 16 – 12,0 %) і гіпоталамічний синдром (14 років – 5,0 % і 16 – 7,0 %). 2. Становлення менструальної функції дівчат із ЗВУР характеризується відстроченим початком (на 0,9 року); низьким рівнем одночасного встановлення циклу (47,0 %); високою частотою больового синдрому (34 %) і тривалості (42 %), а також великою кількістю крові, що втрачається (52 %).У структурі різних порушень менструального циклу переважають гіпоменструальний синдром (14 років – 27,8 % і 16 – 27,3 %) і альгодисменорея (14 років – 27,8 % і 16 – 27,3 %) у порівнянні з ювенільними матковими кровотечами (14 років – 27,8 % і 16 – 22,7 %) і аменореєю первинного і вторинного характеру (14 років – 16,6 % і 16 – 22,7 %). У структурі запальних захворювань геніталей частіше інших зустрічався вульвовагініт (14 років – 50,0 % і 16 – 46,7 %) і рідше: сальпінгоофорит (14 років – 25,0 % і 16 – 33,3 %); ендометрит (14 років – 16,7 % і 16 – 13,3 %) і пельвіоперитоніт (14 років – 8,3 % і 16 – 16,7 %). У структурі основних патологічних змін з боку грудних залоз всі варіанти були розподілені рівномірно по нозологічних формах і вікових аспектах: гіпоплазія (14 років – 40,0 % і 16 – 33,3 %); гіперплазія (14 років – 30,0 % і 16 – 33,3 %) і мастопатія (14 років – 30,0 % і 16 – 33,3 %). 3. Ехографічні зміни з боку органів малого тазу, грудних і щитовидної залоз у дівчат із ЗВУР характеризуються істотним рівнем збільшених (17,0 %) і зменшених (14,0 %) розмірів матки і яєчників (збільшені – 15,0 % і зменшені – 13,0 %); множинних фолікулів (37,0 %) і функціональних кіст (8,0 %). Збільшені розміри грудних залоз зустрічаються в 8,0 % і щитовидної – у 15,0 % випадків; зменшені – відповідно в 6,0 % (грудні залози) і 4,0 % (щитовидна залоза). 4. Порушення ендокринологічного статусу у дівчат, народжених від матерів з ФПН, характеризуються сумарною частотою дисгормональних порушень у 36,0 % пацієнток у 14 років (гіперпролактинемія – 11,0 %; гіперестрогенія – 9,0 %; гіпоестрогенія – 8,0 % і гіперандрогенія – 8,0 %) і в 46,0 % – у 16 років (гіперпролактинемія – 14,0 %; гіперестрогенія – 12,0 %; гіпоестрогенія – 10,0 % і гіперандрогенія – 10,0 %). Порушення тиреоїдного статусу мають місце в 14 років – у 10,0 % і в 16 – у 15,0 %; підвищений рівень антитілоутворення до тканин щитовидної залози складає 28,0 % у 14 років (до ТПО – 12,0 % і до ТГ – 16,0 %) і 34,0 % – у 16 років (до ТПО – 14,0 % і до ТГ – 20,0 %). 5. Зміни системного імунітету у дівчат із ЗВУР в 14 років у І фазу менструального циклу полягають у достовірному зниженні кількості СД4+ (р<0,05) на фоні одночасного росту кількості СД8+ (р<0,05); у лютеїнову фазу крім перерахованих змін має місце достовірне зниження числа СД3+ (р<0,05); СД16+ (р<0,05) і СД20+ (р<0,05) при одночасному росту кількості СД23+ (р<0,05). У 16 років у І фазу менструального циклу крім достовірного зниження кількості СД4+ (р<0,05) і збільшення кількості СД8+ (р<0,05) має місце додаткове зменшення кількості СД16+ (Т-кілери) (р<0,05); у ІІ фазу менструального циклу порушення системного імунітету характеризувалися більш високими цифрами СД23+ (активні В-лімфоцити) (р<0,01). 6. Стан мікробіоценозу статевих шляхів у дівчат, народжених від матерів з ФПН, характеризується в 14 і в 16 років зниженням кількості лактобацил, біфідобактерій і молочнокислих стрептококів на фоні одночасного росту кількості штамів стафілококів і появою штамів ешерихій; протея; грибів роду Candida; мікоплазм і уреплазм. 7. Результати вірусологічного обстеження дівчат із ЗВУР свідчать про високу частоту діагностування вірусної інфекції в сечі – 22,0 % (герпес – 12,0 % і цитомегаловірус – 10,0 %); у слині – 26,0 % (герпес – 15,0 % і цитомегаловірус – 11,0 %) і в піхвових змивах – у 42,0 % (герпес – 25,0 % і цитомегаловірус – 17,0 %). Антитіла до IgG мають місце в 45,0 % (герпес – 25,0 % і цитомегаловірус – 20,0 %), а до IgM – набагато рідше – 11,0 % (герпес – 5,0 % і цитомегаловірус – 6,0 %). Частота діагностування 2 збудників складає 49,0 % з перевагою штамів стафілокока і герпетичної інфекції, 3 – 37,0 % з переважною наявністю герпес + мікоплазма + уреаплазма (10,0 %). 8. Найінформативнішими факторами ризику при прогнозуванні патології пубертатного періоду у дівчат, народжених від матерів з ФПН є: ФПН у матері змішаного генезу; асфіксія тяжкого ступеня; родова травма; постгіпоксична енцефалопатія; геморагічний синдром у ранньому неонатальному періоді; гіпербілірубінемія в ранньому неонатальному періоді; зміни розмірів матки і яєчників у 12 років і гіперпролактинемія в 12 років. 9. Використання запропонованих прогностичних і лікувально-профілактичних заходів у дівчат із ЗВУР дозволяє в 14 років знизити як сумарну частоту патології пубертатного періоду (з 33,0 % до 17,0 %), у тому числі і різних поєднаних форм (з 12,0 % до ІІ – 12,0 %). Також, відбувається зменшення рівня порушень менструального циклу (з 18,0 % до 7,0 %); запальних захворювань (з 12,0 % до 7,0 %) і патологічних змін грудних залоз (з 10,0 % до 2,0 %). В 16 років має місце більш виражене зниження не тільки по сумарній частоті (з 42,0 % до 10,0 %), але і поєднаним формам (з 14,0 % до 4,0 %), а також зменшення рівня порушень менструального циклу (з 22,0 % до 4,0 %); запальних захворювань геніталей (з 15,0 % до 5,0 %); патологічних змін грудних залоз (з 12,0 % до 2,0 %) і гіпоталамічного синдрому (з 7,0 % до 3,0 %). Практичні рекомендації
І. З метою зниження частоти патології пубертатного періоду в дівчат із ЗВУР необхідно використовувати з 12 років диференційований підхід до корекції патології репродуктивної системи, що складається з таких аспектів: 1. При варіанті ЗВУР плода гіпоксичного генезу використовувати: – Коензим композитум – 1 ампула 2 рази на тиждень перші 5 тижнів, а потім 1 раз на тиждень з 6 по 10 тиждень; – Траумель С 1 таблетка 3 рази в день протягом місяця. – Лімфоміазот 10 крапель 3 рази в день протягом місяць; – Галіум-хеель по 10 крапель 3 рази в день, 1 місяць. 2. При варіанті ЗВУР плода на фоні інтраамніального інфікування: – Енгістол 1 таблетка 3 рази в день протягом місяця; – Лімфоміазот 10 крапель 3 рази в день протягом місяця; – Галіум-хеель по 10 крапель 3 рази в день протягом місяця. 3. При поєднаному варіанті ЗВУР плода (поєднання інтраамніального інфікування і гіпоксичного компонента) використовувати: – Лімфоміазот 10 крапель 3 рази в день протягом місяця; – Галіум-хеель по 10 крапель 3 рази в день, 1 місяць; – Коензим композитум 1 ампула 2 рази на тиждень перші 5 тижнів, а потім 1 раз на тиждень з 6 по 10 тиждень; – Траумель С одна таблетка 3 рази в день протягом місяця. – Енгістол 1 таблетка 3 рази в день, 1 місяць; 4. При наявності супутньої соматичної захворюваності додатково до вищеописаних моментів викристовувати: – Гепар композитум 1 ампула 1 раз на тиждень на курс 5 ампул (при захворю-ваннях печінки). – Хепель по 1 таблетці 3 рази в день протягом місяця (при патології жовчного міхура); – Тиреоідеа композитум 1 амп. 1 раз на тиждень, на курс 5 ампул (при тиреоїдній патології); – при захворюваннях шлунково-кишкового тракту – Нукс-вомика гоммакорд по 10 крапель в день – 1 місяць; Мукоза композитум 1 амп. в/м 2 рази на тиждень на курс 5 ампул. ІІ. Для контролю за ефективністю використовуваних лікувально-профілактичних заходів випливає динамічне вивчення найінформативніших клінічних, функціональних і лабораторних методів дослідження. |