Анотація до роботи:

Неєлова О.В. Прогнозування та профілактика перинатальних ускладнень у жінок зі сполучнотканинними дисплазіями. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.01 – акушерство та гінекологія. - Харківський національний медичний університет МОЗ України, Харків, 2008.

Дисертацію присвячено вирішенню проблеми оптимізації ведення вагітності у жінок зі сполучнотканинною дисплазією, яку визначено перинатально значимим патологічним станом. Проведено суцільне ретроспективне дослідження, яке дозволило встановити популяційну частоту СТД, знайти асоціативні зв`язки СТД у жінки з патологією вагітності і пологів, формуванням перинатальних ускладнень, схильністю новонароджених до розладів неонатальної адаптації, гіпоксично-ішемічних церебральних уражень. За результатами проспективних спостережень встановлено типові симптомокомплекси СТД у жінок репродуктивного віку, конкретизовано фактори ризику перинатальної патології, асоційованої із СТД, досліджено, що основою фето-плацентарних порушень у цього контингенту жінок є дисморфогенез плаценти, сутністю якого є розлади метаболізму колагену та природжені судинні аномалії. Запропоновано формалізовану методику поетапного прогнозування перинатальної патології у жінок із СТД, а також доцільність застосування Детралексу як способу патогенетичного впливу на фето-плацентарний комплекс, оптимізації результатів вагітності.

У дисертації наведено нове вирішення актуальної наукової задачі зниження перинатальної патології, сутністю якого є визначення СТД як перинатально значимого патологічного стану, наукове обґрунтування оптимальної системи профілактики фето-плацентарних порушень і неонатальних ускладнень при СТД у вагітних шляхом цільового прогнозування і застосування превентивних заходів, змістом яких є призначення ангіопротектору Детралекс для компенсації негативного впливу СТД на фето-плацентарний комплекс і обмеження препаратів з дією дезагрегантів.

1. Поширеність недиференційованої СТД у жінок репродуктивного віку Харківської популяції складає 69,4% із дольовим розподілом І, ІІ і ІІІ ст. на рівні 52,3%, 46,3%, 1,3%.

2. Гестаційний період при СТД асоційовано із рецидивами безсимптомної загрози переривання вагітності, ЗВР плода, передчасними пологами, ПРНПО, кровотечею після пологів, патологією прикріплення плаценти; новонароджені від жінок зі сполучнотканинними дисплазіями мають підвищену частоту гіпоксично-ішемічних уражень ЦНС, пологових травм і геморагічних ускладнень при найбільшій поширеності цих станів серед хлопчиків (співвідношення з дівчинками 1,5:1).

3. Морфо-функціональний стан посліду при СТД характеризується ознаками сполучнотканинного дисбалансу в децидуальній оболонці плаценти (гіперпродукція незрілого колагену ІІІт. і дефіцит зрілого колагену Іт.), судинними розладами, які обумовлені пригніченням рецепції до ендотеліну-1 та підвищенням рівню апоптозу, на фоні тотальної незрілості ворсинчастого хоріону, що призводить до недостатності плацентарного кровоплину, активізації апоптозу і дегенеративних процесів.

4. Перинатальні ускладнення при СТД формуються на фоні дисморфогенезу плаценти, у результаті спадково обумовлених судинних аномалій і розладів метаболізму колагену, що можна уявити як послідовність процесів: гиперколагенізація шляхом накопичення незрілої фракції колагену внаслідок ферментопатій, підсилення апоптозу та пригнічення ендотеліальної рецепції призводять до гіпоксії, колагенізація обумовлює склеротичні зміни в плацентарній тканині; формується недостатність плацентарного кровоплину, яка потенціюється генетично детермінованими ангіопатіями, що підсилює гіпоксію, склеротичні зміни, апоптоз і зниження ендотеліальної рецепції. Неефективність компенсаторно-пристосувальних процесів замикає хибне коло.

5. Реалізація вторинної профілактики перинатальної патології при сполучнотканинній дисплазії є можливою за умов цільового прогнозування ризику плацентарних порушень і реабілітації плаценти шляхом застосування з ІІ триместру вагітності по 1000 мг двічі на добу двома місячними курсами ангіопротектору Детралекс як медикаментозного супроводу при обмеженні засобів реологічної, дезагрегантної, судинної дії.

Публікації автора:

1. О.В. Неєлова. Про генетичні аспекти перинатальної патології // Вісник Харківського національного університету ім. В.Н.Каразіна.- 2006.-№720, Медицина, вип. 12.- С.114-117.

2. О.В. Неєлова. Клініко-морфологічне обгрунтування диференційованого підходу до ведення вагітності у жінок із проявами сполучнотканинної дисплазії // Медицина и …- 2008.-№4 - С.

3. Л.Г. Назаренко, О.В. Неєлова. Про детермінанти і маркери сполучнотканинної дисплазії у вагітних // Проблемы, достижения и перспективы развития медико-биологических наук и практического здравоохранения: Труды Крымского государственного медицинского университета им. С.И. Георгиевского /.-2006.-Т.142, ч.ІІ.-С.142-145. (Автором визначено зв`язки між СТД, АВО-приналежністю та особливостями будови судин вагітної матки).

4. Л.Г. Назаренко, О.В. Неєлова. Сполучнотканинні дисплазії – проблема сучасного акушерства та перинатології // Педіатрія, акушерство та гінекологія.-2005.-№6.-С.93-98. (Автором виконано узагальнений аналіз літератури щодо місця СТД у патології перинатального періоду).

5. Л.Г. Назаренко, О.В. Неєлова. Морфологія плацентарної недостатності (ПН) при вагітності, асоційованій із сполучнотканинними дисплазіями (СТД) // Медико-социальные проблемы семьи - 2006.-Т.11, №3.- -С.54-56. (Автором проведено порівняння морфологічних даних послідів при СТД і без неї).

6. Л.Г. Назаренко, О.В. Неєлова. Спадкові аспекти перинатальної патології // Вісник наукових досліджень -2005.-№4.- С.6-7. (Автором виявлено критерії прогнозу та профілактики ГІУ ЦНС у новонароджених від жінок із СТД).

7.Деклараційний патент України на корисну модель №22873 UА МПК А61К31/00. Спосіб лікування фетоплацентарної недостатності у вагітних із сполучнотканинною дисплазією / Л.Г. Назаренко, О.В. Неєлова, О.В. Ромадіна, В.В. Грабар / заявка № u 200613992.-заявл. 28.12.2006.-опубл.25.04.2007-бюл. «Промислова власність» №5, 2007р. (Автором визначено ефективність лікування ПН при СТД Детралексом, написано формулу і реферат винаходу).

8. Деклараційний патент України на корисну модель №24018 UА МПК А61В8/00. Спосіб діагностики фетоплацентарної недостатності та затримки розвитку внутрішньоутробного плоду у жінок-носіїв фенотипу сполучнотканинної дисплазії / О.В. Неєлова / заявка № u 200702157.-заявл. 28.02.2007.-опубл.11.06.2007-бюл. «Промислова власність» №8, 2007р. (Автором розроблено алгоритм прогнозу розвитку ПН та ЗВР плода при СТД, написано формулу і реферат винаходу).