Айкашев Сергій Анатолійович. Прогнозування та профілактика ускладнень при штучному перериванні незапланованої вагітності на ранніх термінах : Дис... канд. наук: 14.01.01 - 2007.
Анотація до роботи:
Айкашев С.А. Прогнозування та профілактика ускладнень при штучному перериванні незапланованої вагітності на ранніх термінах. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за фахом 14.01.01 – акушерство і гінекологія. – Науково-дослідний інститут медичних проблем сім'ї Донецького державного медичного університету ім. М. Горького МОЗ України, Донецьк, 2007.
В дисертації приведено рішення однієї з актуальних задач гінекології – профілактика ускладнень при перериванні вагітності в ранніх термінах на підставі вивчення медико-соціального статусу, контрацептивної поведінки, якості життя, стану імунокомпетентних клітин, деяких гормонів та інтерлейкинів, а також ранніх і пізніх ускладнень, науково обгрунтована і розроблена схема їх прогнозування і профілактики.
Виявлено, що загальна кількість ранніх ускладнень після підготовки складає 19% випадків, із них: 5% після медикаментозного переривання та 14% – після хірургічного, а без підготовки – 30%, із них: після медикаментозного переривання – 10% та після хірургічного – 20% (р<0,05). Пізні ускладнення після підготовки склали 35%, із них: 20% – після вакуум-аспірації та 15% – після медикаментозного переривання, без неї – 58%, із них: після вакуум-аспірації – 38% та після медикаментозного переривання – 20% (р<0,05).
Доведено, що пригнічення медіатора MIF в 1,5 рази, підвищення показників спонтанного НСТ-тесту і К в 1,1 рази, і ІЛ-6 в 1,2 рази, зниження рівня гормонів П в 1,5 рази, Е3 – в 4 рази, Е2 – в 2,3 рази, ІЛ-2 і ІЛ-4 – в 1,1 рази, значень ІНА – в 1,3 рази і ФІ – в 1,1 рази на ранніх термінах гестації (р<0,05), є критеріями прогнозування післяабортних ускладнень. Виявлена пряма кореляційна залежність між ризиком ускладнень і поперечним розміром матки на 10-ту добу після медикаментозного переривання вагітності.
Розроблена схема «Заходи профілактики і реабілітації до і після переривання непланованої вагітності в ранніх термінах» сприяла підвищенню ефективності профілактичних заходів і зниженню кількості ранніх і пізніх ускладнень при застосуванні вакуум-аспірації на 24% і медикаментозного методу – на 10%.
В дисертації приведено рішення однієї з актуальних задач гінекології –профілактики ускладнень при перериванні вагітності в ранніх термінах на підставі вивчення медико-соціального статусу, контрацептивної поведінки, якості життя, стану імунокомпетентних клітин, деяких гормонів та інтерлейкінів, а також ранніх і пізніх ускладнень, науково обгрунтована і розроблена схема їх прогнозування і профілактики.
1. На підставі ретроспективного аналізу встановлено, що переривання вагітності в ранніх термінах гестації у пацієнток часто супроводжуєтся розвитком ускладнень в ранньому періоді, таких як: ендометрити – в 6,5% випадків, гематометра – 5,4%, кровотечі – 6,1%, затримка плідного яйця – 3,9%; в пізньому післяабортному періоді: ПМФ – в 13,1%, ЕШМ – 8,2%, аднексити – 15,1%, ендометрит – 5,9%. Більше половини жінок (56,5%) не використовували методи контрацепції, а віддавали перевагу презервативам – (30%). Показники якості життя перед МПВ знижувались менше, ніж перед ВА: в 1,3 рази були вищі сприятливі показники здоров`я; в 1,2 рази – більшою кількість жінок адаптованої поведінки, в 1,6 рази рідше зустрічалась актуалізація патологічних характеристик свого стану (р<0,05).
2. Встановлено, що загальна кількість ранніх ускладнень після запропонованих профілактичних заходів складає 19% випадків, із них: 5% – після МПВ та 14% – після ВА, а без запропонованих заходів – 30%, із них: після МПВ -10% та 20% після ВА (р<0,05). Пізні ускладнення після запропонованих профілактичних заходів склали 35%, із них: 20% – після ВА та 15% – після МПВ, та без запропонованих заходів – 58%, із них: після ВА – 38% та після МПВ – 20% (р<0,05).
3. Досліджено, що стан імунної системи у пацієнток залежить від методу переривання: на 10-ту добу після МПВ показники імунної відповіді CD25+ (4,9±1,20%), CD11b+ (15,10±1,10%), HLA DR (10,6±1,1%), IgA (1,4±0,1 г/л), IgM (1,32±0,1 г/л) поверталися до таких, як у здорових невагітних пацієнток, а після ВА зберігалося зниження функціонального резерву нейтрофілів НСТз (38,2±1,7%), ІНА (0,76±0,13%) (р<0,05).
4. Показники рівнів гормонів та інтерлейкинів на 3-ю добу у обстежених пацієнток після запропонованих профілактичних заходів, як після ВА, так і після МПВ були вищими, ніж у здорових жінок (р<0,05). Після ВА спостерігалась кореляційна залежність високої сили між ІЛ-2 і ІЛ-6 (r=+0,7316), а після МПВ всі показники, що вивчались, мали прямий і високий кореляційний зв'язок. На 10-ту добу після МПВ показники повернулися до фізіологічної норми, а після ВА були вищими, ніж у здорових: рівні П (19,7±1,1 нмоль/л), Е3 (0,4±0,01 нмоль/л), Е2 (0,6±0,1 нмоль/л), ІЛ-2 (10,5±0,2 пг/мл), ІЛ-4 (10,1±0,2 пг/мл), ІЛ-6 (11,3±0,4 пг/мл).
5. Доведено, що пригнічення медіатора MIF в 1,5 рази, підвищення показників спонтанного НСТ-тесту і К в 1,1 рази, ІЛ-6 в 1,2 рази, зниження рівня П в 1,5 рази, Е3 – в 4 рази, Е2 – в 2,3 рази, ІЛ-2 і ІЛ-4 в 1,1 рази, значень ІНА – в 1,3 рази і ФІ – в 1,1 рази на ранніх термінах гестації (р<0,05), є критеріями прогнозування післяабортних ускладнень. Виявлена пряма кореляційна залежність між ризиком розвитку ускладнень і поперечним розміром матки на 10-ту добу після МПВ.
6. Розроблена та впроваджена в практичну роботу схема «Заходи профілактики і реабілітації до і після переривання непланованої вагітності в ранніх термінах» сприяла зниженню кількості ранніх і пізніх ускладнень при перериванні вагітності методом ВА на 24% (з них ранні – на 8% і пізні – на 16%) і МПВ – на 10% (з них на 5% – ранні і пізні – на 5%), що свідчить про її високу ефективність.
Публікації автора:
Формирование здорового образа жизни и его роль в профилактике нарушений репродуктивного здоровья // Основы репродуктивной медицины: Практическое руководство/ Под ред. проф. В.К. Чайки. – Донецк: ООО “Альматео”, 2001. – С.575-578. (Співавт.: Квашенко В.П.) (Провів аналіз результатів, обгрунтував висновки, узагальнення, підготував до друку).
Место семейного врача в оказании амбулаторной акушерско-гинекологической помощи // Современные направления амбулаторной помощи в акушерстве и гинекологии. – Донецк: ООО “Лебедь”, 2003. – С.333–338. (Співавт.: Квашенко В.П., Рогова О.М.) (Обрав напрямок дослідження, провів аналіз результатів, обгрунтував висновки, підготував до друку).
Вопросы профилактики непланируемой беременности у девочек-подростков: Научный обзор // Медико-социальные проблемы семьи. – 1996. –Т. 1, № 1. – С. 81-87. (Співавт.: Квашенко В.П., Липчанська Л.Ф., Бородин О.Д) (Аналіз літератури, обгрунтував висновки).
Системный подход к охране здоровья населения по семейному принципу // Медико-социальные проблемы семьи. – 2001. – Т.6, №2. – С.27. (Співавт.: Чайка В.К., Орда О.М.) (Провів дискусію, обгрунтував висновки).
Применение аромафизиотерапии в лечении женщин с нарушением менструального цикла на фоне хронического сальпингоофорита // Вестник физиотерапии и курортологи. – 2001. – № 3. – С. 52-53. (Співавт.: Квашенко В.П., Богослав Ю.П.) (Провів дискусію, обгрунтував висновки).
Применение препарата Новинет у женщин репродуктивного возраста с хроническим рецидивом, кандидозным вульвовагинитом // Здоровье женщины. – 2001. – № 4 (8). – С.49-51. (Співавт.: Квашенко В.П., Богослав Ю.П.)(Розробив программу дослідження, узагальнення).
Изменение некоторых иммунологических показателей у женщин в зависимости от фазы менструального цикла // Медико-социальные проблемы семьи. – 2003. – Т.8, №3. – С. 68-71. (Співавт.: Квашенко В.П., Богослав Ю.П., Зоркова О.В. та ін.) (Клінічні спостереження, обгрунтував висновки, підготував до друку).
Микроценоз влагалища у женщин после медикаментозного прерывания непланированной беременности // Журнал дерматовенерологии и косметологии им. Н.А. Торсуева. – 2004. – № 1-2. – С.161-162. (Співавт.: Квашенко В.П., Липчанська Л.Ф., Марченко І.В.) (Розробив программу дослідження, провів підбір пацієнток, обгрунтував висновки).
Опыт применения Гиналгина для профилактики и подготовки женщин с нарушением микроценоза влагалища к медикаментозному прерыванию непланированной беременности // Дерматовенерології косметології ім. М.О. Торсуєва. – 2005. – №1-2. – С.218. (Співавт.: Мирович Д.Ю., Марченко І.В., Герасимов І.Г.) (Аналіз літератури, підбір пацієнток, узагальнення).
Функциональное состояние иммунокомпетентных клеток в периферической крови у пациенток в ранние сроки беременности // Український медичний альманах. – 2006. – Т.9, №6 – С. 7-9. (Виконав самостійно).
Экономическая эффективность профилактических мероприятий при проведении медикаментозного прерывания непланированной беременности // Медико-социальные проблемы семьи – 2006. – Т.11, №4. – С. 86-89. (Виконав самостійно).
Основные пути профилактики прерывания непланированной беременности в ранних сроках и коррекция осложнений // Здоровье женщины. – 2006. – № 4 (28). – С. 166-170. (Співавт.: Чайка В.К., Квашенко В.П.) (Розробив профілактичні заходи, обгрунтував узагальнення і висновки).
Показатели качества жизни женщин в ожидании прерывания беременности медикаментозным путем и оперативным абортом // Український медичний альманах. – 2007. – Т.10, №1. – С. 7-10. (Співавт.: Давидова Н.А.) (Аналіз, узагальнення, обгрунтував висновки).
Медико-социальный статус и контрацептивное поведение пациенток при прерывании беременности в ранние сроки // Репротуктивное здоровье женщины. – 2007. – № 2 (31) – С. 105-108. (Співавт.: Сай С.Ю.) (Аналіз, узагальнення, провів підбір пацієнток, обгрунтував висновки).
Валеологічні основи сімейного життя (програма спецкурсу для вчителів). – Донецьк, 2000. – 45с. (Співавт.: Чайка В.К., Квашенко В.П., Видумчик Г.Ф. та ін.) (Провів аналіз результатів, обгрунтував висновки, підготував до друку).
Спосіб підвищення захистних сил організму при запальних захворюваннях // Патент України № 28656 А, МПК: А61N5/00. – Заявка № 97084089 від 2.10. 1998. – Опубл. 16.10.2000. – Бюл. № 5-11.(Співавт.: Липчанська Л.Ф., Матійцив О.Б., Харлап І.В.). (Дисертант є співавтором ідеї винаходу, розробив методику лікування, обгрунтував висновки).
Медицинские аспекты полового воспитания и использования современных методов контрацепции у подростков // Актуальные вопросы профилактики, диагностики и лечения заболеваний репродуктивной системы у детей и подростков: Тез. докл. I международного регионального научно-практического семинара. – Славяногорск-Донецк, 2000. – С.17-18. (Співавт.: Квашенко В.П.) (Розробив программу, провів аналіз результатів).
Системный подход к охране здоровья населения в Донецком регионе по семейному принципу // Проблемы здоровья семьи – 2000: Материалы IV Международной научно-образовательной конференции. – Пермь-Сусс (Тунис), 2000. – С.10-12. (Співавт.: Чайка В.К., Квашенко В.П., Видумчик Г.Ф.) (Провів аналіз результатів, обгрунтував висновки ).
Особенности лечения урогенитального хламидиоза в ранних сроках беременности // Ранние сроки беременности. Проблемы, пути решения, перспективы. Материалы 1 Международной конференции. – М., 2002. – С.298-302. (Співавт.: Мирович Д.Ю., Матійцив О.Б.) (Обрав напрямок дослідження, провів аналіз результатів, обгрунтував висновки).
Аромафизиотерапия в лечении женщин с нарушениями менструального цикла на фоне хронического сальпингоофорита // Стан репродуктивного здоров'я в Украiнi та шляхи його покращення: Збiрник наукових праць. – Киiв, 2002. – С.21-23. (Співавт.: Квашенко В.П., Богослав Ю.П., Томачинська Л.П.) (Провів підбір пацієнток, обгрунтував висновки).
Развитие и внедрение программы по валеологии, планированию семьи в условиях поликлиник, консультаций, школ, различных учебных заведений для организации адекватной медико-социальной профилактической помощи семьям Донецкого региона // Актуальные вопросы профилактики, диагностики и лечения заболеваний репродуктивной системы у детей и подростков. – Славяногорск–Донецк, 2003. – С. 69-70. (Співавт.: Чайка В.К., Квашенко В.П., Матицина Л.О.) (Розробив программу дослідження, провів аналіз результатів).
Профилактические мероприятия на фоне применения комбинированных оральных контрацептивов // Актуальные вопросы гинекологической эндокринологии детского, подросткового и репродуктивного возраста: тезисы докладов и материалы III-й международной региональной научно-практической школы-семинара (2-6 февраля, 2004г.). – Святогорск–Донецк, 2004. – С. 55-56. (Співавт.: Квашенко В.П., Матицина Л.О., Мирович Д.Ю.) (Розробив программу дослідження, обгрунтував висновки, підготував до друку).
