Анотація до роботи:

Дубініна В.Г. Прогнозування і рання діагностика пухлинних захворювань ендометрія. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук за спеціальністю 14.01.01 – акушерство та гінекологія. – Національна медична академія післядипломної освіти ім. П.Л. Шупіка МОЗ України, Київ, 2007.

Представлена робота присвячена підвищенню ефективності індивідуальної профілактики і прогнозування виникнення пухлинних захворювань ендометрія у жінок зі спадковою детермінацією і хворих з верифікованою патологією ендометрія та формуванню теоретичної бази для впровадження молекулярно-генетичних методів як фундаменту моделі загальної системи ранньої діагностики і профілактики онкозахворювань. Виявлені порушення на генетичному, хромосомному, тканинному та системному рівнях дали можливість розглядати пухлинні захворювання ендометрія як дизрегуляційну патологію, а вперше запропоновані доклінічні діагностичні критерії їх розвитку (фрагільні сайти, мікросателітна нестабільність, індекс пухлинної реактивності, активність тканинної NO-синтази, стан рецепторного апарату ендометрія) поглиблюють уявлення про механізми канцерогенезу і можуть використовуватися в спеціалізованих клінічних закладах. Єдиною можливістю індивідуального прогнозування виникнення і варіанта розвитку пухлинних захворювань ендометрія є розробка і впровадження ДНК-біочипа, що включає гени, зацікавлені у формуванні та розвитку пухлинної патології ендометрія.

У дисертації наведено теоретичне узагальнення наукових досліджень по вивченню патогенетичних механізмів розвитку пухлин ендометрія на молекулярно-генетичному, хромосомному, тканинному, системному та загальноорганізменному рівнях, що дозволяє кваліфікувати роботу як новий напрямок у вирішенні наукової проблеми в галузі акушерства і гінекології. Проведене дослідження створює теоретичну базу для розробки скринінгових програм із застосуванням молекулярно-генетичних методів, що є основним елементом стратегічної тактики боротьби з онкозахворюваннями.

1. Пухлинна патологія ендометрія – генетично обумовлена дизрегуляційна патологія з наявністю дисбалансу в роботі основних регуляторних систем. Найбільш впливовими чинниками ризику виникнення і прогресування пухлинної патології ендометрія слід вважати порушення метаболізму, обтяжений генеалогічний анамнез, травматизацію слизової оболонки матки в анамнезі, а також порушення функціонального стану системи «гіпофіз – яєчники – щитоподібна залоза – матка».

2. Характерною особливістю тканинних механізмів регуляції проліферативних процесів ендометрія є активність NO-синтази як універсального маркера дизрегуляції. Зменшення активності цього фермента, що відбувається синхронно зі зменшенням кількості рецепторів до естрадіолу та прогестерону в бік їх зникнення при прогресуванні захворювання, може бути прогностичним критерієм переходу гіперпластичних процесів у неопластичні.

3. Проведені імунологічні дослідження показали, що у 74 % хворих на пухлинну патологію ендометрія мають місце ті чи інші порушення показників клітинного імунітету, що майже у 7 разів перевищує частоту виявлення відповідних імунологічних відхилень у контрольній групі. У хворих з верифікованою аденокарциномою ендометрія частіше за все виявляються порушення відносного вмісту у крові Т-хелперів і Т-цитотоксичних клітин. Оцінка ізольованих показників клітинного імунітету у пацієнток з різними видами пухлинної трансформації ендометрія не відбиває тяжкості патологічного процесу, та не може бути використана в якості діагностичного маркера. З метою підвищення інформативності імунологічних досліджень було розроблено новий оціночний критерій під назвою «індекс пухлиноспецифічної реактивності» (ІПР), який дозволяє прогнозувати динаміку пухлинного процесу і може використовуватися як один із скринінгових критеріїв формування пухлини ендометрія. Застосування ІПР дозволило вперше описати 2 типи сукупних змін показників клітинного імунітету, характерних для осіб з пухлинною патологією. Виявлено пряму кореляцію між рівнями трийодтироніну та відносним вмістом ЕК у крові, а також між рівнем тиреотропного гормону і відносним вмістом Т-клітин у периферичному кровотоку, що свідчить про важливу роль функціонального стану щитовидної залози у протипухлинній реактивності організму.

4. Частота виявлення раку тіла матки у пацієнток з обтяженим сімейним онкоанамнезом складає 15,8 %. Рівень спонтанних хромосомних аберацій у пацієнток із залозистою, атиповою гіперплазією ендометрія та аденокарциномою ендометрія становить 7,1 %, 29,9 % і 26,5 % відповідно.

5. При дослідженні метафазних пластинок лімфоцитів периферичної крові у хворих на пухлинну патологію ендометрія сумарно виявлено 31 сайт фрагільності хромосом; 4 сайти фрагільності 1q2.5-4.1; 2q2.4-31; 4q1.5; 5q1.4 виявлено у пацієнток з атиповою гіперплазією ендометрія й аденокарциномою ендометрія як з обтяженим сімейним онкоанамнезом, так і без нього. У хворих з обтяженим сімейним анамнезом по онкопатології виявлено 4 фрагільних сайти 17q2.2; 1q2.2; 1q1.4; 2p1.5-2.2, які не зустрічаються у хворих без обтяженого сімейного онкоанамнезу, що свідчить про генетичну детермінацію та полігенну природу пухлинної патології ендометрія.

6. Проведені молекулярно-генетичні дослідження свідчать про зміни у групах онкогенів, генів-супресорів, генів стероїдних рецепторів та стероїдогенезу та генів системи детоксикації. Аналіз співвідношення генотипів гена NAT2 із швидким і повільним ацетилюванням у хворих на рак ендометрія вперше виявив, що повільно ацетилюючий алель S2 (мутація 590 G-A) гена ариламін N-ацетил трансферази 2 з високим ступенем достовірності (Р<0,001) присутній у хворих на рак ендометрія. Ділянки ДНК, розташовані в геномі людини між мікросателітними послідовностями, відіграють суттєву еволюційну роль, оскільки відбивають певний рівень популяційного поліморфізму (до 43 %). Суттєві відмінності молекулярно-генетичного рівня між нормою та патологією (до 71, 4 %) однієї людини свідчать про участь ISSR-локусів у пухлиноутворенні або ж про їх зчеплення із впливовими локусами. Встановлена гомологія поліморфних фрагментів, отриманих методом ISSR-праймування, із певними послідовностями в геномі людини і визначена можлива функція ділянок ДНК, що розташовані між мікросателітними повторами і мають внесок у мінливість механізмів пухлиноутворення.

7. У пацієнток з різними формами пухлинної трансформації ендометрія, у тому числі і в разі відсутності верифікованої патології, у системах регуляції ендокринного, імунного, серцево-судинного, дихального та нейросенсорного статусів організма з різною частотою і з різними варіаціями реєструються дизрегуляторні стани. Визначення індивідуального санотипу та інтерпретація диференціюючих напружень дозволяє обгрунтувати адресні методи їх корекції, що сприяє підвищенню функціональної стійкості організму в умовах формування пухлинної патології.

8. Виявлені порушення на генетичному, хромосомному, тканинному та системному рівнях дають можливість розглядати пухлинні захворювання ендометрія як дизрегуляційну патологію, запроновані доклінічні діагностичні критерії їх розвитку (фрагільні сайти, мікросателітна нестабільність, індекс пухлинної реактивності, активність NO-синтази, стан рецепторного апарату ендометрія) поглиблюють уявлення про механізми канцерогенезу і можуть використовуватися у спеціалізованих клінічних закладах. Єдиним шляхом створення доступної донозологічної скринінгової системи є створення повногеномного ДНК-чипа, підтвердженням чого є проведене дослідження.

Практичні рекомендації

1. Пацієнтки, що мають контакт із мутагенами, а також ті, в анамнезі яких є факт кількаразової травматизації ендометрія, особливо при наявності онкообтяженості, повинні бути віднесені до групи підвищеного ризику розвитку пухлин ендометрія з відповідною зміною у скринінгових і лікувальних заходах.

2. При лікуванні пацієнток з пухлинними захворюваннями ендометрія, навіть у разі відсутності специфічних скарг, особливу увагу слід приділяти функціональному станові щитовидної залози як універсального санорегулятора й ендокринного органа, зчепленого з показниками клітинного імунітету.

3. Використання імуногістохімічного визначення рецепторного профілю ендометрія дозволяє диференційовано підходити до лікування пацієнток з пухлинною патологією цієї локалізації. У онкообтяженого контингенту хворих при збереженому рецепторному профілі лікування потрібно починати з призначення гормональної терапії із щомісячним моніторингом її ефективності. В разі недостатньої кількості рецепторів або при їх відсутності, а також коли ефект від гормонотерапії негативний, слід застосовувати кріоаблативні технології, що нормалізують рецепторний статус слизової оболонки матки, і лише в разі неефективності удаватися до ендоскопічної аблації або резекції ендометрія.

4. В ході лікування пацієнток з пухлинними захворюваннями ендометрія при наявності онкообтяженості небажано використовувати внутрішньоматкові гормональні системи, які виключають можливість динамічного моніторингу тканинних змін, тому що мутації у промоторних регіонах рецепторів, які з великою частотою зустрічаються у цієї групи пацієнток, роблять тканину ендометрія нечутливою до гормональної терапії.

5. Активність оксиду азоту в тканині ендометрія є маркером тканинного саногенезу. Визначення цього показника при зіставленні з морфологічною картиною тканини дозволяє прогнозувати динаміку пухлинного процесу.

6. Визначення індексу пухлиноспецифічної реактивності при лікуванні пацієнток з комплексною й атиповою гіперплазією ендометрія дозволяє прогнозувати динаміку пухлинного процесу і вчасно вносити патогенетично обґрунтовані корективи у схеми лікування хворих з цією патологією.

7. Визначення фрагільних (ламких) сайтів хромосом може слугувати показником загальної нестабільності геному, а їх специфічна локалізація може бути маркером схильності до розвитку пухлин різних локалізацій. На підставі визначення ламкості сайтів і аналізу факторів, що призводять до нестабільності геному конкретної пацієнтки, необхідно вносити корективи, що усувають агресивні чинники. Разом з тим факт стабілізації геному в ході терапії відбиває загальноорганізменні саногенетичні тенденції і свідчить про стабілізацію патологічного процесу.

8. Визначення індивідуального санотипу дає можливість виробити комплексну лікувальну тактику, що дозволяє досягти функціональної рівноваги і призначуваним специфічним лікуванням не виснажувати власний саногенетичний потенціал.

9. Доцільно проводити на доклінічному етапі генетичний скринінг із застосуванням ДНК-чіпової технології, яка об’єктивізує і значно спрощує формування груп ризику виникнення пухлин ендометрія; дозволить індивідуалізувати скринінг; вносити патогенетично обґрунтовані корективи у схеми лікування хворих з цією патологією залежно від приналежності зацікавлених генів до тієї чи іншої групи; вчасно й обґрунтовано застосовувати органозберігаючі малоінвазійні технології у хворих з високим ризиком узлоякіснення тканини ендометрія.

Публікації автора:

1. Перспективи ендохірургії в гінекології / Запорожан В.М., Гладчук І.З., Рожковська Н.М., Дубініна В.Г. // Вісник наукових досліджень. – 2002. – № 2 (додаток). – С. 10-11. (Внесок дисертанта: обговорення результатів та висновків, участь у доборі літератури та клінічного матеріалу).

2. Дубинина В.Г., Рыбин А.И. Иммунно-эндокринные взаимоотношения у женщин репродуктивного возраста с различными видами трансформации эндометрия // Буковинський медичний вісник. – 2002. – Т. 6, № 3. – С. 215-220. (Внесок дисертанта: постановка завдань дослідження, обговорення результатів, формулювання висновків, добір матеріалу).

3. Роль эндогенного оксида азота в индукции опухолевого роста / Запорожан В.Н., Гоженко А.И., Корнеенко Т.В., Макулькин Р.Ф., Дубинина В.Г. // Український журнал екстремальної медицини імені Г.О. Можаєва. – 2002. – № 2. – Т. 3. –
   С. 77-83. (Внесок дисертанта: обговорення результатів та висновків, добір літератури та клінічного матеріалу).

4. Дубініна В.Г., Рибін А.І. Біологічна роль оксиду азоту в ендометрії жінок репродуктивного віку // Одеський медичний журнал. – 2002. – № 4 (72). –
   С. 112-114. (Внесок дисертанта: постановка завдань дослідження, обговорення результатів, формулювання висновків, добір матеріалу).

5. NO-синтазная активность при различных видах гиперпластических процессов эндометрия / Запорожан В.Н., Насибуллин Б.А., Дубинина В.Г., Рыбин А.И. // Вісник морфології. – 2003. – Т.9, № 1. – С. 17-19. (Внесок дисертанта: обговорення результатів, формулювання висновків, участь в дослідженні, добір клінічного матеріалу).

6. Гістеректомія: вибір доступу / Запорожан В.М., Гладчук І.З., Рожковська Н.М., Дубініна В.Г., Процепко О.О. // Вісник наукових досліджень. – 2003. – № 1. –
   С. 107-108. (Внесок дисертанта: обговорення результатів та висновків, участь у доборі клінічного матеріалу).

7. Дубинина В.Г., Рыбин А.И. Оксид азота в эндометрии женщин репродуктивного возраста с гиперпластическими процессами эндометрия // Репродуктивное здоровье женщины. – 2003. – № 1 (13). – С. 77-79. (Внесок дисертанта: постановка завдань дослідження, обговорення результатів, формулювання висновків, добір клінічного матеріалу).

8. Дубініна В.Г., Кузєва Н.Г. Міома матки: сучасний погляд на етіопатогенетичні ланки // Одеський медичний журнал. – 2003. – № 2 (76 ). –
   С. 88-92. (Внесок дисертанта: формулювання ідеї огляду, добір літератури та її аналіз, оцінка стану проблеми, написання огляду).

9. Дубініна В.Г., Кузєва Н.Г. Органозберігаючі ендовідеохірургічні операції в лікуванні міоми матки // Одеський медичний журнал. – 2003. – № 4 (78). –
   С. 33-37. (Внесок дисертанта: постановка завдань дослідження, обговорення результатів, формулювання висновків, участь у доборі клінічного матеріалу, написання статті).

10. Молекули середньої маси у жінок репродуктивного віку с гіперпластичними процесами ендометрія / Гоженко А.І., Дубініна В.Г., Доломатов С.І., Рибін А.І. // Одеський медичний журнал. – 2003. – № 6 (80). – С. 59-61. (Внесок дисертанта: обговорення результатів, формулювання висновків, організація дослідження та добір клінічного матеріалу).

11. Дубініна В.Г., Літовкін К.В., Бубнов В.В. Технологія піросеквенування та її використання в клінічній практиці // Досягнення біології та медицини. – 2005. – № 1 (5). – С. 73-77. (Внесок дисертанта: постановка завдань дослідження, організація дослідження та добір клінічного матеріалу).

12. Алельний поліморфізм генів GSTM1 і NAT2 у жінок, хворих на рак ендометрія та з міомою матки / Дубініна В.Г., Вербицька Т.Г., Бубнов В.В., Кузєва Н.Г., Морозюк О.М., Ануфрієв М.Г. // Збірник наукових праць співробітників КМАПО
    ім. П.Л. Шупика. – Вип. 14, кн. 3. – С. 242-247. (Внесок дисертанта: визначення клінічної проблеми, постановка завдань дослідження, обговорення результатів та висновків, оформлення статті, добір клінічного матеріалу).

13. Дубинина В.Г. Оксид азота и дизрегуляционная патология организма человека // Буковинський медичний вісник. – 2005. – Т. 9, № 4. – С. 23-27.

14. Дубініна В.Г., Боброва В.М., Бубнов В.В. Фрагільні ділянки хромосом лімфоцитів периферичної крові у хворих на рак ендометрія // Одеський медичний журнал. – 2005. – № 4 (90). – С. 56-60. (Внесок дисертанта: постановка завдань дослідження, обговорення результатів, написання та оформлення, добір клінічного матеріалу).

15. Аналіз 174 G/C поліморфізму промоторного регіону гена IL-6 хворих на рак ендометрія з використанням технології піросеквенування / Дубініна В.Г., Літовкін К.В., Вербицька Т.Г., Бубнов В.В., Ануфрієв М.Г // Одеський медичний журнал. – 2005. – № 5 (91). – С. 59-61. (Внесок дисертанта: формулювання ідеї дослідження, обговорення результатів, формулювання висновків, оформлення статті, добір клінічного матеріалу).

16. Випадок міоми матки великих розмірів, яка розвинулася на фоні першої вагітності у пацієнтки 32 років / Дубініна В.Г., Степула В.В., Лук’янчук О.В.,
    Рибін А.І. // Одеський медичний журнал. – 2005. – № 6 (92). – С. 94-96. (Внесок дисертанта: формулювання ідеї статті).

17. Поліморфізм генів стероїдогенезу CYP19, CYP17, ESRA, ER2, PGR у хворих з міомою матки та раком ендометрія / Дубініна В.Г., Доменюк В.П., Вербицька Т.Г., Бубнов В.В. // Репродуктивное здоровье женщины. – 2006. – № 1(25). – С. 223-225. (Внесок дисертанта: формулювання ідеї дослідження, постановка завдань, обговорення результатів та висновків, оформлення, добір клінічного матеріалу).

18. Мінливість ДНК між мікросателітними повторами у хворих з міомою матки / Дубініна В.Г., Доменюк В.П., Вербицька Т.Г., Бубнов В.В. // Репродуктивное здоровье женщины. – 2006. – № 2 (26). – С. 85-87. (Внесок дисертанта: постановка завдань дослідження, аналіз результатів та участь в формулюванні висновків, організація дослідження, добір клінічного матеріалу).

19. Поліморфізм промоторів естрогенових рецепторів альфа і бета при раку ендометрія / Дубініна В.Г., Доменюк В.П., Вербицька Т.Г., Бубнов В.В. // Досягнення біології та медицини. – 2006. – № 2 (8). – С. 3-6. (Внесок дисертанта: визначення клінічної проблеми, постановка завдань дослідження, обговорення результатів та висновків, оформлення, добір клінічного матеріалу).

20. Дослідження мікросателітної нестабільності генотипів хворих з міомою матки / Дубініна В.Г., Бубнов В.В., Доменюк В.П., Вербицька Т.Г. // Одеський медичний журнал. – 2006. – № 2 (94). – С. 50-53. (Внесок дисертанта: визначення клінічної проблеми, постановка завдань дослідження, обговорення результатів, участь у формулюванні висновків, оформлення статті, добір клінічного матеріалу).

21. Дубініна В.Г., Боброва В.М. Генетичні аспекти розвитку раку ендометрія // Одеський медичний журнал. – 2006. – № 3 (95). – С. 50-57. (Внесок дисертанта: визначення клінічної проблеми, постановка завдань дослідження, обговорення результатів, формулювання висновків, добір клінічного матеріалу).

22. Дубинина В.Г., Боброва В.Н., Бубнов В.В. Спонтанная хромосомная нестабильность лимфоцитов периферической крови у больных раком эндометрия // Медико-соціальні проблеми сім’ї. – 2006. – Т. 11, № 4. – С. 9-15. (Внесок дисертанта: визначення клінічної проблеми, постановка завдань дослідження, обговорення результатів, висновків, клінічних та дослідницьких перспектив напрямку, добір клінічного матеріалу).

23. Дубініна В.Г. Сучасні підходи до лікування гіперпластичних процесів ендометрія // Одеський медичний журнал. – 2006. – № 6 (98). – С. 83-86.

24. Дубініна В.Г. Оцінка стану ендометрія жінок репродуктивного віку: альтернативні підходи // Клінічна анатомія та оперативна хірургія. – 2006. – Т. 5, № 1. – С. 65-68.

25. Дубініна В.Г., Пономаренко А.І. Аналіз результатів імунофенотипування лімфоцитів периферичної крові у пацієнтів гінекологічної клініки // Здоров’я жінки. – 2007. – № 1 (29). – С. 164-168. (Внесок дисертанта: визначення клінічної проблеми, постановка завдань дослідження, обговорення результатів, участь у формулюванні висновків, добір клінічного матеріалу).

26. Дубініна В.Г. Експресія рецепторів стероїдних гормонів при різних видах гіперпластичних процесів ендометрія // Досягнення біології та медицини. – 2007. – № 1 (9). – С. 11-14.

27. Дубініна В.Г. Информативность иммунофенотипирования при диагностике опухолевой патологии не гематологического профиля // Буковинський медичний вісник. – 2007. – Т. 11, № 1. – С. 122-126.

28. Ідентифікація нових генів-маркерів раку ендометрія на підставі поліморфізма ISSR-регіонів ДНК / Дубініна В.Г,. Доменюк В.П., Вербицька Т.Г.,
    Літовкін К.В., Бубнов В.В. // ПАГ. – 2007. – № 1. – С. 97-99. (Внесок дисертанта: клінічне визначення проблеми, постановка завдань дослідження, обговорення результатів та перспектив дослідження, оформлення, добір клінічного матеріалу).

29. Дубініна В.Г., Богатов В.В., Бубнов В.В. Технології виділення тотальної РНК із культур тканин для аналізу профілів транскрипції // Клінічна та експериментальна патологія. – 2007. – Т. 6, № 1. – С. 130-136. (Внесок дисертанта: організація дослідження, добір клінічного матеріалу, обговорення результатів та перспектив застосування методики, оформлення статті).

30. Запорожан В.М., Дубініна В.Г., Рибін А.І. ОДМУ. Спосіб диференційної діагностики гіперпластичного процесу ендометрія: UA, Патент № 3541, МПК6: А 61 В 10/00; Заявл. 20.05.2004; опубл. 15.11.2004. – Бюл. № 11. (Внесок дисертанта: формулювання ідеї способу, апробація способу, моніторинг ефективності).

31. Запорожан В.М., Дубініна В.Г., Рибін А.І. ОДМУ. Спосіб лікування гіперпластичного процесу ендометрія: UA, Патент № 3539, МПК6: А 61 К 38/24; Заявл. 20.05.2004; опубл. 15.11.2004. – Бюл. № 11. (Внесок дисертанта: формулювання ідеї способу, апробація способу, моніторинг ефективності).

32. Запорожан В.М., Дубініна В.Г., Рибін А.І. ОДМУ. Спосіб вибору тактики лікування при гіперпластичних процесах ендометрія: UA, Патент № 3540, МПК6:
    А61В 10/00; Заявл. 20.05.2004; опубл. 15.11.2004. – Бюл. № 11. (Внесок дисертанта: формулювання ідеї способу, апробація способу, моніторинг ефективності).

33. Запорожан В.М., Дубініна В.Г., Пономаренко А.І. ОДМУ. Спосіб раннього прогнозування пухлинних захворювань ендометрія: UA, Патент № 21743, МПК(2006): G01N 33/38; А61В 5/12; G01N 33/49; Заявл. 22.01.2007; опубл. 15.03.2007. – Бюл. № 3. (Внесок дисертанта: постановка завдань дослідження, обговорення результатів, формулювання висновків, участь в експерименті, написання та оформлення, добір літератури, написання огляду, добір матеріалу).

34. Запорожан В.М., Дубініна В.Г., Пономаренко А.І. ОДМУ. Спосіб діагностики схильності до виникнення пухлинних захворювань ендометрія: UA, Патент № 21744, МПК(2006): А61В 5/145; Заявл. 22.01.2007; опубл. 15.03.2007. – Бюл. № 3. (Внесок дисертанта: постановка завдань дослідження, обговорення результатів, формулювання висновків, участь в експерименті, написання та оформлення, добір літератури, написання огляду, добір матеріалу).

35. Запорожан В.М., Дубініна В.Г., Боброва В.М. Спосіб прогнозування достовірності виникнення пухлинної патології ендометрія: UA, Патент
    № 21742, МПК(2006): G01N 33/38; А61В 5/02; G01N 33/49; Заявл. 22.01.2007; опубл. 15.03.2007. – Бюл. № 3. (Внесок дисертанта: постановка завдань дослідження, обговорення результатів, формулювання висновків, участь в експерименті, написання та оформлення, добір літератури, написання огляду, добір матеріалу).

36. Биологическая активность оксида азота в механизмах опухолевого роста / Запорожан В.Н., Гоженко А.И., Корнеенко Т.В., Дубинина В.Г. // Успехи физиологических наук. – 2004. – Т. 35, № 1. – С. 66-78. (Внесок дисертанта: участь в обговоренні даних літератури та результатів дослідження).

37. Дубинина В.Г., Рыбин А.И. Дифференцированный подход к лечению гиперпластических процессов эндометрия у женщин репродуктивного возраста // Матеріали IV Всеукраїнської конференції з гінекологічної ендоскопії. – Одеса, 2003. – С. 81-82. (Внесок дисертанта: організація та постановка завдань дослідження, обговорення результатів, формулювання висновків, добір клінічного матеріалу).

38. Шитова Г.В., Дубініна В.Г., Читанава Т.З. Передопераційне застосування «Золадексу» при консервативних міомектоміях з лапароскопічним доступом // Матеріали IV Всеукраїнської конференції з гінекологічної ендоскопії. – Одеса, 2003. – С. 51. (Внесок дисертанта: обговорення результатів, участь у доборі клінічного матеріалу).

39. Дубинина В.Г., Кузева Н.Г. Возможности эндовидеохирургии в лечении миомы матки // Матеріали IV Всеукраїнської конференції з гінекологічної ендоскопії. – Одеса, 2003. – С. 49-50. (Внесок дисертанта: постановка завдань дослідження, обговорення результатів, формулювання висновків, написання тез, добір клінічного матеріалу).

40. Обмін оксиду азоту та еміграція лейкоцитів у хворих на лейкози та злоякісні пухлини тіла та шийки матки / Запорожан В.М, Бабій В.П., Гоженко А.И., Дубініна В.Г. // Фізіологічний журнал. – 2002. – Т. 48, № 4. – С. 96-97. (Внесок дисертанта: обговорення результатів, участь у доборі клінічного матеріалу).

41. Механізми еміграції лейкоцитів на слизову оболонку ротової порожнини і обмін оксиду азоту у хворих на рак тіла та шийки матки після операції та курсу променевої терапії / Запорожан В.М., Боженко А.І., Бабій В.П., Степула В.В., Лукґянчук О.В., Дубініна В.Г. // Матеріали III науково-практичної конференції «Проблеми онкогенетики: наукові та прикладні аспекти». – Київ, 2002. – С. 20. (Внесок дисертанта: обговорення результатів та висновків, участь у доборі клінічного матеріалу).

42. Дубинина В.Г., Ануфриев М.Г., Рыбин А.И. Эффективность гормонального лечения гиперпластических процессов эндометрия в зависимости от активности оксида азота // Материалы III съезда онкологов и радиологов СНГ. – Минск, 2004. – Ч. 2. – С. 185. (Внесок дисертанта: організація та постановка завдань дослідження, обговорення результатів, добір клінічного матеріалу).

43. Dubinina V.G., Bobrova V.N., Bubnov V.V. Fragile regions of chromosomes in lymphocytes of peripheral blood in women with endometrium cancer // Матеріали установчого з’їзду українського товариства клітинної біології. – Львів, 2004. – С. 51. (Внесок дисертанта: визначення клінічної проблеми, постановка завдань дослідження, обговорення результатів, висновків, клінічних та дослідницьких перспектив напрямку, добір клінічного матеріалу).

44. Досягнення та проблеми ендохірургії в гінекології / Запорожан В.М.,
    Гладчук І.З., Рожковська Н.М., Дубініна В.Г. // Матеріали науково-практичної конференції з міжнародною участю «Від фундаментальних досліджень – до прогресу в медицині». – Харків, 2005. – С. 179-180. (Внесок дисертанта: обговорення результатів та висновків, участь у доборі клінічного матеріалу).