У дисертації наведено теоретичне узагальнення результатів клініко-лабораторного дослідження закономірностей виникнення гнійно-запальних ускладнень пологових травм промежини у жінок з порушенням мікробіоценозу статевих шляхів та нове вирішення актуальної науково-прикладної задачі сучасного акушерства – профілактики виникнення ускладнень пологового травматизму промежини та покращення результатів його лікування за рахунок прогнозування та удосконалення комплексу лікувально-реабілітаційних заходів. 1. При ретроспективному аналізі визначено 25 факторів ризику, які сприяють виникненню пологових травм промежини. Найвагомішими з них виявились такі: вік 30 років і старше, вік 18 років і менше, перші пологи, рубцьові зміни промежини, розроджуючи операції, дизбіоз піхви, несвоєчасно вилиття навколоплодових вод, задній вид потиличного передлежання, великий плід, тривалий безводний проміжок. Це дозволяє на допологовому етапі прогнозувати виникнення травми промежини та провести необхідні профілактичні заходи. 2. За допомогою клініко-математичного моделювання визначено щільність зв’язку найвагоміших факторів ризику та їх сполучень з виникненням пологового травматизму. Найбільш тісний зв’язок травматизм промежини має з розроджуючими операціями під час пологів (Q=1; W=1; К=0,11), дизбіозами піхви (Q=0,99; W=0,91; К=0,91), стрімкими або швидкими пологами (Q=0,84; W=0,55; К=0,15), великим плодом (Q=0,84; W=0,54; К=0,31), заднім видом потиличного передлежання плоду (Q=0,82; W=0,52; К=0,08). Основними сполученнями факторів ризику щодо виникнення пологового травматизму промежини є маса новонародженого вище середньої + передчасний розрив плодових оболонок з початком пологів після 24-годинного безводного періоду + дизбіоз піхви (Q=0,96; W=0,75); перші пологи + передчасний розрив плодових оболонок з початком пологів в послідуючі 24 години + дизбіоз піхви (Q=0,92; W=0,67); повторні пологи + рубцьові зміни промежини + великий плід (Q=0,91; W=0,64); вік 30 років і старше + повторні пологи + рубцьові зміни промежини (Q=0,89; W=0,61). 3. Запропонований метод відновлення мікрофлори піхви у вагітних з порушенням мікробіоценозу статевих шляхів із застосуванням мікробних біопрепаратів на основі лактобактерій приводить до вірогідного покращення мікробіологічних показників піхвового мікробіотопа вже до кінця першого тижня їх застосування (у 91 % вагітних загальна кількість лактобактерій збільшилась в 2,3 рази, загальна кількість умовно-патогенних мікроорганізмів зменшилась у 2 рази і дані показники наблизились до показників здорових жінок, р<0,05). Кількість травм м’яких пологових шляхів була у 2 рази менша у основній групі, ніж у групі порівняння; гнійно-запальній ускладнення спостерігались у 6 % жінок групи порівняння та у 3,3 % жінок при відновленні біоценозу еубіотиками. 4. Лабораторне дослідження у породіль з дизбіозами піхви, які зазнали травматизму промежини під час пологів виявило виражені зміни піхвового мікробіотопу (відмічалось різке зниження загальної кількості лактобактерий, загальна кількість умовно-патогенної флори на 1 добу післяпологового періоду була високою і достовірно відрізнялась від показників здорових жінок); достовірні зміни білкового обміну (рівень загального білка на 1 добу післяпологового періоду був достовірно нижчим порівняно з контрольною групою); порушення деяких ланок імунної системи (достовірне зниженням кількості Т-лімфоцитів, Т-"активних" лімфоцитів, CD4+, CD8+, збільшення ЦІК, напруження системи фагоцитозу) та накопичення в крові продуктів ПОЛ, що сприяє зростанню ризику виникнення гнійно-запальних ускладнень пологових травм промежини. 5. Запропонований комплекс лікувально-реабілітаційних заходів на основі допологового відновлення біоценозу з післяпологовим застосуванням антигомотоксичних препаратів зумовлює з 1-ої на 5-ту добу післяпологового періоду більш швидку та стійку ліквідацію основної клінічної симптоматики запального процесу, приводить до покращення показників складу мікрофлори піхви (до кінця 5-ої доби загальна кількість КУО/мл лактобактерій збільшилась у 2 рази та наблизилась до показників здорових жінок), активації клітинного імунітету (підвищення у 1,2 рази рівня Т- лімфоцитів, CD4+ та CD8+), вірогідного зменшення рівня циркулюючих імунних комплексів та малонового діальдегіду. 6. У групі жінок при застосуванні запропонованого комплексу лікувально-реабілітаційних заходів ускладнень гнійно-запального характеру виникло у 2,5 рази менше, ніж у групі жінок, лікованих традиційними методами та середні строки перебування породіль в пологовому будинку скоротились з 5-6 до 3-4 діб. Прогноз щодо виникнення пологових травм промежини у групі жінок з дизбіозом піхви, складений за нашою методикою, справдився у 73 % випадків. |