Анотація до роботи:

Навроцька В. В. «Прояв кількісних ознак при внутрішньолінійних схрещуваннях у залежності від умов утримання батьківських особин Drosophila melanogaster Meig. і Bombyx mori L.». – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук за спеціальністю 03.00.15 – генетика. – Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, Харків, 2006.

Дисертація присвячена дослідженню прояву кількісних ознак при внутрішньолінійних схрещуваннях у дрозофіли та шовковичного шовкопряда за однакових та різних умов утримання батьківських особин і перевірці гіпотези про існування ефекту підвищення життєздатності потомства при схрещуванні особин, що піддавались різним впливам, а також з’ясуванню природи цього ефекту. Установлено, що дія світла з різною довжиною хвилі (червоного, зеленого, синього), а також інфрачервоного випромінювання на імаго дрозофіли приводить до змін значень ознак виходу імаго і теплостійкості потомків; потомство від схрещування особин одного генотипу, які піддавались різним впливам, є більш життєздатним у порівнянні з потомством особин, які піддавались однаковим впливам. Дія синього світла спричинює зростання ембріональної летальності, при впливі червоного світла встановлено зміни у співвідношенні мутацій, що впливають на життєздатність, у хромосомі 2. При впливі мікрохвильового і лазерного випромінювання на батьківські особини на стадії лялечки у потомстві установлені зміни кількісних ознак шовковичного шовкопряда. Значення показників життєздатності потомства вищі у тих варіантах схрещування, у яких впливу піддавали одну з батьківських особин.

На основі проведеного дослідження прояву кількісних ознак у інбредних ліній дрозофіли і шовковичного шовкопряда при утриманні батьківських особин в однакових і різних умовах зроблено висновок про те, що життєздатність потомства в основному є вищою у тих варіантах схрещування, у яких особини батьківського покоління зазнавали різних впливів.

1. Дія світла з різною довжиною хвилі (червоного, зеленого, синього), а також інфрачервоного випромінювання на імаго дрозофіли приводить до змін значень ознак виходу імаго та теплостійкості потомків. Потомство від схрещування особин одного генотипу, які піддавались різним впливам, є більш життєздатним у порівнянні з потомством особин, які піддавались однаковим впливам. Внесок материнської та батьківської особини у значення досліджуваних показників може бути різним залежно від лінії, ознаки та статі особин-потомків.

2. Характер (стимуляція або пригнічення) та ступінь змін ознак життєздатності дрозофіли при дії світла залежать від генотипу. Максимальна чутливість до даного впливу характерна для ліній із заміщеними генотипами, у яких мутації (black, ebony, white) переведені на генетичний фон лінії дикого типу.

3. При впливі світла на стадії імаго батьківського покоління зміни виникають у статевих клітинах, які знаходяться на мейотичних (у самок і самців) і постмейотичних (у самців) стадіях гаметогенезу.

4. Показані паралельні зміни теплостійкості та експресивності ознаки forked після впливу світла на батьківське покоління.

5. Показано відсутність змін за частотою домінантних летальних мутацій після впливу червоного і зеленого світла, інфрачервоного випромінювання та підвищення ембріональної летальності при дії синього світла на материнську особину у лінії C-S на 31%, у лінії Or на 18%. Після впливу червоного світла виявлено у лінії C-S зростання на 61% частоти супервітальних мутацій у хромосомі 2, у лінії Or – зменшення на 58% частоти мутацій з негативним впливом на життєздатність. Дія зеленого світла не приводила до зміни генетичного вантажу хромосоми 2. При дії червоного і зеленого світла на імаго дрозофіли не установлено змін за частотою кросинговеру на ділянці b–vg хромосоми 2.

6. У клітинах слинних залоз личинок дрозофіли, материнські особини яких зазнали впливу червоного світла, установлено підвищення частоти ядер з ділянками гомологічних хромосом, що асинаптують, у лінії C-S на 18%, у лінії white на 14%.

7. У випадку дії червоного та зеленого світла на імаго дрозофіли в F₂ установлено часткове збереження змін теплостійкості, що виникли у першому поколінні після впливу.

8. Установлені зміни кількісних ознак шовковичного шовкопряда після впливу мікрохвильового, лазерного випромінювання, світла на батьківські особини, характер і ступінь яких залежать від генотипу. Значення вивчених показників життєздатності потомства вищі у тих варіантах схрещування, у яких впливу піддавали одну з батьківських особин.

9. Метод підвищення життєздатності потомства при внутрішньолінійному схрещуванні особин, які знаходились у різних умовах, можна рекомендувати для зниження прояву інбредної депресії при збереженні генетичних переваг інбредних ліній.

Публікації автора:

1. Навроцкая В. В., Салов А. В., Коробов В. А., Шахбазов В. Г. Модель формирования "физиологического гетерозиса" у Drosophila melanogaster Мeig. (Diptera: Drosophilidae) // Известия Харьковского энтомологического общества. – 2002 (2003). – Том Х, вып. 1–2. – С. 197–199.

2. Навроцька В. В., Салов О. В., Шахбазов В. Г. Зміни показників пристосованості в інбредних лініях Drosophila melanogaster при впливі синього та інфрачервоного світла на батьківські особини // Біологія тварин. – 2004. – Т. 6, № 1–2. – С. 286–290.

3. Навроцкая В. В., Шахбазов В. Г. Влияние видимого света на процесс мутагенеза и проявление гетерозиса у Drosophila melanogaster // Вестник проблем биологии и медицины. – 2005. – Вып. 3. – С. 38–43.

4. Навроцкая В. В., Шахбазов В. Г. Эмбриональная летальность тутового шелкопряда в связи с межпородной гибридизацией и воздействием электромагнитных полей // Вестник УОГиС. – 2004. – Т. 2, №2. – С. 228–232.

5. Навроцька В. В., Салов О. В., Шахбазов В. Г. Прояви ефекту фізіологічного гетерозису в лініях шовковичного шовкопряда // Вісник Львівського університету. Серія біологія. – 2005. – Вип. 39. – С. 60–65.

6. Навроцкая В. В., Салов А. В., Шахбазов В. Г. Формирование адаптивного гетерозиса у дрозофилы при влиянии света // Матеріали наукової конференції молодих учених «Актуальні проблеми біології в дослідженнях молодих учених Харківського національного університету ім. В. Н. Каразіна». – Х., 2003. – С. 44–45.

7. Навроцкая В. В., Салов А. В., Коробов В. А. Физические воздействия как возможные причины генетической дифференцировки // Материалы 7-ой Пущинской школы-конференции молодых ученых «Биология – наука XXI века». – Пущино, 2003. – С. 68.

8. Навроцкая В. В., Шахбазов В. Г. Дифференцирующее действие света на линии Drosophila melanogaster в связи с эффектом гетерозиса // Материалы VI съезда Украинского энтомологического общества. – Белая Церковь, 2003. – С. 81.

9. Навроцкая В. В., Чепель Л. М., Салов А. В., Шахбазов В. Г., Коробов В. А. Физиологический гетерозис у тутового шелкопряда при лазерном облучении / // Материалы ХХ Международной научно-практической конференции "Применение лазеров в медицине и биологии". – Ялта, 2003. – С. 99–100.

10. Навроцкая В. В., Шахбазов В. Г. Экспериментальное изучение физиологического гетерозиса у Drosophila melanogaster // Материалы ІІІ съезда ВОГиС "Генетика в ХХІ веке: современное состояние и перспективы развития". – М., 2004. – Т. II. – С. 419.

11. Навроцкая В. В., Салов А. В. Проявление эффекта физиологического гетерозиса у тутового шелкопряда по устойчивости к голоданию // Материалы VIII Международной научной экологической конференции «Актуальные проблемы сохранения устойчивости живых систем». – Белгород, 2004. – С. 141.

12. Навроцька В. В. Чутливість мутантних ліній з перебудовами генотипу Drosophila melanogaster до зовнішніх впливів // Тези доповідей Першої Міжнародної конференції студентів та аспірантів “Молодь і поступ біології”. – Львів, 2005. – С. 114–115.

13. Навроцкая В. В. Изменение экспрессивности признака forked Drosophila melanogaster при воздействии некоторых факторов на родительские особи // Тези доповідей наукової ентомологічної конференції «Загальна і прикладна ентомологія в Україні». – Львів, 2005. – С. 158–159.

14. Навроцкая В. В., Шахбазов В. Г., Коробов В. А. Спонтанный асинапсис политенных хромосом слюнных желез дрозофилы при действии красного света на родительское поколение // Материалы XXIV Международной научно-практической конференции «Применение лазеров в медицине и биологии». – Ялта, 2005. – С. 136–137.