У висновках підводяться підсумки проведеного дослідження, формулюються основні положення, що випливають із аналізу предмета, визначаються практичні рекомендації. Накреслюються шляхи подальшого вивчення проблеми. Результати дослідження дали змогу зробити такі висновки. У дисертаційному дослідженні розкрито зв’язок егоцентризму, як особистісної якості молодшого школяра, і процесу розуміння навчальних текстів. Виявлено таку загальну тенденцію: ступінь егоцентричності молодших школярів позначається на успішності розуміння ними навчальних матеріалів. Виявлено, що крайні показники егоцентричності (за використаною типологією – „дуже високі” і „низькі”) сув’язні із недостатнім розумінням навчальних текстів (згідно із застосованою шкалою – „низьке” (1-2 бали) і „нульове” (0 балів) розуміння). Розглянемо докладніше згадану тенденцію, простежені відхилення від неї, а також інші результати дослідження. 1. Проаналізовано основні підходи до визначення психологічної природи розуміння як такого і зокрема особливостей розуміння навчального матеріалу учнями молодшого шкільного віку. Зокрема показано: розуміння виступає як аналітико-синтетичний процес, що має процесуальні, динамічні та змістові характеристики. Розуміння є не лише відтворенням суті та змісту сприйнятого, а й відображенням ціннісних уявлень суб’єкта. Відтак, фактично, виступає показником особистісного і духовного розвитку. 2. Визначено провідні чинники розуміння тексту: об’єктивні – форма пред’явлення інформації (кількість, ступінь складності тощо); суб’єктивні, пов’язані з готовністю суб’єкта до об’єктивного аналізу й особистісного прийняття інформації (мотивація, психічний стан, особливості мисленнєвої діяльності, знання, досвід тощо). Виокремлено основні критерії розуміння тексту: повнота, глибина, обсяг осягнутої інформації. Виділено засоби розуміння: структурування тексту, завваження фактів, актуалізація сенсів, діалогічність сприймання. 3. Систематизовано основні теоретичні та методологічні підходи до пізнання проблеми егоцентризму особистості. Егоцентризм, як особистісна якість, проявляється в центрації на попередньому досвідові. Ця особистісна риса проявляється й у дитячому мисленні, виступає як пізнавальна позиція, що характеризується нездатністю сприйняти інший відмінний од власного погляд. На початковому етапі егоцентризм проявляється як нездатність до виокремлення суб’єкта й об’єкта пізнання. У дошкільному віці – це невміння диференціювати власний погляд на річ і погляд іншої людини. У молодшому шкільному віці егоцентризм поступається децентрації. Однак, повністю егоцентризм не зникає ніколи. Егоцентризм, як особистісна властивість, виступає пізнавальною позицією в процесі розуміння текстів. 4. Виявлено вплив егоцентризму на процес розуміння учнями молодших класів навчального матеріалу та розв’язання ними завдань. Упродовж констатуючого дослідження з’ясовано: „дуже високі” і „низькі” показники егоцентричності простежуються одночасно із недостатнім розумінням навчальних текстів. Ця тенденція досліджена на матеріалі навчальних завдань різного змісту. Зокрема, під час виконання наочно-образних, лексико-граматичних і завдань на кмітливість зазначена тенденція проявляється повною мірою. Із згаданими завданнями найліпше справлялися діти із „середніми” показниками егоцентричності. Натомість, труднощі із розумінням завдань такого змісту виникали у дітей із крайніми показниками егоцентричності. Проте, вплив егоцентризму не спостерігається в процесі виконання математичних завдань. При цьому, під час виконання завдань із недостатньою повнотою умов і на обізнаність діти з „дуже високими” й „високими” показниками егоцентричності демонстрували як найкращі, так і найгірші результати. 5. Досліджено вплив егоцентризму і на процес розуміння завдань із різною формою подання (закриті – наявність кількох варіантів відповідей, і відкриті – без зазначення варіантів відповідей). Виявлено: діти з „середніми” показниками егоцентричності однаково добре розуміють і відкриті, і закриті завдання. За наявності „дуже високого” і „високого” ступенів егоцентричності молодші школярі успішніше справляються із відкритими завданнями. Однак у них виникають труднощі із розумінням закритих завдань. У свою чергу, діти з „низькими” показниками егоцентричності успішніше розуміють закриті завдання. Простежені сув’язності можна пояснити впливом саме егоцентризму. Центрація на особистому досвідові зумовлює мимовільне перетворення будь-якої інформації на надмірну, що утруднює розуміння суті сприйнятого. Тому надані варіанти відповідей і не сприяли виконанню завдань. Натомість децентрація самосвідомості пов’язана із ставленням до оточуючих явищ як актуальних. Відтак діти із „низьким” ступенем егоцентричності й здатні використати можливі варіанти відповіді в процесі вирішення завдань. 6. Експериментально доведено: прагнучи поліпшити навички молодших школярів розуміти учбові тексти, потрібно враховувати чинник егоцентризму. Формуючі заходи показали: експериментальні групи, з якими проводилися заходи спрямовані лише на формування навичок активного розуміння тексту, продемонстрували значно меншу успішність у розвиткові цих навичок, аніж ті, з котрими також провадилися заходи з розвитку децентрації самосвідомості. Перспективи подальших досліджень пов’язані з перевіркою можливості застосування розробленої системи методів формування розуміння текстів не тільки в учнів 3-х класів, а й інших вікових груп. |
