Анотація до роботи:

Шеховцов С.Ю. Прояви і значення гетерозису при трансплантації ембріонів великої рогатої худоби. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 03.00.15 – генетика. – Інститут розведення і генетики тварин УААН, с. Чубинське, Київська обл., 2005

Викладено результати досліджень щодо проявів ефекту гетерозису при трансплантації ембріонів великої рогатої худоби. Найбільшим ступенем прояву гетерозису характеризуються ознаки відтворювальної здатності: при суперовуляції – за кількістю вилучених ембріонів, при пересадках ембріонів – за їх приживлюваністю у телиць-реципієнтів. Ембріотрансплантацію супроводжують генетичні процеси, пов’язані із взаємодією геномів ембріона і реципієнта, чим обумовлюються гетерозисні ефекти в онтогенезі трансплантатів. Стимулюючий вплив відмінностей між реципієнтом і пересадженим ембріоном виявляється в скороченні пренатального періоду, збільшенні живої маси при народженні та інтенсивності росту телят-трансплантатів. Істотним фактором експресії генів в онтогенезі телят-трансплантатів виступає поєднуваність ембріонів і реципієнтів.

1. За результатами системного генетичного аналізу матеріалів з ембріотрансплантації теоретично обґрунтована і експериментально доведена ефективність комплексного підходу до ролі і місця ембріотрансплантації в системі генетико-селекційного вдосконалення і перетворення племінних ресурсів молочної худоби, відповідно до якого, цей метод відтворення поголів’я розглядається як засіб програмованого тиражування бажаних генотипів при одночасному використанні позитивних генетичних ефектів, в першу чергу неадитивної генетичної мінливості.

2. Ембріотрансплантація в молочному скотарстві супроводжується різними формами гетерозисних ефектів. Найбільшим ступенем прояву гетерозису характеризуються ознаки відтворювальної здатності: при суперовуляції – за кількістю вилучених ембріонів, при пересадках ембріонів – за їх приживлюваністю у телиць-реципієнтів. Складний характер має неадитивна мінливість за ознаками індивідуального розвитку: тривалістю пренатального періоду, живою масою новонароджених телят і їх ростом в постнатальний період. Встановлено прояви ефекту репродуктивного гетерозису при отриманні ембріонів у помісних корів-донорів різних генотипів.

3. Аналіз генетичних факторів ембріопродуктивності свідчить про позитивний вплив гетерозиготності корів-донорів ембріонів на кількість вилучених ембріонів і стабільність цієї ознаки. У більшості помісних корів-донорів, з використанням сперми бугаїв-плідників інших генотипів, виникає ранній прояв ефекту репродуктивного гетерозису з можливістю одержання більшої кількості гетерозисних ранніх ембріонів. Перевага помісних донорів над чистопородними залежить від породи: в середньому складає 4,22 ембріонів або 49% - у молочних порід і 4,78 ембріонів або 42% - у м’ясомолочних порід.

4. Встановлено прояви ефекту гетерозису за рівнем приживлення ембріонів у телиць-реципієнтів різних генотипів при їх нехірургічній пересадці, які полягають в збільшенні приживлюваності ембріонів на 8,0% при гетерогенному підборі донорів до реципієнтів при пересадці одного ембріона і на 7,6% при пересадці двох ембріонів. Виявлена тенденція до підвищення приживлення зародків при використанні ембріонів і телиць-реципієнтів різних генотипів.

5. Пересадка двох ембріонів обумовлює прояв фізіологічного гетерозису, який виявляється у зменшенні тривалості внутріутробного періоду на 7,5 днів (Р < 0,01). Пересадка двох ембріонів забезпечує збільшення виходу телят-трансплантатів на 43,2%.

6. При пересадках двох ембріонів одній телиці-реципієнту мають місце закономірності прояву гетерозису, які аналогічні тим, що спостерігаються при трансплантації одного ембріону.

7. Встановлено, що ембріотрансплантацію супроводжують генетичні процеси, пов’язані із взаємодією геномів ембріона і реципієнта, чим обумовлюються гетерозисні ефекти в онтогенезі трансплантатів. Стимулюючий вплив відмінностей між реципієнтом і пересадженим ембріоном виявляється в скороченні пренатального періоду, збільшенні живої маси при народженні та інтенсивності росту телят-трансплантатів.

8. Встановлено, що гетерозиготність помісних телиць-реципієнтів негативно впливає на ембріональний розвиток пересаджуваних зародків, що в кінцевому підсумку негативно відбивається на подальших приростах телят-трансплантатів в післяотельний період. Експериментально показана можливість збільшення приросту живої маси у телят-трансплантатів при використанні ембріонів-помісів, які пересаджені чистопородним телицям-реципієнтам.

9. Як при штучному осіменінні, так і при трансплантації ембріонів, рівень гетерозисних ефектів обумовлюється загальною і специфічною комбінаційною здатністю (поєднуваністю) батьківських форм одержуваного помісного потомства. Додатковим фактором експресії генів в онтогенезі телят-трансплантатів виступає поєднуваність ембріонів і реципієнтів.

Публікації автора:

1. Шеховцов С.Ю. Вплив генотипів донорів і реципієнтів при трансплантації ембріонів на приріст телят // Вісник аграрної науки. – 2004. - № 4. – С. 82-84.

2. Шеховцов С.Ю. Використання ефекту гетерозису при проведенні робіт по трансплантації ембріонів великої рогатої худоби // Міжнародна наукова конференція 14–16 червня 2004 р. „Каразінські природознавчі студії”.– Харків: видавничий центр ХНУ ім. В.Н.Каразіна. – 2004. - С. 249-250.

3. Шеховцов С.Ю. Гетерозис та шляхи його використання при отриманні близнят-трансплантатів // Науково-технічний бюлетень ІТ УААН. – 2004. - №87. - С. 160-164.

4. Шеховцов С.Ю., Шахбазов В.Г. Гетерозис у великої рогатої худоби та його прояви при трансплантації ембріонів // Вісник аграрної науки. – 2004. - №9. – С. 40-44. (Дисертантом виконана експериментальна робота, аналіз і узагальнення результатів).

5. Шеховцов С.Ю. Прояви ефекту гетерозису при приживленні ембріонів у телиць-реципієнтів різних порід і генотипів // Проблеми зооінженерії та ветеринарної медицини. – Харків: РВВ ХДЗВА. – 2004. – Т.2. – С. 114-115.