Анотація до роботи:

Кулікова Ф.Й. Променева діагностика захворювань і патологічних процесів спинного мозку,

хребта та периферичної нервової системи. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеню доктора медичних наук за фахом 14.01.23 – променева діагностика, променева терапія. – Інститут онкології АМН України, вул.Ломоносова 33/43, Київ, 03022, Україна.

В роботі використані результати власних спостережень 642 хворих. Застосовані КТ, КТМГ, МРТ, ДІТ в різних поєднаннях багаторазово в динаміці. Визначені показники інформативності КТ, МРТ, ДІТ та проведені клініко-радіологічні зіставлення за нозологічними формами спінальної патології. Діагностична точність МРТ залежно від гістологічної структури і локалізації пухлини та застосування контрастного підсилення – 63,5-100%, КТ– 67-92,3%. Діагностична точність МРТ при оклюзивній сирингомієлії наближається до 100%, гліоматозній – 89%. При попереково-крижовому остеохондрозі діагностична точність КТ 92,9%, МРТ – 94%. Встановлено, що вираженість невідповідності клінічних і неврологічних розладнань при сирингомієлії анатомічним змінам спинного мозку, виявленим за допомогою променевих методів дослідження, значною мірою залежить від стадії захворювання (найбільша - в стадії прогресування, найменша – в початковій).

1. Променева діагностика захворювань і патологічних процесів спинного мозку, хребта та периферичної нервової системи передбачає диференційоване застосування наступних методів дослідження: МРТ, КТ, КТМГ в різних поєднаннях для визначення топографо-анатомічних співвідношень при пухлинах спинного мозку та хребта, сирингомієлії, грижах міжхребцевих дисків; МРТ та ДІТ для визначення стану вегетативної нервової системи, спинномозкових корінців, периферичних нервів при сирингомієлії, грижах міжхребцевих дисків, травматичних ураженнях периферичних нервів.

2. За даними нативної МРТ при інтрамедулярних пухлинах спинного мозку діагностична точність становила 63,5%, чутливість – 60%, специфічність – 67%, інтрадуральних екстрамедулярних - відповідно 94%, 94,5%, 93,3%, інтрадуральних в цілому – 89,7%, 90,4%, 89%. Контрастне підсилення дозволяло виявити пухлину, її розміри, контур, кістозні утворення в усіх спостереженнях. Показники інформативності КТ з внутрішньовенним контрастуванням при інтрамедулярних пухлинах становили: діагностична точність – 67%, чутливість – 67%, специфічність – 67%, інтрадуральних екстрамедулярних – 92,3%, 80%, 100%, інтрадуральних в цілому – 84,2%, 75%, 90,9%.

3. При первинних пухлинах хребта та пухлинах кровотворної тканини, що мали екстрамедулярну локалізацію, показники інформативності для КТ та МРТ становили відповідно: діагностична точність – 88,9%, 87,5%, чутливість – 90,9%, 90,9%, специфічність – 75%, 80%. Зміни кісткової тканини, особливо в ділянці дужок хребців, дрібні ділянки звапнення в м’яких тканинах за нашими даними краще візуалізуються за допомогою КТ ніж МРТ з низькою напругою магнітного поля.

4. При інтрадуральних пухлинах спинного мозку (інтра- та екстрамедулярних) кістозні утворення були виявлені у 57% спостережень. За нозологічними формами кістозні утворення спостерігалися найчастіше при гемангіобластомах (75%), епендимомах (50%, окремі пухлини майже повністю кістозні), астроцитомах (50%), нейрофібромах (56%) та невриномах (51%), становили елемент ембріональної пухлини. В 64% інтрапухлинні кісти були заповнені рідиною з підвищенним вмістом протеіну чи ксантохромною і давали МР-сигнал, гіперінтенсивний у порівнянні з спинномозковою рідиною. При підсиленні за допомогою магневісту стінки інтрапухлинних кіст добре контрастувались. Ростральні та каудальні кісти, сирингомієлітичні кісти, асоційовані з пухлиною, були заповнені рідиною, подібною до спинномозкової.

5. Пухлини спинного мозку та хребта у вигляді “пісочного годинника”, тобто з наявністю інтра- і екстрадурального компонента, спостерігались в 19%. За розташуванням щодо відділів хребта переважала шийна (41,4%) та грудна (34,5%) локалізація. Серед доброякісних найчастіше зустрічались пухлини нейрогенної природи - 76,5%, серед злоякісних вони становили 41,7%. Співвідношення доброякісних та злоякісних пухлин - 10:7. КТ та МРТ є адекватними методами топічної діагностики усіх компонентів пухлин типу “пісочного годинника” (виявлення у 100% спостережень) і допомагають провести диференціальну діагностику доброякісних та злоякісних пухлин.

6. Діагностична точність МРТ при оклюзивній сирингомієлії наближається до 100%, гліоматозній - 89%. МРТ дозволяє визначити локалізацію і розміри кісти, наявність аномалії Кіарі, її анатомічний варіант, гідроцефалію та інш., встановити показання і об’єм оперативного втручання. Сирингобульбія завжди супроводжується наявністю единої кісти довгастого і спинного мозку та ознаками будь-яких аномалій краніовертебрального переходу. Застосування МРТ є необхідним в усіх випадках патологічних процесів на рівні краніовертебрального переходу. Ступінь неврологічних розладнань при аномалії Кіарі залежить головним чином від порушень ліквородинаміки, які визначаються усім комплексом анатомічних структур краніовертебрального переходу та задньої черепної ямки.

7. Встановлено, що невідповідність між клінічними неврологічними розладнаннями при сирингомієлії та анатомічними змінами спинного мозку, виявленими за допомогою променевих методів дослідження, значною мірою залежить від стадії захворювання. Найбільше ця невідповідність проявляється в стадії прогресування захворювання, найменше - в початковій стадії.

8. Дистанційна інфрачервона термографія дозволяє об’єктивізувати неврологічні прояви сирингомієлії та остеохондрозу попереково-крижового відділу хребта, порушення інервації при ушкодженні периферичних нервів на усіх етапах перебігу хвороби. Відмічається залежність термотопографії від стану вегетативної нервової системи та направленості вегетативних процесів. Стабілізація термотопографії зони порушеної інервації на протязі 2-3 місяців у строки 4-5 місяців після травми периферичного нерву є підставою для хірурга для повторного оперативного втручання. Діагностична точність дистанційної інфрачервоної термографії 89,7%, чутливість – 92,9%, специфічність – 62,5%. Термографічний та електронейроміографічний методи добре корелюють (r=0,89) у спостереженнях повного та неповного анатомічного перериву нервів. При внутрішньостовбурових невромах діагностична точність електронейроміографії менша - 37,5%.

9. МРТ є високоінформативним методом діагностики причини плечової плексопатії у онкологічних хворих за рахунок візуалізації анатомічних утворень плечового сплетіння, післярадіаційного фіброзу і метастазів в лімфатичні вузли надключичної та аксілярної області. При ушкодженні сідничного нерва МРТ дозволяє визначити стан денервованих м’язів, що особливо важливо при їх глибинному розташуванні, та візуалізувати процес реінервації в динаміці.

10. МРТ є високоінформативним методом діагностики патологічних змін усіх тканин хребта при остеохондрозі і має особливе значення у визначенні стану міжхребцевих дисків (діагностична точність 94%, чутливість 97%, специфічність 75%). Залежно від строку існування грижі встановлено поступове зниження інтенсивності МР-сигналу від неї, втрата правильної форми та чіткості і рівності контурів. Виражені зміни МРТ-зображення відбуваються через півроку, 0,5-2 роки та більш ніж 2 роки від появи грижі. При динамічному МРТ-спостереженні на протязі більше одного року при консервативному лікуванні можливе збільшення, зменшення та стабілізація розмірів грижі. Виражена динаміка більш очікувана при підвищеній інтенсивності МР-сигналу від грижі, стабілізація процесу – при інтенсивності МР-сигналу відповідно ураженому диску.

11. При рефлекторних синдромах остеохондрозу попереково-крижового відділу хребта відмічаються ранні форми дискової патології (що найкраще візуалізуються за допомогою МРТ); корінцевих - значно більше виражені дистрофічні зміни міжхребцевих дисків, більші за розмірами грижі, рубцево-спайкові утворення, виражені дегенеративно-дистрофічні зміни в тілах хребців; корінцево-судинних - найбільшу роль відіграють стеноз хребтового каналу, порушення місцевого кровообігу, сегментарна нестабільність та рубцево-спайкові утворення.

12. При рефлекторних синдромах остеохондрозу попереково-крижового відділу хребта КТ порівняно з конвенційною рентгенодіагностикою не надає додаткової інформації, істотної для вибору тактики лікування. При компресійних корінцевих синдромах КТ являється високоінформативним методом, що забезпечує діагностику змін у хребцях та міжхребцевих дисках, звуження хребтового каналу, стану корінців (діагностична точність 92,9%, чутливість 95,5%, специфічність 60%). КТМГ дозволяє додатково визначити прохідність субарахноїдальних просторів, що має значення при хронічному спайковому процесі, великих грижах та інш.

Публікації автора:

1. Кулікова Ф.Й. Термографічна діагностика та динамічний моніторінг при ушкодженнях периферичних нервів // Укр. радіол. журн. - 1997.- N4.- С.375-377.

2. Розенфельд Л.Г. , Дзяк Л.А., Кулікова Ф.Й., Новічіхін О.В. Магнітно-резонансна томографія в діагностиці інтрадуральних пухлин спинного мозку // Медичні перспективи. - 1997. - T.2, N4.- С.61-63.

Здобувач приймав безпосередню участь у виконанні досліджень та провів аналіз отриманих результатів.

3. Розенфельд Л.Г., Дзяк Л.А., Кулікова Ф.Й., Шатайло В.П., Кочерга Є.С., Сімонова О.В., Новічіхін О.В. Променеві методи дослідження при екстрадуральних пухлинах хребта з мієлорадикулярною компресією // Медичні перспективи. - 1997. -T.2, N4. - С.63-66.

Здобувач особисто проаналізував наведені дослідження, виконав зіставлення застосованих методів.

4. Кулікова Ф.Й. Клініко-радіологічні співставлення при рефлекторних та компресійних синдромах остеохондрозу попереково-крижового відділу хребта // Галицький лікарський вісник. – 1997. – Т. 4, N3. – С.44-46.

5. Розенфельд Л.Г., Дзяк Л.А., Кулікова Ф.Й., Шатайло В.П., Новічіхін О.В. Променеві методи дослідження при сирингомієлії // Укр. радіол. журн. - 1998. - N2. - С.119-122.

Третину наведених досліджень здобувач виконав особисто, в інших приймав безпосередню участь та провів аналіз отриманих результатів.

6. Розенфельд Л.Г., Кулікова Ф.Й., Шатайло В.П., Новічіхін О.В., Єгоров В.Ф. Динамічний МРТ-моніторінг при пухлинах спинного мозку // Укр. радіол. журн. – 1998. - N2. – С.123-125.

Здобувач приймав безпосередню участь у проведенні досліджень та виконав аналіз отриманих даних.

7. Кулікова Ф.Й. Магнітно-резонансна томографія в діагностиці кіст спинного мозку // Укр. медичний часопис. - 1998. - N1/3. - С.106-107.

8. Кулікова Ф.Й. Променева візуалізація змін центральної нервової системи при сирингомієлії (огляд литератури) // Медичні перспективи. - 1998. – Т.3, N4. - С.45-47.

9. Дзяк Л.А., Розенфельд Л.Г., Куликова Ф.И., Моссийчук Н.М. Особенности распространения первичных опухолей спинного мозга и позвоночного столба с учетом последствий аварии на ЧАЭС .// Бюллетень УАН. – 1999. - N 1 (8). - С.56-58.

Здобувач особисто виконав збір статистичного матеріалу, розрахунки показників та аналіз одержаних результатів.

10. Кулікова Ф.Й. Особливості променевої діагностики пухлин спинного мозку та хребта типу “пісочного годинника” // Укр. радіол. журн. – 2000. – N3. – С.228-229.

11. Розенфельд Л.Г., Кулікова Ф.Й., Новічіхін О.В. Зіставлення клінічних та МРТ-даних при аномалії Кіарі // Укр. радіол. журн. - 2000. - N2. - С.125-127.

Здобувач приймав участь у виконанні досліджень та провів зіставлення отриманих результатів.

12. Розенфельд Л.Г., Кулікова Ф.Й., Новічіхін О.В. МРТ–діагностика гриж міжхребцевих дисків попереково-крижового відділу хребта // Укр. радіол. журн. - 2000.- N4. – С.348-350.

Особистий внесок здобувача – участь у проведенні досліджень та аналіз одержаних результатів.

13. Розенфельд Л.Г., Куликова Ф.И. Особенности лучевой диагностики сирингомиелии // Архив клин. и эксперим. медицины. – 2000. – Т.9, N2. - С.263-265.

Переважна більшість досліджень виконана автором особисто, в інших приймав безпосередню участь. Проведений аналіз даних літератури та власних спостережень.

14. Дзяк Л.А., Кулікова Ф.Й., Новічіхін О.В. Променева діагностика та гістологічна будова деяких пухлин спинного мозку та хребта // Медичні перспективи. – 2000. - N3. – С.53-55.

Особистий внесок здобувача – участь у проведенні досліджень, аналіз даних літератури та одержаних результатів.

15. Кулікова Ф.Й. Променева діагностика екстрадуральних пухлин спинного мозку та хребта // Укр. радіол. журн. - 2001.- N3. - С.262-265.

16. Дзяк Л.А., Розенфельд Л.Г., Кулікова Ф.Й., Новічіхін О.В. Динамічний МРТ-моніторінг при консервативному лікуванні остеохондрозу попереково-крижового відділу хребта. // Укр. медичний часопис. - 2001. – N3/23.- С.48-50.

Здобувач виконав збір клінічного матеріалу, приймав безпосередню участь у проведенні досліджень та аналізі отриманих даних.

17. Ludmila Dziak, Fajina Kulikowa, Leonid Rozenfeld. Diagnostyka obrazowa guzow rdzenia kregowego // Polski Przeglad Radiologii. – 2001. – T. 66, N2. – S.76.

Здобувач приймав участь в проведенні досліджень та виконав аналіз одержаних результатів.

18. Матвеєва В.А., Хмельніцька Т.Н., Кулікова Ф.Й. Особливості променевого лікування сирингомієлії // Укр. радіол. журн. – 2001. – N2. – С.179-180.

Здобувач виконав діагностичну частину роботи та приймав участь в обговоренні результатів.

19. Кулікова Ф.Й. Статистичні та епідеміологічні закономірності сирингомієлії в Дніпропетровській області на сучасному етапі // Медичні перспективи. – 2002. - N2. – С.142-145.

20. Дзяк Л.А., Кулікова Ф.Й., Хаітов П.О. Особливості термографічної діагностики остеохондрозу попереково-крижового відділу хребта // Медичні перспективи.- 2002. – T.7, N3. – С.43-46.

Здобувач особисто виконав дослідження, аналіз одержаних результатів та клініко-термографічні зіставлення.

21. Кулікова Ф. Й. Клініко-термографічні зіставлення в ранні строки при ушкодженнях периферичних нервів верхніх кінцівок // Променева діагностика, променева терапія: Зб. наук. робіт Асоціації радіологів України. – К., 1998. - Вип.2. - С.166-168.

22. Кулікова Ф.Й. МРТ-діагностика неврологічних ускладнень остеохондрозу попереково-крижового відділу хребта // Променева діагностика, променева терапія: Зб. наук. робіт Асоціації радіологів України. – К., 1998. - Вип.2. - С.168-171.

23. Куликова Ф.И. Клинико-анатомические сопоставления при сирингомиелии (на основе данных МРТ) // Променева діагностика, променева терапія: Зб. наук. робіт Асоціації радіологів України.-К., 1998. - Вип.3. - С.164-166.

24 Куликова Ф.И. КТ-диагностика неврином преддверно-улиткового нерва // Променева діагностика, променева терапія: Зб. наук. робіт Асоціації радіологів України. - К., 1998. - Вип.3. - С.167-169.

25. Куликова Ф.И. Интрамедуллярные опухоли спинного мозга. Особенности локализации и МРТ-диагностика (обзор литературы) // Променева діагностика, променева терапія: Зб. наук. робіт Асоціації радіологів України. – К., 1999. - Вип.6. - С.117-122.

26. Куликова Ф.И., Дзяк Л.А., Матвеева В.А., Миронюк Т.Ф., Хмельницкая Т.Н., Мазур О.П., Суздалев П.Л. Современная методика лучевого лечения сирингомиелии // Лучевая диагностика и лучевая терапия в клинике ХХI века: Материалы 3-го Российского науч. форума (Москва 17-19 апреля 2002). – М., 2002. – С.95-96.

Здобувач виконав переважну більшість променевих досліджень та провів клініко-радіологічні зіставлення в динаміці на тлі застосованого лікування.

27. Кулікова Ф.Й., Муравський В.А, Гродецький Н.Е.. Інтраскопічна візуалізація патологічних змін при синдромі болю в області таза // Генітоурорадіологія: Тези доп. Респ. наук.-практ. конф. (м.Львів, 16-17 травня 1996 р.). – опубл.: Променева діагностика, променева терапія: Зб. наук. робіт Асоціації радіологів України. – К., 1996. - С.20.

Особистий внесок здобувача – проведення переважної більшості досліджень та аналіз результатів.

28. Куликова Ф.И., Передерко И.Г. Лучевые исследования при поражении черепных нервов на фоне заболеваний ЛОР-органов // Актуальні проблеми оториноларингології: Матеріали міжнародної наук.-практ. конференції – Дніпропетровськ, 1997. – С.132.

Здобувач провів усі променеві дослідження та аналіз одержаних результатів.

29. Куликова Ф.И., Передерко И.Г., Шатайло В.П., Симонова Е.В. К вопросу лучевой диагностики неврином преддверно-улиткового нерва // Актуальні проблеми оториноларингології: Матеріали міжнародної наук.-практ. конференції – Дніпропетровськ, 1997. – С.133.

Здобувач приймав безпосредню участь в проведенні досліджень та обговоренні результатів.

30. Романенко Г.Л., Кулікова Ф.Й., Шатайло В.П., Сімонова О.В., Єгоров В.Ф., Новічіхін О.В. Променева діагностика пухлин спинного мозку // Радіологія голови та шиї. Нейрорадіологія: Тези доп. Респ. наук.-практ. конф. (м. Одеса, 20-21 травня 1998 р.). – Опубл.: Променева діагностика, променева терапія: Зб. наук. робіт Асоціації радіологів України. – К., 1998. - Вип.2. - С.74.

Особистий внесок здобувача – участь в проведенні досліджень та обговоренні результатів.

31. Куликова Ф.И., Михайлец С.В., Ребякова А.И., Муравский В.А., Зайцева В.Е., Алабьева Н.В. Интраскопическая визуализация патологических изменений при синдроме болей в области таза и воспалительных процессах внутренних гениталий // Актуальные проблемы неврологии: Сб. науч. работ. - Днепропетровск, 1996. - С.118-119.

Здобувач особисто виконав переважну більшість досліджень та клініко-радологічні зіставлення.

32. Куликова Ф.И., Передерко И.Г., Муравский В.А. Термографические исследования в диагностике дискогенных радикулитов // Актуальные вопросы медицины и биологии : Сб. работ. - Днепропетровск, 1993. - Вып.4. - С.140.

Здобувач особисто виконав усі дослідження та зробив аналіз результатів.

33. Куликова Ф.И., Передерко И.Г., Куликов С.Б. К вопросу о термографической диагностике поражений периферических нервов // Актуальные вопросы медицины и биологии : Сб. работ. - Днепропетровск, 1993. - Вып.4. - С.141.

Усі дослідження в динаміці виконані особисто автором, проведний аналіз отриманих результатів.