Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Медичні науки / Променева діагностика та променева терапія


Лазар Дмитро Анатолійович. Променева терапія в комбінованому лікуванні злоякісних пухлин головного мозку : дис... д-ра мед. наук: 14.01.23 / Національна медична академія післядипломної освіти ім. П.Л.Шупика. — К., 2006. — 355арк. : рис., табл. — Бібліогр.: арк. 293-341.



Анотація до роботи:

Лазар Д.А. Променева терапія в комбінованому лікуванні злоякісних пухлин головного мозку. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук за спеціальністю 14.01.23 – променева діагностика, променева терапія. – Інститут онкології АМН України, Київ, 2006.

Дисертація присвячена вдосконаленню методик променевої терапії і підвищенню ефективності лікування хворих на первинні та метастатичні злоякісні пухлини головного мозку, підвищенню тривалості життя і термінів ремісії, підвищенню якості життя за рахунок розробки і впровадження модифікованих гіперфракціонованих методик променевої терапії на фоні застосування радіомодифікатора капецитабіну (“Кселоди”).

Доведено, що застосування гіперфракціонованого опромінення з просторово-часовою оптимізацією дози після хірургічного втручання, у хворих на високозлоякісні гліоми головного мозку, дозволяє більше ніж у двічі підвищити середню тривалість життя. Виживаність пацієнтів з пухлинами низького ст.зл. при використанні гіперфракціонованого опромінення зросла на 33-40%. Застосування розробленої методики опромінення підвищило на 40-51% середню тривалість життя хворих з метастатичними пухлинами головного мозку, та на 20-40% подовжило середню тривалість життя пацієнтів дитячого віку залежно від гістологічної структури новоутворення.

Ґрунтовно доведено, що розроблені методики модифікованої гіперфракціонованої променевої терапії, на фоні радіомодифікації капецитабіном (“Кселодою”), забезпечують істотне підвищення циторедуктивної дії променевої терапії на пухлину, підвищують тривалість життя хворих на злоякісні пухлини головного мозку та його якість не збільшуючи при цьому кількість променевих реакцій та токсичность лікування.

  1. Результати виконаної роботи підтвердили ефективність та перспективність використання модифікованої гіперфракціонованої променевої терапії у хворих на первинні та метастатичні злоякісні пухлини головного мозку при комбінованому та самостійному променевому методах лікування.

  2. Модифікована ПТ хворих на злоякісні пухлини головного мозку в самостійному варіанті показана пацієнтам, у котрих хірургічне втручання невиправдане в зв’язку з особливостями росту та розповсюдження пухлин: це новоутворення стовбуру та моста мозку, функціональних зон кори мозку, пухлини шишкоподібної залози (пінеобластоми, герміноми) і множинні метастази в головний мозок. Модифіковане післяопераційне опромінення показане після хірургічного видалення гліобластом, астроцитом, олігодендрогліом, епендимом різного ступеня злоякісності, а також у випадку нерадикального видалення чи рецидиву медулобластом та у хворих з поодинокими метастазами в головний мозок.

  3. Враховуючи радіобіологічні особливості ЗПГМ модифіковану ПТ новоутворень з високим ст.зл. та інфільтративним ростом (гліобластоми, астроцитоми III ст.зл. та олігодендрогліоми III ст.зл.) слід розпочинати з опромінення всього головного мозку з подальшим зменшенням розмірів полів до 3-4 см від контурів пухлини та застосуванням двох, трьох або чотирьох локальних полів. Опромінення пухлин з низьким ст.зл. та менш виразним інфільтративним ростом (астроцитома II ст.зл., олігодендрогліома II ст.зл.), необхідно проводити локальними полями відступаючи 3-4 см від новоутворення та поетапним зменшенням їх розмірів до 1-2 см від пухлини, із застосуванням двох, трьох, чотирьох локальних полів та ротаційного опромінення. ПТ пухлин схильних до розповсюдження по субарахноідальному простору (медулобластом, епендимом, пухлин шишкоподібної залози – пінеобластома, гермінома) потребує застосування модифікованої краніоспінальної методики опромінення.

  4. Опромінення хворих на метастатичні пухлини головного мозку необхідно проводити диференційовано залежно від анатомо-топографічних особливостей первинного осередку. Лікування метастазів пухлин схильних до множинного ураження головного мозку (легені, меланома) потребує опромінення всього головного мозку, незалежно від кількості і локалізації метастазів, з послідовним зменшенням розмірів полів на 3-4 см від новоутворення. ПТ метастазів пухлин грудної залози та нирок, з урахуванням переважно поодинокого метастатичного ураження головного мозку, має передбачати використання двох, трьох, чотирьох локальних полів і опромінення в ротації відступаючи від країв метастазу на 2-3 см на першому етапі та зменшуючи розміри полів до 1-2 см від його контурів на другому етапі.

  5. Просторово-часову оптимізацію опромінення пухлин з високим ст.зл. (гліобластоми, астроцитоми III ст.зл., олігодендрогліоми III ст.зл. та пухлини без гістологічної верифікації діагнозу) необхідно проводити РОД 1,5 Гр двічі на добу, з інтервалом між сеансами 4 години, до СОД 39-42 Гр з тотальних полів та до СОД 66-72 Гр (113,2-126,9 од. ЧДФ, СІЕД 70,4-76,8 Гр) з локальних полів. У разі лікування пухлин з низьким ст.зл. (астроцитоми II ст.зл., олигодендроглиоми II ст.зл.) РОД має бути 1,2 Гр (двічі на добу з інтервалом між сеансами 4 години), СОД 40,8-45,6 Гр з субтотальних полів та до СОД 64,8-72 Гр з локальних полів (101,5-114,7 од. ЧДФ, СІЕД 60,4-69,6 Гр). При краніоспінальному опроміненні пухлин схильних до розповсюдження по субарахноідальному простору (медулобластоми, епендимоми, пухлини шишкоподібної залози – пінеобластома, гермінома) слід застосовувати РОД 1,2 Гр (двічі на добу з інтервалом між сеансами 4 години) до СОД з тотальних полів на весь головний та спинний мозок 33,6-38,3 Гр та СОД з локальних полів на первинний осередок 64,8-69,6 Гр (101,5-108,6 од. ЧДФ, СІЕД 60,4-66,8 Гр).

  6. При метастазах в головний мозок раку легенів, меланоми та анонімних пухлин показано опромінення РОД 1,5 Гр двічі на добу з інтервалом між сеансами 4 години до СОД 39-42 Гр з тотальних полів та до СОД 63-69 Гр із субтотальних (108-118,4 од. ЧДФ, СІЕД 66,2-71,6 Гр). У разі метастазів раку грудної залози та нирок слід використовувати РОД 1,2 Гр і СОД 42,0 - 54,6 Гр субтотальними полями, та доводити СОД до 67,2-74,4 Гр з локальних полів (104,8-116 од. ЧДФ, СІЕД 61,6-70,2 Гр).

  7. В дитячій нейроонкології найбільш оптимальною дозою модифікованого гіперфракціонованого опромінення є РОД 1,1 Гр (двічі на добу з інтервалом між сеансами опромінення 4 години) до СОД 39,6 Гр з тотальних полів, та до СОД у межах 52,8-63,8 Гр на первинний осередок залежно від віку дитини (78,9-95,4 од. ЧДФ, СІЕД 47,6-58 Гр). При мультіформній гліобластомі і астроцитомі III ст.зл. СОД на весь головний мозок повинна бути у межах 37,4 - 41,8 Гр та СОД 63,8 - 72,6 Гр безпосередньо на пухлину (95,4 – 108,6 од. ЧДФ, СІЕД 58–66 Гр) незалежно від віку дитини.

  8. ГФПТ з просторово-часовою оптимізацією дози після радикального хірургічного втручання більш ніж у двічі підвищує середню тривалість життя хворих на гліоми високого ст.зл., а саме: хворих на гліобластоми – з 17,4±2,1 міс. до 36,8±4,1 міс., астроцитоми III ст.зл.- з 19,4±2,8 міс. до 40,1±5,4 міс. Виживаність пацієнтів з пухлинами низького ст.зл. зросла на 33-40%: астроцитоми II ст.зл.- з 72,9±2,8 міс. до 97,0±5,6 міс., олігодендрогліоми II ст.зл. – з 59,6±4,4 міс. до 75,8±4,7 міс., медулобластоми – з 60,8±4,7 міс. до 74,5±3,9 міс., епендимоми II ст.зл. – з 60,6±5,2 міс. до 76,7±4,3 міс., пухлинами шишкоподібної залози – з 47,3±4,4 міс. до 95,2±3,8 міс. відповідно.

  9. Використання модифікованої методики опромінення підвищило на 40-51% тривалість життя хворих з метастатичними пухлинами головного мозку: пухлин грудної залози – з 15,0±2,8 міс. до 23±2,6 міс., легенів – 13,0±2,6 міс. до 19±2,0 міс., нирок – з 11,0±2,4 міс. до 17±2,6 міс. та меланоми – з 4,9±1,5 міс. до 8,0±1,1 міс.

  10. Модифіковане гіперфракціоноване опромінення в дитячій нейроонкології подовжило тривалість життя хворих після комбінованого або променевого методів лікування на 20-40% залежно від гістологічної форми новоутворення: хворих на медулобластоми – з 67,2±6,7 міс. до 81,5 ± 6,5 міс., епендимоми – з 64,8±8,3 міс. до 75,7 ± 7,3 міс., астроцитоми II ст.зл. – з 72,9±міс. до 89,0±9,6 міс., астроцитоми III ст.зл. – з 18,0±3,3 міс. до 26,0±2,8 міс., пухлини шишкоподібної залози (пінеобластома, гермінома) – з 48,0±5,4 міс. до 69,0±5,8 міс., гліоми стовбуру головного мозку – з 13,2±4,3 міс. до 19,4 ±3,1 міс.

  11. Застосування капецитабіну (“Кселоди”) як радіомодифікатора подовжило терміни життя на 4-6 і більше місяців у хворих на високозлоякісні гліоми головного мозку та у пацієнтів з метастатичними пухлинами головного мозку.

  12. Розроблені методики гіперфракціонованої променевої терапії з просторово-часовою оптимізацією дози на фоні застосування радіомодифікатора “Кселоди” дозволяють на 20-100% подовжити терміни життя хворих на первинні і метастатичні злоякісні пухлини головного мозку в залежності від гістологічної форми новоутворення та віку пацієнта, на 20-30% покращити якість життя хворих, на 35-50% зменшити кількість і ступінь виразності променевих реакцій та провести курс опромінення в повному обсязі за один етап перерви в лікуванні.

Публікації автора:

  1. Мечов Д.С., Чеботарьова Т. І., Івчук В.П., Іванкова В.С., Хруленко Л.Т., Валевахіна Т. М., Лазар. Д. А. Загальні питання променевої терапії у дітей // Український радіологічний журнал. – 1999.– Т.VII,№1. – С. 52 – 53.

Спільно з співавторами проводив лікування хворих. Особисто проводив сеанси опромінення у дітей хворих на злоякісні пухлини головного мозку, проаналізував ефективність проведеного лікування.

  1. Мечов Д.С., Чеботарьова Т.І., Олийниченко П.І., Князєва О.Б., Валевахіна Т.М., Романенко В.А., Лазар Д.А. Радіотермотерапія при лікуванні злоякісних пухлин // Український радіологічний журнал.– 2000.– Т.VIII, №4. – С. 429.

Здобувач особисто проводив сеанси гіпертермії та опромінення хворих, проаналізував ефективність проведеного лікування.

  1. Лазар Д.А. Роль лучевой терапии при комбинированном лечении злокачественных опухолей головного мозга // Збірник наукових праць співробітників КМАПО ім. П.Л.Шупика.– Випуск 11,книга 2.– К., 2002.– С. 95 – 103.

  2. Розуменко В.Д., Лазар Д.А., Тяглий С.В. Лучевая терапия супратенториальных глиом головного мозга // Український нейрохірургічний журнал.- 2003.- №1.- С. 3-8.

Приймав безпосередню участь у написанні статті, провів лікування всіх хворих злоякісними пухлинами головного мозку та проаналізував його результати.

  1. Лазар Д.А., Розуменко В.Д. Современное состояние проблемы лучевой терапии опухолей головного мозга // Український медичний часопис.- 2003. – №2.– С. 107 – 111.

Здобувач проаналізував літературні дані щодо результатів комбінованого та променевого лікування хворих на злоякісні пухлини головного мозку, провів співставлення ефективності різних методів та методик опромінення головного мозку.

  1. Лазар Д.А.ёЧеботарьова Т.І., Івчук В.П. Лучевая терапия злокачественных опухолей головного мозга // Збірник наукових праць співробітників КМАПО ім. П.Л.Шупика.– Випуск 12, книга 1.– К., 2003.– С. 150 – 157.

Здобувач особисто проводив променеву терапію хворим на пухлини головного мозку та спільно з співавторами проводив клінічні обстеження хворих. Провів співставлення одержаних результатів в залежності від методики лікування.

  1. Чеботарьова Т.І., Івчук В.П., Лазар Д.А., Валевахіна Т.М., Колеров О.Г., Романенко В.А., Хруленко Л.Т. Особливості променевої терапії пухлин головного мозку у дітей // Український радіологічний журнал.– 2003.– Т. X, №2.– С. 236 – 238.

Спільно з співавторами проводив лікування хворих дітей на злоякісні пухлини головного мозку. Особисто проводив сеанси опромінення, проаналізував ефективність проведеного лікування.

  1. Лазар Д.А. Современные подходы к лечению злокачественных опухолей головного мозга: возможности и перспективы // Український медичний часопис.- 2004.- №3(41).- С. 87-94.

  2. Лазар Д.А., Чеботарьова Т.І., Івчук В.П., Розуменко В.Д., Валевахіна Т.М. Просторово-часова оптимізація гамма-терапії пухлин головного мозку // Український радіологічний журнал.– 2004.– Т.XII, №2.– С. 181– 183.

Автором запропоновані модифіковані схеми опромінення з просторовою-часовою оптимізацією опромінення, спільно з співавторами проведено аналіз ефективності їх застосування.

  1. Лазар Д.А. Гіперфракціоноване опромінення злоякісних пухлин головного мозку // Збірник наукових праць співробітників КМАПО ім. П.Л.Шупика.– Випуск 13,книга 2.– К., 2004.– С. 76 – 84.

  2. Лазар Д.А. Променева терапія в комплексному лікуванні метастатичних пухлин головного мозку // Медичний всесвіт.- 2004.- Т.IV,№1.- С. 74-81.

  3. Лазар Д.А. Просторово-часова оптимізація гамма-терапії первинних злоякісних пухлин головного мозку // Український радіологічний журнал. – 2004. – Т.XII, №3. – С. 260 – 265.

  4. Лазар Д.А. Первый опыт использования препарата ”Кселода” при лечении злокачественных опухолей головного мозга // Збірник наукових праць співробітників КМАПО ім. П.Л.Шупика.– Випуск 14,книга 1.– К., 2005.– С. 208 – 216.

Здобувач запропонував нові модифіковані підходи до формування полів опромінення при лікуванні злоякісних пухлин головного мозку, спільно з співавторами провів аналіз ефективності їх застосування.

  1. Лазар Д.А. Аналіз ефективності модифікованої променевої терапії злоякісних пухлин головного мозку з просторово-часовою оптимізацією дози // Український радіологічний журнал.– 2005.– Т.XIII, №3.– С. 331 – 334.

  2. Лазар Д.А. Використання радіомодифікуючих властивостей фторпіримідинів у комплексному лікуванні злоякісних пухлин головного мозку // Променева діагностика, променева терапія.- 2005.- №4.- С. 70-72.

  3. Лазар Д.А., Мечев Д.С., Чеботарьова Т.І. Модифікована гіперфракціонована променева терапія злоякісних пухлин головного мозку у дітей та підлітків // Променева діагностика, променева терапія.- 2006.- 2006.- №2.- С. 75-77. Здобувач спільно з співавторами проаналізував ефективності використання модифікованих методик опромінення з просторовою-часовою оптимізацією дози в дитячій нейроонкології

  4. Лазар Д.А. Сучасні підходи до опромінення злоякісних пухлин головного мозку у пацієнтів дитячого віку // Збірник наукових праць співробітників НМАПО ім. П.Л.Шупика.– Випуск 15,книга 1.– К., 2006. – С. 33-37.

  5. Лазар Д.А. Злоякісні пухлини головного мозку. Погляд на проблему // Збірник наукових праць співробітників НМАПО ім. П.Л.Шупика.– Випуск 15,книга 2.– К., 2006.– С. 576-580.

  6. Лазар Д.А. Результати променевої терапії при лікуванні множинних метастазів в головний мозок // Променева діагностика, променева терапія. Збірка наукових робіт Асоціації радіологів України.– К., 2006.- С. 146-148.

  7. Лазар Д.А. Модифікована гіперфракціонована променевої терапії злоякісних пухлин головного мозку дітей та підлітків // УРЖ.- 2006.- Т.XIV, №3.- С. 339-344.

  8. Лазар Д.А. Гиперфракционированная лучевая терапия злокачественных опухолей головного мозга // III з’їзд нейрохірургів України. Матеріали з’їзду.- Алушта, 2003.- С. 119-121.

  9. Лазарь Д.А, Чеботарева Т.И., Валевахина Т.Н., Колеров А.Г., Романенко А.А., Полищук Ю.П., Бублик В.С. Модифицированная лучевая терапия злокачественных опухолей головного мозга // Науково-практична конференція з міжнародною участю “Онкологія – XXI”. Матеріали конференції.- К., 2003.- С. 245-246.

Здобувач запропонував модифіковані схеми опромінення з просторовою оптимізацією опромінення, спільно з співавторами провів аналіз ефективності їх застосування.

  1. Лазарь Д.А. Модифицированная лучевая терапия злокачественных опухолей головного мозга в режиме гиперфракционирования дозы // “Междисциплинарный подход к диагностике и лечению опухолей орофарингеальной зоны, головного мозга и органа зрения”. Материалы Всероссийской научно-практической конференции.- Челябинск, 2005.- С. 36-37.

  2. Лазар Д.А. Використання радіомодифікуючих властивостей “Кселоди” у комплексному лікуванні злоякісних пухлин головного мозку // ХI з’їзд онкологів України. Матеріали з’їзду.- Судак, 2006.- С. 26.