Анотація до роботи:

Никифоренко І.В. – Просодична організація висловлювань з модальними частками в німецькій мові (експериментально-фонетичне дослідження на матеріалі діалогічного мовлення). – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук зі спеціальності 10.02.04 – германські мови. – Одеський національний університет імені І.І.Мечникова. – Одеса, 2007.

Дисертацію присвячено дослідженню просодії висловлювань з модальними частками (МЧ) у німецькому діалогічному мовленні. На прикладі висловлювань з найчастотнішими в сучасній німецькій мові МЧ, серед яких auch, denn, doch, eben, eigentlich, einfach, ja, mal, schon, wohl, визначено диференційні ознаки просодії висловлювань у залежності від їхнього комунікативного типу (оповідь, спонукання, питання), місцерозташування частки та її комунікативно-прагматичних функцій у складі діалогічних єдностей (ДЄ).

Результати проведеного дослідження показали, що просодія є найважливішим механізмом фонаційного оформлення висловлювання німецького діалога. Серед акустичних ознак, які чітко диференціюють висловлювання з МЧ, відзначаються: ЧОТ, тональний контур завершення, характер руху тону, інтенсивність, середньоскладова тривалість. Отримані результати характерні як для чоловічих, так і для жіночих голосів, що свідчить про позагендерну лінгвістичну значимість виокремлених закономірностей.

МЧ є інформативними елементами висловлювань діалогічного мовлення. При виконанні своїх специфічних функцій у процесі комунікації МЧ корелюють із просодією висловлювань усіх комунікативних типів та збільшують при цьому виразність мовлення. Оскільки МЧ мають комунікативну заданість та слугують орієнтирами мовленнєвої поведінки, то вони містять значну прагматичну інформацію. Таким чином, впливаючи на просодичну організацію висловлювань та прагматичний бік спілкування, МЧ характеризують німецьку мовленнєву культуру в цілому.

Розв’язання основних завдань дослідження дало змогу зробити наступні висновки:

1. Серед акустичних ознак, які найбільш чітко диференціюють висловлювання з досліджуваними МЧ, відзначаються ЧОТ, тональний контур завершення та характер руху тону протягом усього висловлювання. Велике значення для ідентифікації висловлювань з МЧ мали також: пікова ЧОТ усіх структурних елементів, частотний інтервал структурних елементів висловлювань, частотний діапазон; пікова інтенсивність перших наголошених, корпусу та ядерних складів; середньоскладова тривалість висловлювань з МЧ. Таким чином, зв’язність висловлювань у діалозі забезпечується на фонетичному рівні цілим комплексом просодичних засобів, що виступають у складній взаємодії як один з одним, так і з МЧ, що підсилюють дію просодичних засобів і тим самим збільшують виразність мовлення.

2. МЧ найчастіше утворюють єдине фонетичне ціле з дієсловом, сприяють додатковому смисловому виділенню слова, щодо якого МЧ займає ліву контактну позицію. Виділення здійснюється за рахунок певних просодичних елементів, у тому числі наголосу, який МЧ „перетягує” на контактно розташоване справа від неї слово. Крім того, висловлювання з МЧ відрізняються більшою тривалістю низхідної гілки інтонаційного контуру, що свідчить про яскравість інтонації, тобто створюється такий інтонаційний малюнок висловлювання, за яким визначається наявність у мовця емоційного настрою. Завдяки МЧ мовець акцентує увагу співрозмовника на тих компонентах висловлювання, які, з його точки зору, є особливо значущими у ситуації спілкування.

3. Дослідження просодичних засобів організації німецького діалогічного мовлення, а також аналіз впливу МЧ на просодичне оформлення висловлювань довели актуальність даної проблеми, оскільки саме просодія формує типологію комунікативних форм. МЧ акумулюють суб’єктивно-модальні значення висловлювань діалогічного мовлення і детермінують, таким чином, уживання лексичних, граматичних, синтаксичних і просодичних засобів для експлікації певних значень та формування діалогічного спілкування.

4. МЧ можна назвати інформативними елементами висловлювань німецького розмовного діалогічного мовлення, які при виконанні своїх специфічних функцій у процесі комунікації корелюють із просодичними характеристиками висловлювань усіх комунікативних типів. МЧ є організуючим елементом у фонаційному оформленні висловлювань, отже, їх роль у висловлюваннях досить важлива для діалогічного мовлення й істотна для мови взагалі.

5. Вживання МЧ тісно пов’язано з прагматичним складником висловлювання, крім того, особливості функціонування МЧ та їх впливу на просодичну організацію діалогічного мовлення характеризують німецьку мовленнєву культуру в цілому. У носіїв мови процес вибору і використання МЧ є автоматизованим і завжди ситуаційно зумовленим. Для тих, хто вивчає німецьку мову як іноземну, використання МЧ становить певну проблему. Адекватне ж володіння навичками німецького розмовного мовлення передбачає правильне вживання МЧ. З цього випливає, що при навчанні німецького розмовного мовлення необхідно приділяти спеціальну увагу цьому функціональному класу незмінних слів.

6. У діалозі, де планування та реалізація висловлювань детерміновано низкою лінгвістичних та екстралінгвістичних факторів, партнери для досягнення комунікативного наміру застосовують найрізноманітніші засоби мовного та немовного вираження. Отже, вивчення особливостей впливу МЧ на просодичну організацію висловлювань діалогічного мовлення наблизить дослідників до розуміння процесів кодування і декодування інформації в цьому виді мовленнєвої діяльності.

Публікації автора:

1. Никифоренко И.В. Акустические критерии отграничения эмоционально окрашенного высказывания от нейтрального (экспериментальное исследование на материале современного немецкого языка) // Записки з романо-германської філології. – Одеса: Латстар, 2000. – Вип. 7. – С. 209-215.

2. Никифоренко И.В. Интонация вопросительных предложений, содержащих модальные частицы (экспериментальное исследование на материале немецкого спонтанного диалога) // Записки з романо-германської філології. – Одеса: Латстар, 2002. – Вип. 12. – С. 138-145.

3. Никифоренко И.В. Интонационные модели некоторых вопросительных предложений // Вісник Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна. – Харків: Константа, 2002. – Вип. №567. – С. 125-131.

4. Никифоренко И.В. Восходящее завершение в некоторых типах предложений в современном немецком языке (акустическое исследование) // Матеріали звітної наукової конференції професорсько-викладацького складу факультету РГФ, присвяченої 135-річчю ОДУ (квітень 2000 р.). – Одеса: Латстар, 2000. – С. 25-27.

5. Кулина І.Г., Никифоренко І.В. Акустичні характеристики еліптивних займенникових питальних фраз, які виражають радість, засмучення в німецькому діалозі // Ш Міжнародна науково-практична конференція з питань методики викладання іноземної мови, присвячена пам’яті проф. В.Л.Скалкіна (19-20 грудня 2002 р.). Збірник наукових праць. – Одеса: Астропринт, 2002. – С. 194-197.

6. Никифоренко І.В. Модальні частки в інтонаційному оформленні модально-емоційної групи радості і засмучення (на матеріалі сучасної німецької мови) // Актуальні проблеми романо-германської філології в Україні та Болонський процес: Матеріали Міжнародної наукової конференції (24-25 листопада 2004 р.). – Чернівці: Рута, 2004. – С. 199-200.

7. Кулина И.Г., Никифоренко И.В. Об использовании аудиоматериалов в обучении диалогической речи (на материалах немецкого языка) // IV Міжнародна науково-практична конференція з питань методики викладання іноземної мови, присвячена пам’яті проф. В.Л.Скалкіна (27-28 січня 2005 р.). Збірник наукових праць. – Одеса: Астропринт, 2005. – С. 214-219.

8. Никифоренко И.В. Модальные и интонационные оттенки значений немецких частиц // Новітня філологія. Миколаїв: МДГУ, 2005. – Вип. 2 (22). – С.164-165.

9. Кулина И.Г., Никифоренко И.В. К проблеме функциональности модальных частиц в современном немецком языке // Функционализм как основа лингвистических исследований: XII Международная конференция по функциональной лингвистике (3-7 октября 2005 г.). Сборник научных докладов. – Симферополь, 2005. – С. 242-243.

10. Кулина И.Г., Никифоренко И.В. Влияние модальных частиц на просодическое оформление высказываний в немецкой диалогической речи // Науковий вісник південноукраїнського державного педагогичного університету ім. К.Д. Ушинського: Лінгвістичні науки. – Одеса: ПДПУ ім. К.Д. Ушинського, 2005. – Вип. 1. – С. 45-53.

11. Никифоренко И.В. Реализация модальных частиц в немецких спонтанных диалогах // Сучасні проблеми та перспективи дослідження романських і германських мов і літератур: Матеріали IV-ої Міжвузівської конференції молодих учених (1-3 лютого 2006 р.). – Донецьк, 2006. – Ч.2. – С. 118-120.

12. Никифоренко И.В. Роль статистического анализа при исследовании просодии звучащей речи // Вісник Харківського національного університету ім. В.Н.Каразіна. Серія: Романо-германська філологія. – Харків: Константа, 2006. Вип. 50. – С. 105-109.

13. Никифоренко И.В. Модальные частицы в немецкой диалогической речи // Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского. Серия: Филология. – Симферополь: ТНУ, 2006. – Т. 19 (58). – №4. – С. 141-144.

14. Кулина І.Г., Никифоренко І.В. Роль модальних часток у просодичній організації діалогічних єдностей в німецькій мові // Записки з загальної лінгвістики. – Одеса: ОРІДУ НАДУ, 2006. – Вип. 7. – С. 174-181.